Розлучення під час воєнного стану: які нюанси важливо враховувати

Дата публікації: 11.11.2022

Воєнний стан, введений в Україні, кардинальних змін у процедуру розлучення не вніс – але нюанси є, зазначає юристка Коломийської ГО «Трикутник» та ініціативи «Вулик Змістів»* Інна Колесник. І в ефірі місцевої радіопрограми вона пояснює, які саме корективи внесла війна у процес розірвання шлюбу.

Розлучення, як і укладення шлюбу – це добровільне волевиявлення чоловіка та жінки, і обмежень стосовно цього під час воєнного стану немає.  Є лише нюанси. Зокрема робота судів і РАГСів щодо розлучень з початку війни ускладнилася, як і робота інших структур, які знаходіться на окупованій території (ТОТ) чи на території ведення активних бойових дій.
Подавати заяву про розлучення подружжя може як до РАЦСу, так і до суду. Але якщо це стосується установ на вищезазначених територіях, то їхні повноваження передані в інші, більш безпечні місцевості. І та підсудність чи територіальна приналежність, яка була раніше, до прикладу, в Херсоні, перенесена на територію, яка зараз є підконтрольною уряду України.

Як розірвати шлюб, якщо:

1. Подружжя перебуває в Україні

За українським законодавством, існує 2 шляхи розірвання шлюбу:

1. Позасудовий (через РАГС).
2. В межах позовного провадження (за заявою подружжя або одного з подружжя).

Звертатися лише до органів РАЦСу можна лише в тому випадку, якщо подружжя не має неповнолітніх дітей, спорів та розбіжностей у думках щодо поділу майна. В такій ситуації подається спільна заява, обоє з подружжя мають з’явитися в РАЦС особисто, допускається наявність нотаріальної довіреності або представника (адвоката, юриста). Заява розглядається не більше місяця і видається свідоцтво про розірвання шлюбу.

Якщо ж подружжя має розбіжності, непорозуміння або виховує неповнолітніх дітей, заява подається до суду, і може бути кілька шляхів розвитку подій. Це можуть бути справи окремого провадження, загальне позовне провадження, спрощена процедура розгляду – все залежить від кожної конкретної ситуації.

Після спрощення законодавства, яке відбулося близько 2 років тому, існує можливість спрощеного та окремого позовного провадження. Тоді не буде затягування процесу через виклик до суду всіх сторін, свідків, пошуків шляхів примирення, які повинен вживати суд при розгляді справ про розлучення при загальному позовному провадженні. При спрощеному ж чи окремому провадженнях між подружжям має бути все обговорено і узгоджено до того, як вони підуть до суду.

Буває так, що люди про все між собою домовилися, зокрема і про місце проживання дитини, розділили мирно майно – тоді вони можуть звернутися до нотаріуса для посвідчення договору. В ньому можна зазначити наперед, якими будуть шляхи утримання дитини, хто скільки коштів витрачатиме, яким чином дитина зустрічатиметься з батьками – тобто все, що раніше розглядалося лише в судах і було можливим лише через явку до суду, тепер можна вирішити, уклавши договір і подавши його разом із позовною заявою.

Якщо ж хтось один із подружжя має заперечення, тоді він пише звернення до суду, і розлучення проходить не за спрощеною, а за загальною процедурою – з викликом свідків і детальним розглядом усіх нюансів.

• Суд і РАЦС не працюють

Зараз держава намагається всебічно сприяти тому, щоб з війною нічого в житті людей не зупинялося. І реєстрація актів цивільного стану (шлюб, народження дитини, розлучення, підтвердження факту смерті) за територіальною приналежністю має відбуватися там, де ця подія сталася. Якщо ж це є неможливим внаслідок об’єктивних обставин (бойові дії чи окупація), цей орган переноситься до найближчого, де це можливо. І вже ті особи, які хотіли звернутися до РАЦСу або суду, розташованих на території, де зараз реєстраційні дії  неможливі, звертаються до найближчого відділу, до якого прикріплений їхній РАЦС або суд.

• Подружжя перебуває за межами України

Якщо ці люди – українці, вони повинні розривати шлюб, який був зареєстрований в Україні, подаючи заяву до українських судів. Якщо це неможливо, подружжя може звернутися до Консульства чи Посольства України в тій країні, де вони перебувають. І такі органи за межами нашої держави уповноважені на здійснення подібних процедур.

• Один із подружжя перебуває на окупованій території

У такому випадку потрібно звертатися у РАЦСи та суди, перенесені в іншу місцевість. За загальним правилом позивач, який бажає розірвати шлюб, першим звертається до установ за місцем перебування відповідача. Але можливі винятки, коли подібна заява розглядатиметься за місцем знаходження позивача, якщо він обґрунтує, чому він не може це зробити за певним місцем. Таким обґрунтуванням є неможливість в’їхати на територію, яка окупована, перебувати там і вчиняти дії тощо. Також об’єктивною причиною є те, що разом із такою особою перебувають діти, і вона не може через це поїхати до місця перебування відповідача. Тоді суд бере ці обставини до уваги і розглядає справу за місцем перебування позивача/позивачки.

Варто зауважити: якщо людина звернеться до адвоката, більшість із них мають доступ до Системи електронного суду, можуть подавати такі позови дистанційно, і розгляд справи може відбуватися дистанційно, через засоби зв’язку.

• Один із подружжя – іноземець

Розлучення з іноземцем/іноземкою під час війни, як і в мирний час, відбувається за передбаченою процедурою. За практикою, більшість таких розлучень відбувається через суд на основі Закону України про міжнародне приватне право. Ним встановлено, яким чином захищаються права іноземця. В цілому ж такі процеси не мають особливих нюансів внаслідок війни.

Як здійснюється поділ майна подружжя

Передусім поділ майна подружжя здійснюється на основі їхньої згоди. Якщо обоє згодні поділити певним чином спільно нажите майно, вони заявляють про це під час судового слухання або у своїй спільній позовній заяві.
Якщо одна зі сторін має заперечення, суд розглядає всі наявні факти, досліджує, яким чином було придбане майно, кожна сторона надає свої докази.

За загальним правилом, спільно нажите майно ділиться порівну. Якщо воно фізично не може бути розділене, подружжя згоди не дійшло і переконливих фактів не надало, виноситься рішення, наприклад, продати майно і поділити порівну дохід від продажу.

Важливо! З початку війни почастішали випадки фіктивного розлучення. Це пов’язано переважно з тим, що люди намагаються уникнути мобілізації. Яким чином? Через судовий позов про визначення місця проживання дитини з батьком або про визнання позбавлення батьківських прав матері (якщо йдеться про уникнення мобілізації батьком дитини). Але, на нашу думку, це дуже слизька стежина, оскільки позбавлення батьківства тягне за собою непоправимі наслідки, і тут варто враховувати не лише власні дорослі амбіції, а й права дитини.
Варто розуміти, що все це непросто оформляється. Принцип «за згодою між батьками» тут не працює. Обов’язково на стороні дитини виступає орган опіки і піклування, який ретельно обстежує сімейні обставини, факт догляду за дитиною, спільного проживання тощо.
Є випадки, коли розлучення визнається саме фіктивним, але, як показує практика, таких небагато. І довести, що розлучення було саме фіктивним, складно. Оскаржувати такі розлучення можуть діти, представники зі сторони батьків (дідусі, бабусі), і навіть кредитори, якщо метою фіктивного розлучення було прагнення уникнути сплати за кредитами.

Як визначається місце проживання дитини при розлученні

Місце проживання дитини визначається за згодою батьків. До 10 років дитини батьки визначають це самостійно, після 10 років враховується думка дитини, а після 14 років дитина може визначати сама, з ким із батьків бажає проживати у разі розлучення.
Якщо такої згоди батьки не дійшли при подачі заяви про розлучення, тоді до процесу обов’язково залучається орган опіки та піклування. Він виступає як захисник прав дитини, повинен обстежити сімейні обставини і скласти свій висновок, який враховує суд при винесенні рішення.
Та особа (батько або мати), яка хоче, щоб житина з нею проживала, подає відповідну заяву про визначення місця проживання і викладає обставини, які доводять, чому саме із нею повинна мешкати дитина. Береться до уваги наявність майна, місця, де після розлучення може перебувати дитина (окрема квартира чи орендоване житло), робота батьків і т.п.

Як призначаються аліменти при розлученні

Важливо розуміти, що при розлученні аліменти не встановлюються автоматично. У процесі розлучення можуть бути навіть 4 позови: розлучення, встановлення місця проживання дитини, позов про поділ майна подружжя і, власне, позов про встановлення розміру аліментів.  Згодом можуть розглядатися й інші заяви та позови.
Не радимо розраховувати на те, що подружжя подасть на розлучення, а потім «воно саме далі якось складеться по законодавству». Перед початком процесу варто звернутися за консультацією, отримати безоплатну правову допомогу юристів, адвокатів – тих, кому ви довіряєте, і з’ясувати, яким чином у конкретно вашому випадку після розлучення розподілятиметься майно, визначатиметься місце проживання дитини, яким чином можуть бути призначені аліменти, на що ви можете претендувати. Аліменти можуть бути встановлені зокрема й на утримання дружини.

Встановлення суми аліментів – тема, варта окремої консультації. Але головне, що варто пам’ятати: це буде або гарантований державою мінімум, або більша сума – якщо ви доведете, що сторона може платити більше і має дохід на це. Суду потрібно буде надати відповідні докази та факти.   

*«Вулик Змістів» – соціальна ініціатива, яка згуртувала активістів для допомоги під час війни, зокрема через поселення переселенців у громадах та надання їм допомоги різного спрямування. Ініціатива впроваджується за підтримки Мережі правового розвитку.

Отримати безоплатну правову допомогу можна, зателефонувавши на гарячу лінію «Вулика Змістів»:+38 (099) 088-91-98.

Онлайн консультації юристів Мережі правового розвитку – за посиланням.

  

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.