Досягнення юридичного компоненту Link у комплексній підтримці громад Півдня

Дата публікації: 10.03.2026

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

У межах гуманітарного реагування на Півдні Мережа правового розвитку у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії впроваджує юридичний компонент Link. Юристи МПР регулярно виїжджають у деокуповані громади Миколаївської та Херсонської областей, збирають правові потреби та налагоджують партнерства для їхнього задоволення. Після етапів становлення й екстреного надання допомоги, ця робота масштабувалася. У 2025 році команда вийшла за межі реагування, цифровізувала процеси та спільно з партнерами націлилася на перехід від індивідуальних запитів до вирішення правових потреб на рівні громад.

Наприкінці лютого 2026 року юристи Link запросили партнерів від гуманітарних і правозахисних організацій, державних інституцій та органів місцевого самоврядування на дискусію про еволюцію правової допомоги. Йшлося про координацію зусиль, зміну контексту взаємодії, силу громад та виклики, що вимагають рішень у найближчій перспективі.

Три виміри правосуддя

Вже у перші місяці взаємодії команди Link із громадами стало зрозуміло: люди потребують не тільки задоволення базових життєвих потреб, а й захисту своїх прав. Із 2023 року розвиток правозахисного компоненту забезпечує логічне продовження гуманітарного реагування та комплексну підтримку як окремих людей, так і цілих громад.

Юридичний напрям Link сфокусований на трьох вимірах: людина — інституції — система доступу до правосуддя. Наскільки жителі деокупованих громад спроможні вирішити свої правові потреби, до яких інституцій вони можуть звернутися по допомогу, як ці інституції взаємодіють із людьми та між собою — відповіді на ці запитання формує щоденна практика юристів.

«Для Мережі правового розвитку робота юристів/ок Link у громадах, їхній безпосередній контакт із жителями — це можливість дізнаватися й аналізувати реальний стан доступу до правосуддя в областях держави. Володіючи цією інформацією, ми формуємо й озвучуємо свою позицію на національних та міжнародних майданчиках, просуваємо дані про правові тренди та тенденції, які можемо спостерігати в Україні», — зазначає виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

За словами Ольги Настіної, 2026 рік як п’ятий рік повномасштабної війни несе нові виклики для суспільства. Мережа закликає партнерів у сфері правозахисту і надалі діяти спільно, злагоджено та не відступаючи від цінностей демократичної правової держави.

Шлях до масштабування

Порівняно з 2024-м роком, першим повним роком у практиці юридичного компоненту Link, у 2025-му команда юристів зросла з двох фахівців/чинь до п’яти, а кількість звернень — із 82 до 827-ми. Спочатку вдавалося охоплювати увагою правові потреби лише у п’ятьох віддалених від обласних центрів громадах, нині ж юристи регулярно виїжджають у 26 громад Миколаївської та Херсонської областей. Початкові цілі з поширення правової інформації переросли у надання комплексної допомоги: від первинного консультування до повноцінного юридичного супроводу.

У 2024 році команда почала формувати професійну базу даних, створила CRM-систему, запровадила аналітику запитів і тенденцій. Юристи працюють у складі різних робочих груп в межах роботи Кластеру Захисту та інших, потужних обʼєднаннях правозахисних громадських організацій для допомоги постраждалим від війни. Таким чином Link презентує партнерам дані і власні спостереження «з полів», адвокатує зміни, спрямовані на усунення бар’єрів доступу до правосуддя.

Синергія та вплив

За три роки юридична команда 164 рази виїжджала у 116 населених пунктів, більшість із яких є віддаленими та важко доступними через небезпеку обстрілів та бездоріжжя. Глибоко взаємодіяти з громадами допомагає синергія з гуманітарним напрямом Link.

«Фахівці/чині з гуманітарного реагування під час своїх виїздів у громади фіксують і правові потреби. Далі передають їх нам для опрацювання та перенаправлення партнерам. Це дозволяє охоплювати більше запитів на юридичну допомогу», — зауважує старша юристка гуманітарного реагування Ярослава Сулімова.

Для забезпечення доступом до правосуддя в особливо небезпечних населених пунктах, а також там, де відсутнє або нестійке інтернет-покриття, функціонує гаряча лінія Link. Зателефонувавши за номером 0800 331 113, люди можуть як повідомити про проблему для фіксації її у базі Link, так і отримати відповідь на своє запитання.

Велика кількість індивідуальних звернень з однакових питань дозволяє юристам виявляти теми, що є актуальними для широкого кола людей. У відповідь на це вони виїжджають у населені пункти з інформаційно-просвітницькими заходами та на прикладах зі своєї практики пояснюють законодавчі норми. Крім того, юристи команди Link розробили 20 інформаційних матеріалів для жителів громад. Це — універсальні чек-листи та зрозумілі алгоритми, що допомагають зорієнтуватися у застосуванні нового законодавства для вирішення типових життєвих ситуацій.

Вирішення системних проблем у громадах

Після активних бойових дій та деокупації багато громад залишилися сам-на-сам із жахливими наслідками війни: пошкоджена та подекуди зовсім знищена інфраструктура, адміністративні будівлі, освітні заклади, розбиті дороги. Гострими проблемами залишаються забезпечення доступу до води, стабільного електропостачання, маршрутного сполучення сіл із містами.

Тенденція останнього часу — це фокус жителів громад саме на загальних потребах своїх населених пунктів, а не на особистих питаннях. Їм важливо розуміти, чи зміняться умови проживання на краще. Адже від цього напряму залежить їхній вибір: залишатися тут надалі чи доведеться їхати деінде — в інший населений пункт, громаду, область.

Громади постійно шукають підтримки у вирішенні своїх системних проблем, навіть у спілкуванні з юристами. Особливо ж у тих випадках, коли інфраструктурні питання так чи інакше вимагають правової оцінки фахівців/чинь. Як це відбувається на практиці, чітко ілюструє ситуація у селі Крутий Яр Чорнобаївської громади Херсонської області.

Крутий Яр: право на якісну воду

Юристка Link Наталія Юрченко влітку 2025 року приїхала у віддалене село разом із менеджерами/ками гуманітарного реагування. У населеному пункті проживає лише 60 осіб, і більшість із них прийшли на зустріч із командою, щоб розповісти про свою спільну проблему. Комунальне підприємство, яке обслуговує Чорнобаївську громаду, підвищило вартість водопостачання та водовідведення для жителів села. Можливо, це не було б настільки критично, якби не одночасне повідомлення про непридатність води для споживання.

«З питанням “що нам робити” люди прийшли до нас. Води немає, а платити потрібно. Неофіційно їм кажуть: “У вас маленький населений пункт, мало жителів, тому економічно недоцільно встановлювати нове обладнання чи нові свердловини”. Нашим першим кроком став адвокатський запит до комунального підприємства», — розповідає юристка Link Наталія Юрченко.

Вже за тиждень ремонтна бригада комунального підприємства прибула до Крутого Яру, виконала елементарні роботи, поставила нові фільтри на станції. На адвокатський запит прийшла відповідь із інформацією про виконані ремонтні роботи і результати експертизи: буцімто вода придатна для споживання. Однак насправді вода стала чистою лише на станції, а до людських осель продовжила надходити брудною. Тож юристи Link сформували і подали запит на розгляд до координаційної групи, що забезпечує доступ до чистої води, санітарії та гігієни у кризових ситуаціях — WASH-кластеру.

«Жителів Крутого Яру забезпечують бутильованою питною водою. Зрозуміло, це не покриває їхніх реальних потреб. Проблема озвучена, про неї знають, і ми продовжуємо шукати партнерів, які могли б замінити старе обладнання на наявній станції або ж встановити нову свердловину, щоб люди нарешті отримали якісну воду», — зазначає Наталія Юрченко.

Координація правових потреб

Із виявлених 827-ми потреб 669 вже задоволені. Це — результат спільних зусиль юристів/ок Link та партнерських правозахисних організацій. Постійних партнерів у юридичного компоненту наразі 20, і команда прагне розширювати цю мережу. Адже вирішення таких проблем, як, для прикладу, у селі Крутий Яр, вимагає різнобічного підходу і спільних скоординованих дій. Під час дискусії 19 лютого учасники/ці зійшлися на тому, що у найближчому майбутньому налагодження координації має стати точкою зростання у сфері правозахисту на Півдні.

«Ключова проблема полягає в тому, що організації не завжди знають, чим конкретно займаються інші. Хоча у кожної організації різні бенефіціари, програми та моделі роботи, якщо в центрі стоїть людина — найважливіший фактор, — то необхідно працювати разом», — наголошує представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Миколаївській області Спартак Гукасян.

Посадовець запропонував співпрацю команді Link та іншим партнерам у вирішення системних проблем громад та підтримав ідею регулярних координаційних зустрічей. 

Керівниця відділу правового захисту Данської ради у справах біженців (DRC) Інна Федорова наголосила на важливості участі у таких зустрічах представників/ць територіальних громад, щоб вони знайомилися з правозахисними організаціями та водночас безпосередньо озвучували свої проблеми.

«Важливо, щоб представники громадських організацій або ініціативні люди з громад могли озвучувати проблеми не для конфлікту, а для пошуку спільних рішень», — зазначає Інна Федорова.

Так само, як юристи Link, представники/ці міжнародних організацій свідомі того, що нині юридична підтримка деокупованих громад перейшла від стадії прямої допомоги окремій людині до стадії відновлення та відбудови.

«Зважаючи на видозміну запитів від громад, прийняте рішення залучати до співпраці локальні організації на національному і міжнародному рівні. Співпраця полягає як у партнерстві з ініціативами на кшталт Link, так і в безпосередній допомозі офіційним партнерам», — пояснює фахівець із соціального та правового захисту Міжнародного комітету з питань порятунку (IRC) Костянтин Дворцов.

Перспективи майбутнього

«На цьому етапі розвитку юридичного напряму Link індивідуальні звернення від жителів громад залишаються важливими. Вони стають для нас джерелом даних для виявлення повторюваних проблем, прогалин у політиках чи адміністративних процедурах. Це дозволяє працювати не лише “з наслідками”, а й з причинами юридичних проблем», — наголошує директорка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку Дар’я Ковальчук.

За її словами, у подальшому ключовим завданням команди є масштабування підходу.

«Бачимо, що модель, яка поєднує правову допомогу, аналітику та координацію з гуманітарними організаціями, працює. Наступний крок — поширити її на більшу кількість громад та закріпити як сталу практику взаємодії на рівні областей», — підкреслює  Дар’я Ковальчук.

Юридичний компонент механізму Link вже є невід’ємною частиною комплексної підтримки громад. Взаємодія з сильними локальними командами, злагоджена координація з партнерами та чітке стратегічне бачення розвитку доступу до правосуддя — це те, що надалі дозволить юристам/кам зробити свій внесок у відновлення українського Півдня після випробувань війни.

Довідково

Для отримання безкоштовної юридичної допомоги звертайтеся будь-яким зручним способом:

• чат Мережі правового розвитку https://ldn.org.ua/section/legal-help/
• LawLink Bot https://ldn.org.ua/section/lawlinkbot/
• гаряча лінія 0800 331 113.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.