Самовільне залишення військової частини: наслідки, юридична відповідальність, повернення

Дата публікації: 15.06.2025

Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) — це не лише порушення військової дисципліни, а й серйозне правопорушення, яке тягне за собою як дисциплінарну, так і кримінальну відповідальність. Юрист ГО «Північна правозахисна група» Вʼячеслав Пушин розʼяснює, що саме вважається СЗЧ, яку юридичну відповідальність передбачає за це законодавство України та чи можна повернутися до частини без суттєвих для військовослужбовця наслідків.

Що таке самовільне залишення військової частини

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем — це залишення військовослужбовцем місця розташування своєї військової частини чи місця несення служби без дозволу командира на строк понад три доби.
Існують дві основні форми СЗЧ:

• самовільне залишення військової частини або місця служби;
• нез’явлення до служби вчасно після відпустки, лікування або відрядження.

В обох випадках військовослужбовець порушує правила несення військової служби, а мотиви (страх, втома, побутові обставини) загалом не можуть бути підставою для уникнення відповідальності.

Якщо військовослужбовець скоїв такі самі діяння, але з метою ухилитися від військової служби, тоді йтиметься про інший склад злочину — дезертирство. Відмінність дезертирства від СЗЧ полягає в меті вчинення злочину: у випадку дезертирства людина має намір ухилятися від військової служби не тимчасово, протягом певного проміжку часу (тижня, місяця або більше), а ухилитися від військової служби взагалі, назавжди. В такому разі сторона обвинувачення в суді повинна довести наявність цієї мети у військовослужбовця. Інакше за відсутності такої мети дезертирство перетворюється на СЗЧ.

Юридична відповідальність

Основна правова база, яка обґрунтовує покарання за СЗЧ — це Кримінальний кодекс України, Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

СЗЧ, скоєне в мирний час військовослужбовцем (не строкової служби), може мати наслідком покарання у виді штрафу від 1000 до 4000 НМДГ або навіть позбавлення волі на строк до 3 років.

Відповідно до ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад 3 доби, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Дезертирство, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.

Законом України від 21.11.2024 року № 4087-IX встановлено, що військовослужбовці, які скоїли СЗЧ або дезертирство, але які прибули не пізніше 1 січня 2025 року до місць проходження військової служби і висловили готовність продовжити військову службу, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності. Їм поновлюють виплату грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, а з моменту продовження військової служби їм поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України. Пізніше цей строк був продовжений до 1 березня 2025 року.

30.04.2025 року був прийнятий Закон України № 4392-IX, що підтвердив визначену раніше можливість звільнення осіб від кримінальної відповідальності за СЗЧ та дезертирство і встановив дату прибуття таких військовослужбовців до військових частин — не пізніше 30 серпня 2025 року.

Законом України від 20.08.2024 року № 3902-IX були внесені деякі зміни до кримінального законодавства, врегульовано порядок взаємодії військових частин із органами слідства у справах про СЗЧ та дезертирство. Зокрема особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила СЗЧ або дезертирство, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової частини для продовження військової служби та за наявності письмової згоди на це командира військової частини.

Наслідки СЗЧ для військовослужбовця

Наслідки залежать від тривалості відсутності, обставин справи та статусу конфлікту (мирний або воєнний час). У мирний час можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення: попередження, пониження в посаді, званні тощо. Якщо ж відсутність на службі триває понад 10 діб або відбувається в умовах воєнного стану, йдеться вже про кримінальну відповідальність.

Особи, які самовільно залишили військову частину під час дії воєнного стану, позбавляються додаткової винагороди (зокрема 30 тис. грн, 100 тис. грн) за той місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини, включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира.  Якщо військовий знаходиться у СЗЧ понад три доби, то за фактом скоєння правопорушення правоохоронні органи вносять відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Факт внесення відомостей до ЄРДР є належною підставою, щоб надалі командування військової частини:

• виключило військовослужбовця зі списку особового складу в/ч;
• звільнило його з посади;
• призупинило виплату грошового забезпечення;
• призупинило здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. Припиняється дія пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців. На цей час члени сім’ї такої особи не можуть користуватися відповідними пільгами, гарантіями і компенсаціями, якими вони користувались раніше.

Крім того, самовільне залишення військової частини або місця служби може мати наслідки для майбутньої кар’єри військовослужбовця. У разі звільнення з військової служби через СЗЧ або місця служби військовослужбовець може бути позбавлений права на військову службу у майбутньому, а також мати обмеження з працевлаштуванням у деяких сферах діяльності. Він може втратити можливість отримати певні посади на державній службі та бути обмеженим у виборі професії (через наявність судимості).

Повернення до військової частини

Добровільне повернення військовослужбовця може суттєво вплинути на кваліфікацію вчинку та вирок суду. Законодавство передбачає можливість пом’якшення або навіть звільнення від відповідальності, якщо особа:

• добровільно повернулась до частини;
• щиро розкаялась;
• не вчинила інших правопорушень.

Закон України від 30.04.2025 року № 4392-IX встановлює особливий механізм відновлення військової служби для осіб, які самовільно залишили частину до набрання чинності цим законом (тобто до 10.05.2025 року) і добровільно повернулися до військової частини не пізніше 30 серпня 2025 року. У такому випадку командир частини зобов’язаний відновити дію контракту і забезпечити поновлення всіх належних гарантій (грошове, продовольче, речове забезпечення).

Важливо, що навіть відкриття кримінального провадження за фактом самовільного залишення військової частини не є підставою для відмови у відновленні контракту. Водночас на період фактичної відсутності військовослужбовця в частині соціальні гарантії та виплати не нараховуються.

Алгоритм дій для тих, хто хоче повернутися на службу та мінімізувати наслідки СЗЧ

Якщо самовільне залишення частини відбулося не більше 3 діб тому:

• кримінальна відповідальність не передбачена;
• військовий повинен повернутися до частини, яку залишив;
• після повернення йому відновлюється виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення.

Якщо військовослужбовець знаходився у СЗЧ понад три доби:

• військовий особисто у письмовій формі звертається до командира військової частини для отримання письмової згоди на подальше проходження служби;
• після отримання такої згоди військовий надає прокурору, органу досудового розслідування (ДБР або НПУ) або суду клопотання про намір повернутися на службу;
• матеріали для звільнення такого військовослужбовця від кримінальної відповідальності направляються до суду, який ухвалює відповідне рішення; якщо згода командира була отримана на етапі досудового розслідування, прокурор має подати відповідне клопотання до суду без проведення розслідування в повному обсязі;
• військовий надає командиру рішення суду та повертається на службу.

Із 18 грудня 2024 року з’явилась можливість подавати такий рапорт в електронному вигляді через застосунок Армія+. До свого рапорту можна долучити рекомендаційний лист від в/ч, де військовий бажає продовжити службу (це може допомогти в ситуації, коли причиною, що спонукала особу до СЗЧ, стала конфліктна ситуація з командуванням за місцем проходження служби). Що відбувається в подальшому:

• протягом 24 годин військовослужбовець має прибути до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (ВСП) для отримання припису до батальйону резерву;
• під час знаходження в батальйоні резерву військового поновлюють на службі, зараховують на всі види забезпечення; здійснюється взаємообмін документами між командиром батальйону та зацікавленими установами (органом досудового слідства, прокурором, командиром попередньої в/ч, ВСП); командир попередньої в/ч надсилає командирові батальйону документи особової справи військовослужбовця (витяг з наказу про виключення зі списків особового складу, інформацію про використані і невикористані дні відпусток, повідомлення про вчинення правопорушення, витяг з ЄРДР тощо); командир батальйону призначає військового на посаду в батальйоні;
• через застосунок Армія+ подається рапорт і рекомендаційний лист для переміщення до конкретної в/ч. За відсутності такого листа військовий буде направлений для проходження служби до підрозділу, визначеного відповідно до потреб ЗСУ;
• після отримання кадрового документа командир в/ч, до якої призначений військовослужбовець, протягом 24 годин має забезпечити прибуття до батальйону резерву представника для супроводу військового до частини.

Кілька порад для тих, хто вирішив повернутися на службу із СЗЧ

• Не ховайтесь, якщо є наміри повернутися. Кожен день відсутності погіршує становище. Найкращий варіант — добровільно з’явитися до місця служби або до прокуратури. За можливості — засвідчіть факт добровільної явки в присутності адвоката.
• Фіксуйте обставини. Якщо були серйозні причини для залишення (сімейні трагедії, проблеми зі здоров’ям, знущання в частині) — подбайте про можливість підтвердити їх документально. Збирайте документи (довідки або інші документи, що можуть пояснити причини відсутності, як-то довідки про лікування, смерть родичів тощо). Непоодинокі випадки, коли через конфліктні ситуації та свавілля командування військових безпідставно обвинувачували в СЗЧ, тому будь-яке відправлення військовослужбовця з частини командиром повинне письмово фіксуватися — усний наказ в такому разі дуже ризикований.
• Підготуйте письмове пояснення. У поясненні вкажіть причини самовільного залишення та обґрунтуйте своє бажання повернутись до служби. Наголошуйте, що не маєте наміру ухилятися від обов’язків служби.
• Демонструйте готовність до співпраці. Це позитивно впливає на ставлення слідства та суду.
• Зверніться по юридичну допомогу. Адвокат з військового права зможе належним чином побудувати лінію захисту, допоможе правильно оформити або отримати необхідні документи, супроводжуватиме у слідчих діях та захищатиме ваші права у разі відкриття кримінального провадження.

Висновки

Самовільне залишення військової частини — серйозне правопорушення, яке несе за собою важкі юридичні та соціальні наслідки. У мирний час це вже серйозне порушення, а у воєнний — кримінальний злочин із суворим покаранням. Проте закон передбачає можливість добровільного повернення. Нові законодавчі зміни чітко регламентують, кого і за яких умов можна звільнити від відповідальності та поновити на службі.

Титульне фото до статті: Depositphotos.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.