Пять днів правового навчання: експерти МПР розповіли, як місцеві громади можуть сприяти доступу до правосуддя

Дата публікації: 03.09.2021

Упродовж п’яти серпневих днів – із 16 по 20 серпня – експерти Мережі правового розвитку навчали представників та представниць соціально-гуманітарної сфери громад Запорізької області сприяти доступу до правосуддя.

Серію правових тренінгів для освітян, медичних та соціальних працівників із Мирівської, Могилівської, Новоолександрівської і Широківської громад на запрошення ГО «СТЕП» (Запоріжжя) провели експерти Мережі правового розвитку, програмний менеджер Віталій Охріменко та менеджерка з організаційного розвитку Ірина Чайка.

Паралельно відбулося навчання на теми адвокації та правопросвітництва для старост, представників громадських організацій, органів самоорганізації населення та молодіжного активу. Його провели експерти членських організацій Мережі правового розвитку Віталій Дорох, Олена Черній (ГО «ПРАВО», Хмільник, Вінницька обл.) та Наталія Костишин (ГО «МІЦЬ», Червоноград, Львівська обл.).

Ці заходи є частиною проєкту «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та захист соціальних прав жінок у сільських громадах Східної України», що реалізується ГО «СТЕП» за підтримки Федерального МЗС Німеччини (представленого Генеральним консульством Німеччини у Донецьку з офісом у Дніпрі). 

Про те, як проходило навчання, ГО “СТЕП” ділиться у своєму матеріалі «Як місцеві громади можуть сприяти доступу до правосуддя».

Для кожної з професійних груп відбувся окремий одноденний тренінг з фокусом на правові потреби та проблеми клієнтів у їхній сфері.

Наскрізною ідеєю тренінгів стало посилення правової спроможності громад і громадян. Особливу увагу під час навчання звернули на те, як місцеві фахівці – медики, освітяни, соціальні працівники – можуть допомагати людям ставати більш правоспроможними. А саме спроможними знати закон, послуговуватися законом і брати участь у його формуванні, зокрема впливати на появу більш чутливих політик.

Разом з експертами ГС «Мережа правового розвитку» Віталієм Охріменко та Іриною Чайкою спеціалісти громад розглянули поняття доступу до цивільного правосуддя як шляху людини до вирішення її правових проблем. Спільно визначили зміни, яких необхідно досягти, щоб мешканці й мешканки громад могли успішно відстоювати свої права та інтереси.

«Фокус посилення правових можливостей мусить бути не на наданні послуг, а на зміцненні спроможності людей діяти», – підкреслили тренери під час обговорення правової ситуації в громадах. Адже ціна пасивності громадян при зустрічі з правовими проблеми – надто висока. За даними досліджень, в такій ситуації лише 20% правових проблем хоча б частково вирішуються. Натомість у людей, які налаштовані активно, вживають певних заходів або шукають допомоги, цей показник сягає 83% (дані Дослідження правових проблем та потреб в українських громадах, 2018 рік). 

Надання інформації та якісних послуг, допомога людям у пошуку відповідей на правові питання – навіть у межах самих лише професійних можливостей конкретних установ, відділів і спеціалістів – вже можуть значно посилити правоспроможність громади. Це означає, що кожна людина у громаді відчуває, що вона не сам на сам зі своєї правовою проблемою. І навіть якщо вона не знає наразі, як її вирішити, має до кого звернутися і готова діяти.

Учасники/ці тренінгу зафіксували деякі типові правові потреби та проблеми клієнтів у освітній, медичній та соціальній сферах. Ці напрацювання увійдуть до дорожньої карти з впровадження системи безоплатної первинної правової допомоги в громадах.

А ось що думає Віталій Охріменко про те, як освітяни бачать свою роль в доступі до правосуддя. 

1. Нашим освітянам близька концепція широкого розуміння доступу до правосуддя, яка включає весь шлях людини від усвідомлення своєї правової проблеми до її вирішення. І головне, на чому вони зосереджували свої дискусії – це на пошуку шляху людини саме до справедливості. В мене склалося суб’єктивне враження, що середньостатистичний український освітянин набагато більш ментально готовий до сприйняття та реального застосування на практиці принципів Legal Empowerment (управнення, посилення правових можливостей – ред.) та Access to Justice (доступ до правосуддя – ред.), ніж середньостатистичний український юрист.

2. Освітяни чітко усвідомлюють та бачать свою роль у процесах посилення правової обізнаності мешканців своїх громад, зокрема батьків (з акцентом на соціально-вразливі категорії), дітей (зокрема питання інклюзії), своїх колег, адміністративних працівників освітніх закладів та навіть працівників контролюючих органів і ОМС (органів місцевого самоврядування – ред.). Вони говорять про співпрацю, взаємопідтримку та комплексний підхід до побудови сервісів, які задовольняють потреби людей і забезпечують відчуття довіри та справедливості.

3. Вони говорили про дуже конкретні речі, зокрема про право на відпочинок та дозвілля учнів сільської місцевості; необхідність мати прикладні організаційно-розпорядчі документи, які реально застосовувати на практиці, а не імітувати їх використання (приклад – посадові інструкцій, які живуть своїм життям, відірваним від реальності); питання захисту прав працівників освіти (нагальні проблеми, які їх турбують та над вирішенням яких вони готові працювати); про роль профспілок та потребу їх підтримувати; про роль освітян та інших учасників освітнього процесу в забезпеченні прав учнів на безпечне освітнє середовище; навіть про необхідність інформування батьків та учнів про професії майбутнього та про потребу в правовій допомозі при забезпеченні прав дитини на навчання за кордоном у відповідності до життєвих обставин сімей, в яких батьки працюють за кордоном. В тому числі торкнулися питання запобігання та протидії булінгу та домашньому насильству. Вони реального готові включатися в побудову комплексних сервісів та механізмів для розв’язання системних проблем на рівні своїх громад.

4. Освітяни відчувають незадоволену потребу в своїй власній правовій обізнаності, що не дозволяє їм розкрити власний потенціал для допомоги людям як учасникам освітнього процесу. Зокрема піднімалося питання про необхідність включити в освітню програму теми «Права людини» та «Посилення правової спроможності молодих людей як нового покоління відповідальних громадян» . І тут йшлося не про окремі теми з уроків правознавства, а про повноцінні нові навчальні програми в поєднанні з позашкільною освітою та дозвіллям.

5. Доступність для громадян правової інформації та їхня обізнаність про свої права напряму впливають на якість освітніх послуг.

6. У мене постійно було відчуття, що сьогоднішній тренінг та весь поточний проєкт – частина набагато більшого процесу, який вже почав давати свої результати, і нам тільки потрібно не прогавити це вікно можливостей…

Проєкт «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та захист соціальних прав жінок у сільських громадах Східної України» реалізується ГО «СТЕП» за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (представленого Генеральним консульством Німеччини у Донецьку з офісом у Дніпрі).

Партнер у реалізації тренінгової програми – ГС «Мережа правового розвитку».

Фото до публікації: Катерина Клочко.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.