Війна в Україні: що варто знати про мобілізацію (+відео)

Дата публікації: 03.05.2022

Юристка Інна Колесник подає вичерпну інформацію щодо мобілізації під час воєнного стану в Україні та витяги з найбільш актуальних законів воєнного часу.

У консультації* юристка розкриває наступні питання:

• Воєнний стан в Україні
• Загальна мобілізація. Для чого вона потрібна
• Мобілізація військовозобов’язаних
• Чотири хвилі мобілізації
• Повна мобілізація
• Кому треба стати на військовий облік
• Хто звільняється від мобілізації
• Інформація для строковиків
• Види повісток
• Мобілізація ВПО
• Бронювання працівників
• Увільнення з роботи у зв’язку з мобілізацією
• Порушення прав мобілізованого. Що робити і до кого звертатися.

Що таке мобілізація

Мобілізації підлягають всі громадяни України у віці від 18 до 60 років включно, які можуть виконувати свій воєнний обов’язок перед країною (військовозобов’язані та резервісти)

На даний час в Україні оголошена загальна мобілізація (буває й інша, про це можна детальніше почитати самостійно). Саме того, що вона «загальна», якраз і не треба боятись. Це означає, що мобілізація оголошена в усій країні і в усіх сферах, адже покликана забезпечити країну не лише додатковою воєнною силою, а й організувати її життєдіяльність вцілому. Умовно, відбувається стратегічне, заплановане військово грамотне перегрупування сил. І здійснюється воно за умовною чергою.

4 черги мобілізації

1. Призов оперативного резерву. Це колишні війсковослужбовці у віці до 40 років, які мають бойовий досвід та служили в армії чи на контрактній основі. Сюди відносяться також ветерани АТО та ООС.
2. Друга черга мобілізації – призив військовослужбовців, які з 2014 року проходили строкову службу чи служили в лавах ЗСУ за контрактом (самеця черга мобілізації проходить з 15 березня)
3. Третя – мобілізаційний резерв, тобто випускники ВУЗів, що закінчили воєнні кафедри та офіцери запасу, яких не призвали під час перших двох хвиль мобілізації.
4. Четверта хвиля мобілізації – цивільний, тобто громадянський резерв, який немає бойового досвіду. Це всі українці, які не мають фізичних чи вікових обмежень для служби.

Зверніть увагу! Начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач заявив, що нині триває призов 2-ої та 3-ої черг мобілізації. Пізніше Горбач пояснив, що насправді черги є досить умовним поняттям.
Тобто, якщо до військкомату звернулись одночасно особа, яка має військовий досвід, а також особа, яка не має військового досвіду, то теоретично перевагу наддуть особі, яка має військовий досвід.

Резюмуємо: якщо вже оголошено повну мобілізацію, то мобілізуються, по суті, всі особи, які не відповідають обставинам, які є підставою для звільнення від мобілізації.
Жінок, які перебувають на військовому обліку теж можуть призвати на службу – залежно від реальних потреб армії та необхідних навичок.

Чи бігти до військкомату і кому саме

Негайно зявитися до військкомату повинні  ті, хто в першій черзі мобілізації (у них це, до речі, написано у воєнному квитку) а також ті, хто отримав повістку.

Справа в тому, що стати на військовий облік зобов’язані були всі й раніше, ще до воєнного стану. Це потрібно, аби країна під час війни оперативно володіла достовірною інформацією, а не шукала своїх громадян. Тобто мовою закону –  потрібно приписатися до дільниці. Тож, якщо ви свій громадянський обов’язок колись проігнорували, то тепер – найкраща пора і святий обов’язок. Отже, якщо ви змінили місце проживання (а його зараз змінили мільйони), то вам таки справді потрібно пройти до місцевого військкомату і зареєструватися, адже облік військовозобов’язаних ведеться за місцем їх фактичного проживання.

Важливо! Якщо метою переїзду є зміна місця проживання або відрядження, навчання, відпустка тривалістю понад 3 місяці, призовник зобов’язаний з’явитися в комісаріат і знятися з обліку для постановки на облік за новим місцем проживання. На це у такого призовника є рівно тиждень, такий самий термін для постановки на облік за новим місцем проживання.

Ухилення від призову

Тягнути силою до військкомату вас сусід чи орендодавець не має права. Проте слід знати: якщо не стати на облік у військкомат вчасно, поліція має право розшукувати, затримувати і навіть доставляти осіб, які ухиляються від своїх військових обов’язків.
Крім того, ухилення від постановки на військовий облік тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу до 5100 грн (ст.210-1 КУпАП) , а ухилення від призову (мобілізації) – кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 5 років (ст. 336 КК).

Для розвіювання міфу «війна, все пропало» скажу, що строковики не беруть участі у бойових діях і не можуть бути відправлені на передову, окрім випадків, коли саме на території, де вони проходять таку строкову службу, розпочалася війна чи йдуть прямі бойові дії.

Якщо вас призвали на службу в лави ЗСУ, і ви не маєте належної воєнної підготовки, навіть під час війни вам гарантовано проходження навчань строком від 7 до 20 діб.

Якщо мобілізованого без медичного огляду та підготовки одразу направлятимуть у гарячі точки, знайте: це порушення прав, гарантованих законами України. Міністерство оборони України та Збройні сили України приймають скарги та мають гарячі лінії за якими ви можете звертатись із скаргами щодо порушених прав.

Про постановку на облік та про осіб, які НЕ підлягають мобілізації

Отже, ви переїхали на нове місце проживання, і зобов’язані повідомити про це місцевий військкомат.
Для постановки на військовий облік треба особисто прибути до військкомату. 

Пакет необхідних документів:

• заява про взяття на військовийоблік;
• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• військово-обліковий документ;
• свідоцтво про народженнядітей (якщо є);

Призовники та військовозобов’язані після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

У воєнний час виїзд призовників і військовозобов’язаних з місця проживання без дозволу районного (міського) військового комісаріату забороняється.

Хто звільнений від мобілізації

Ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить доволі великий перелік осіб, звільнених від мобілізації.  Найперше, розуміємо: звільнені від мобілізації за загальним правилом є військовозобов’язаними, проте у них є певні життєві обставини, що звільняють їх від мобілізації. Саме так це передбачено законом.
І це ще раз доводить: не панікуйте, не переховуйте чоловіків та не позбавляйте вимушених переселенців житла лише за ознакою чоловічої статі – можливо, людина  саме в цьому списку.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації такі військовозобов’язані:

1. Заброньовані органами державної/місцевої влади, іншими державними органами, а також за підприємствами, установами і організаціями.
2. Особи з інвалідністю (будь якої групи) та особи, які відповідною комісією тимчасово визнані непридатними до війкової служби за станом здоров’я строком до 6 місяців з подальшим проходженням комісії повторно.
3. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання).
4. Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання).
5. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років.
6. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з важкою хворобою, травмою, чи очікує трансплантації органів, тощо деталі критерії хвороб є в ст. 23.
7. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.
8. Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання).
9. Зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
10.  Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
11. Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
12. Студенти вузів, асистенти-стажери, аспіранти і докторанти (денної та дуальної форми навчання).
13.  Наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та вищої професійної освіти.
14.  Особи, чиї близькі родичі загинули чи пропали безвісти під час проведення АТО.

Кожен із перерахованих пунктів, як і кожен реальний особистий випадок варто розбирати окремо, адже виникає багато запитань. Тому не соромтеся звертатися за кваліфікованою правовою допомогою з такими запитаннями.

Бронювання працівників

Часто надходять запити від людей щодо того, як це зробити відносно працівників свого приватного підприємства/установи, організації.
Бронювання працівника – це відстрочка його служби на 6 місяців, у разі якщо б він підлягав мобілізації. У державних органах є затверджені переліки посад та професій для службового користування.

Бронювання передбачене і для працівників критичної інфраструктури. Тобто установи чи підприємства повинні мати чіткі мобілізаційні задачі щодо забезпечення життєдіяльності країни (оборонопром, лікарі, комунальні працівники, сільське господарство, тваринництво тощо). Визначення конкретних професій чи посад для приватного сектору наразі не існує, є лише методичні рекомендації окремих галузей економіки, як проводити бронювання. Списки складаються підприємствами поіменно, передаються профільному міністерству, а те в свою чергу передає на затвердження Міністерству оборони і далі – точково у військкомати. Якщо ви так і робите, рекомендую надсилати у всі інстанції для пришвидшення логістики, а вкінці шляху перевірити чи вашого працівника таки внесли в список заброньованих.

Прийшла повістка: завтра на війну?

«Прийшла повістка з військкомату!». Напевно, це найбільший страх матерів та дружин, особливо під час війни. Та не кожна повістка є викликом воювати. Це перше, що варто запам’ятати, а далі – давайте розбиратися.

Законом не встановлено місце, де можна або не можна вручити повістку. Фактично її можуть вручити особисто в руки будь-де: на вулиці, на блокпостах, на робочому місці.

За правилами, спочатку повинні встановити особу людини, а вже після цього вручати повістку. Тому у воєнний час документи повинні бути при собі завжди. І їх доведеться надавати для перевірки за першою вимогою уповноваженої особи.

Уповноважені особи – це співробітники військових комісаріатів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Також повістки можуть вручати посадові особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Надавати громадянам повістки до військкомату мають право представники місцевих органів виконавчої влади (обласні, районні адміністрації), місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради) і роботодавці (п. 8 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року).

Переселення не звільняє від мобілізації

У зв’язку з активними бойовими діями з боку окупанта тисячі військовозобов’язаних призовного віку 18-60 років змушені були рятувати свої сім’ї та переміщатися у безпечні місця.

Чоловіки призовного віку для отримання статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО) зобов’язані стати на військовій облік у Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та відповідно до загальної мобілізації вони можуть бути призвані до війська (ч. 1 ст.37 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»).

«Вручення повісток на блокпостах не передбачено чинним законодавством України. Натомість під час реєстрації внутрішньо переміщена особа зобов’язана стати на військовий облік. Повістку їй може вручити уповноважена особа органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації внутрішнього переміщення особи. Повістка обов’язково повинна містити підпис керівника ТЦК, мокру печатку, та бути видана на ім’я конкретної особи», – пояснює  правозахисниця Оксана Судак.

Якими бувають повістки

●        Уточнення облікових даних. Це не мобілізація. Це уточнення даних про сім’ю, наприклад, про місце проживання, про стан здоров’я. Адже саме це важливо для того, щоб розуміти, чи будете людина мобілізована, чи ні. Наприклад, наявність дитини до 3 років.

●        Проходження медкомісії. Це також ще не мобілізація. Якщо визнають придатним до служби – буде ще друга, з датою, коли з’явитися з речами.

●        Призов на військову службу до ЗСУ. Ось це вже мобілізація. За неявки за такою повісткою вже настає кримінальна відповідальність.

●        Прибути на військову дільницю. Також мобілізація. Якщо в повістці немає вказаної дати, то прибути слід негайно (упродовж доби). Рекомендую і тут не панікувати: часто «прибути з речами» означає відправку на навчально-тренувальні збори резервістів і військовослужбовців.

Органи Національної поліції мають право доставляти громадян до територіальних центрів комплектування військовозобов’язаних.

Після прибуття до військкомату потрібно пройти військово-лікувальну комісію. Повістки для призову без проходження медкомісії зустрічаються на практиці, але це є порушенням прав, і слід обов’язково вимагати її проведення.
Після комісії можуть одразу направити для проходження служби без вручення повістки, тоді вам повинні видати мобілізаційне розпорядження. Саме в ньому можуть вказати конкретну дату для прибуття з речами (наприклад через місяць аж) і військову частину, до якої ви прикомандировані.

Закон передбачає і поважні причини, які звільняють від відповідальності за неявку у строк за повісткою – це хвороба, смерть близької людини, стихійне явище тощо. Все повинно підтверджуватись документально.

Зверніть увагу!  В сучасних умовах воєнного стану повістка може бути документом для увільнення від роботи! Хоча б тому, що на сьогодні відвідування військкомату може бути одразу і відправленням на місце бою.

Сьогодні наші чоловіки у терміновому порядку з’являються до військкоматів вже з речами.

Якщо працівник цього ж або наступного дня після вручення повістки з’являється в місці збору, то хто тоді віднесе документи на підприємство? Отримати від нього вчасно розпорядження про мобілізацію буде досить проблематично.

Наказ про увільнення працівника від роботи не є наказом про звільнення працівника з підприємства. Тобто працівник не звільняється з роботи та трудові відносини не розриваються, він лише звільняється від роботи на певний час — час здійснення військової служби. За ним зберігається місце і середній заробіток на весь час служби. Виплати здійснюються за рахунок підприємства поки що, бюджетних поки немає.

Зараз повістки приходити можуть всім – і багатодітним, і інвалідам і іншим, хто впевнений в своїй немобілізації. Так відбувається саме тому, що люди масово роками нехтують своїм обов’язком оновлювати дані в військкоматах. Там ніхто не знає про ваш стан здоров’я, кількість дітей чи інші підстави для звільнення від мобілізації. Тому беріть свої підтверджуючі документи – і не бійтеся військкомату.

*У доданому нижче відео юристка розкриває питання 4 хвиль мобілізації. Наступні відео за темою ми опублікумо пізніше. Стежне за оновленнями у нашій спецрубриці #StandWithUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.