Нові правила прибуття «швидкої»: бригада медиків приїде не до всіх

Дата публікації: 11.01.2021

З початку 2021 року бригада швидкої медичної допомоги приїздить не до кожного, хто звертається на номери екстрених служб. Двом із чотирьох категорій, на які поділили пацієнтів залежно від їхнього стану, зокрема порадять звернутися до сімейного лікаря або нададуть дистанційну консультацію.

Нові нормативи прибуття та критерії викликів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги почали діяти в Україні за рішенням уряду з 1 січня 2021 року. Незадовго до цього, 16 грудня 2020-го*,  Кабмін прийняв відповідну постанову № 1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події».

Згідно з постановою, відтепер звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103, за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 та за допомоги інших телекомунікаційних засобів залежно від стану пацієнта поділяються на 4 категорії: критичні, екстрені, не екстрені та непрофільні.

При цьому раніше звернення щодо надання медичної допомоги поділялися лише на екстрені та не екстрені – залежно від стану, в якому перебуває пацієнт.

Оптимізувати роботу екстреної допомоги в Україні – саме такою є мета введених урядом змін.
«Це дасть можливість знизити рівень смертності, адже встановлюється пріоритет для пацієнтів із критичним станом», – прокоментував нововведення прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У чому відмінність між категоріями звернень

І. Критичні звернення. До цієї категорії належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних (критичних) станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів та супроводжуються: відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі.

Такі звернення зумовлені:

• усіма видами травм різної етіології;
• впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо);
• інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо;
• гострими та хронічними захворюваннями.

Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги має прибути упродовж 10 хвилин з моменту виклику.

ІІ. Екстрені звернення. Ця категорія включає звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних (екстрених) станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги та супроводжуються:
порушенням свідомості;
– ознаками кровотечі;
– ознаками гострого коронарного синдрому;
– ознаками гострого мозкового інсульту;
– розладами дихання;
– іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги.

Такі звернення зумовлені:

• усіма видами травм різної етіології;
• впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо);
• інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо;
• гострими та хронічними захворюваннями.

Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги має прибути упродовж 20 хвилин з моменту виклику.

ІІІ. Неекстрені звернення. До цієї категорії належать звернення стосовно постраждалого/хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому не призведе до погіршення стану здоров’я, проте хворий/постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.

У таких випадках диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. Диспетчер також може направити до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики.

ІV. Непрофільні звернення. Ця категорія об’єднує звернення стосовно постраждалих/хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Хворий/постраждалий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, у разі потреби йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

При таких зверненнях диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря. У разі потреби медичний працівник диспетчерської служби повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Хто визначатиме, їхати до пацієнта чи ні

Прийнята урядом постанова передбачає, що стан пацієнта та обставини подій виклику визначає диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Робить він це не на власний розсуд – а за Критеріями розподілу звернень залежно від стану пацієнта стосовно надання екстреної медичної допомоги.

Саме тому, коли людина викликає швидку медичну допомогу, вона має детально відповісти на всі запитання диспетчера: тоді він зможе швидко визначити, до якої саме категорії відноситься цей виклик – і відправити бригаду швидкої допомоги або надати інші рекомендації.

Якщо диспетчер отримає звернення, яке оцінить як неекстрене, він рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким пацієнт уклав декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або  таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Якщо ж такої можливості немає, диспетчер напрямку направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики.

* Нові правила прибуття швидкої медичної допомоги є одним із низки рішень, які Кабмін ухвалив 16 грудня 2020 р. з метою посилення спроможність медичної системи. Серед інших – Кабінет Міністрів підтримав постанову, яка спрощує ввезення на територію України ліків, що використовуються у протидії COVID-19**. Також окремим рішенням було розширено перелік товарів, які ввозяться в Україну та звільняються від сплати ПДВ – йдеться про тест-системи та обладнання лабораторної діагностики.

**Більше інформації щодо актуальних правових (і не тільки) питань, пов’язаних із протидією поширенню пандемії коронавірусу – у нашій Спецкатегорії COVID-19.

P.S. Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.