В Україні оновили умови праці для осіб з інвалідністю

Дата публікації: 02.02.2026

Мета змін, запроваджених українським урядом із 1 січня поточного року — переглянути підхід до реалізації права осіб з інвалідністю на працю та зайнятість відповідно до міжнародних стандартів. Зокрема йдеться про доступність та реальні можливості працевлаштування для цієї категорії українців. Зміст нововведень розʼяснює юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» Руслан Малий.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» діє з 01 січня 2026 року (був прийнятий ще 15 січня 2025 року). Він переглядає підхід до реалізації права осіб з інвалідністю на працю та зайнятість відповідно до норм Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яку Україна ратифікувала ще у 2009 році.

За даними Держслужби зайнятості, в Україні налічується понад 2,5 млн осіб з інвалідністю, з яких близько 1 млн — працездатного віку. Проте офіційно працевлаштовані лише приблизно 15-20% таких людей. Цей дисбаланс підкреслює необхідність системних змін, що враховують сучасні стандарти доступності та забезпечують реальні можливості працевлаштування.

Основні принципи Закону:

• Право на працю без дискримінації.
• Розумне пристосування робочого місця.
• Цільовий внесок замість штрафів.
• Індивідуальна програма реабілітації.
• Дистанційна та гнучка зайнятість.

Основні нововведення:

1. Цільовий внесок

Раніше роботодавці, які не виконували нормативи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, могли стикатися з адміністративно-господарськими санкціями. З 2026 року запроваджується обов’язковий цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до відповідного державного фонду замість попередніх санкцій.

Розмір такого внеску встановлюється залежно від середньомісячної заробітної плати і кількості не створених робочих місць для осіб з інвалідністю в компанії.

2. Оцінка робочого місця та індивідуальні програми

Закон передбачає оцінку робочого місця з урахуванням потреб працівника з інвалідністю та вимоги щодо індивідуальної програми реабілітації. Це означає, що роботодавці зобовʼязані враховувати особливості конкретної людини під час облаштування робочого простору та організації праці.

Закон також встановлює:

• можливість дистанційної або домашньої роботи для осіб з інвалідністю, якщо це відповідає характеру виконуваної праці та наявним ресурсам роботодавця;
• участь у оплачуваних громадських роботах за згодою;
• право реєстрації як безробітний для осіб з інвалідністю, які хочуть працювати, але не можуть знайти роботу самостійно.

Для підтримки роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, передбачено:

• безоплатні консультації щодо працевлаштування;
• компенсації витрат на розумне пристосування робочих місць;
• дотації та інші фінансові гарантії у межах державних програм зайнятості населення.

За задумкою уряду, ці зміни не лише захищають права осіб з інвалідністю, але й стимулюють бізнес до соціально відповідального розвитку, покращують корпоративний імідж і створюють більш інклюзивний ринок праці.

Реалізація закону має стати важливим кроком до повної інтеграції людей з інвалідністю у трудове життя України та підвищення рівня соціальної справедливості.

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Титульне фото до статті: depositphotos.com

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.