Link: виклики і координація гуманітарного реагування у деокупованих громадах півдня

Дата публікації: 14.08.2025

Авторка: Валентина Чабанова-Бабак, контент-менеджерка, платформа Link

За два роки роботи платформа Link створила мережу інформантів у 24 деокупованих громадах Миколаївської та Херсонської областей. Водночас система гуманітарного реагування ООН зазначає суттєвих змін, зокрема скорочення кількості кластерів. Як в умовах цих змін забезпечити, щоб жодна потреба прифронтових громад не залишилася без відповіді? На початку липня 2025 року команда Link зібрала разом представників громадських організацій, які працюють у сфері гуманітарного реагування на півдні, а також представників громад, щоб у форматі діалогу обговорити проблеми та виклики.

Механізм локальної координації гуманітарного реагування Link впроваджує Мережа правового розвитку в співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансування уряду Великобританії із 2023 року. Link є надійним інструментом для налагодження горизонтальних взаємозвʼязків між громадами та надавачами гуманітарної допомоги. 

Команди платформи Link працюють у деокупованих громадах Миколаївської та Херсонської областей з трьох офісів у Миколаєві, Херсоні й Зеленодольську (Дніпропетровська область), підтримуючи безпосередній зв’язок із понад 900 представниками та представницями громад.

Друга праворуч (з мікрофоном) — староста села Христофорівка Баштанської громади Миколаївської області Лариса Хруставка.

«Я дуже вдячна роботі вашої команди. Постійно на звʼязку зі спеціалісткою зі збору даних Link. Дякуючи нашій співпраці, за минулий 2024 рік нашій громаді надали допомогу 12 організацій саме через Link. Завдяки тому, що ви зараз організовуєте такі зустрічі, допомагаєте нам більше дізнатися про роботу кожного фонду, налагодити партнерства, ми разом можемо діяти ще більш ефективно», — зазначає староста села Христофорівка Баштанської громади Миколаївської області Лариса Хруставка.

«Наша мета зробити так, щоб жодна потреба не залишилася непоміченою й незадоволеною. Щоб ми спільно могли допомогти всім мешканцям деокупованих громад, які цього потребують», — підкреслює директорка зі стратегічних комунікацій Мережі правового розвитку Галина Колесник.

Спільні зусилля для уникнення дублювання допомоги

Важливою складовою для пошуку рішень системних проблем гуманітарного реагування є надійність даних про потреби. 

«Є координаційні системи, є кластерні системи. Кожен із них верифіковує певні категорії людей та їхні потреби з метою їх задоволення. І ми це робимо іноді паралельно, іноді скоординовано, іноді не скоординовано.

Цього року ми також хотіли б зробити акцент на більш тісну співпрацю з представниками кластерної системи — для того, щоб більш адресно та якісно задовольняти ці потреби у громадах, щоб уникнути їх дублювання», — зазначає проєктний менеджер Мережі правового розвитку Віктор Алхімов.

Особливо важливими стали слова про готовність до змін: команда підкреслила свою гнучкість і відкритість до нових пропозицій, які можуть покращити координацію гуманітарного реагування, а також готовність прислухатися до рекомендацій партнерів.

 Програмний директор Мережі правового розвитку Олексій Тертишний пояснює, що команда Link приділяє багато уваги уникненню дублювання у сфері гуманітарного реагування. Одним з інструментів цього є платформа механізму Link, де працюють «Кабінет громади» та «Кабінет партнера», що дозволяють зручно переглядати актуальні потреби, бронювати їх для виконання та відстежувати статус.

«Платформа побудована таким чином, щоб виключити дублювання. Як тільки одна з організацій бронює потребу, це автоматично стає видимим для всіх інших партнерів. Кожен бачить, яка організація є виконавцем і в якому статусі знаходиться потреба», — говорить Олексій Тертишний. 

Присутні на зустрічі представники кластерів відмітили необхідність тримати у фокусі координацію. 

«Ми цінуємо те, що представники платформи Link розуміють важливість уникнення дублювання. У Херсоні, крім кластерної системи і платформи Link, існує ще локальна координація ABC. Нам дуже важливо мати спільне розуміння й бачення того, як краще надавати гуманітарну допомогу», — зауважив регіональний координатор кластеру захисту у Південному хабі Олег Топчієв.

Перезавантаження гуманітарної системи: від девʼяти до восьми кластерів

Управління ООН з координації гуманітарних справ (UN OCHA) координує допомогу через кластерну систему. В Україні з 11 світових кластерів діяли девʼять, але система зараз кардинально змінюється.  

Координатор кластеру з питань водопостачання, санітарії та гігієни Сергій Гусак (з мікрофоном).

Координатор кластеру з питань водопостачання, санітарії та гігієни Сергій Гусак зазначив, що в Україні певні кластери будуть об’єднуватися.

«Попередньо очікується, що в Україні залишиться менше восьми кластерів. Частина кластерів буде об’єднана, а повноваження деяких передаватимуться відповідним міністерствам. Варто наголосити, що активація, трансформація або деактивація кластерів — це нормальна практика, яка регулюється відповідно до положень IASC (Міжвідомчого постійного комітету) й відображає динаміку гуманітарного контексту та етапи переходу. Кластер водопостачання, санітарії та гігієни (WASH) продовжить виконувати свої основні функції, хоча можливе зменшення обсягу активностей.

Водночас ми активно шукаємо локалізованих партнерів, які могли б долучитися до посилення координації на регіональному рівні та сприяти поступовій передачі ролей у рамках локалізації гуманітарної відповіді», — пояснює Сергій Гусак. 

Олег Топчієв додає, що Управління ООН з координації гуманітарних справ щороку розробляє план гуманітарного реагування для всієї України. Зараз визначено чотири основні пріоритети на поточний рік в межах яких кластери будують стратегію і рекомендації для партнерів: 

1. Реагування на обстріли. 
2. Підтримка евакуацій.
3. Надання гуманітарної допомоги найуразливішим верствам населення на прифронтових територіях. 
4. Участь у рішеннях, які будуть сприяти розв’язанню проблеми довгострокового переміщення. 

План на 2025 рік був переглянутий у зв’язку з призупиненням фінансування від USAID і потягнув за собою зміни у роботі кластерів. Ці зміни відображають еволюцію від широкої гуманітарної підтримки до сфокусованого реагування на найгостріші потреби прифронтових територій.

«Всі кластери були змушені провести репріоритизацію в межах своїх пріоритетів, які були визначені попередньо на цей рік. Також у нас зараз відбувається зміщення в цілому гуманітарного реагування у бік тих областей, де проходить лінія фронту», — пояснює Олег Топчієв.

«Або всім, або нікому»: чому допомога стає адресною

Представники офісів платформи Link у Миколаївській та Херсонській областях зазначають, що останні півроку посилилася тенденція на надання допомоги лише певним категоріям людей в громадах. Це підтверджують і партнери. 

«У контексті змін пріоритетів і скорочення фінансування гуманітарна допомога набуває ще більш цілеспрямованого характеру, орієнтуючись передусім на домогосподарства та спільноти, що перебувають у найвищому ступені вразливості. У ситуаціях, коли неможливо допомогти всім, ми зобов’язані першими бачити тих, хто перебуває в найгострішій потребі аби підтримка залишалася не просто логістично можливою, а морально виправданою», — пояснює координаторка Кластеру з питань житла та непродовольчих товарів Південного хабу Тетяна Курінська.

Прозора та послідовна комунікація з громадами та партнерами є ключовою для формування спільного бачення, розуміння пріоритетів і збереження довіри в умовах змін.

«Іноді представники громад не розуміють, що у нашому фонді, як і в будь-якому іншому, обмежена цільова група. Ми працюємо виключно з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах та, які виховують дітей до 18 років, а також з прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу. Наприклад, під час організації видачі гуманітарної допомоги можна почути такі речі: «А як же нам бути з людьми похилого віку? Вони ж до вас прийдуть, а ми не можемо їх відсіяти». Це виклик, який іноді непросто вирішити», — розповідає директор Миколаївської програми Міжнародної благодійної організації «СОС Дитячі містечка» Іван Бондарчук.

Категоризація є викликом не лише для гуманітарних організацій, а й для громад. Організації мають чіткі мандати щодо цільових груп. Місцева влада допомагає відбирати отримувачів, але це часто викликає підозри у несправедливому розподілі. 

«Для команди Link питання категоризації теж є викликом. Ми також стикаємося з тим, що громади кажуть: «Або давайте всім, або не давайте нікому». Думаю, потрібно приділити увагу інформуванню населення, чому обираються саме такі категорії та ситуації у гуманітарному реагуванні загалом», — зазначає програмний менеджер Мережі правового розвитку Віктор Алхімов. 

Вода, тепло та інші специфічні потреби: що найбільше турбує прифронтові громади

Однією з найважливіших комплексних проблем залишається водопостачання: відновлення пошкоджених і зруйнованих водогонів, забезпечення запчастинами для насосів тощо. Ця проблема особливо гостро стоїть у деокупованих громадах Херсонської та Миколаївської областей. Ремонт водогонів потребує значних коштів, які важко виділити одній організації.

«Минулого року ми працювали з благодійним фондом HEKS/EPER. Дуже вдячні їм. Вони замінили два кілометри водогону в селі. На тих вулицях, де новий водогін, люди забезпечені водою. Результат вразив місцевих мешканців: поставили очисну споруду, яка йде із нашої мережі. Люди взагалі були здивовані, тому що, коли чекаєш дуже довго, б’єшся, пишеш програми, і ось накінець це стається — це якийсь фурор, хоч і під час війни. Проте залишилось ще 3,5 кілометри водогону, там постійні пориви», — розповідає староста села Христофорівка Баштанської громади Миколаївської області Лариса Хруставка. 

Нововоронцовська громада стала прикладом того, як можна адаптуватися до нових реалій. Заступниця начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Херсонської області Наталія Литовченко пояснює: «Ми у 23-24 роках виготовили проєктні документації на будівництво семи нових свердловин в селищі Нововоронцовка, тому що воно найбільше потерпає від незабезпечення водою». 

За підтримки UNICEF громада реалізує цей амбітний проєкт, а також працює з нідерландською організацією VNG над заміною 8-кілометрової ділянки водогону. Інноваційним рішенням стало впровадження сонячних електростанцій для забезпечення автономної роботи свердловин. 

Наталія Литовченко розповідає: «Сьогодні у нас на двох свердловинах — одна у Нововоронцовці, одна у селі Миролюбівка — вже встановлені сонячні панелі. І це дуже спрощує та здешевлює нам і водопостачання, і цілодобове забезпечення населення водою. Однак такі панелі є не на всіх свердловинах».

Окрім питань водопостачання, прифронтові громади стикаються з унікальними викликами безпеки. Нововоронцовська громада має «дуже велику потребу у вогнегасниках» для населеного пункту, що знаходиться «безпосередньо на лінії фронту на самому березі Каховського водосховища». Як пояснює Наталія Литовченко, там залишилося близько 150 людей, які сьогодні мають потребу у вогнегасниках, тому що ДСНС і пожежники не можуть туди заїхати через заборону на виїзди в гарячі точки.

Директорка комунального господарства Білозерської громади Херсонської області Людмила Вдовиченко.

Найбільш вражаючі свідчення надходять із громад, що знаходяться безпосередньо на лінії фронту. Директорка комунального господарства Білозерської громади Херсонської області Людмила Вдовиченко розповідає про щоденну боротьбу за збереження базових послуг: «Навіть у такий страшний час, попри обстріли працівники «Аверсу» забезпечують людей водою. Чи під вечір, чи рано вранці доставляють паливо до генераторів і качають воду. Людей у селах мало, вони без світла, без газу, кинути їх без води ми не можемо».

Підготовка до зими — тема, яка хвилює представників громад уже зараз. 

«Наша громада знаходиться у 17-кілометровій зоні, це зона можливих бойових дій. Якщо питання покриття домогосподарств пічним опаленням є більш-менш зрозумілим, у нас вже котрий рік виникає питання погашення комунальних послуг людям, у котрих газ, у кого електроенергія», — говорить провідна спеціалістка бухгалтерсько-фінансового відділу Музиківської територіальної громади Херсонської області Галина Адамкович. 

Координаторка Південного хабу Кластеру з питань житла та непродовольчих товарів Тетяна Курінська зазначила, що одна з трьох ключових цілей Кластеру — це підтримка домогосподарств у підготовці до зимового періоду. Попереднє планування цього року розпочалося ще наприкінці травня.

«У спектр наших заходів входить не лише забезпечення твердим паливом, але й утеплення будинків, що не відповідають визначеним гуманітарним стандартам, надання зимового одягу, а також допомога на оплату комунальних послуг у зимовий період. Розуміємо, що не всі організації мають змогу охопити всі ці напрями, проте ми готові прокомунікувати це на наступній зустрічі кластеру з партнерами», — пояснює Тетяна.

Олег Топчієв окреслює ще одну з найгостріших проблем: «Це проблема надання послуг маломобільним особам, людям з інвалідністю і зокрема евакуації маломобільних осіб». 

Парадокс ситуації в тому, що «є організації, є партнери, які можуть забезпечувати таку евакуацію. Але питання в тому, що у нас, на жаль, недостатньо місць, які були би пристосовані для розміщення таких маломобільних осіб».

Один із ключових викликів — недостатнє розуміння громадами структури гуманітарної системи. Як зазначає радник з гуманітарних питань UN OCHA Сінавер Сейтумеров: «Громадам може бути важко зрозуміти повністю структуру гуманітарної координації. Можливо, нам потрібно більше інформувати до кого звертатися з тих чи інших причин».

Сінавер Сейтумеров підкреслює важливість посилення звʼязків: «Можна посилити в майбутньому оцей зв’язок між локальною координацією і з формальною частиною координації». 

Організація готова виносити багатосекторальні питання «на комплексне і ширше обговорення» через операційну гуманітарну групу.

Зважаючи на численні виклики, які щодня виникають сьогодні, стає очевидним, що майбутнє гуманітарного реагування в Україні — це тісніша координація між формальними (кластери ООН) та неформальними (Link, локальні ініціативи) системами. Успіх залежатиме від здатності всіх учасників процесу говорити однією мовою і працювати на спільний результат: щоб жодна потреба не залишилася непоміченою та незадоволеною. Тож, наявність майданчиків для відкритого діалогу між усіма залученими сторонами є важливою умовою для якісної допомоги. 

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.