Водій порушив карантинні правила: як уникнути адміністративного штрафу

Дата публікації: 30.09.2020

До громадської приймальні Вінницького офісу Мережі правового розвитку почастішали звернення водіїв транспортних засобів (автобусів), що перевозять пасажирів на приміських та міських маршрутах загального користування.  Суть звернень полягає в тому, що органи поліції, перевіряючи дотримання карантинних* правил, масово виявляють порушення та складають протоколи про адміністративні правопорушення. Але чи означає виявлене правопорушення обов’язкову сплату штрафу? На це питання відповідає юрист Офісу при Подільському центрі прав людини Олександр Довбиш.

Відомим є факт, що в рамках контролю за дотримання карантинних правил, встановлених через COVID-19, законодавець доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) новою нормою.

Так стаття 44-3 КУпАП передбачає, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто мінімальний штраф, який може бути накладений на порушника становить 17000 гривень, що є немалою сумою для пересічного громадянина.

Тож, якщо на вас як на водія патрульна поліція склала протокол про адміністративне правопорушення, чи передбчає це обов’язкову сплату штрафу?

Перш за все, у випадку складення уповноваженими органами протоколу про адміністративне правопорушення, рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста для аналізу змісту та повноти складеного протоколу.

Нерідкими є випадки, коли працівник поліції, фіксуючи правопорушення, «під копірку» складає відповідні документи і допускає безліч неточностей та описок в протоколі. Прикладом цього можуть бути невірно зазначена норма закону, за порушення якої притягається винна особа, відсутність опису встановлених обставин або ж не зазначення доказів підтвердження вчинення адміністративного правопорушення тощо.

Основним нормативно-правовим актом, за порушення якого настає відповідальність, передбачена статтею 44-3 КУпАП є постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у різних редакціях.

Слід звернути увагу, що до вказаної постанови з моменту введення карантину в Україні було внесено більше 20 змін. У даному випадку працівники поліції нерідко плутають відповідні редакції зазначеної постанови, помиляючись у правовому обґрунтуванні зафіксованого правопорушення.

Усі ці випадки можуть бути підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності.

Після оформлення протоколу орган поліції направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.

Тому саме суддя буде оцінювати ваші доводи та міркування щодо вчиненого правопорушення. І у випадку підтвердження фактів неповноти складених документів суддя закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

У випадку, коли співробітники поліції належним чином фіксують  вчинення правопорушення, підтверджують даний факт відповідними доказами та документами, тактика захисту інтересів порушника є іншою.

У даному випадку доцільним заявити клопотання в суді про звільнення порушника від адміністративної відповідальності відповідно до норм статті 22 КУпАП.

Стаття 22 КУпАП встановлює, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Тут слід мати на увазі, що звільнення від відповідальності є правом суду, а не його обов’язком.

Обґрунтовуючи підстави для звільнення від відповідальності, слід зазначати, що особа вперше вчиняє таке правопорушення, щиро розкаюється та визнає свою вину, обіцяє в майбутньому не повторювати таких порушень, тощо.

Як свідчить судова практика, у більшості випадків суд, враховуючи в тому числі і матеріальний стан правопорушника, звільняє його від відповідальності та від сплати штрафу.

*Більше інформації щодо актуальних правових (і не тільки) питань, пов’язаних із протидією поширенню пандемії коронавірусу – у нашій Спецкатегорії COVID-19.

P.S. Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.