Гуманітарне реагування у прифронтових громадах Півдня: досвід, можливості та виклики

Дата публікації: 02.03.2026

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Після трьох років роботи у деокупованих громадах Півдня механізм координації гуманітарних потреб Link має колосальний досвід, який не обмежується збором, верифікацією та перенаправленням запитів. Як доїхати у населений пункт, куди інші не доїжджають через безпекові політики. Як об’єднати зусилля, коли для закриття запиту ресурсів однієї організації недостатньо. Як діяти, коли задовольнити потребу важливо було ще вчора — добре знають фахівчині і фахівці локальних команд. Спільно з партнерами від громад, міжнародних і національних організацій вони готові масштабувати свої напрацювання, охоплюючи увагою нові території та залучаючи до взаємодії нових гравців у сфері гуманітарного реагування.

У лютому 2026 року Мережа правового розвитку у співпраці із чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії зібрала у Миколаєві учасників/ць гуманітарного реагування на Півдні для відкритого діалогу. Йшлося про трансформацію Link, роботу гуманітарної кластерної системи та гострі проблеми, у вирішенні яких громади потребують підтримки.

Link: жива координація

Для Мережі правового розвитку як громадської спілки, що об’єднує правозахисні організації з різних областей України, у 2023 році впровадження Link стало новою сферою діяльності.

«Після повномасштабного вторгнення на вимогу часу та у відповідь на зростання кількості потреб у громадах ми вперше зайшли на нову для себе територію — у сферу гуманітарного реагування. Відтоді Link став для нас не просто важливою ініціативою, що робить громади більш стійкими перед випробуваннями війни, але й можливістю розвивати інструмент, який не має аналогів. Нині можемо з упевненістю сказати, що цей інструмент зарекомендував себе як дієвий. Це — результат складної і сповненої викликів роботи всіх залучених сторін — від жителів громад до партнерів», — наголошує виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

Як сполучна ланка між тими, хто потребує, і тими, хто може надати необхідну допомогу, механізм Link нині охоплює 352 села та селища, тобто 89% усіх населених пунктів 25-ти деокупованих громад Миколаївської та Херсонської областей.

«Наша відсутність в 11% територій пояснюється переважно інтенсивністю обстрілів. Але ми прагнемо працювати у всіх населених пунктах деокупованих громад, адже там живуть люди, які потребують допомоги», — підкреслює директорка зі стратегічних комунікацій Мережі правового розвитку Галина Колесник.

Шлях від запиту до результату

З листопада 2023 року, коли перша зафіксована на платформі Link потреба була задоволена, загалом закрито майже 3172 запитів. Кожна потреба пройшла шлях від повідомлення про наявну потребу до позначки про вирішення питання. Спеціалісти/ки зі збору гуманітарних потреб Link щодватижні контактують із інформантами у громадах, які повідомляють про потреби. Інформанти — це активні жителі громад: голови, старости, землевпорядники, бібліотекарі, медичні працівники тощо, які отримали відповідні знання та навички для ефективної взаємодії з командою Link.

Станом на 22 лютого 2026 року у всіх громадах працюють 993 інформанти. Отримані від інформантів запити менеджери/ки верифікують щонайменше від двох джерел. Це гарантує актуальність і відповідність запиту реальному стану речей, щоб громада отримала необхідну допомогу в саме тому обсязі, в якому потрібно.

Після підтвердження потреба з’являється на платформі у «Кабінеті громади» і стає доступною для бронювання партнерськими організаціями, спроможними її задовольнити. Частина організацій має свої «Кабінети організації» і самостійно бронює потреби для опрацювання. Інші ж — взаємодіють із менеджерами/ками Link і бронюють потреби через них. Зареєстровані на платформі громади та партнери можуть відслідковувати прогрес конкретної потреби: верифікована, у роботі, втратила актуальність чи вже задоволена.

«Зараз на платформі 65 користувачів мають кабінети організацій.. Від однієї організації може бути декілька користувачів. Наприклад, знаємо, що на платформі Link зареєстровані декілька користувачів від різних представництв ГО “Десяте квітня”, всі користувачі від цієї організації бачать в своїх кабінетах історію задоволення потреб в різних громадах або ті, які у роботі зараз», — пояснює Галина Колесник.

Понад 50% всіх задоволених потреб пов’язані з охороною здоров’я — від ліків першої необхідності до спеціалізованого обладнання. Понад 25% закритих потреб стосувалися забезпечення громад гігієнічними наборами та ємностями для води. У майже 19% випадків йшлося про відновлення житла та забезпечення засобами обігріву.

Оновлення системи взаємодії

Link, як будь-який механізм, потребує постійного догляду та вдосконалення. Мережа правового розвитку продовжує впроваджувати нові функції та можливості інструменту, щоб він залишався базою вичерпної інформації та максимально відповідав практичним запитам користувачів/ок.

Нещодавні нововведення сприяють обізнаності інформантів у громадах про зміну статусу гуманітарних потреб. Перша опція — це автоматизована розсилка. Ввімкнувши опцію у «Кабінеті громади», інформанти мають змогу отримувати на свою електронну пошту сповіщення, наприклад, про те, що потреба вже верифікована або ж заброньована для задоволення. Друга опція з’явиться на платформі найближчим часом. Щомісяця інформанти отримуватимуть листи про стан опрацювання потреб у громаді, яку представляють. Зокрема, можна буде дізнаватися кількість актуальних потреб, які саме це потреби та статус їхнього задоволення.

Вже за кілька місяців на платформі Link з’явиться навчальна сторінка. Вона міститиме матеріали тренінгів і програм, які Link пропонує учасникам процесу гуманітарного реагування для посилення їхньої спроможності відповідати на запити громад. Також у кабінетах громад і партнерів з’явиться інформація про демографічну ситуацію у населених пунктах, які охоплює Link.

«У перші роки повномасштабної війни гуманітарну допомогу отримували всі без виключення жителі деокупованих громад. Однак зараз ситуація змінилася: фінансова підтримка від міжнародних партнерів значно зменшується, ресурси обмежені. Зважаючи на це, важливо чітко розуміти, яка реальна, а не офіційна демографічна ситуація у громадах: кількість дітей, людей із інвалідністю, похилого віку, вимушених переселенців. Завдяки правдивим даним допомога потраплятиме саме до тих, кому вона найбільше необхідна», — пояснює програмний менеджер Мережі правового розвитку Віктор Алхімов.

Результати та виклики громад

Локальна координація сьогодні — це те, що, з одного боку, робить видимими потреби навіть найбільш віддалених та важкодоступних населених пунктів, а з іншого, — дозволяє організаціям адресно задовольняти ці потреби та водночас раціонально розподіляти ресурси. Представники/ці громад і партнерських організацій відзначають швидке реагування та якість комунікації, що забезпечує команда Link на всіх рівнях.

«Я називаю Link серцем гуманітарного реагування, тому що ця команда, як ніхто інший, знає виклики, з якими ми стикаємося, і проживає кожну ситуацію разом із нами від початку до успішного завершення», — зазначає інформантка Link, староста Каравелівського старостинського округу Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Ганна Максимішина.

«Ми вдячні команді Link за те, що вони завжди на зв’язку, що, незважаючи на складну безпекову ситуацію, не бояться до нас приїжджати і навіть проводять навчальні заходи. У нашій громаді “на ура” відбувся тренінг із домедичної допомоги. Я зібрала працівників комунальних служб, пожежної охорони, сільської ради. Всі ми тренувалися робити різні маніпуляції, як-от накладати турнікет. Коли нам дають можливість отримувати життєво необхідні навички, це дуже цінно», — акцентує начальниця Милівської сільської військової адміністрації Херсонської області Любов Мінько.

Постійна воєнна небезпека залишається викликом №1 для всіх без винятку прифронтових громад.

«Завдяки гуманітарним організаціям ми отримуємо продуктові набори, але довезти їх у населені пункти, де вони потрібні людям, не завжди можемо — це великий ризик», — пояснює начальник Новоолександрівської сільської військової адміністрації Херсонської області Олександр Левечко.

Обстріли населених пунктів загострюють інфраструктурні та соціальні проблеми. У багатьох селах пошкоджені водогони, електричні мережі, адміністративні та житлові будівлі. Відновлювати їх складно і через брак ресурсів, і через ризик повторних атак. Крім того, з’явилися так звані приховані проблеми, як-от: небезпека від зграй безпритульних собак та протипіхотних вибухових пристроїв, які військові рф розкидають на автошляхах та вулицях.

Незважаючи на всі негаразди, прифронтові громади розвиваються і стратегічно планують своє майбутнє.

«Ситуація у нас напружена, але ми все здолаємо, бо ми — єдині і вчасно реагуємо на потреби, що виникають. Більше того, ми дивимося вперед. Почали розвивати зелену енергетику, завозимо сонячні панелі, хочемо вкрити ними всі свердловини та школу. Ми — єдина громада в зоні активних бойових дій, де працює школа. Завдяки партнерам і всім небайдужим людям ми з нуля збудували сучасну підземну школу площею 720 квадратних метрів, у якій зараз навчається 120 дітей», — розповідає начальник Білозерської селищної військової адміністрації Херсонської області Ігор Острівний.

Система координації

Команда механізму Link взаємодіє із кластерами гуманітарного реагування. Вони координують партнерів, нарощують їхні спроможності та підтримують органи місцевого самоврядування. Відкритий діалог став майданчиком для донесення до громад інформації про напрями, якими опікуються кластери, алгоритми їхньої роботи та способи залучення до вирішення проблем.

Учасники/ці обговорення зауважують наявність комунікаційних прогалин у взаємодії між громадами та кластерами. Приміром, не всі громади володіють повною інформацією про розподіл допомоги, достатніми ресурсами та навичками для ефективної взаємодії з гуманітарними організаціями та кластерами. Через недостатню координацію на місцях допомога може дублюватися або навпаки потреби залишаються незадоволеними.

У 2026 році, зважаючи на фінансові обмеження, важливо пріорітизувати запити та розподіляти гуманітарну допомогу більш ефективно. В цьому допоможе розширення функціоналу Link. У планах розвитку платформи на 2026 рік: мапування послуг у громадах, що стане джерелом даних про послуги, які надаються і яких не вистачає у громадах. Розширення функцій модуля аналітики, що дозволить агрегувати всі дані від громад. Узгодження класифікації потреб із кластерною системою, що полегшить взаємодію із партнерами.

Попереду у Link — амбітні плани щодо масштабування та залучення нових партнерів. Свій же трирічний досвід із верифікації гуманітарних та правових потреб команда узагальнила у практичному посібнику «Екосистема гуманітарної координації. Як Link об’єднує громади та партнерів». Це видання буде корисним усім тим, хто надає гуманітарну допомогу, планує це робити та шукає однодумців для спільного реагування на виклики воєнного часу.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Механізм локальної координації гуманітарного реагування Link впроваджує Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.