Позбавлення батьківських прав: особливості процедури

Дата публікації: 28.08.2020

Порядок позбавлення батьківських прав – одне з найбільш затребуваних питань, з якими мешканці Херсонщини звертаються до Білозерського офісу Мережі правового розвитку. Юрист Офісу при громадській організації «Білозерський центр регіонального розвитку» В’ячеслав Лях, аналізуючи особливості процедури, подає докладне роз’яснення і відповідає на найбільш поширені запитання.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків.
Мати чи батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони:
• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо) ;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю) , примушують її до жебракування та бродяжництва;
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (необхідна наявність вироку суду). Найчастіше батьківських прав позбавляють у зв’язку з ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованні дитини.

Перелік цих обов’язків закріплений у статті 150 Сімейного Кодексу (СК) України. Про це нам також говорить і Верховний суд України, де у п. 16 Постанови Пленуму “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” Верховний суд зазначив, що ухилення батьків від виконання батьківського обов’язку має місце, коли вони не забезпечують:
• необхідного харчування;
• медичного догляду;
• лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
• не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
• не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
• не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; • не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
• не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Більш того, Верховний Суд у Постанові від 06.05.2020 по справі № 753/2025/19 (№ в ЄДРСР 89209715) визначив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. Отже, слід також мати на увазі, що мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Також хибною думкою є й те, що ніби несплата аліментів – достатня підстава для позбавлення батьківських прав, насправді ж це не так. Несплату аліментів суд може лише додатково брати до уваги разом з іншими доказами.

Наголошуємо й на тому, що позбавлення батьківських прав відбувається виключно у судовому порядку і за обов’язкової участі органу опіки та піклування, що передбачено ч.4 ст.19 Сімейного кодексу України.

Найбільш поширені запитання щодо позбавлення батьківських прав

Хто може звернутися до суду?
Право на звернення до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав, можуть:
• один із батьків
• опікун, піклувальник
• особа, в сім’ї якої проживає дитина
• заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває
• орган опіки та піклування
• прокурор
• сама дитина, яка досягла 14 років.
Також ч. 2 ст. 258 та ч.2 ст. 262 Сімейного кодексу України передбачає також право на звернення до суду і родичів дитини: бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха.

До якого суду необхідно звертатися із позовною заявою?
Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
Звертаємо увагу, що за подання позову про позбавлення батьківських прав (позов немайнового характеру) особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про судовий збір” ( у 2020 році – це 840,80 грн.).

Як підготуватися і що підготувати для подання позову?

Для того, щоб звернутися до суду з таким складним позовом, слід ретельно підготуватися і зібрати максимум доказів та обґрунтувань позовних вимог для позитивного вирішення справи.
Такими документами повинні бути:
• копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія свідоцтва, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання);
• акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
• висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав (по Україні служби надають його по – різному: можуть до звернення до суду, а є такі, що надають його виключно в суді, при їх залученні у якості третьої особи);
• характеристика з місця навчання дитини (дитячого садочку) із зазначенням участі батьків у вихованні;
• характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;
• рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
• відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами;
• вирок суду (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);
• відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
• висновок психолога після бесіди з дитиною (психолог установи, в якій навчається дитина чи психолог органу опіки та піклування)
• довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
• пояснення, свідчення;
• аудіо-, фото-, відеофайли;
• квитанція про сплату судового збору.
Водночас перелік документів для позбавлення батька або матері батьківських прав залежить від індивідуальних особливостей справи, з якими під час особистої юридичної консультації допоможе розібратися юрист.

Які права по відношенню до дитини втрачають батьки?

Насправді мати чи батько втрачають права по відношенню до дитини, які за загальним правилом їм належать як батькам, а саме:
• втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов’язків щодо її виховання;
• перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
• втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
• не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
• не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності:
• право на аліменти від такої дитини;
• права на спадкування після цієї дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини);
• права на управління майном дитини;
• виплати аліментів, пенсій, грошової допомоги на дитину такому батьку або матері також припиняються.
• втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків).

Чи звільняються батьки від обов’язку утримувати дитину?

Хибною є думка, що після позбавлення батьківських прав припиняється обов’язок утримувати дитину або сплачувати аліменти на її утримання. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері). Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 Цивільного кодексу (ЦК) України).

Чи втрачає дитина свої права по відношенню до батьків?

Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням.
Крім того, відповідно до ст. 1261 ЦК, діти залишаються спадкоємцями першої черги.

Чи можна відновити батьківські права по відношенню до дитини?

Так, можна звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому у позовній заяві необхідно вказати та надати суду докази, які свідчитимуть про виправлення особи і бажання надалі брати активну участь у вихованні і житті дитини. У такому випадку суд також буде встановлювати чи відповідатиме відновлення батьківських прав інтересам дитини. Також суд обов’язково враховує думку другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина.
Обов’язковим для розгляду такої категорії справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Все ж таки процедура позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на особу, яка не виконує своїх батьківських обов’язків. Суд таке питання вирішує лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, за обов’язкової участі органу опіки та піклування.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту ««Безпечна та правоспроможна громада».

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.