Дослідження правових потреб громади: робимо доступ до правосуддя потрібним та дієвим

Дата публікації: 17.04.2019

Автор: Євген Полтенко, Мережа правового розвитку

Практичним навичкам проведення досліджень правових потреб людей на глобальному, національному та місцевому рівнях навчалися учасники ініціативних груп з 7 громад під час практикуму «Дослідження правових потреб громади: робимо доступ до правосуддя потрібним та дієвим». Практикум, що є одним з головних етапів програми «Правоспроможна громада», відбувся 11-12 квітня 2019 у київському правовому клубі Pravokator.

Для багатьох доступ до правосуддя та правові потреби є чимось абстрактними та незрозумілим. Хоча ці поняття мають значний вплив на наше життя, на всі його сфери –   питання освіти, охорони здоров’я, працевлаштування, набуття та розпорядження майном – вони так чи інакше пов’язані з питаннями правового характеру. В ширшому контексті під доступом до правосуддя розуміємо можливість для людини вирішити свою правову проблему у справедливий, правовий спосіб. Причому неважливо, чи буде це рішення забезпечене в рамках формальної системи правосуддя (суд, прокуратура, поліція), чи неформальної (наприклад, завдяки допомозі досвідченого знайомого). Якщо людина не може знайти рішення правової проблеми самотужки, виникає правова потреба. Незадоволені правові потреби сигналізують про обмежений або ж відсутній доступ до правосуддя і можуть мати серйозні наслідки як для самої людини, так і суспільства загалом: проблеми зі здоров’ям, втрату роботи, житла…

Мережа правового розвитку, надаючи правову підтримку громадам та їх мешканцям, створює умови для того, щоб правові потреби людей задовольнялися, а доступ до правосуддя не обмежувався. Та чи знаємо ми дійсні масштаби проблеми, з якою працюємо, якими є її розповсюдженість, причини та наслідки? Чи дійсно ефективними є ті методи, якими ми намагаємось вирішити цю проблему? На ці питання досі було небагато відповідей. І зазвичай ці відповіді спиралися, у кращому випадку, на дані офіційної статистики, на думку експертів, на інформацію, що збирається під час консультування людей, які звернулися за правовою допомогою. Однак, інформація, отримана у такий спосіб, є лише верхівкою  айсберга. За даними нещодавніх досліджень правових потреб і проблем в українських громадах (http://bit.ly/2v7fxnw), лише 2/3 людей, які мають правову проблему, намагаються її вирішити. А переважна їх більшість не звертається до офіційних органів чи надавачів правової допомоги, віддаючи перевагу спілкуванню зі своїми родичами чи знайомими. Тобто проблеми цих людей, а також дітей та представників маргіналізованих груп, залишаються поза увагою офіційної статистики.

Дослідження правових потреб дозволяють побачити повну картину з доступом до правосуддя, побачити підводну частину «айсберга» правових проблем. Адже у полі зору дослідників – реальний досвід людини, докладний маршрут, яким вона рухалася від виникнення проблеми до її вирішення, інформація з перших вуст про перепони, що траплялися на цьому шляху.
Як системи супутникового трекінгу (відстеження) руху транспорту дозволяють заощадити значні кошти для компаній та міст, так і трекінг вирішення правових проблем може зекономити в рази більші ресурси суспільству. Менше стресів – менше витрат на лікування. Людина, яка не втратила роботу, має можливість мирною працею забезпечити себе і свою родину – а це означає менші витрати на соціальне забезпечення та пільги, на поліцію, суди і в’язниці…

Ці знання, котрими нас озброїла соціологія, важливі не тільки для реагування на наслідки проблеми, а й для того, щоб передбачити потенційні загрози та конфлікти, вчасно їм запобігти. Профілактика виникнення правових потреб так само важлива, як і щеплення від хвороб. Перш ніж застосовувати якісь ліки, варто вивчити їх ефективність. Врахування реальних потреб людини, а не систем, розумні, системні рішення, орієнтовані на комплексне вирішення проблеми – це ті переваги досліджень правових потреб людини, якими можна і потрібно користуватися.

Практична навчальна програма «Правоспроможна громада», яка реалізується Мережею правового розвитку за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Української фундації правової допомоги та мережі правових клубів Pravokator, створює унікальну можливість для українських громад спланувати, підготувати та провести дослідження правових потреб своїх мешканців. Отримані знання та результати стануть в нагоді учасникам при розробці місцевих програм забезпечення доступу до правосуддя, оцінці ефективності їх реалізації.

Роман Романов, директор Програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”. Фото: Мережа правового розвитку. 

Ольга Гальченко, координаторка Програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”. Фото: Мережа правового розвитку. 

Упродовж місяця тривав конкурсний відбір ініціативних груп, які виявили бажання скористатися перевагами програми. За її умовами, кожна група складається з представників різних секторів: громадського, державного, місцевого самоврядування. Першопрохідці програми, які вже подолали сито серйозного конкурсу (на одне місце претендувало 2 громади!) представляють 7 громад із 5 областей України: Хмільницьку ОТГ (Вінницька область), Кремінну (Луганська область), Широківську ОТГ (Запорізька область), Олешинську ОТГ й Кам’янець-Подільський (обидві – громади Хмельницької області), Скадовськ і Херсон.

Учасники навчання – представники 7 громад із 5  областей України. Фото: Мережа правового розвитку. 

Команда  Херсонщини. Фото: Мережа правового розвитку. 

Щоб вивчити більш ніж 25-річний досвід та практичні уроки проведення досліджень правових потреб людей як на глобальному, так на національному та місцевому рівнях, навчитися методологічно вивірено розробляти індикатори, гіпотези, плани власних досліджень, визначити шляхи подальшого застосування їх результатів, учасники ініціативних груп взяли участь у практикумі «Дослідження правових потреб громади: робимо доступ до правосуддя потрібним та дієвим». Це один і з головних етапів програми, який відбувся 11-12 квітня 2019 у київському правовому клубі Pravokator за модерації експерток Катерини Єрошенко (Українська фундація правової допомоги) та Марини Шпікер (Київський міжнародний інститут соціології).

«Не було жодного змістовного модуля, який би сприймався, як «нащо про це було розповідати?». Кожний модуль був корисний та логічно поєднувався з іншими, що в цілому створило чітку інформацію, – ділиться своїми враженнями від участі у практикумі Любов Банде з Широківської ОТГ, Запорізька область. – Дуже якісний і корисний практикум, тема якого була в повній мірі додержана і розкрита простою «людською» мовою для представників різних напрямків, які в повсякденній роботі не проводять постійно соціологічні дослідження».

Ось думка іншої учасниці практикуму Ганни Мариніч з Хмільницької ОТГ, Вінницька область (на фото): «Захід відкрив багато аспектів та перспектив виявлення правових потреб громади, що в подальшому дасть можливість якісно розробити програму надання безоплатної правової допомоги мешканцям нашої громади».

Учасники практикуму високо оцінили підготовку, нестандартні підходи у викладенні матеріалу, вчасні поради при виконанні учасниками практичних вправ, які продемонстрували експертки Катерина Єрошенко та Марина Шпікер.

Експертка Марина Шпікер. Фото: Мережа правового розвитку. 

Катерина Єрошенко, координаторка проектів та програм ВБО «Українська фундація правової допомоги» (на фото): «Практикум був дуже вузько спрямований на отримання учасниками конкретних інструментів, за допомоги яких  вони можуть максимально об’єктивно дослідити потреби своєї громади. Варто відмітити, що кожна команда працювала дуже злагоджено, незважаючи на те, що учасники працюють у громадах в іншому форматі. Кожна команда складалася з представників місцевої влади, громадських організацій, системи надання безоплатної правової допомоги, волонтерів. Злагоджена співпраця стала можливою завдяки попередній роботі – кожна команда отримала відповідні завдання для участі в практикумі.»

Робочий момент – виконання завдань. Фото: Мережа правового розвитку.

Практикум завершився презентаціями попередніх програм досліджень. Учасники ініціативних груп зважено підійшли до формулювання мети та завдань своїх досліджень, спираючись на прогноз необхідних ресурсів. Самостійне визначення зусиль та коштів, обсягу запланованої роботи, на реалізацію якої буде необхідно серйозно вкластися, дозволило учасникам усвідомити цінність та практичну значимість поставленої перед собою мети.

Презентація від юристів  Хмельницького Офісу Мережі правового розвитку Романа Рачка та Анастасії Площинської.

Тепер, повернувшись додому, групи додатково деталізують ці програми і за експертної підтримки партнерів програми візьмуться за впровадження вже наступного етапу програми – власне, проведення самих досліджень правових потреб громад. Результати цих досліджень дозволять громадам не лише визначати реальні потреби своїх мешканців та обирати раціональні шляхи та інструменти вирішення найбільш гострих проблем, а й запобігати їх подальшому виникненню.

Учасники практикуму. Фото: Мережа правового розвитку.

Про подальший перебіг наступних етапів програми «Правоспроможна громада» запрошуємо стежити на ресурсах Мережі правового розвитку та її партнерів.

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.