Суворі заборони на місцевому рівні в умовах карантину: чи є законними та чи підлягають оскарженню

Дата публікації: 23.04.2020

Під час карантину* у людей виникає багато питань щодо численних заборон, які висуває влада всіх рівнів. Йдеться зокрема про додаткові жорсткі обмеження, які з безапеляційним формулюванням «заборонено» офіційно вводяться в українських містах.
Приміром, заборонено перебувати на вулиці без захисної маски чи респіратора, переміщуватися містом без поважних причин, напередодні Великодніх свят – освячувати паски, відвідувати богослужіння й кладовища і т.п.
Заборони підкріплюються коментарями про те, що їх виконання контролює поліція, що для громадян звучить як загроза.
Усе це підвищує градус соціальної напруги у суспільстві, який і так в умовах ізоляції та подовження карантину «повзе вгору».

Чи не є такі жорсткі міри порушенням основних прав і свобод громадян? Чи не мають подібні обмеження носити радше рекомендаційних характер? Чи може людина оскаржити такі рішення, якщо не погоджується з їх законністю?
На ці питання ми попросили відповісти юристку Чернігівського офісу Мережі правового розвитку Наталію Кулікову.

Деякі карантинні заходи є більш суворими, ніж передбачає режим надзвичайної ситуації

Правові колізії, пов’язані з карантином та надзвичайною ситуацією виникають через те, що держава зіткнулася зі специфічною проблемою, яку раніше їй не доводилося вирішувати. Норми надзвичайної ситуації у законі сформовані з розрахунку на локальну ситуацію, якою не є пандемія.

На сьогодні про порушення прав громадян, визначених Конституцією, не йдеться. Надзвичайна ситуація лише покладає на громадян певні додаткові зобов’язання, такі як, до прикладу, інформування відповідальних органів у разі підозри на COVID-19 та використання індивідуальних засобів захисту у громадських місцях.

Водночас запроваджені в Україні карантинні заходи подекуди є більш суворими, ніж передбачає режим надзвичайної ситуації, оголошений урядом, оскільки вони додатково вводяться ще й місцевою владою.

Можливі порушення прав людини в умовах карантину

Дійсно, зараз часто виникають питання не до запроваджених урядом обмежень, а до обмежень додаткових, прийнятих на місцях.

Зокрема ми маємо профільний Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» ще від 2000 року – зі змінами під ситуацію сьогодення.

Відповідно до ст. 29 цього Закону, визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати та скасовувати карантин.

Відповідно до ст. 32 Закону,  обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Деякі правозахисники наголошують на можливих порушеннях прав людини в умовах карантину – у випадках розголошення конфіденційної інформації (наприклад, діагноз, місце проживання людини), притягнення до  примусового лікування від захворювання, стеження за переміщеннями носіїв вірусу, встановлення їхніх контактів, поширення такої інформації та інформації про перебіг їхньої хвороби.

Роз’яснювальна робота – вкрай важлива

Сьогодні вкрай важливо, щоб місцева влада не лише вдавалася до заборон і обмежень, але й вела роз’яснювальну роботу серед населення, перш за все –  задля зменшення напруги у суспільстві.

По-перше, запровадження додаткових обмежень та контролю з боку правоохоронних органів НЕ ЗАБОРОНЯЄ мешканцям виходити за продуктами в магазин або ліками в аптеку. Але вони повинні дотримуватись режиму – тобто перебувати в громадських місцях із засобами індивідуального захисту (маска та бажано рукавички).

По-друге, людям важливо мати достовірну інформацію, щоб уникнути паніки. Тому варто користуватися лише надійними джерелами. Приміром, якщо це стосується літніх людей – це може бути офіційна розсилка МОЗ. Адже багато хто з пенсіонерів вже вміє користуватися сервісом Viber чи Telegram, де відомство робить такі розсилки. Якщо ні – молодим варто підтримати своїх батьків, родичів чи знайомих, навчивши користуватися подібними сервісами, зорієнтувати на офіційні достовірні джерела.

Що стосується недавніх мір місцевих влад стосовно заборони освячення Великодніх пасок і т.п., то ці заходи є законними. Оскільки органи місцевого самоврядування на свій розсуд мають право впроваджувати контроль за епідеміологічної ситуацією для запобігання поширенню вірусу.

Окремо важливо роз’яснювати громадянам їхні права та обов’язки в умовах карантину та говорити про необхідність звертатися за допомогою, якщо така потреба виникає. На сьогодні створено багато офіційних сторінок, починаючи від адміністрації Президента України до голів місцевих громад, а тому маємо офіційну інформацію.

Є також багато додаткових ресурсів у громадах на місцях, де волонтери допомагають із продуктами тим, хто не може або боїться вийти в магазин. Також у багатьох містах надається волонтерська психологічна допомога, тому у разі тривожних станів варто просити і такої підтримки.

Всі ці заходи разом, на думку юристки, зможуть зменшити напругу у суспільстві та допомогти пережити ізоляцію та карантин. Оскільки і дотримуватися прав людини, і підтримувати психологічне та психічне здоров’я громадян зараз є не менш важливим, ніж захищати їх від вірусів.
 
Якщо ж громадянин категорично не погоджується з рішенням місцевої влади, він може оскаржити його в адміністративному суді. Адже поки рішення не скасоване – воно діє і підлягає виконанню.

* Більше інформації щодо актуальних правових (і не тільки) питань, пов’язаних із протидією поширенню пандемії коронавірусу – у нашій Спецкатегорії COVID-19 у  розділі «Правова допомога» за цим посиланням.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту ««Безпечна та правоспроможна громада».

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.