Потрібна юридична консультація? Наш юрист надасть її безкоштовно

Громадські монітори допомагають громадам розробити важливі програми та налагодити діалог із владою

У 13 громадах Донецької та Луганської області запрацювали комунікаційні платформи, які об’єднали представників громадських організацій, ЗМІ, активістів і активісток та представників місцевої влади. Ці платформи, крім сприяння розробленню та впровадженню важливих місцевих програм, покликані стати також діалоговими майданчиками для обговорення та пошуку рішень місцевих проблем, зокрема у сфері доступу до правосуддя.

Платформи створюються зусиллями громадських моніторів, які здійснюють дослідження за методологією Місцевого індексу прав людини (МІПЛ) у 15 громадах Донецької та Луганської області в межах проєкту «Розвиток потенціалу місцевих громадських організацій та здійснення моніторингу надання сервісів доступу до правосуддя і безпеки в Донецькій та Луганській областях» завдяки підтримці Мережі правового розвитку спільно із Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Правосуддя стане доступнішим

На фото: Учасники комунікаційної платформи Слов’янська (Донецька область), представники центру Громадянського суспільства «Друкарня». Фото Марини Куприкової .

«За результатами моніторингу, який ми проводимо за проєктом «МІПЛ-Донбас», з’ясували, що в Слов’янській громаді Донецької області зовсім немає програм, які орієнтовані  на розвиток правової освіти населення. Спільно з громадськими організаціями та Центром надання безоплатної правової допомоги ми взялися розробити цю програму та визначити участь кожної із інституцій у її впровадженні. Тема дуже актуальна ще й враховуючи близькість до «лінії зіткнення», – розповідає моніторка Марина Куприкова.

Аби успішно адвокатувати прийняття та згодом впровадження місцевої програми правової освіти населення, в комунікаційну платформу об’єдналися представники Слов’янської міської ради, центр Громадянського суспільства «Друкарня», місцевий Центр безоплатної правової допомоги, правозахисники Української Гельсінської спілки з прав людини. Наразі завдання ускладнюється запровадженням у Слов’янську військово-цивільної адміністрації. «Завдяки «Друкарні» ми шукаємо контакти, які спростять адвокацію і допоможуть залучити місцеву владу до платформи», – зазначає Марина Куприкова.

У Краматорську Донецької області місцева влада, активісти та правозахисники також об’єдналися в комунікаційну платформу задля адвокації прийняття і впровадження програми правової освіти населення.

«Провівши моніторинг, ми з’ясували, що окремі програми та заходи правової освіти населення у громаді є, однак вони невеликі й розрізнені», – розповідає Марина Куприкова.

Розробити комплексне рішення взявся монітор Олександр Кадієвський. Зараз проєкт програми знаходиться у юридичному відділі міської ради на погодженні.

У Новопсковській громаді на Луганщині теж створено комунікаційну платформу, до якої входять дев’ять громадських організацій і місцева влада. Платформу планують використовувати для прийняття та впровадження ініціативи, яку розпочали ще у 2018 році. Активісти й активістки розробили Програму сприяння розвитку громадянського суспільства, однак тоді у її прийнятті на рівні місцевої влади не просунулись, оскільки ще не завершилася реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

«За результатами моніторингу в громаді не виявлено жодних програм чи заходів, які стосувалися би доступу до правосуддя. Ця програма містить такий компонент, тож вирішили її доопрацювати та адвокатувати прийняття. Вона також дозволяє громадським організаціям за фінансової підтримки місцевої влади надавати якісні сервісні послуги в громаді. З одного боку – це можливість місцевій владі краще задовольняти потреби жителів, а з іншого – розвиток громадських організацій, які б менше залежали від грантового фінансування», – говорить моніторка Катерина Соловйова.

В іншій громаді на Донеччині – Волноваській – існує нагальна потреба налагодження дієвої координації дій місцевої влади з питань захисту прав людини. Актуальність питання набуває ще й враховуючи близькість до «лінії зіткнення» .

«Ми спільно з експертом проєкту Тарасом Щербатюком взялися розробити програму доступу до правосуддя. Програма справді допоможе усунути бар’єри на шляху до цього. Хочемо передбачити в її межах створення координаційного центру, укладання меморандуму про співпрацю між поліцією, військово-цивільною адміністрацією, судом та громадськими організаціями, які надають консультативно-правовий сервіс, соціальний супровід до суду і поліції з боку управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) маломобільних груп населення, що спростить їхній доступ до правосуддя»,  – коментує монітор Олександр Яроцький.

Нещодавно створена комунікаційна платформа допоможе залучити всіх потенційних виконавців програми до впровадження в громаді ефективних та дієвих інструментів посилення правових можливостей мешканців громади. Проєкт програми планують презентувати на наступній зустрічі учасників/ць платформи в жовтні.

На фото: Учасники комунікаційної платформи Волновахи (Донецька область). Фото Олександра Яроцького.

У Новоайдарській громаді Луганської області комунікаційна платформа має стати важливим інструментом для відповідей на проблеми, які зараз є в громаді, та адвокації прийняття програми розширення доступу до правосуддя. «Програма передбачає дуже практичні речі. Для прикладу, зараз актуальним є облаштування території навколо суду. Біля нього – зажди черги, адже суд надає послуги жителям кількох громад. Люди змушені чекати просто неба через карантинні обмеження. Їм і присісти ніде, бо немає лав, окрім того, будівля дуже неохайна. Тобто очевидцями це сприймається як приниження людської гідності», – розповідає моніторка Анастасія Авершина.

Важливою частиною роботи платформи також є налагодження взаємодії із місцевою владою, адже моніторинг виявив низку прогалин у дотриманні прав людини. А кілька існуючих програм фактично не працюють.

Населення Кремінної Луганської області не поінформоване в достатній мірі про можливості системи безоплатної правової допомоги та має низький рівень обізнаності щодо можливостей захисту своїх прав і щодо повноважень органів державної влади, поліції, органів місцевого самоврядування, участі в процесах прийняття рішень (особливо після об’єднання громад). Водночас відсутній механізм відслідковування та прогнозування виникнення правових проблем на території всієї громади.

«За результатами моніторингу, який ми проводимо в межах проєкту «МІПЛ-Донбас», з’ясували, що в м. Кремінна відсутня програма правової допомоги, яка б передбачала як правову допомогу, так і правову просвіту населення. Саме тому ми створили комунікаційну платформу, до якої приєдналися громадські організації, представники органу місцевого самоврядування, які розробили проєкт Програми правової допомоги та просувають його впровадження. Програма дозволить покращити доступ жителів Кремінської громади до безоплатної правової допомоги для ефективного захисту своїх прав. А платформа допоможе краще координувати цю роботу», – розповідає моніторка Зоя Жадан.

Вплив мешканців громад на прийняття рішень посилиться

У Станиці Луганській Луганської області комунікаційна платформа допоможе покращити діалог із владою. У громаді помітні негативні наслідки децентралізаційних процесів – це і дефіцит кадрів у структурних підрозділах місцевої влади, і низький рівень надання державних послуг вразливим категоріям населення, тощо. Моніторинг допоможе прицільніше шукати рішення для їх усунення. «Використовуючи онлайн зв’язок, ми зможемо оперативно обмінюватися інформацією щодо тих проблем, які зараз на часі у віддалених населених пунктах. Активістки та активісти зможуть поставити питання представникам влади, розповісти про проблеми, які є в громадах», – розповідає монітор Анатолій Мужиченко.

У Бахмуті на Донеччині комунікаційну платформу використовуватимуть для створення ефективних рішень для виявлених під час моніторингу проблем.

«На першій зустрічі із учасницями та учасниками платформи я загалом розповіла про такий інструмент, як Місцевий індекс прав людини та моніторинг. Зазначу, що його вплив вже помітний. Складається враження, що місцева влада ретельно ознайомилася із нашим минулорічним звітом та впровадила рекомендації. Так, цього року маємо дуже деталізовану інформацію на сайті міської ради за соціальним напрямом. Вона настільки повна, що я не надіслала жодного запиту. З’явилися ефективні програми щодо безпеки. Є план евакуації, що теж досить актуально, оскільки ми знаходимося поблизу «лінії зіткнення». На наступних зустрічах платформи ми детальніше обговоримо результати вже цьогорічного моніторингу та будемо використовувати їх надалі під час комунікації із владою, спільного вирішення проблем», – розповідає моніторка Лілія Дудник.

Комунікаційна платформа створена для адвокації конкретної проблеми, обраної монітором, але після успішного вирішення питання її використовуватимуть і для врегулювання інших проблем.

У Маріуполі Донецької області комунікаційна платформа допоможе покращити діалог місцевої влади та громадськості, їхню взаємодію. «Сайт міської ради не дуже зручний за структурою. На ньому багато різноманітної інформації, але якщо заходиш з конкретним запитом – не завжди знайдеш потрібне в кілька кроків. Окрім того, карантинні обмеження ще більше дистанціювали громадськість від процесів управління, і вона не має змоги залучатися на початковому етапі прийняття рішень. Аби усунути ці обмеження, ми ініціювали створення комунікаційної платформи, до якої наразі входять 11 активістів та активісток», – розповідає моніторка Ванда Вєровська. Окрім того, платформа допоможе проадвокатувати вирішення проблеми надання соціальних послуг через соціальне замовлення у громадських та благодійних організаціях. 

Жити стане безпечніше

Чимало проблем під час моніторингу виявлено було і в іншій громаді Луганщини – в Старобільській. Тут прийнято багато невеликих програм, які стосуються безпеки, однак відсутнє цілісне рішення механізму реагування на безпекові виклики. Питання актуальне ще й враховуючи близькість громади до «лінії зіткнення»  та частість пожеж, які трапляються в Луганській області.

«Наразі ми розробили проєкт Програми забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. В межах участі в комунікаційній платформі ще його доопрацюємо, щоби максимально врахувавши можливості та участь кожної зі сторін. Потім – адвокатуватимемо прийняття та впровадження», – зазначає моніторка Тетяна Вергун. Місцева комунікаційна платформа об’єднала представників громадських організацій, активістів й активісток, журналістів, представники влади. Це коло планують розширювати. Окрім того, мають намір використовувати цю можливість для системного обговорення із місцевою владою проблем, які найбільше хвилюють містян.

У Рубіжному Луганської області створена комунікаційна платформа допоможе впровадженню адвокаційної кампанії щодо підписання  Меморандуму між Рубіжанською міською радою та відділом поліції про спільну роботу для попередження правопорушень у місті та активізації, координування роботи громадського сектора, визначення спільних векторів роботи.

«Наша частина роботи – експертність, надання консультації та дорадча взаємодія. Наразі затримка з боку поліції, оскільки в них не дуже поширена практика оформлення співпраці такого плану. Окрім того, мають велику завантаженість справами та мусять координувати роботу із обласним управлінням», – зазначає монітор Роман Пустовойтов.

Меморандум стане підґрунтям для впровадження спільних програм щодо безпеки, правопросвітництва в громаді. Окрім того, сприятиме підвищенню довіри населення до роботи поліції, оскільки через виявлення низки фактів корупції в силових структурах Донеччини та Луганщини, довіра до представників цієї сфери вкрай знизилася.

На фото: перша зустріч учасників/ць комунікаційної платформи Лисичанської громади. Переважна більшість таких презентаційних зустрічей і в інших громадах пройшла онлайн. Фото Яни Якуніної

Лисичанська громада на Луганщині має дуже багато викликів, зокрема  й значну проблему з безпекою.

«На все бракує коштів. І певно у місцевої влади було очікування, що наш проєкт допоможе із фінансуванням. Зараз вони вже мають розуміння, що ми корисні своєю експертністю», – пояснює ситуацію моніторка Яна Якуніна.

Комунікаційну платформу, яку також створили в громаді, використовуватимуть для адвокатування розробки плану спільних дій з органами місцевої влади, спрямованих на пошук коштів для впровадження сучасних технічно-інформаційних систем, які допомагатимуть реагувати на тривожні події в місті. «На першій зустрічі ми розробили план адвокаційної кампанії, за яким і рухатимемося», – говорить Яна Якуніна.

Архітектурна доступність – це те, що хвилює громадськість Дружківки на Донеччині. Аби актуалізувати це питання і для місцевої влади, монітор Ілля Перекрестов нещодавно взяв участь у робочій групі з безпеки, протидії домашньому насильству, соціальної згуртованості, гендерної рівності Дружківської громади. Під час зустрічі громадськість, представники місцевої влади, активісти/тки вирішили створити комунікаційну платформу.

«Платформа в перспективі допоможе якісно розробити Програму “Доступне місто” та адвокатувати її прийняття і впровадження. Коли я озвучив можливості, які відкриває програма, присутні дуже зацікавилися, відчувалася підтримка і місцевих депутатів. Було очевидно, що люди підтримують і готові працювати задля змін. Мене також запросили взяти участь у робочій групі із комітету доступності. Там теж розповім загалом про моніторинг та програму й сподіваюсь залучити ще більше зацікавлених учасників/ць платформи. Першу зустріч платформи плануємо провести вже найближчім часом», – розповідає Ілля Перекростов.

Матеріал підготовлено  у межах проєкту «Розвиток потенціалу місцевих громадських організацій та здійснення моніторингу надання сервісів доступу до правосуддя і безпеки в Донецькій та Луганській областях», що реалізується ГС «Мережа правового розвитку» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також урядів Данії, Швейцарії, Швеції та Королівства Нідерландів. 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Авторка: Галина Колесник, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
з понедiлка по п'ятницю
(обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×