Примусове доставлення чи добровільна поїздка до ТЦК: що змінить Наказ № 423 та як захистити свої права

Дата публікації: 04.11.2026

Не кожен виклик «проїхати для уточнення даних» є законним затриманням, як і не кожен представник ТЦК має право обмежити вашу свободу пересування. На практиці межа між добровільним візитом, перевіркою документів та адміністративним затриманням часто розмивається. Водночас нормативні правила — зокрема Наказ № 423 — чітко визначають межі повноважень посадовців: від заборони вилучати особисті речі й телефони до обовʼязку негайно надати змогу зателефонувати близьким чи адвокату. Юрист ГО «Громадська платформа» Сергій Кошель  розʼяснює, які процесуальні права гарантує закон під час перебування в ТЦК, хто насправді має право примусово доставляти та як правильно зафіксувати порушення, щоб захистити себе в суді.

Перевірка військово-облікових документів, доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) й адміністративне затримання — різні процедури. Проте на практиці людині не завжди пояснюють, що саме відбувається, чому вона має їхати до ТЦК та СП і чи може залишити його приміщення.

Для захисту своїх прав важливо з'ясувати правову підставу обмеження свободи, зафіксувати час і обставини події та отримати правничу допомогу. Розбираємо, на що звертати увагу під час перевірки документів і перебування в ТЦК та СП.

Звертають на себе увагу три норми:

І. Представники ТЦК та СП не наділені повноваженнями щодо адміністративного затримання громадян і їх примусового доставлення — такі заходи у визначених законом випадках здійснюють уповноважені працівники Національної поліції.

ІІ. Доставлення — виключно службовим автотранспортом поліції; авто ТЦК та СП і приватні машини для цього не використовуються.

ІІІ. Особисті речі, зокрема мобільні телефони, ремені та шнурки не вилучаються лише на підставі перебування людини в ТЦК та СП, а персонал зобовʼязаний організувати дзвінок близьким або адвокату і записати його до журналу.

Наскільки ці правила працюють на практиці, залежить не від тексту, а від виконання. Тому головна увага в цій статті — не на назву документа, а на те, що людина може вимагати вже зараз.

Перевірка документів — не те саме, що затримання

Насамперед потрібно розрізняти три ситуації.

Перевірка документів. Уповноважена особа перевіряє документи та військово-облікові відомості. Сам факт перевірки ще не означає, що людину затримано. Технічна неможливість доступу до реєстру сама по собі не є підставою для примусового доставлення.

Доставлення. Людину примусово переміщують до відповідного органу. Такий захід потребує законної підстави та має здійснюватися уповноваженою особою за встановленою процедурою.

Адміністративне затримання. Людину тимчасово позбавляють можливості вільно пересуватися. До цього заходу застосовуються вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення: щодо оформлення, строків, повідомлення близьких і забезпечення правничої допомоги.

Тому на пропозицію «проїхати для уточнення даних» варто спокійно запитати:

«Це добровільне запрошення чи адміністративне затримання? Чи можу я відмовитися від поїздки та залишити місце перевірки?»

Відповідь допоможе зʼясувати характер дій посадовців. Якщо піти фактично не дозволяють, важливо фіксувати саме обмеження свободи — навіть коли його називають «очікуванням» або «уточненням».

Хто має право перевіряти документи, а хто — затримувати

Уповноважені представники ТЦК та СП мають право перевіряти військово-облікові документи у випадках, передбачених законодавством. Тому твердження, що такі документи можуть перевіряти виключно поліцейські, некоректне.

Водночас повноваження перевіряти документи не означає повноваження здійснювати адміністративне затримання. У справах про порушення правил військового обліку (стаття 210 КУпАП) та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП) примусові заходи у визначених законом випадках здійснюють уповноважені працівники Національної поліції — за наявності законних підстав і з дотриманням процедури.

Не плутайте ці склади з ухиленням від призову за мобілізацією (стаття 336 Кримінального кодексу): це інше правопорушення з іншою процедурою.

І пам'ятайте: навіть за наявності припущення про правопорушення затримання — процесуальний захід, а не покарання.

Під час взаємодії з представниками ТЦК та СП і поліції доцільно зʼясувати:

• прізвище, імʼя, посаду та орган, який представляє посадовець;
• правову підставу перевірки або примусових дій;
• чи застосоване адміністративне затримання;
• яке саме правопорушення ставлять людині у вину.

Виконуйте законні вимоги, але вимагайте пояснення та належного оформлення примусових заходів. Не намагайтеся вирішити спір фізичним протистоянням.

 Якщо затримали: які гарантії має людина

Адміністративне затримання — не покарання і не спосіб утримувати людину «до завершення всіх процедур». Воно має відповідати передбаченим законом підставам і меті.

Про адміністративне затримання складають протокол. У ньому, зокрема, зазначають час і мотиви затримання та відомості про посадову особу, яка його здійснила. Запис у журналі відвідувачів або інший документ про прибуття до ТЦК та СП не замінює протоколу затримання.

Загальна межа адміністративного затримання — не більше трьох годин, і рахуватися вона має з моменту фактичного обмеження свободи — не з моменту прибуття до ТЦК та СП. Тому фіксуйте час, коли вам уперше фактично заборонили піти: заява про це в протоколі («Із зазначеним часом не погоджуюся, можливість вільно залишити місце була обмежена о ___ год ___ хв») — важливий доказ на майбутнє.

Затримана людина має право на правничу допомогу. Закон також передбачає негайне повідомлення родичів про її місцеперебування та інформування системи безоплатної правничої допомоги у встановленому порядку.

Практичне формулювання:

«Прошу повідомити правову підставу мого затримання, оформити його відповідно до закону, повідомити моїх близьких і забезпечити право на правничу допомогу».

Відсутність протоколу не означає, що фактичного затримання не було: оцінювати треба реальне обмеження свободи, а не наявність паперу.

 Телефон і повідомлення близьких

За наказом № 423, особисті речі — зокрема мобільні телефони, ремені та шнурки - не вилучаються на підставі перебування людини в ТЦК та СП.

Добровільна передача речей на зберігання оформлюється документом у двох примірниках (один — власнику); доступ працівників до вмісту телефону не допускається; речі повертаються на вимогу власника.

Є обов'язок персоналу: черговий зобов'язаний запитати контакти осіб, яких військовозобов'язаний бажає повідомити, і негайно здійснити телефонний дзвінок родичам або іншій указаній ним особі (адвокату). Факт дзвінка фіксується в журналі під особистий підпис; якщо зв'язку немає — здійснюється повторна спроба.

Такий дзвінок не замінює обов'язків органу, який здійснив затримання, щодо повідомлення родичів і центру безоплатної правничої допомоги — це додаткова гарантія, а не заміна.

Відстрочка: оформлення і повідомлення

Якщо вас уже доставили до ТЦК та СП, повідомте про свій статус і надайте підтвердження. Доцільно зробити це письмово, щоб залишився доказ того, коли й кого поінформували. Таке повідомлення не замінює встановленої процедури оформлення відстрочки.

Практичний порядок:

• повідомте про відстрочку або підстави, передбачені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
• надайте копії підтвердних документів, а оригінали зберігайте для предʼявлення;
• попросіть зареєструвати письмове повідомлення та долучити документи до матеріалів;
• збережіть підтвердження подання.

Наявність відстрочки не скасовує обов'язків військового обліку. Водночас питання перевірки документів, відповідальності за можливе облікове порушення та законності призову потрібно оцінювати окремо.

Якщо погіршилося самопочуття

Одразу повідомте про симптоми, хронічні захворювання, інвалідність або потребу в регулярному прийманні ліків. Просіть зафіксувати звернення по медичну допомогу, а за необхідності — викликати екстрену медичну допомогу за номером 103.

У повідомленні важливо назвати конкретні обставини: що болить, коли почалися симптоми, які ліки потрібні та які медичні документи маєте. Проходження військово-лікарської комісії — окрема процедура; її не слід змішувати з наданням невідкладної допомоги.

Якщо не дозволяють залишити приміщення

Поставте пряме запитання:

«На якій правовій підставі мені забороняють залишити приміщення? Яка посадова особа ухвалила це рішення та яким документом його оформлено?»

Якщо підставу не пояснюють, зафіксуйте час, відомості про посадовців і зміст відповіді. Повідомте адвоката або систему безоплатної правничої допомоги про фактичне обмеження свободи. Не намагайтеся прориватися силою: це може спричинити конфлікт і ускладнити подальший захист.

Необхідність оформлення документів або проходження певної процедури сама собою не замінює законної підстави для примусового утримання людини.

Після події: як зберегти докази

Не відкладайте фіксацію обставин, навіть якщо вас уже відпустили.

Складіть коротку хронологію: де й коли все почалося, хто був присутній, що вимагали, які документи складали та коли дозволили піти. Окремо збережіть копії документів, повідомлення, історію дзвінків і контакти свідків.

Якщо існують відеозаписи, подайте письмову заяву про їх збереження. У ній зазначте дату, часовий проміжок, місце та обставини події. У наказі № 423 згадано мінімальний строк зберігання записів — 30 днів; після завершення застосовного строку записи можуть бути видалені або перезаписані, тому заяву не варто відкладати.

Орієнтовне формулювання:

«Прошу забезпечити збереження відеозаписів за __ число, у період із __ до __, які можуть містити відомості про подію за моєї участі. Прошу не допустити їх видалення або перезапису та повідомити про результати розгляду звернення».

Збережіть підтвердження подання заяви. Саме звернення ще не гарантує отримання запису, але фіксує вимогу про збереження потенційного доказу.

Куди звертатися по допомогу

Спосіб захисту залежить від того, що саме сталося.

Людину затримують зараз — система безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103, цілодобово (повідомити може і родич).

Порушення під час перебування в ТЦК та СП — гаряча лінія Міноборони (короткий номер 1512) 

Уповноважений Верховної Ради з прав людини (короткий номер 1678).

Консультація і супровід — юристи мережі МПР: 0 800 331 113.

Службова скарга, заява про кримінальне правопорушення та позов до суду — різні процедури. Вони мають різну мету й не замінюють одна одну.

Заява про можливий злочин подається до органу досудового розслідування: компетентний орган визначається за правилами підслідності, і у справах щодо посадовців ТЦК та СП розслідування нерідко проводить ДБР.

Звернення до керівництва органу не варто сприймати як автоматичне збереження строку судового оскарження.

Що саме оскаржувати та чому важливі строки

Для ефективного захисту потрібно визначити конкретний предмет спору.

Це можуть бути постанова про адміністративне стягнення, дії щодо затримання, відмова розглянути документи або бездіяльність щодо виправлення облікових відомостей.

Від предмета спору залежать належний суд, відповідач, вимоги та строки звернення. Універсального позову «скасувати всі дії ТЦК» немає. Справи про адміністративні правопорушення та оскарження постанов розглядає місцевий загальний суд, що діє як адміністративний; спори про дії та рішення субʼєктів владних повноважень — окружний адміністративний суд. Це різні суди першої інстанції з різною предметною підсудністю, і помилка в підсудності коштує часу.

Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено спеціальний десятиденний строк. Не слід автоматично рахувати його від дати отримання копії: необхідно перевірити правило, яке застосовується до конкретної постанови. Якщо документ отримали пізніше, збережіть підтвердження цієї дати — воно може бути важливим для вирішення питання про поновлення строку.

Строки скарг у порядку підпорядкованості визначає Закон «Про звернення громадян»: звернення до органу вищого рівня можливе, як правило, протягом року з моменту прийняття оскаржуваного рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з ним.

Розглядається звернення загалом до одного місяця, а коли додаткове вивчення не потрібне — до пʼятнадцяти днів.

Для позовів щодо рішень про притягнення до адміністративної відповідальності строки визначає КАС України — і вони рахуються від ухвалення рішення, тому зволікати не варто.

Так само визнання порушень під час призову не означає автоматичного звільнення з військової служби — Верховний Суд формулював відповідну позицію у постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23.

Спосіб захисту потрібно обирати з урахуванням поточного статусу людини та конкретних рішень, які вже ухвалено.

Короткий алгоритм: якщо вас доставляють до ТЦК

1. Зʼясуйте, хто до вас звертається і які має повноваження.

2. Запитайте, чи ви затримані та на якій підставі.

3. Зафіксуйте час першого фактичного обмеження свободи.

4. Вимагайте належного оформлення адміністративного затримання.

5. Повідомте близьких і заявіть про потребу в правничій допомозі.

6. Поінформуйте про відстрочку, стан здоров'я та інші важливі обставини.

7. Читайте документи до підписання, вносьте зауваження та просіть копії.

8. Після події збережіть докази й перевірте строки оскарження.

Основою захисту є фіксація: часу, правових підстав, дій посадовців і власних звернень. Вона не гарантує результату, але дає юристу можливість оцінити ситуацію та обрати обґрунтований спосіб захисту.

Законодавство:

• Конституція України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію
• Закон «Про звернення громадян»
• Закон «Про безоплатну правничу допомогу»
• Порядок проведення призову (постанова КМУ від 16.05.2024 № 560) -
• Наказ Головнокомандувача ЗСУ № 423

Судова практика:

• КАС ВС від 08.09.2022, справа № 300/1263/22 (повістка — засіб оповіщення) — Постанова КАС ВС від 08.09.2022 - № 300/1263/22
• ВС від 05.02.2025, справа № 160/2592/23 — Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення – КАС ВС
• КАС ВС від 21.11.2024, справа № 380/8102/24 — https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=123213747

Офіційні сервіси і розʼяснення:

• Система БПД: 0 800 213 103, цілодобово — https://legalaid.gov.ua/
• Гаряча лінія Міноборони — короткий номер 1512
• Оформлення та автоматичне продовження відстрочок | Резерв+
• ДБР розслідує понад 400 кримінальних проваджень за фактами зловживань посадовців ТЦК та СП під час мобілізації (ІНФОГРАФІКА) - Державне бюро розслідувань
• Уповноважений ВРУ з прав людини

Корисні посилання від Мережі правового розвитку:

• Виклик громадян до ТЦК та СП під час мобілізації: нова форма повістки - LDN
• Як зняти військовозобовʼязаного з розшуку: правовий аналіз та алгоритми дій - LDN
  
  Матеріал створено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».
  
  Титульне фото до статті: depositphotos.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.