Тілесні ушкодження: класифікація, ознаки та наслідки для кривдника

Дата публікації: 31.01.2020

Консультація юриста  Кам’янка-Бузького офісу Мережі правового розвитку при громадській організації «Перспектива нова» Андрія Корбецького підготовлена у відповідь на звернення жителя смт. Добротвір Кам’янка-Бузького району Львівської області. Чоловік звернувся з проханням роз’яснити, якими бувають тілесні ушкодження і яке покарання нестиме кривдник за їх нанесення.

Людина, яка звернулася, на жаль, постраждала від нанесення тілесних ушкоджень, пояснює юрист. Тому клієнт прагнув насамперед розібратися, що говорить закон про подібне правопорушення та його наслідки, а відтак – діяти далі на захист своїх прав.

Кримінальний кодекс (КК) України передбачає класифікацію тілесних ушкоджень за трьома видами тяжкості : ст.125 КК – легкі; ст.122 КК – середньої тяжкості і 121 КК – тяжкі.

Основним нормативом, при визначенні ступеня тяжкості ушкоджень, яким користуються експерти є – «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені Наказом Міністерства юстиції України №6 від 17.01.1995р.

Відповідно до законодавства, тілесні ушкодження поділяються на легкі, середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Легкі тілесні ушкодження (ст.125 КК)

Поділяються на дві підгрупи:

• Викликають короткочасний розлад здоров’я або незначну стійку втрату працездатності;
• Чи не викликають короткочасний розлад здоров’я або незначну стійку втрату працездатності.

Ознаки легкого тілесного ушкодження:

• короткочасний розлад здоров’я – понад шість днів, але не більше трьох тижнів (21 день);
• незначна стійка втрата загальної працездатності – до 10%.

Легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну стійку втрату працездатності, визначається тривалістю не більше шести днів.

Відповідальність за заподіяння легких тілесних ушкоджень

Ст.125 КК, складається з двох частин, кожна з яких передбачає наступне покарання.

Відповідно до ч. 1 ст.125 КК, за нанесення легких тілесних ушкоджень, законодавством визначений штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Друга частина ст.125 КК – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Тілесні ушкодження середньої тяжкості (ст.122 КК)

Ознаками ушкодження середньої тяжкості є:

• відсутність небезпеки для життя;
• відсутність ознак тяжких тілесних ушкоджень;
• тривалий розлад здоров’я;
• стійка втрата працездатності менш ніж на третину.

Тривалим розладом здоров’я визначається час, більше 3 тижнів (більше 21 дня).

Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину вважається втрата загальної працездатності від 10% до 33%.
До тілесних ушкодженням середньої тяжкості, наприклад, відносяться неускладнені закриті переломи.

Відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості

Стаття 122 КК також, як і ст.125 КК має дві частини.

Частина перша – умисне нанесення ушкоджень, не є небезпечними для життя і такими, що не потягнули за собою наслідки, передбачені у ст.121 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження), але викликало тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш ніж на одну третину, за такі дії законодавець передбачив покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Частина друга – за ті ж дії, що описані вище, але, якщо вони вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, за це передбачено позбавлення волі від трьох до п’яти років .

Тяжкі тілесні ушкодження (ст. 121 КК)

Ознаки тяжких тілесних ушкоджень: 

• небезпека для життя;
• втрата будь-якого органу або втрата органом його функцій;
• душевна хвороба;
• розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину;
• переривання вагітності;
• непоправне знівечення обличчя.

Поняття тяжких тілесних ушкоджень

Тілесні ушкодження – це ушкодження небезпечні для життя, в момент заподіяння або в клінічному перебігу через різні проміжки часу, викликають явища, що загрожують життю і які без надання медичної допомоги, по звичайному своєму протіканні, закінчуються або можуть закінчитися смертю.

При цьому, попередження смерті, обумовлене наданням медичної допомоги, не буде братися до уваги при оцінці загрози життю за таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, це стан який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що пройшов після його заподіяння, перебувати з ним в прямому причинно-наслідковому зв’язку.

До небезпечних для життя тілесних ушкоджень належать: 

1. Пошкодження, які проникають в черепну порожнину, в тому числі і без ушкодження мозку.
2. Відкриті і закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини – тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа.
3. Забій головного мозку тяжкого ступеню, як зі стискаючими, так і без таких, забій головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження ствольної ділянки.
4. Ізольовані внутрішньочерепні крововиливи за наявності загрозливих для життя явищ.
5. Проникаючі в канал хребта, в тому числі і без ушкодження спинного мозку та його оболонок.
6. Переломовивих і переломи тіл чи обох дуг шийних хребців, односторонні переломи дуг I або II шийних хребців, а також переломи зубовидного відростка II шийного хребця , в тому числі без порушення функції спинного мозку.
7. Підвивих шийних хребців за наявності загрозливих для життя явищ, а також їх вивихи;
8. Закриті ушкодження спинного мозку в шийному відділі.
9. Перелом чи переломовивих одного або кількох грудних чи поперекових хребців з порушенням функції спинного мозку або за наявності клінічно встановленого шоку тяжкого ступеня.
10. Закриті ушкодження грудних, поперекових і крижових сегментів спинного мозку, які супроводжувалися важким спінальним шоком чи порушенням функцій тазових органів.
11. Пошкодження з повним (усіх шарів) порушенням цілості стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів, стравоходу, незалежно від того з боку шкірних покривів або з боку слизової оболонки (просвіту органа) вони заподіяні.
12. Закриті переломи під’язикової кістки, закриті і відкриті ушкодження ендокринних залоз ділянок шиї (щитовидної, паращитовидних, вилочкової – у дітей) – все за наявності загрозливих для життя явищ.
13. Поранення грудної клітини, які проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарда або клітковину середостіння, в тому числі і без ушкодження внутрішніх органів.
14. Пошкодження живота, які проникли в черевну порожнину, в тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; відкриті ушкодження внутрішніх органів, розташованих в зачеревному просторі (нирок, наднирників, підшлункової залози) і в порожнині таза (сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри).
15. Закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів зачеревного простору, порожнини таза – все за наявності загрозливих для життя явищ.
16. Відкриті переломи діафіза (тіла) плечової, сідничної і великогомілкової кісток.
17. Переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя явищ.
18. Ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію. Всі вони повинні підтверджуватися об’єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень.
19. Пошкодження великих кровоносних судин, аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, сідничної , підколінної артерій чи вен, які супроводжують.
20. Загальна дія високої температури (тепловий і сонячний удар) за наявності загрозливих для життя явищ: термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження, що перевищує 15% поверхні тіла; опіки III ступеня понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжувалися шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів за наявності загрозливих для життя явищ.
21. Пошкодження від дії низької температури, променеві ушкодження та такі, які були отримані в умовах баротравми – всі за наявності загрозливих для життя явищ.
22. Отруєння речовинами будь-якого походження з переважанням як місцевої, так і загальної дії (в тому числі і харчові токсикоінфекції) за умови, що в клінічному перебігу мали місце загрозливі для життя явища.
23. Всі види механічної асфіксії, що супроводжувалися комплектом розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи і органів дихання, які загрожували життю; за умови, що це встановлено об’єктивними клінічними даними.

Ушкодження, що не загрожують життю – це тяжкі за кінцевим результатом та наслідками, що випливають з тілесних ушкоджень:

• втрата будь-якого органу або втрата органом його функції ;
• втрата зору, слуху, мови, руки, ноги і репродуктивної здатності, до того ж, під втратою зору слід розуміти:

1. Повну стійку сліпоту на обидва ока або такий стан, коли є зниження зору до підрахунку пальців на відстані двох метрів і менше (гострота зору на обидва ока 0,04 і нижче).
2. При потер і слуху , слід розуміти повну стійку глухоту на обидва вуха або такий необоротний стан, коли потерпілий не чує розмовної мови на відстані три – п’ять сантиметрів від вушної раковини.
3. Під втратою мови (мови) треба розуміти втрату можливості висловлювати свої думки членороздільні звуками, зрозумілими для оточуючих.
4. Під втратою руки, ноги треба розуміти відокремлення їх від тулуба чи втрату ними функцій (параліч або інший стан, що унеможливлює їх діяльність).
5. Під репродуктивною здатністю потрібно розуміти втрату здатності до злягання чи втрату здатності до запліднення, зачаття і дітородіння.
6. Душевні захворювання.

Розлад здоров’я – це пов’язаний зі стійкою втратою працездатності розлад здоров’я, не менш ніж на одну третину (не менше 33%) і який безпосередньо пов’язаний з пошкодженням послідовно розвиваючий болісний процес.

Розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях встановлюються після слідства пошкодження, визначився, на підставі об’єктивних даних на основі документів, якими керуються у своїй роботі Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК).

Стійка (постійна) втрата загальної працездатності – це незворотна втрата функції, яка повністю не відновлюється.

Слідство пошкодження – це повне загоєння ушкодження і зникнення хворобливих змін. Але воно не виключає можливості збереження стійких наслідків ушкодження (рубця, анкілозу, укорочення кінцівок, деформації суглоба тощо).

Переривання вагітності – це тілесні ушкодження, які призвели до переривання вагітності, незалежно від її терміну, відноситься до тяжких за умови, що між цим ушкодженням і перериванням вагітності повинна бути прямий причинний зв’язок.

Непоправне знівечення обличчя не кваліфікується судово-медичним експертом через те, що це поняття не є медичним. Але про ньому визначає вид ушкодження, його особливості та механізм утворення, встановлює, чи є це ушкодження виправним або невиправним.

Можливість виправлення ушкодження – це значне зменшення виразності патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки і т.д.), з часом або під дією не хірургічних засобів. Але якщо для усунення необхідне оперативне втручання ( пластична операція), то ушкодження обличчя все одно, слід вважати невиправним.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.