facebook
Потрібна юридична консультація? Наш юрист надасть її безкоштовно

Право на альтернативну військову службу в умовах війни (+зразок заяви)

На сьогодні склалася своєрідна прогалина в законодавстві з питання мобілізації вірян, яким має бути призначена альтернативна служба, стверджує юрист Хмельницької  ГО «Подільська правова ліга» Руслан Малий. Він вивчив правову базу і роз’яснює, як діяти і куди звертатися людині, релігійним переконанням якої суперечить участь у бойових діях або застосовування зброї.

На фото: Руслан Малий – юрист ГО «Подільська правова ліга».

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

В свою чергу «перший» Указ №64/2022 від 24 лютого 2022 року пунктом 2 закріплював обмеження конституційних свобод.

Зокрема у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану“.

Водночас можливість альтернативної військової служби передбачена ст. 35 Конституції України, де зазначено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Частина 2 ст. 17 Конституції встановлює, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Стаття 65 Конституції вказує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Поки ми можемо зробити висновок, що кожен громадянин України має обов’язок перед державою щодо захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Однак якщо в силу релігії особа не може виконувати ті чи інші завдання або тримати зброю в руках, їй повинні бути запропоновані інші альтернативні види діяльності, які забезпечать збереження та захист державності.

Відповідні висновки підтверджуються ч. 3 ст. 4 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», яка передбачає, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов’язків. Заміна виконання одного обов’язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не конкретизує випадків заміни виконання одного обов’язку іншим з мотивів переконань.

Перелік видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, які проходять альтернативну (невійськову) службу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1795

Однак на сьогодні склалася своєрідна прогалина в законодавстві з питання мобілізації вірян, яким має бути призначена альтернативна служба.

Так, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», ми не знайдемо згадок про таку категорію осіб, як віряни, яким релігійні переконання перешкоджають брати участь в бойових діях або застосовувати зброю. Окрім цього, ст. 23 Закону, яка регулює питання надання відстрочки від мобілізації не оперує категоріями вірян, а отже в таких осіб не має відстрочки від призову.

Повертаючись до Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, в абзц. 2 п. 2 зазначено що в умовах   воєнного   або  надзвичайного  стану  можуть  бути встановлені окремі обмеження цього права із зазначенням строку  їх дії.

Слід відзначити, що абзц. 2 п. 2 Положення говорить про ведення обмежень, але вони не можуть суперечити положенню ст. 35 Конституції України, адже відповідно до ст. 8, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Також варто зазначити, що відповідно до ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

А це свідчить про те, що ст. 35 Конституції не може буде обмежена під час воєнного стану.

Питання невизначеності у видах альтернативної служби під час воєнного стану є законодавчою прогалиною, однак сам факт і вид альтернативного виконання військового обов’язку громадян перед державою є непорушним, адже гарантується Основним законом держави.

Що ж робити віруючій людині, якщо їй таки вручають мобілізаційну повістку?

Тут слід застосовувати Розділ 2 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, де закріплено, що особа особисто подає заяву до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації за місцем проживання, особисто ми рекомендуємо аналогічну заяву подавати і до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням мотивів неможливості проходження строкової військової служби та підтвердженням істинності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинність його релігійних переконань, копія документа про освіту та довідка з місця роботи або навчання.

Заява про направлення на альтернативну службу приймається за наявності паспорта. Відсутність паспорта є підставою для відмови у прийнятті заяви.

Подання заяви про неможливість проходження військової служби у зв’язку з релігійними переконаннями не може служити підставою для визнання дій ухиленням від призову за мобілізацією (Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс виправдувальний вирок у справі № 183/6316/14); зобов’язання в судовому порядку відповідного органу розглянути письмову заяву призовника щодо направлення його на альтернативну (невійськову) службу (Херсонський окружний адміністративний суд від 23 липня 2019 р. по справі № 540/1110/19). А для вирішення питань проходження альтернативної служби Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями можуть утворюватися відповідні допоміжні органи в справах альтернативної служби (ст. 7 Закону).

Актуальної судової практики поки не висвітлено.

Отже, право вірян на свободу світогляду і віросповідання (це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи й ритуальні обряди, вести релігійну діяльність), передбачене ч. 1 ст. 35 Конституції України, вищевказаним Указом не обмежене.

Актуальність цієї проблематики для України підтверджує і практика Європейського суду з прав людини – справи «Баятян проти Вірменії» (Велика плата ЄСПЛ), «Бухаратян проти Вірменії», «Цатурян проти Вірменії», «Стефанов проти Болгарії», «Ерчєп проти Туреччини». Саме на підставі цих справ та в умовах недосконалості чинного законодавства українські суди виносять рішення на користь конституційних прав віруючих громадян України. На сьогодні ці спірні питання, які стають предметом розгляду національних судів, можуть трактуватися як порушення Європейської конвенції з прав людини.Зразок заяви про направлення на альтернативну службу доступний за цим посиланням: https://bit.ly/zaiava


P. S. Більше актуальної інформації на правову та гуманітарну тематику – у спецрубриці #StandWithUkraine. В ній акумулюємо матеріали, які можуть стати в нагоді тим, хто страждає, чиї права порушуються внаслідок війни рф проти України.


ВИ МОЖЕТЕ



НАШУ РОБОТУ СВОЇМ ВНЕСКОМ

Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
щодня
(обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

connect

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

support

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×