Міжнародний Реєстр збитків відкрив ще шість категорій: що це означає для держави, громади та бізнесу

Дата публікації: 02.09.2026

Від 20 серпня 2026 року держава, громади та бізнес можуть подавати заяви ще за шістьма категоріями. Яке майно можна заявити, які докази потрібні та чому важливо не відкладати фіксацію збитків, роз’яснює юрист  ГО «Північна правозахисна група» Вячеслав Пушин. 

20 серпня 2026 року Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, зробив важливий черговий крок: відкрив можливість подавати заяви ще у шести категоріях. На перший погляд, це чергове розширення переліку. Насправді йдеться про значно більше — міжнародний механізм фіксації шкоди поступово охоплює не лише особисті втрати громадян, а й майно держави, територіальних громад, підприємств та організацій.

Що саме змінилося

Нові категорії мають позначення B1.3, C1.3, B1.4, C1.4, B1.5 та C1.5. Вони стосуються пошкодження або знищення нерухомого майна, що належить державі Україна, територіальним громадам або юридичним особам. Категорії B призначені для держави, включно з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та певними державними або комунальними підприємствами. Категорії C призначені для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, за винятком російських юридичних осіб.

• B1.3 і C1.3 охоплюють пошкоджені або знищені житлові приміщення — квартири, приватні будинки, службове та відомче житло, якщо власником є держава, громада або юридична особа. Це фактично продовження логіки вже відомої громадянам категорії A3.1, яка стосується пошкодженого або знищеного житла фізичних осіб.
• B1.4 і C1.4 мають не менш практичне значення. Вони стосуються місць загального користування та конструктивних елементів багатоквартирних будинків і гуртожитків: під’їздів, сходових кліток, коридорів, дахів, фасадів, ліфтів, підвалів, технічних приміщень та інженерних систем. Саме такі пошкодження часто залишаються «між категоріями», якщо дивитися на війну лише через призму окремої квартири, але ці об’єкти становлять суттєву частку матеріальної вартості будівлі.
• B1.5 охоплює пошкодження або знищення громадських будівель і споруд, що перебувають у державній чи комунальній власності та не належать до інфраструктурних об’єктів. Йдеться, зокрема, про адміністративні будівлі, заклади культури, спортивні об’єкти та інші споруди публічного призначення.
• C1.5 стосується нежитлового нерухомого майна юридичних осіб, якщо воно не було безпосередньо пов’язане з веденням бізнесу. Це важливе розмежування: комерційна нерухомість і прямі збитки підприємницької діяльності мають інші механізми та категорії, зокрема C3.1.

Чому це важливо

Російська агресія знищує не тільки приватні будинки. Вона руйнує школи, лікарні, адміністративні будівлі, гуртожитки, комунальне житло, приміщення громадських організацій, об’єкти, які належать підприємствам. За кожним таким об’єктом стоїть конкретна вартість — будівництва, ремонту, відновлення, обладнання, утримання.

Якщо ці втрати не зафіксувати належним чином, через роки виникає очевидна проблема: як довести сам факт шкоди, її зв’язок із російською агресією та розмір майнових втрат? Саме тому Реєстр збитків має значення не як символічний список зруйнованих об’єктів, а як систематизована міжнародна база вимог і доказів.

Рада Європи прямо визначає Реєстр як перший етап майбутнього механізму забезпечення справедливості та компенсації. Він приймає, перевіряє на відповідність критеріям та фіксує заяви і докази, а цифровий формат має забезпечити єдиний підхід до їх опрацювання. У перспективі зафіксовані вимоги мають перейти до міжнародної Комісії з розгляду заяв, яка вирішуватиме питання відповідальності та компенсації.

Це принципово відрізняє Реєстр від звичайної заяви про збитки до українського органу влади. Його завдання — не здійснити виплату сьогодні, а створити доказову основу для майбутнього міжнародного рішення про відшкодування.

Від «особистої» війни до повного рахунку

Показово, як змінювався сам Реєстр. Спочатку значна увага приділялася шкоді, якої зазнали фізичні особи: вимушеному переміщенню, втраті житла, серйозним тілесним ушкодженням та іншим особистим втратам. У 2026 році механізм почав активно охоплювати державу та бізнес.

У квітні були відкриті перші категорії для юридичних осіб і держави, пов’язані з пошкодженням критичної та некритичної інфраструктури, а також окремими прямими збитками бізнесу. У серпні додалися категорії B4 і B5: державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та витрати на розмінування й очищення територій від нерозірваних боєприпасів. На 13 серпня Реєстр уже мав 23 відкриті категорії. Після запуску шести нових категорій їхня кількість зросла до 29.

Така послідовність має логіку. Повномасштабна війна породжує збитки різного рівня: приватного, корпоративного, муніципального та державного. Якщо рахувати лише зруйновані квартири, неможливо отримати повну картину завданої Україні шкоди. Вартість відновлення країни складається також із величезної кількості об’єктів і витрат, які перебувають за межами приватної власності.

Особливо показовим є включення місць загального користування. Власник квартири може зафіксувати пошкодження свого житла, але ж відновлення будинку потребує витрат на ремонт даху, фасаду, сходових кліток, ліфтів та інженерних мереж. Це достатньо великі кошти, і відтепер вони отримали власне місце в міжнародній системі фіксації збитків.

Для громад і юридичних осіб це також сигнал про зміну самого підходу до доказування. Раніше увага суспільства закономірно була зосереджена на житлі людей, адже саме зруйнований будинок чи квартира кожної конкретної людини є найочевиднішим наслідком війни. Але майновий баланс громади — це школи, спортивні зали, культурні центри, адміністративні приміщення, гуртожитки, комунальні будівлі та спільні конструкції житлового фонду. Їхнє відновлення так само потребує значних коштів, а збитки від їхнього знищення не зникнуть лише тому, що власником є не громадянин, а громада чи юридична особа.

Є й інший важливий аспект. Нові категорії змушують точніше розмежовувати різні види шкоди. Пошкоджена будівля юридичної особи — це одне питання, а втрачений прибуток або інші прямі бізнес-втрати — інше. Так само ремонт квартири та відновлення даху чи фасаду багатоквартирного будинку не повинні змішуватися в одну вимогу. Для майбутнього міжнародного розгляду така деталізація має практичне значення: вона дозволяє встановлювати, що саме є предметом вимоги та які докази її підтверджують. Фото- та відеоматеріали, акти обстеження, документи про право власності, технічна документація, кошториси, договори на ремонт, документи про фактично понесені витрати – усе це формує доказову базу. Для державного або комунального майна до цього додаються рішення органів влади, дані бухгалтерського обліку, документи про балансову належність та інші матеріали, які дозволяють ідентифікувати об’єкт і його власника.

Не менш важливо розуміти межі кожної категорії. Наприклад, C1.5 не призначена для компенсації звичайних комерційних збитків підприємства. Якщо нерухомість використовувалася у підприємницькій діяльності, питання може належати до іншої категорії, наприклад, у категорії C3.1, яка вже відкрита і стосується комерційної нерухомості та інших прямих втрат бізнесу. Тому механічне подання будь-якої заяви «про зруйновану будівлю» без перевірки критеріїв може створити проблеми вже на етапі оцінювання її прийнятності.

У цьому сенсі відкриття нових категорій — це не лише розширення доступу до Реєстру. Це поступове створення стрункої системи, в якій воєнні збитки описуються мовою права, майнових прав, доказів і відповідальності. Для країни, що переживає масштабні руйнування, така юридична деталізація має не менше значення, ніж сама фіксація фізичних наслідків війни.

Що дає подання заяви вже зараз

Найважливіше — не сприймати відкриття категорій як оголошення про негайну виплату компенсації. Реєстр збитків не є фондом, з якого сьогодні виплачуються гроші. Його функція – зафіксувати право вимагати компенсацію, зібрати докази та підготувати вимогу до наступного етапу міжнародного механізму.

Водночас це не означає, що подання заяви можна відкласти без наслідків. Чим раніше сформовано документальний слід, тим простіше зберегти докази факту пошкодження, права власності, оцінки майна та вартісних показників відновлення. Особливо це важливо для майна, щодо якого документи збереглися не повністю або перебувають у різних державних, муніципальних чи корпоративних архівах.

Подання заяв до Реєстру є безоплатним. Залежно від категорії заявником може бути держава, орган місцевого самоврядування або юридична особа. Українська система «Дія» використовується як цифровий канал для подання заяв, а сам Реєстр працює в межах механізму Ради Європи.

Попереду — найскладніший етап

Розширення Реєстру важливе ще й тому, що паралельно формується наступна ланка – Міжнародна комісія з розгляду заяв щодо України. У грудні 2025 року було схвалено Конвенцію про її створення. У 2026 році вже працює підготовчий комітет, який має закласти організаційні та процедурні основи майбутньої Комісії. Після набрання Конвенцією чинності саме цей орган має стати наступником Реєстру в частині розгляду вимог.

Отже, нинішня робота з документами — це важливий етап для формування інфраструктуру майбутніх міжнародних вимог про компенсацію. Кожна належно підтверджена заява додає до цієї системи конкретний факт: який об’єкт постраждав, кому він належав, що саме сталося і яких витрат потребує відновлення.

20 серпня 2026 року до цього рахунку додалися ще шість важливих сегментів. Держава, громади та юридичні особи отримали можливість фіксувати те, що раніше залишалося поза доступними категоріями: житлові приміщення, спільне майно багатоквартирних будинків, громадські споруди та нежитлову нерухомість, яка не є безпосередньо бізнес-активом. Спільними зусиллями проводиться кропітка робота з перетворення повсякденної статистики руйнувань та втрат на юридично структурований міжнародний рахунок збитків.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Титульне фото до статті: detector.media

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.