Крок перший у навчанні з дослідження правових потреб

Дата публікації: 20.05.2020

Ніщо не може зупинити учасників проєкту “Правоспроможна громада”* від освоєння нових знань. В понеділок, 18 травня, відбувся перший вебінар “Загальна інформація про дослідження правових потреб”. 

Для учасників це була можливість зрозуміти основні аспекти, що дозволять їм рухатись далі. Зрозуміти важливість проведення досліджень правових потреб та познайомитись з історією цього явища. 

Виконавчий директор ГС “Мережа правового розвитку” та координатор програми “Правоспроможна громада” Євген Полтенко розповів про історичні факти: 

Перше дослідження правових потреб провели американські науковці Чарльз Кларк та Емма Корствет у 1938. Вони провели опитування 412 громадян, 61 власників малого і середнього бізнесу та 41 правника у штаті Коннектикут. Їх мета була дослідити, як задовольнялися адвокатурою потреби громади у правових сервісах впродовж кризи 30-х років. 

А за останні 25 років було реалізовано понад 55 окремих загальнонаціональних опитувань з вибіркою від 1000 респондентів у понад 30 країнах. 

Ця статистика не враховує результати діяльності World Justice Project, міжнародної неурядової організації, яка проводить регулярні (щорічні) опитування в понад 100 країнах — Індекс верховенства права.

В Україні досі було проведено декілька масштабних досліджень правових проблем населення. Серед них варто відзначити:
– “Рівень використання правових можливостей населенням України: доступність та ефективність правових послуг” 2010 року;  
– “Затребуваність правосуддя в Україні” 2015 року; 
– “Що українці знають і думають про права людини” 2016-2018 років;
– “Правові потреби населення Херсона, Сєвєродонецька, Жовтих Вод та Соснівки” 2018 року. “

Завдяки доповіді експерта програми, представника Координаційного центру з надання правової допомоги Віталія Охріменка глибше розібрались з питанням негативного впливу правових проблем. Цікаво було дізнатись, що на першому місці цього рейтингу стоять фінансові збитки (62%), на другому — стрес (49%), а на третьому — порушення здоров’я або травма (23%). 

Учасники навчання дізнались, що за даними дослідження «Правові потреби населення Херсона, Сєвєродонецька, Жовтих Вод та Соснівки» було виявлено, що 49% опитаних за останні три роки мали щонайменше одну правову проблему. Це означає, що у кожній громаді приблизно половина мешканців стикаються з правовими проблемами.

Віталій Охріменко акцентував увагу на такому важливому аспекті: 

“Важливо займати проактивну позицію в цьому напрямі, оскільки ціна «не роблення» в контексті правових проблем надзвичайно висока. За даними дослідження «Правові потреби населення Херсона, Сєвєродонецька, Жовтих Вод та Соснівки» із тих хто не намагався вирішити проблему, проблема хоча б частково вирішилася тільки у 20% випадків. Для порівняння: серед тих, хто намагався вирішити проблему, проблема вирішилася хоча б частково у 83% випадків. “

“Таким чином, пасивний підхід до правових проблем не є виправданим, оскільки бездіяльність значно рідше призводить до задовільних наслідків, аніж деякі зусилля.“

Експертка проєкту, представниця Української фундації правової допомоги Катерина Єрошенко привідкрила для учасників програми завіси побудови та проведення досліджень.

Обговорили можливі методи збору даних, які джерела інформації можна використовувати для первинного дослідження проблеми, як сформувати практичну мету дослідження та багато іншого: 

“Під час вивчення правових потреб громад ви можете використовувати такі методи:

• Аналіз документів (аналіз вторинних даних) – наприклад, звітів та матеріалів попередніх чи дотичних досліджень, посадових інструкцій, описів компетенцій, стратегічних планів тощо, що дозволяє отримати інформацію в динаміці/ перспективі (протягом декількох років). 
• Опитування населення: анкетування:збір даних за допомогою анкети, що складається з продуманої низки запитань на визначену тему у формі письмових відповідей опитуваних. 
• Індивідуальні інтерв’ю  – сфокусована бесіда опитуваної людини та інтерв’юера, під час якої опитуваний надає відповіді на пропоновані йому запитання. 
• Групові інтерв’ю – модерована групова дискусія, обговорення певної теми з невеликою однорідною групою (10-12 людей) представників цільової аудиторії під керівництвом модератора. 

Найголовніше, що ви маєте завжди тримати в центрі уваги — це відповіді на наступні питання:

• Чи дійсно визначена нами проблема є актуальною для цільової групи?
• Які джерела нашої інформації? 
• Якими методами можна підтвердити цю інформацію?“

Завершувала цей вебінар представниця Київського міжнародного інституту соціології Марина Шпікер. Разом з експерткою програми учасники розглянули питання: загальної логіки наукового дослідження, постановка дослідницької проблеми, складові дослідницької стратегії та інше.

Найцікавішим питанням для учасників стало “Корисні практики, щоб уникати помилок”.

“Які є хороші практики при розробці концепції дослідження?

1) Моделювання очікуваного результату.
Наприклад, ми плануємо опитувати населення певної території та збираємось поставити їм запитання: «Чи зіштовхуватися Ви з правовими проблемами?».
В результаті дослідження ми отримаємо інформацію у такому вигляді: X% населення території зіштовхувалися з правовими проблемами.
– Який висновок з цього можна зробити?
– Чи дасть ця інформація щось нове?
– Чи зміниться щось у плані дій, якщо Х = 10%, 30%, 60%?
– Чи виникають на основі цієї інформації додаткові запитання: за який період це трапилось, що люди розуміють під правовими проблемами, які це були правові проблеми?
2) Покрокове планування дослідження: не планувати наступний крок, поки не виконаний попередній.
Якщо дослідження складається з декількох компонентів, результати одного з них можуть докорінно змінити бачення наступного.
3) Колективна робота з одним центром прийняття рішень. 
4) Перевірка себе.
Завжди, коли це можливо, доцільно проводити пілотну фазу дослідження, щоб оцінити, наскільки добре розроблений інструментарій, наскільки доступною є цільова група, чи є проблеми з досяжністю чи з організацією робіт.“

Учасники проєкту залишились натхненні новими знаннями та в очікуванні продовження. 

“Чудовий початок робочого тижня у віддаленому, але колі друзів, однодумців, студентів-клініцистів! Вчимось для якісного дослідження правових потреб в Узинській ОТГ. Стартували з першим вебінаром «Вступ у дослідження правових проблем»: експертно про міжнародний та вітчизняний досвід досліджень у сфері доступу до цивільного правосуддя, чому важливо вивчати правові запити громади і як впливає невирішення правових проблем на усі сфери життя українців. Сподобалось про ціну «нероблення» і як планувати дослідження на старті щоби потім впливати на результат – дослідження заради позитивних змін! Дякуємо експертам і чекаємо на продовження” — поділилася у на своїй сторінці facebook учасниця програми Ольга Настіна. 

* Навчально-практична програма “Правоспроможна громада” (надалі — Програма) створює унікальну можливість для українських громад спланувати, підготувати та провести дослідження правових потреб своїх мешканців.

Програма впроваджується Українською школою практичних знань з питань доступу до правосуддя  з 2019 року та безпосередньо адмініструється Мережею правового розвитку на базі мережі правових клубів Pravokator за підтримки партнерських організацій та установ: Міжнародний фонд “Відродження”, Українська фундація правової допомоги, Координаційний центр з надання правової допомоги. Більш детально: https://bit.ly/2u5F03X

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.