Білоцерківщина робить крок назустріч подоланню домашнього насильства

Дата публікації: 08.06.2021

Автор: Ніна Гаєвська, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Громадська організація «Правова єдність», яка є однією з засновниць Мережі правового розвитку, 1 червня 2021 року презентувала результати  дослідження проблем домашнього насильства в Узинській територіальній громаді (Білоцерківський район Київської області). 

У Білоцерківському Молодіжному центрі зібрались представники влади, громадськості, адвокати та ті, хто пережили досвід домашнього насильства. Під час заходу  обговорили наявні способи протидії домашньому насильству у громадах Київщини, дискутували над необхідними системними заходами задля запобігання вчинення гендерно зумовленого насильства. 

Ольга Настіна, керівниця ГО «Правова єдність», розповідає про мету зустрічі: 

«Ми запросили представників Білоцерківської та Узинської територіальної громади для того, щоб спільно розробити план дій на Київщині. Наша мета – надавати повний спектр послуг жертвам домашнього насильства: психологічну, соціальну, юридичну допомогу. Одним зі шляхів реалізації нашої мрії бачимо створення місцевої цільової програми».

Інна Малишко, юристка ГО «Правова єдність», презентувала для учасників заходу результати дослідження: 

«Упродовж весни ми разом із волонтерами збирали інформацію від мешканців Узинської громади. Під час дослідження завданнями було з’ясувати: 

• як жінки та чоловіки розв’язують цю болючу проблему;
• як реагує на виклики влада, поліція, соціальні служби;
• якої реальної допомоги потребують жертви домашнього насильства у громадах.

Маємо відзначити, що люди не дуже охоче йшли на контакт, особливо чоловіки. Більшість із них одразу вигукували: «Я її не бив!»

Щодо питань, чи можуть чоловіки бути жертвами домашнього насильства, більшість відповідали, що ні. «Хіба тільки він її ображає, а вона, захищаючись, заподіє чоловікові шкоду». 

Організація «Правова єдність» провела масштабне дослідження проблем, спричинених гендерно зумовленим насильством, в Узинській територіальній громаді Київської області. У цій громаді, населення якої налічує 20,7 тис осіб, опитали маже пів тисячі респондентів. Невдовзі будуть опубліковані повні результати цього дослідження, та вже зараз є можливість ознайомитись із ключовими його висновками. 

Як ви вважаєте, чи є жінка «жертвою», якщо щодо неї вчиняється насильство? 

• 68% опитаних відзначили, що жінка є «жертвою», якщо щодо неї вчиняється насильство; 
• 23% не змогли дати чітку відповідь аргументуючи:  «коли вона сама винна, то хіба вона буде жертвою?», «якщо вона провокувала чоловіка, то хіба не розуміла, що отримає?», «не розумію, чому жінка – жертва? Вона сама могла стати причиною насильства».

Як ви вважаєте, чи є чоловік «жертвою», якщо щодо нього вчиняється насильство?

Це запитання у більшості респондентів викликало здивування, посмішку, і певний час люди затримувались із відповіддю. У результаті:

• 43% все ж таки вважають і чоловіка жертвою: «якщо чоловіка б’є жінка, він може нікому і не скаже, але він – теж жертва…», «а якщо не дає пити – це насильство? Якщо так – він жертва», «чоловіки, так само, як і жінки, страждають від домашнього насильства, але мовчать»;
• 19 % не вважають, що чоловік може бути жертвою насильства: «він сильний і не дасть себе ображати», «категорично ні! Жінки – жертви», «чоловік за себе може постояти, а якщо цього не робить – він слабак, а не жертва»;
• 38% не змогли визначитися із відповіддю, зокрема: «не розумію питання», «як це, чоловік – і жертва?».  

Як ви вважаєте, яку відповідальність має нести кривдник за вчинення домашнього насильства?

На це запитання 38% респондентам було важко відповісти, аргументуючи тим, що «якась відповідальність має бути, але якщо штраф, то «гроші йдуть із сім’ї» і це не працює», «не знаю… моральний осуд навряд чи щось дасть, але кривдник має знати, що його будуть ненавидіти», «мабуть, в’язниця, але за тяжкі злочини». Респонденти старшого віку в більшості обирали моральний осуд як основний вид відповідальності, який має бути застосований до кривдника. Люди молодого та середнього віку говорити про штрафи, позбавлення волі. Серед відповідей «свій варіант» переважали відповіді «громадські роботи, наприклад прибирання вулиць та роботи на кладовищі, або допомагати лікарям з хворими на COVID-19», також були відповіді «перевиховання», «кастрація», «лікувати у психушці».

Євген Полтенко, координатор програми «Правоспрможна громада», розповів про своє враження про результати дослідження та захід:

«Висновки дослідження не лише дозволяють «пролити світло» на причини, поширеність, наслідки цього явища та ставлення суспільства до нього на мікро-рівні, рівні конкретної громади, а й адвокатувати надалі розроблення і впровадження системних рішень для запобігання та подолання цих проблем.

Адже захід об’єднав потужне коло експертів: представників правозахисних організацій Київщини, громадських активістів, волонтерів, адвокатів, поліціянтів, працівників сфери державної безоплатної правової допомоги, органів пробації, соціальних служб Білоцерківської та Узинської об’єднаних громад, які опікуються наданням комплексної допомоги жертвам домашнього насильства».

Дуже зворушливою була промова представниці Міжнародного фонду «Відродження» Ольги Гальченко: 

«Маю відзначити важливість роботи, що була зроблена, адже відбувається багато досліджень, але вони всеукраїнські. Відповідно у тих людей, які знайомляться з їх результатами, є відчуття відчуженості: «проблема існує, але мене вона не стосується, це десь там».

А коли це результати дослідження твоєї громади, то ти розумієш, що це те, що тебе оточує, усвідомлення проблеми стає глибшим. 

Всі три години, доки тривав захід, у мене було дивне відчуття, що я зараз у середньостатистичній демократичній європейській країні, де громада справді чує своїх мешканців, а держава сповідує розумні людиноцентричні підходи.

Захід відбувся у  рамках проєкту «Розбудова сталої системи доступу до правосуддя та безоплатної правової допомоги в Узинській громаді» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та менторської підтримки експертів Навчально-практичної програми «Правоспроможна громада».

Період дослідження: березень-квітень 2021 року 
Методологія дослідження: 
1) Вуличне опитування у спосіб заповнення друкованих анкет.
2) Онлайн знеособлене опитування через соціальні мережі. 
3) «Закрите» опитування у спосіб самозаповнення опитувальника членами сімей СЖО (складні життєві обставини), у яких зафіксовані випадки домашнього насильства чи є потенційна загроза його вчинення.  
4) Глибинні інтерв’ю з жертвами домашнього насильства
Респондентами дослідження стали 445 осіб.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.