Виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків: у яких випадках рішення суду не потрібне

Дата публікації: 24.07.2019

До липня 2018 року, якщо один із батьків, вивозячи дитину за кордон, не надавав  на це нотаріально посвідченої згоди другого, питання слід було вирішувати тільки через суд. Зараз ситуація змінилася. Як саме і на чию користь, роз’яснює адвокат Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ІРЦ Правовий простір Маргарита Плахотнюк.

Очевидно, що всі питання щодо виховання дитини мають вирішуватись батьками спільно. Проте виникають ситуації, в яких один із батьків змушений самостійно виховувати дитину і при цьому залишається повністю залежним від згоди другого з батьків у правовому сенсі.

До липня 2018 року при ненаданні одним із батьків нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон необхідно було вирішувати це питання виключно у судовому порядку. Судові процедури завжди пов’язані з тривалим вирішенням питання та іноді бувають непропорційно тривалішими, ніж той строк, на який планується виїзд за межі України. На даний час обставини змінилися: тепер у випадках виїзду за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей – за наявності законом визначених обставин – ситуація може бути вирішена без суду.

Порядок та підстави виїзду дитини за кордон без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків регулюється частиною 5 статті 157 Сімейного кодексу України та пунктом 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою КМУ №57 від 27.01.95р.

Перш за все слід зазначити, що спрощеною процедурою виїзду дитини за кордон може скористатись той із батьків, з яким проживає дитина. Місце проживання має обов’язково підтверджуватись рішенням суду або  органу  опіки  та  піклування, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з тим  із  батьків,  який  має  намір  виїздити за межі України  з  дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб.

Доцільно розглянути порядок отримання підтвердження місця проживання органом опіки та піклування, який врегульовано п. 72-1 Постанови КМУ №866 від 24.09.08р. «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».

Згідно з даною постановою, заявнику необхідно звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини та подати заяву; копію свого паспорта; копію паспорта дитини (у разі наявності); довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі, якщо в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання); довідку про реєстрацію місця проживання дитини; копію свідоцтва про народження дитини; копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності); підтвердження про відправлення другому з батьків рекомендованого листа  про тимчасовий виїзд дитини за межі України із зазначенням мети виїзду, держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги, до органу опіки та піклування додатково подається копія документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ.

Рішення про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України дійсне протягом одного року з дня набрання ним законної сили.

Якщо той із батьків, з яким проживає дитина, планує її виїзд за кордон на строк до одного місяця, а інший з батьків належним чином виконує батьківські обов’язки, при перетинанні державного кордону слід пред’явити  рішення  суду  або  органу  опіки  та  піклування, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з тим  із  батьків,  який  має  намір  виїзду  з  дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб.

Також доцільно мати при собі документи, що підтверджують мету та тривалість поїздки.

Якщо той з батьків, з яким проживає дитина, планує її виїзд за кордон на строк до одного місяця і більше, а інший з батьків має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, додатково до рішення про підтвердження (визначення) місця проживання дитини та документів, що підтверджують мету та тривалість поїздки необхідно мати довідку державного або приватного виконавця про наявність заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо планується виїзд за межі України на строк до одного місяця і більше дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, необхідно підтвердити довідкою виконавця наявність у іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Наявність одного з вищеперерахованих медичних станів слід підтвердити документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу.

Зверніть увагу, що Сімейний кодекс України не передбачає обов’язку того з батьків, з ким проживає дитина, повідомляти другого з батьків про виїзд з дитиною за кордон рекомендованим листом, якщо він має заборгованість зі сплати аліментів у вищезазначених розмірах. Отже, в такому випадку при зверненні до органу опіки та піклування за підтвердженням місця проживання дитини для виїзду за межі України немає необхідності надавати докази направлення іншому з батьків рекомендованого листа.

Слід нагадати, що залишаються актуальними підстави виїзду без нотаріально посвідченої згоди та без супроводу другого з батьків:

• якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

• якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном.

У разі пред’явлення наступних документів або їх нотаріально засвідчених копій:

• свідоцтва про смерть другого з батьків;
• рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
• рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
• рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
• рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
• довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);
• свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого апостилем, а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.