10 кроків до сусідської варти від кременчуцького ОСББ

Дата публікації: 04.12.2018

 

Рік тому у кременчуцькому ОСББ «Гвардійська-7» створили сусідську варту. Команда проекту «Шерифи для нових громад» поспілкувалася з головою об’єднання та дізналася, як змінилася ситуація з безпекою у їхньому будинку та які проблеми ще залишилося вирішити.

У листопаді минулого року на загальних зборах мешканці ОСББ «Гвардійська-7» вирішили стати учасниками проекту «Сусідська варта» та спільно з поліцією організувати безпечне середовище у власному дворі та будинку. Люди погодилися бути уважнішими та реагувати на будь-яке порушення закону. Щоправда, не всі розуміли, що на них чекає, і чи будуть якісь зміни.

До ОСББ «Гвардійська-7» входить один багатоквартирний будинок на 144 квартири за адресою вул. Гвардійська, 7.  Співвласників – біля 266 людей.

– Хотіли, щоб стало безпечніше. Щоб сторонні люди не ходили, не приглядалися до будинку з нехорошою метою. У нас жителі залишають авто біля дому. Раніше було таке, що за ніч невідомі три машини відкривали, акумулятори забирали,  автомагнітоли…, –розповідає голова ОСББ Олег Санду. – Людям роз’яснили, навіщо ця сусідська варта. Дехто не зрозумів самого цього визначення. Думали, що нібито сусід має дивитися за сусідом та «стукати» на нього. Звісно, це не так. Хіба те, що ви побачили у вікно, як хтось порушує закон, і повідомили про це у поліцію, можна назвати «стукацтвом»

 

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ

З бесіди з очільником ОСББ ми виділили 10 кроків, які зробили жителі будинку, аби сусідська варта почала діяти.

1. Контактують з поліцією у Viberта телефоном.

Щоб мати цілодобовий зв’язок з мешканцями, поліція створила групу у Viber «Сусідська варта». До месенджеру підключені чергова частина, голови ОСББ, інспектори зі зв’язків з громадськістю, командири рот

– Будь-який командир, чия зміна чергує, може побачити інформацію і спрямувати, якщо необхідно, наряд. Такий був задум, щоб оперативно реагувати, не через лінію 102,– розповідає  інспекторка групи зі зв’язків з громадськістю Кременчуцької патрульної поліції Ярослава Крамаренко.

Однак поліцейська зазначає, що наразі активного спілкування в месенджері немає – туди надходить небагато інформації. Зазвичай, якщо є необхідність, голови ОСББ напряму телефонують їй.

– На щастя, у нас ОСББ, де запроваджений проект, більш-менш спокійні. Тому великої кількості інформації у месенджер не надходить. Якщо якісь запитання чи ситуації виникають, то голови ОСББ безпосередньо телефонують мені. І ми вже виїжджаємо на місце і розбираємося. У них є мій особистий номер мобільного телефону. Так щоб мені телефонували уночі чи поза робочий час – то буває дуже рідко,– ділиться Ярослава Крамаренко.

2. Мешканці повідомляють голові ОСББ, а він – поліції. Якщо житель будинку побачив щось підозріле або незнайомих людей, які вештаються біля будинку, одразу телефонує до очільника ОСББ. Голова у свою чергу повідомляє поліцію у Viber або телефоном.  Саме він вирішує, чи потребує проблема, з якою звернулися до нього жителі, втручання поліції. Іноді з сусідськими чварами доводиться й самому розбиратися, на дипломатичному рівні.

Олег Санду говорить, що поліцейські реагують на його повідомлення майже миттєво.

Одного разу мешканка з вікна побачила, як невідомі викопують її погріб (на фото). Одразу звернулася до голови ОСББ, а той – до поліції. За кілька хвилин поліцейські були вже на місці. Як виявилося, людям шахраї продали чужий погріб, і ті думали, що є повноправними власниками

– Звісно, я не став телефонувати на кол-центр «102», який знаходиться у Полтаві, і відповіді від якого іноді потрібно дуже довго чекати. «Залишайтеся на лінії, ви в черзі третій» – так мені колись відповіли, коли я туди зателефонував. Просто написав у месенджері, що потрібна допомога. Фактично через дві хвилини мені відписалися мешканці, що патруль приїхав. Я думаю, що за дві хвилини я б, мабуть, лише до Полтави додзвонився б,– розповідає Олег Санду.

 

Олег Санду планує додати до групи членів правління, адже не завжди може бути на зв’язку – має основну роботу, працює іноді в нічну зміну.

Важливо! Інспекторка зі зв’язків з громадськістю  Кременчуцької патрульної поліції Ярослава Крамаренко наголошує, якщо є реальна загроза життю, здоров’ю або власності, то немає сенсу телефонувати голові ОСББ.  Треба одразу набирати «102».

3. На будинку розмістили табличку-попередження.

Поліція подарувала ОСББ табличку «Увага! Тут діє сусідська варта». Побачивши таке попередження, злодій вже задумається, красти у цьому будинку щось чи ні. Адже ніхто не знає, де саме і скільки тут встановлено відеокамер і яких ще заходів безпеки вжили жителі.

4. Усі двері – під замками

Однією з вимог правоохоронців було те, щоб у будинку на всі двері повісили або встановили замки, аби не привертати зайвий раз увагу правопорушників. Виконали.

5. Освітили прибудинкову територію.

Жителі встановили прожектори з датчиками – світло вмикається автоматично, як стемніє.

Адже діти йдуть увечері зі школи, а з боків будинку – темінь.  Також біля двору освітлюється стоянка авто.

6. Встановили відеоспостереження.На будинку коштом провайдера встановлена відеокамера спостереження. Відео зберігається у власників камери та надається абонентам, які користуються послугами фірми. Голова ОСББ є абонентом, тому, якщо потрібно, відео йому надсилають. Саме відео з камери допомогло знайти чоловіка, який підкладав під колеса одного з мешканців цвяхи.

– Звернувся до мене мешканець будинку і розповів, що щодня знаходить під колесами свого авто цвяхи. Що вже в нього їх цілий багажник.  І підмащені, і саморізи, і у кришечках… На відео ми побачили дідуся. Я написав у Viberполіції – попросив консультацію. Мені одразу передзвонили патрульні. Я запитав, скільки потрібно відео та куди з ним іти. Проконсультували, що треба звернутися до райвідділу (в який саме кабінет) та написати заяву. Я передав потерпілому інформацію. Він пішов написав заяву. Пізніше того чоловіка знайшли, – розповідає Олег Санду.

В планах – встановити камери відеоспостереження у самому будинку та ще кілька ззовні, вже за гроші самих мешканців

– Збиратимемо загальні збори, аби закупити ще відеокамер. Це необхідно,– ділиться очільник ОСББ. – Поставити відеоспостереження з чотирма відеокамерами коштує біля 20 тисяч гривень. Мені хотілося б, щоб була допомога поліції у встановленні відеоспостереження. Щоб вони порадили якусь їхню охоронну структуру, яка цим займається. Щоб була трохи лояльніша, дешевша, вигідніша нам. Адже я – залізничник, а мені доводиться вивчати все: починаючи з каналізації, закінчуючи телефонним проводом. Дуже важко. Немає спеціалістів, які могли б підказати. Починаєш вибирати, де краще – і не можеш визначитися.

7. Поліція консультує.

Окрім реагування на виклики, патрульна поліція ще й консультує мешканців з різних важливих для них тем. Вирішили встановити у дворі «лежачий поліцейський». Як це правильно зробити на законних підставах – їм роз’яснили правоохоронці.

– Двір у нас не дуже проїзний, але бува, що проскакують лихачі. А тут діти граються. Вирішили встановити «лежачого поліцейського». Я зателефонував до інспектора «Сусідської варти», вона мені пояснила, як це законно робиться, що ми навіть можемо знаки замовити. Щоб мені узимку не приїхав сюди трактор і не згорнув ці «поліцейські», зроблені за людські кошти. Чому зараз дуже часто сваряться, що мешканці встановили, а дорожня служба приїхала прибрала? Тому що люди не знають, як це зробити законно. А ми вже знаємо,– ділиться голова ОСББ «Гвардійська,7».

У дворі будинку часто проводяться суботники. На зібрання люди запрошують і поліцію, якщо виникають питання, що у їхній компетенції, спілкуються. Розповідають жителям про випадки шахрайства, радять, як вберегтися, роз’яснюють актуальні зміни у законодавстві. Багато корисної інформації роздають дітям. Люди стають більш освіченими, вже знають, як поводитися у тій чи іншій ситуації.

– Поліція роз’яснює: якщо людина викликає поліцію, вона має бути готовою стати свідком. Всі ж хочуть як? Викликали – ідіть розбирайтеся. А я закрилася у квартирі. Так не буває.  Тому вже люди знають, якщо викликаємо, то працюємо усі разом,– говорить пан Олег.

8. На дошці оголошень ОСББ з’явилася корисна інформація від поліції. Окрім бесід правоохоронці діляться і друкованими матеріалами з корисною інформацією, алгоритмами дій. Тепер мешканці можуть почитати перед входом до під’їзду про  телефонних шахраїв, на кшталт «Мамо, я в поліції», «Мамо, я потрапив в ДТП чи когось збив», про те, в який час можна робити ремонт, до котрої можна шуміти тощо.

– Був у нас такий випадок. Хтось пошкоджував інформаційні листи на дошці. Поставив автомобіль з відеореєстратором, зняв. Повісив фотографію того, хто пошкодив. Все – шовкові стали,– посміхається Олег Санду.

9. «Місцевий патруль» ніхто не скасовував. Жителі будинку (особливо жінки) дуже дружні та майже щовечора збираються на лавочках біля під’їздів, прогулюються біля будинку. Спілкуються, заодно і спостерігають за двором. Голова ОСББ розповідає, що проїжджаючи повз Гвардійську,7, патрульні часто зупиняються біля мешканців та запитують, як справи, чи все спокійно, чи немає нарікань. Усі в будинку знають, що потрібно бути пильними. Адже стежать не за чужим, а за власним будинком.
10. У дворі живе пес-вартовий.
    

А це бездомний пес Циган, якого годують мешканці. Він охороняє прибудинкову територію і вдень, і вночі. Незнайомці просто так не пройдуть – гучним гавкотом  Циган супроводжує їх доки не вийдуть поза межі будинку. Голова ОСББ розповідає, що пес також іноді проводить жителів до зупинки, охороняє.

– Чую колись гавкає й гавкає без зупину. Дивлюся – веде людину по доріжці.  Не нападає, лише гавкає ніби попереджаючи, що зайшли на чужу територію. Пішла людина далі, все – перестав гавкати. Хто-хто, а він у нас точно у варті бере участь,– посміхається Олег Санду.

P.S. Публікація підготовлена​в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров’я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Автор: Людмила Чванько, координаторка проекту “Шерифи для нових громад” у Полтавській області

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.