7-10 жовтня моніторингова група відвідала сім офісів Східного регіону Мережі правового розвитку

Дата публікації: 22.10.2019

7-10 жовтня моніторингова група відвідала сім офісів Східного регіону Мережі правового розвитку з метою проведення моніторингу організаційної спроможності. До складу групи увійшли координатор Голова правління Мережі правового розвитку Наталя Бімбірайте, Східного регіону Роман Лихачов, Член правління Мережі правового розвитку Максим Ільчишен та зовнішній експерт з організаційного розвитку Сергій Калабін. Під час візиту члени моніторингової групи спільно із керівництвом, співробітниками та волонтерами організацій з’ясовували сильні та слабкі сторони офісів у розрізі організаційних спроможностей.

Як зазначає координатор Східного регіону Роман Лихачов, особливістю цього регіону є те, що він найбільший за протяжністю, понад 1800 кілометрів, і включає в себе чотири області: Харківську, Луганську, Донецьку і Дніпропетровську. Оскільки на території цього регіону проводиться операція об’єднаних сил, цільова аудиторія організацій – це потерпілі від військового конфлікту. Цей момент необхідно враховувати як ключовий в діяльності офісів, що знаходяться в межах даного регіону.

Керівник Дворічанського офісу та член Правління Мережі правового розвитку, Віталій Бaбикa ділиться своїми враженнями:  «Коли організація прагне розвитку, вона має бути відкритою та відверто говорити про поточний стан справ. Саме тому в же другий рік поспіль офіси Мережі правового розвитку запрошують до моніторингу незалежних експертів, аби отримати аналіз своєї діяльності із зовні.

Здебільшого, увага була прикута до підвищення інституційної спроможності організації та пошуку сфер, у яких громадська організація може бути корисною громаді.

Найкращим висновком по закінченню візиту є те, що проблем, які не можна вирішити, не існує. Головне – відверто про них говорити та спільно працювати над їх вирішенням.

Приємно відзначити, що за підсумками моніторингу Дворічанський офіс і надалі залишається надійним партнером Мережі правового розвитку, однак головним залишається прагнення вдосконалюватись та приймати активну участь в розвитку Дворічанщини.”

Також моніторингова група відвідала ГО “Суспільна Служба Правової Допомоги” в селищі міського типу Новоaйдaр. Виконавчий директор новоайдарського офісу Мережі правового розвитку, Олексій Кормілецький: “Зовнішній моніторинг МПР – це рух до кращих змін в нашій організації на основі об’єктивної оцінки експертів, які надали нам дуже багато корисних порад, як підвищити свою ефективність. Не завжди змінювати щось кардинально – найкращий вихід. Іноді достатньо переглянути наявні ресурси, плани дій з основними стейкхолдерами і почати їх використовувати ефективніше. Перш ніж щось міняти в діяльності нашої організації, необхідно зрозуміти, ким Ми є сьогодні – для кого працює організація, з кого і чого вона складається, в якому середовищі функціонує. Нерідко ми займаємося поточними питаннями, не звертаючи уваги на потреби самої організації: нам здається, що найважливіше в цей конкретний момент написати програму чи підготувати черговий виступ. Відповідно, не вистачає часу поглянути на саму організацію, її бюджет, перевірити, чи виконуємо поставлені цілі, наскільки мотивовані працівники та волонтери. Завдяки зовнішньому експерту МИ змогли побачити реальну картину того, де Ми зараз є і як нас сприймає суспільство і отримали рекомендації, які зможуть збільшити наш потенціал.”

Голова ГО «Громадська Платформа», член Правління Мережі правового розвитку Сергій Кошель теж поділився своїми думками: «Кожна організація прагне досягти успіху. Успішні ГО фінансово життєздатні, ведуть активну діяльність, вирішують важливі суспільні питання, ефективно залучаючи до цієї роботи волонтерів та ЗМІ, співпрацюють із владою та донорами. Їхня діяльність прозора і відома широкій громадськості. Моніторинг для ГО «Громадська Платформа» – це можливість оцінити свої сильні та слабкі сторони. Найважливішими критеріями оцінки успішності є хороша репутація та довіра, яку викликає організація та її діяльність. Аби залучити до своєї діяльності якомога більше благодійників, спонсорів та волонтерів, досягти поставлених цілей, необхідно активно інформувати про свою діяльність, зацікавлювати цільові групи, показувати напрямки та справжні мотиви ваших дій, формуючи таким чином позитивний імідж організації. Зробити це не завжди просто, оскільки часто діяльність організації цікава лише вузькому колу людей. Через обмеженість ресурсів (людських, фінансових, часових) організація концентрується на пошуках фінансування своєї основної діяльності та на реалізацію робочих проектів. Іноді Ми робимо багато хороших справ і залишаємося маловідомими, оскільки недопрацювали в комунікаційному напрямку, наприклад. Проте відсутність широкої громадської підтримки та довіри у відповідальний момент може обмежити наші можливості для подальшого розвитку. Саме тому, рекомендації зовнішніх експертів допоможуть нам розвиватися та бути ефективними.»

Зовнішній експерт з організаційного розвитку Сергій Калабін: «Загалом офіси Східного регіону продемонстрували значні спроможності щодо надання безоплатної правової допомоги, експертно-правового супроводу громад, підтримки процесів децентралізації, проведення правопросвітницьких заходів та адвокаційних кампаній тощо. В цілому, в порівнянні з минулим роком показники організаційного розвитку, включені до інструменту оцінки, значно покращились з кількісної точки зору. Переважна більшість політик (антикорупційна, гендерна, етичний кодекс тощо) були розроблені та прийняті відповідними органами управління організацій (загальними зборами, керівництвом тощо). Співробітники були дійсно поінформовані про наявність таких політик та про механізми їх застосування, але відчувалось, що вони не використовують їх в своїй повсякденній професійній діяльності та, в більшості випадків, не відчувають необхідність формалізувати відповідні процедури, адже вони й так «надають рівний доступ до своїх послуг всім незалежно від гендерної приналежності», або «не дають та не беруть хабарів». В деяких випадках такі політики були розроблені формально (наприклад, «гендерна політика» В Чугуївській правозахисній групі є копією «Концепції Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», що взагалі не адаптована до потреб організації). У більшості організацій замість «Антикорупційних політик» були розроблені та затверджені «Положення про конфлікт інтересів», що є лише частиною таких політик.

Те саме стосується стратегічного та операційного планів організацій та комунікаційної стратегії. Тим не менш, якщо більшість політик є релевантними, плани та стратегії навпаки виявились або досить амбітними (тобто навряд чи організації будуть спроможні їх виконати), або не містили бюджетів та планів заходів на їх виконання. Крім того, однією з найбільших проблем є відсутність в них будь-яких індикаторів, що майже унеможливлює регулярний моніторинг та оцінку їх виконання. В деяких випадках затверджена організацією система моніторингу та оцінки стратегічного плану представляла собою набір методологічних рекомендацій щодо проведення відповідних процедур, але не містила жодних конкретних положень щодо моніторингу безпосередньо стратегічного плану організації (Нікопольский офіс МПР, ГО “НЦДСПР “Відкриті двері”). Всі офіси Східного регіону проводять регулярну комунікаційну діяльність (публікація статей про свою діяльність в ЗМІ, ведення сторінок в соціальних мережах, проведення прес-конференцій тощо). Тим не менш, комунікаційні стратегії всіх офісів потребують ретельної доробки. Основні слабкі моменти: відсутність чітких планів заходів, дуже амбітні цілі, відсутність відповідних бюджетів, відсутність індикаторів досягнення цілей та очікуваних результатів.

Певні проблеми також виникли із індивідуальними планами навчання, адже, з одного боку, вони були розроблені та затверджені, але, з іншого боку, були дуже загальними та окреслювали лише тематичні напрями, по яких планується проводити навчання та очікувані періоди проведення. Зовнішнім експертом було рекомендовано розробити плани, в яких принаймні 2 заходи на рік будуть визначені конкретно (формат, тема, точні дати), а решту вже можна окреслити загальними напрямами та приблизними періодами.

Всі офіси Східного регіону залучають волонтерів та стажерів, подекуди для досить масштабних та складних завдань (наприклад, проведення дослідження правових потреб мешканців районів із використанням спеціалізованого програмного забезпечення для мобільних пристроїв – ГО «Чугуївська правозахисна група», проведення дослідження доступності судів – ГО «Агенція демократичного розвитку Донбасу» тощо). Кожен офіс має розгалужену мережу партнерів, що включає в себе інші ГО, органи влади, адвокатів, параюристів, інших провайдерів БПД тощо. Тим не менш, майже відсутні приклади спільних планів роботи. В рамках певних грантових проектів такі плани були розроблені та впроваджуються із іншими ГО-партнерами. Стосовно співробітництва з органами влади та іншими державними установами, лише декілька організацій регіону можуть продемонструвати наявність спільних планів роботи (наприклад, ГО «Чугуївська правозахисна група» має такий плани в рамках виконання Програми діяльності громадських центрів правосуддя; Місцева програма з надання БПД у Дворічанському районі, до якої в якості співвиконавця включена ГО “Фонд сільських громад Дворічанщини”).

Важливим є факт, що всі організації провадять свою діяльність в безпосередній близькості до зони бойових дій на Сході України та знаходяться в авангарді організацій, до яких звертаються потерпілі від конфлікту та ВПО за правовою допомогою. Крім того, вони намагаються створювати всі умови для того, щоб їх цільові групи отримали таку допомогу незалежно від того, де вони знайшли тимчасову або постійну домівку. Всі офіси організовують виїзні консультації або перенаправляють клієнтів до своїх партнерів в сільській місцевості (ГО, параюристів, що вони навчали, підрозділи БПД та приватні адвокати за потреби). Іноді лише офіси МПР доїжджають до цих місцевостей та працюють з людьми, адже мають відповідні технічні засоби (переважно, особисті автівки та гроші на пальне та/або оренду авто та оплату праці водіїв). Показовою також є робота офісу МПР в Станиці Луганський. Незважаючи на те, що громадської організації ,в рамках якої був створений офіс, вже не існує та він перейшов під юридичне крило «Чугуївської правозахисної групи», офіс працює відповідно до затвердженого графіку та надає конкретну, кваліфіковану правову допомогу своїм клієнтам, що включають, в тому числі, осіб, що мешкають в окупованому м. Луганськ.

Важливим також є те, що всі організації мають визнання та довіру на місцевому рівні з боку як цільових груп, так і органів влади та представників комерційного сектору. Окрім кількості повторних звернень від громадян, це також підтверджується фактами надання організаціям приміщень для розташування офісів та проведення заходів на пільговій/безоплатній основі, безоплатне надання організаціям канцелярського приладдя, залученням відповідних експертів для розробки місцевих програм надання правової допомоги, концепцій забезпечення безпеки в громадах тощо.

Основною порадою до всіх офісів регіону є зосередження зусиль на розробці політик та планів, що відповідатимуть потребам саме окремих організацій та території, на якій вони проваджують свою діяльність. Враховуючи відсутність тривалого досвіду розробки, впровадження та моніторингу таких стратегічних документів, на перших етапах вони не мають включати великих амбітних завдань та цілей (як це зроблено зараз в більшості випадків), а навпаки – мають зосереджуватись на найбільш нагальних та конкретних проблемах/загрозах/побажаннях/можливостях офісів. Таким чином організації матимуть змогу розробити релевантний до їх потреб документ, зреалізувати ці плани та випробувати відповідні системи моніторингу та оцінки, не залучаючи додаткових експертів. До кінця року зовнішній експерт працюватиме з кожним офісом саме в цьому напрямку.»

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.