Питання — відповідь: Що враховується при визначенні місця проживання дитини у процесі розлучення подружжя?

Дата публікації: 12.02.2023

«Ми з чоловіком розлучаємося. Що враховує суд, вирішуючи, з ким залишиться жити дитина?». Адвокатка, виконавча директорка ГО «Подільська правова ліга» Анастасія Площинська відповідає на запитання мешканки Хмельниччини і подає приклад судового ріення.  

Під час розлучення суд, вирішуючи спір про визначення місця проживання дитини, бере до уваги наступні чинники:

1. Ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків.
2. Особисту прихильність дитини до кожного з них.
3. Вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а насамперед з урахуванням прав та законних інтересів дитини:

• її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками;
• права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Правова база

Згідно з ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу (ЦК) України та ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу (СК) України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно.

Статтею 161 СК України визначено: якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Згідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд з огляду на рівність прав та обов`язків батька й матері щодо дитини повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої/го. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Крім цього, визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.

Приклад рішення, де дитину залишили з батьком: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107529955?fbclid=IwAR1SH3WQJBqo2uizD0MRjHyVGFppUoFNjrI6dEjriRFWNO94MPIOo-Dvprk

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.