Штатні юристи зможуть представляти інтереси юридичних осіб: законопроект №2261

Дата публікації: 21.10.2019

Актуальна консультація юристки Кам’янець-Подільського офісу Мережі правового розвитку при громадській організації «Асоціація юристів м. Кам’янець-Подільського» Богдани Яворницької щодо проекту закону №2261, поданого на розгляд до Верховної Ради 15 жовтня 2019 року. Якщо його приймуть, штатні юристи зможуть представляти інтереси юридичних осіб – наразі ж це роблять адвокати.

Проект закону передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.

Законопроектом пропонується розширити перелік осіб, які можуть здійснювати самопредставництво у суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення, а саме надати таку можливість не тільки керівникам, членам виконавчих органів юридичної особи, але й іншим уповноваженим особам відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто включаючи працівників тощо.

Конституцією України у статті 131² закріплено виключне право адвокатів на представництво іншої особи в суді, при цьому не заборонено особі представляти себе саму.

Поняття «самопредставництва» розкривається в Господарському процесуальному кодексі України (ст. 56), Кодексі адміністративного судочинства України (ст. 55), Цивільному процесуальному кодексі України (ст. 58).

Відтак можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником вже передбачена в іншому процесуальному кодексі. Зокрема частина 2 статті 58 Кримінального процесуального кодексу України надає право працівникові юридичної особи, яка визнана потерпілою у кримінальному провадженні, представляти інтереси такої юридичної особи.

Отже наразі тільки один процесуальний закон дозволяє працівникові юридичної особи реалізовувати право на самопредставництво юридичної особи, у той же час як у трьох інших процесуальних законах такої можливості не передбачено, що, як наслідок, штучно обмежує реалізацію цього права.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, визначення поняття «самопредставництво юридичної особи» шляхом закріплення такого права тільки за керівником або членом виконавчого органу такої юридичної особи, а для держави та територіальної громади – тільки за керівником не означає наділення правом на самопредставництво працівників юридичної особи. Це призводить до звуження прав юридичних осіб (зокрема органів, які діють від імені держави та територіальних громад), адже по суті не залишає їм вибору між реальною можливістю реалізувати свої права в судовому процесі особисто або із залученням адвоката.

Можна виділити такі проблеми, пов’язані з залученням адвоката:

– неможливість працевлаштувати адвокатів, оскільки відповідно до Законів України «Про запобігання корупції» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» робота на посадах осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є несумісною з діяльністю адвоката;

– залучення адвоката потребує фінансових ресурсів, адже оплата правничої допомоги такого адвоката здійснюватиметься з відповідного бюджету, що призведе до збільшення його видаткової складової. Водночас джерела такого фінансування наразі відсутні;

– відсутність прямого, чіткого механізму замовлення правничої допомоги адвоката, який гарантуватиме раціональне використання бюджетних коштів з одного боку та надання якісної правничої допомоги адвокатом з іншої;

Відкритими та неврегульованими залишаються також питання:

– методик визначення цін або розцінок витрат на правничу допомогу адвокатів;

– порядку обрання адвоката відповідно до вартісного та якісного критеріїв;

– визначення тривалості співробітництва з адвокатом відповідно до конкретних критеріїв (через неможливість встановити кількість та тривалість судових процесів, а також відсутність примірних критеріїв такого визначення блокується можливість бюджетного планування) тощо.

Також наявне визначення поняття «самопредставництва» за умови закріплення тільки за адвокатами і прокурорами права на представництво інтересів в суді призведе до стрімкого звільнення великої кількості спеціалістів у галузі права та підвищення загального рівня безробіття серед цих осіб. Розширення повноважень юридичних осіб у визначенні кола осіб, які можуть здійснювати представництво їх інтересів в суді, дозволить запобігти цим наслідкам.

Запропоновані зміни не обмежують виключне право адвокатів на представництво іншої особи в суді. За межами реалізації права на самопредставництво органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи незалежно від порядку їх створення так само можуть бути представлені тільки адвокатами (з урахуванням обмежень, уже встановлених Конституцією України).

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.