Хто звільняється від сплати земельного податку

Дата публікації: 08.08.2019

Хто має право на звільнення від сплати земельного податку? З таким питанням до правників Білозерського офісу Мережі правового розвитку під час виїзної консультації до села Надеждівка Херсонської області звернулася  місцева жителька. Роз’яснення подає юрист Офісу при громадській організації «Білозерський центр регіонального розвитку» В’ячеслав Лях.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним Кодексом України, а плата за землю – Податковим Кодексом України (ПКУ).
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст.206 земельного Кодексу України, використання землі в нашій державі є платним. Згідно зі ст.269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Ст. 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п.281.1 ПКУ, від сплати податку звільняються такі категорії громадян:
· інваліди І і ІІ групи;
· фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
· пенсіонери (за віком);
· ветерани війни та особи, на яких поширюється дія «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
· фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
П.281.2 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
· для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше, ніж 2 гектари;
· для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше, ніж 0,25 гектара, в селищах – не не більше, ніж 0,15 гектара, в містах – не більше, ніж 0,10 гектара;
· для індивідуального дачного будівництва – не більше, ніж 0,10 гектара;
· для будівництва індивідуальних гаражів – не більше, ніж 0,01 гектара;
· для ведення садівництва – не більше, ніж 0,12 гектара.

Отже, враховуючи зазначене, фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод і використовує земельну дiлянку за видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 Податкового Кодексу України, відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.