Шлюбний договір: юридичні нюанси, про які варто знати

Дата публікації: 06.11.2025

Шлюбний договір — документ, який допомагає подружжю домовитися «на березі» про головні фінансові й майнові правила. Як укласти та розірвати такий документ, на який термін, що можна і не можна передбачити в договорі, розʼяснює юристка Білоцерківської ГО «Правова єдність» Олександра Щербина.

Шлюб — це не лише про кохання, а й про спільну відповідальність, побут і майно. У буденних питаннях важливо мати ясність і взаєморозуміння, особливо коли йдеться про гроші, власність чи спільні витрати. Саме для цього укладається шлюбний договір — письмова угода між двома людьми (нареченими або подружжям), у якій сторони закріплюють порядок регулювання своїх майнових відносин. У ньому можна встановити, яке майно належить кожному з подружжя, як розподіляються спільні витрати, хто несе фінансову відповідальність за певні зобов’язання, а також яким чином ділитиметься майно у разі розірвання шлюбу.

Для укладання такого договору необхідно звернутись до нотаріуса. Договір складається у трьох примірниках, один з яких залишається у нотаріуса. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору — такий договір є нікчемним.

Хто може укласти шлюбний договір

1. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (наречені перед реєстрацією шлюбу).
2. Подружжя — ті, хто вже перебуває у зареєстрованому шлюбі.

Якщо договір укладають до реєстрації, а однією зі сторін є неповнолітня особа, потрібна письмова згода батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

У шлюбному договорі можна передбачити:

• порядок володіння, користування та розпорядження майном подружжя;
• визначення, яке майно є спільним, а яке — особистою власністю кожного;
• правила користування житлом, транспортом або іншим спільним майном;
• порядок участі подружжя у спільних витратах та фінансових зобов’язаннях;
• розподіл доходів і витрат у сім’ї (у відсотковому чи грошовому співвідношенні);
• умови матеріального утримання одного з подружжя під час шлюбу чи після його розірвання;
• порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу (співвідношення часток, порядок компенсації тощо);
• визначення, хто відповідає за певні боргові зобов’язання (кредити, позики, податки тощо);
• умови користування спільними коштами, банківськими рахунками чи інвестиціями;
• положення про способи вирішення майнових спорів (наприклад, шляхом переговорів або через суд).

У шлюбному договорі НЕ можна передбачити:

• умови, що регулюють особисті немайнові відносини між подружжям (почуття, обов’язки у побуті, спілкування, виховання дітей тощо);
• положення, які обмежують особисті права чи свободи (наприклад, право на працю, освіту, пересування, вибір місця проживання);
• будь-які умови, що зменшують обсяг прав дитини або суперечать її інтересам;
• пункти, які ставлять одну зі сторін у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
• заборону звертатися до суду, обмеження права на захист своїх інтересів;
• умови, що суперечать законодавству України або загальним засадам сімейного права.

Документи, необхідні для укладання шлюбного договору:

1. Паспорти та реєстраційні номери облікових карток платника податків обох сторін.
2. Документ, що підтверджує подання заяви про шлюб (для наречених) або свідоцтво про шлюб (для подружжя).
3. За потреби — згоду батьків або піклувальників, якщо одна зі сторін не досягла повноліття.

Термін дії шлюбного договору

Шлюбний договір може діяти протягом усього шлюбу або протягом строку, який сторони визначать у самому документі. У договорі можна встановити загальний строк його дії, а також окремо передбачити тривалість дії окремих прав і обов’язків.

Чи можна з часом змінити умови договору

Так, змінити умови шлюбного договору можна, але одностороння зміна не допускається.
Є два способи внести зміни:

1. За взаємною згодою подружжя.
2. За рішенням суду.

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний

Розірвання або визнання шлюбного договору недійсним здійснюється у тому самому порядку, що й внесення змін до нього:

1. За спільною згодою подружжя.
2. За рішенням суду — на вимогу одного з подружжя. Якщо один із подружжя вважає, що умови договору більше не відповідають його інтересам або порушують його права, він може звернутися до суду з позовом про розірвання договору. У такому разі позивач повинен довести обставини, які стали підставою для вимоги про припинення дії договору.

За рішенням суду шлюбний договір може бути визнаний недійсним. Підстави недійсності шлюбного договору — різні, зокрема:

• Підписання договору особою, яка не усвідомлювала своїх дій та/або не могла керувати ними
• Якщо особа визнана недієздатною на момент підписання договору.
• Якщо договір укладений під впливом помилки. У цьому випадку помилка — це коли одна із сторін неправильно зрозуміла або не знала певні обставини, які мають істотне значення для цього договору (наприклад, якщо хтось підписав шлюбний договір, не усвідомлюючи, який саме майновий стан він регулює, або через неправильне уявлення про права й обов’язки, які виникають із договору).
• Якщо договір підписаний під впливом обману/насильства тощо.

Титульне фото до статті: vgoru.org

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.