ЦНАП замість ТЦК: як з  листопада 2025 року оформлюють відстрочки

Дата публікації: 14.12.2025

Від 1 листопада 2025 року в Україні почали діяти оновлені правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації. Формальною метою нововведень було уніфікувати та спростити процедури, зменшити навантаження на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і перевести максимальну частину процесів у цифровий формат. Водночас уже перші тижні функціонування нових правил показали: система далека від бездоганної, а деякі проблеми лише змінили форму, але не зникли. Що не працює і як на це реагувати військвовозобовʼязаним, аналізує юрист  ГО «Північна правозахисна група» В’ячеслав Пушин.

Нововведення щодо правил оформлення та продовження відстрочок від мобілізації. ґрунтуються на постанові Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року  (далі — постанова № 560) з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 1364 від 24 жовтня 2025 року (далі — постанова № 1364).

Яку проблему намагалися вирішити

Попередня модель оформлення відстрочок тривалий час залишалася майже незмінною: людина мала зібрати пакет паперових документів, звернутися до ТЦК, відстояти чергу, дочекатися рішення комісії та отримати на руки довідку. Дійсно, існувала можливість подати заяву про оформлення відстрочки в письмовому вигляді. Проте в багатьох випадках це не позбавляло заявника тяганини, а інколи розгляд заяви «ставав на паузу», а від людини вимагали особисто з’явитися до ТЦК. Деяким претендентам на відстрочку вистачало терпіння і наполегливості за допомогою адвокатів доводити в судовому порядку, що «особисте» подання заяви не означає, що свою заяву військовозобов’язаний має власноруч принести до ТЦК.

Процес отримання відстрочки часто був довгим, нерівномірним у різних регіонах і надто залежним від «людського чинника». В результаті формувалися як корупційні практики, так і ситуації, коли військовозобов’язані з реальними законними підставами не могли вчасно оформити відстрочку.

Із плином повномасштабної війни та суттєвим зростанням мобілізаційного навантаження ці проблеми тільки загострювалися. Черги в ТЦК, плутанина з документами, різні підходи до однакових ситуацій у різних областях, часто на межі (або далеко за межами), коли йдеться вже йде про явні прояви корупції, стали звичною реальністю. Саме тому уряд вирішив змінити саму логіку роботи з відстрочками — зробити її максимально стандартною та цифровою.

Що саме змінилося за новими правилами

Ключова ідея змін — відхід від паперових процедур і концентрація всіх дій або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), або через додаток «Резерв+». Про важливість цього процесу свідчить той факт, що детальному опису механізму — від подання заяви до отримання результату її розгляду — автори змін присвятили окремий розділ у постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Відтепер у більшості випадків людині не потрібно безпосередньо з’являтися до ТЦК для подачі заяви на відстрочку чи її продовження. Документи подаються в електронному вигляді: самостійно через мобільний застосунок або за допомогою адміністратора в ЦНАП. Там їх сканують, формують електронну заяву й передають до ТЦК для прийняття рішення.

Ще один важливий момент: підтвердження в оновленій постанові № 560 функціоналу автоматичного продовження значної частини раніше оформлених відстрочок. Держава декларує, що для людей з інвалідністю, студентів, аспірантів, багатодітних батьків, окремих категорій родичів військовослужбовців та низки інших груп, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», повторне подання документів більше не знадобиться: система самостійно в автоматичному режимі продовжуватиме відстрочку, орієнтуючись на відомості з державних реєстрів. Проте в постанові робиться застереження: за наявності технічної можливості.

Отже, за інформацією, розміщеною на сайті Міноборони, планується, що відстрочки автоматично продовжуватимуться зокрема для таких категорій:

• особи з інвалідністю;
• тимчасово непридатні до служби (на термін 6-12 місяців);
• батьки трьох і більше дітей до 18 років в одному шлюбі;
• батьки (опікуни, прийомні батьки) дитини з інвалідністю до 18 років;
• батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи;
• жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
• студенти денної або дуальної форми, які здобувають вищий рівень освіти, а також докторанти й інтерни;
• наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які викладають і працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• люди, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час бойових дій;
• особи, незаконно позбавлені волі через агресію РФ;
• військові, звільнені з полону.

Деякі підстави з цього списку раніше в експериментальному порядку поступово реалізовувались в додатку «Резерв+», і за цей час достатньо успішно себе зарекомендували. Не складно помітити, що оприлюднений на сайті Міноборони список категорій не повністю охоплює той перелік підстав, що містить стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — наразі, як зазначають в Мінобороні, в застосунку «Резерв+» можна оформити 9 типів відстрочок. Слід розуміти, що можливість автоматизувати процес надання і продовження відстрочки залежить від того, чи є відповідна інформація в державних реєстрах, а також від самої можливості оцифрувати необхідні дані для використання програмою.

До 1 листопада 2025 року відомості про надання або скасування відстрочки від призову заносили до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів у день оформлення довідки  про надання відстрочки або в день надсилання військовозобов’язаному повідомлення про скасування відстрочки. Постановою № 1364 встановлюється жорсткий строк для внесення відомостей  в реєстр: протягом одного дня з дати прийняття позитивного  рішення про надання відстрочки, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення повідомляється про це заявникові.

Результат рішення — у разі позитивного висновку комісії — відображається в електронному військово-обліковому документі. Паперові довідки, які раніше були головним доказом наявності відстрочки, практично виводяться з обігу.

У відповідності до постанови № 1364 наявність відстрочки перевіряють зчитуванням QR-коду з військово-облікового документа (ВОД) в електронній формі. З практичних міркувань з електронного ВОД часто роблять роздруківки, тому постанова для перевірки відстрочки дозволяє використовувати сканування QR-коду і з паперового документа.

На рівні задуму всі ці нововведення мають мінімізувати контакти громадян із ТЦК, скоротити бюрократію та уніфікувати підходи до процедури оформлення відстрочки по всій країні. Однак на практиці процес отримання відстрочки не завжди спрощується.

ЦНАП замість ТЦК: зручно, але не завжди

Передача частини повноважень ЦНАПам виглядає логічно: ці установи давно працюють з різними адміністративними послугами, мають відповідну інфраструктуру і персонал. Окрім того, для багатьох громадян звернення до ЦНАП психологічно простіше, ніж похід до ТЦК.

Проте вже зараз у громадах фіксують проблеми з перевантаженням ЦНАПів. У великих містах черги хоч і не тотальні, але відчутні. У маленьких громадах ситуація часто гірша: один-два адміністратори фізично не встигають обробляти всі звернення, особливо в пікові періоди.

Додається й фактор технічної залежності: збій у програмному забезпеченні, нестабільний зв’язок з реєстрами, проблеми з сервером — і процедура фактично «зависає», адже ЦНАП, хоч і приймає від заявників паперові довідки, формує пакет документів в електронному вигляді та надсилає сформовану заяву до того ж самого державного реєстру, який використовується при подачі заяви через мобільний застосунок «Резерв +». У «паперовій» системі збої теж траплялися, але в цифровій будь-яка технічна помилка одразу блокує весь процес.

Автоматичне продовження: головний плюс і водночас головний ризик

Ідея автоматичного продовження відстрочок для великої кількості людей викликала найбільший резонанс. Для багатьох це справді може стати полегшенням: зникає необхідність кожні кілька місяців (тобто на період продовження воєнного стану) підтверджувати здебільшого очевидні й постійні обставини. За прогнозами Міноборони, з введенням системи автопродовження відстрочки понад 600 тисяч відстрочок будуть продовжені без додаткових дій людини. Ті, кого це стосується, отримують сповіщення в «Резерв +», тому їм нічого робити не треба.

Втім, автоматизація повністю залежить від якості та актуальності даних у державних реєстрах. І саме тут уже зараз проявляються серйозні проблеми. Юристи та правозахисники звертають увагу, що в багатьох людей інформація в реєстрах застаріла або неповна: не оновлені дані про інвалідність, про склад сім’ї, про місце фактичного проживання, про навчання.

У таких випадках система просто «не бачить» підстави для відстрочки — і автоматичне продовження не спрацьовує. Формально людина вважається такою, що не має відстрочки, хоча фактично підстава нікуди не зникла. Виправлення таких помилок покладається вже на саму людину, якій доведеться звертатися через ЦНАП до ТЦК, надаючи документи на підтвердження певних фактів.

Важливо! Постановою КМУ від 5 грудня 2025 року № 1609 до Порядку № 560 були внесені чергові зміни, згідно з якими до заяви про оформлення відстрочки за пунктами 6-14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» необхідно буде додавати також і РНОКПП (індивідуальний податковий номер) тієї особи, над ким встановлено догляд (опіку). Отже, ті військовозобов’язані, які раніше не долучали до своєї заяви про надання відстрочки копію цього документа, імовірніше, не отримають відстрочки в автоматичному режимі — їм доведеться в лютому 2026 року подавати нову заяву з повним комплектом додатків.

Окрема проблема — тимчасові та змінні підстави для відстрочки, зокрема: догляд за хворим родичем, утримання дітей-сиріт, виховання дітей з тяжкими хворобами. У цих випадках автоматичного продовження наразі не передбачено. Ба більше, як показала практика, оформлення через мобільний додаток відстрочки у випадках, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а саме з підстав наявності у батька чи матері інвалідності I чи II групи) спрацьовує лише в ситуації, коли заявник є єдиною дитиною в сім’ї, і є один із батьків з інвалідністю. Через технічні причини у випадку наявності іншої повнолітньої дитини або другого з батьків подати заяву не вдається. Можна сподіватись, що цю логічну помилку невдовзі виправлять, а поки таким військовозобов’язаним доводиться звертатися через ЦНАП та очікувати розгляду своєї заяви комісією ТЦК та СП.

У подібних випадках людині доводиться кожного разу знову підтверджувати свою ситуацію документами. На практиці це означає, що саме ті категорії, які перебувають у складних життєвих умовах, залишаються в зоні постійного бюрократичного ризику. Незважаючи на позитивні зміни в ПКМУ № 560 в напрямку спрощення та мінімізації підтвердних документів, на практиці це, на жаль, часто не спрацьовує. Прикладом цього є відома історія з оформленням відстрочки за вже згаданим пунктом 13, коли заявнику потрібно було надати докази відсутності інших членів сім’ї, які не є військовозобов’язаними та зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю. Це дійсно було проблемою, оскільки таких доказів (у вигляді довідок або витягів з реєстрів) не могло існувати, а тому адвокатам доводилось викручуватись та придумувати вихід із ситуації, щоб обійтися без звернення до суду.

Реальність проти планів: що вже не працює ідеально

Попри офіційні заяви про готовність системи, у регіонах фіксують низку практичних проблем:

– не у всіх категорій громадян автоматичне продовження відстрочки спрацьовує коректно;

– дані з різних реєстрів інколи суперечать одне одному;

– адміністратори ЦНАПів не завжди мають достатньо роз’яснень щодо нестандартних ситуацій;

– люди часто не розуміють, чи потрібно їм повторно звертатися за продовженням, чи система все зробить сама.

Фактично відповідальність за перевірку правильності даних перекладається на самих військовозобовʼязаних: якщо не перевірив інформацію заздалегідь — ризик не отримати відстрочку з процедурних причин зростає.

Експерти сходяться на думці, що реформа в нинішньому вигляді потребує серйозного «донастроювання». Насамперед йдеться про:

– створення зрозумілого механізму термінового виправлення помилок у реєстрах;

– чіткі роз’яснення для громадян щодо кожної підстави відстрочки;

– додатковий інструктаж працівників ЦНАП;

– удосконалення резервного механізму підтвердження відстрочки у випадку збою електронної системи.

Без цього ризики залишаються високими, а кількість конфліктних ситуацій  потенційно зростатиме.

Висновки

Нові правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації справді значно вдосконалюють усталений підхід. Відмова від паперових процедур, перехід до електронних сервісів і спроба автоматизувати частину рішень виглядають логічними з точки зору державного управління. Передача частини функцій до ЦНАП зменшує взаємодію населення з ТЦК, але натомість часто створює нові черги та збільшує навантаження на адміністраторів.

Зміни можна вважати кроком до більш впорядкованої моделі роботи. Як свідчить практика, цифровізація сама по собі не завжди гарантує справедливість, швидкість і відсутність проблем. Водночас для більшості людей нові правила справді мають спростити життя. Найближчі місяці після запуску оновлених правил стануть вирішальними: саме вони покажуть, чи стане нова модель реальною допомогою для людей, чи буде достатньо ефективною робота  підрозділу Міністерства оборони України з питань цифрового розвитку в напрямку вдосконалення функціоналу додатку «Резерв +» та його взаємодії з державними реєстрами.

Титульне фото до статті: veteran.com.ua

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.