Пропустили термін прийняття спадщини? – Юрист пояснює, що робити

Дата публікації: 19.12.2018

Спадкові справи, з якими звертаються до Офісів Мережі правового розвитку, дуже різні – скільки людей, стільки й історій*. Об’єднує їх головне: вчасна, повна, фахова безоплатна допомога юристів, які роблять усе, аби людина сповна могла реалізувати свої права. На прикладі консультації, наданої юристкою Новоайдарського Офісу, засвоюємо правову базу щодо оформлення спадщини.

До Офісу при громадській організації «Суспільна служба правової допомоги»  звернувся пан Анатолій, який мешкає у місті Стаханов Луганської області. Просив проконсультувати стосовно можливості оформлення спадщини. Пояснив, що у грудні 2014 року в с. Лопаскине Новоайдарського району померла його мати. Після смерті залишилося спадкове майно (будинок та земельна ділянка), яке вона йому заповідала. Анатолій звернувся до нотаріуса, аби отримати свідоцтво про право на спадщину, однак нотаріус відмовив йому у зв’язку з тим, що чоловік пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.  Відтак Анатолій хвилювався, чи зможе він тепер оформити спадщину.

Юрисконсульт Офісу Тамара Оніпко роз’яснила Анатолію наступне:

Відповідно до ст. ст. 1216- 1223 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі т. 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Заявляючи вимоги щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, Анатолію необхідно посилатися на те, що раніше він не звернувся із заявою про прийняття спадщини у зв’язку з проведенням бойових дій за місцем його мешкання та проведенням АТО за місцем відкриття спадщини, що можна визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Отримавши консультацію, Анатолій має осмислити інформацію, зібрати необхідні документи та звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У разі необхідності юристка Офісу готова й далі надавати клієнту безоплатну правову допомогу.

*Більше матеріалів – у рубриках Історії успіху та Консультації на сайті ldn.org.ua

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.