Місцевий індекс прав людини може бути використаний для налагодження урядування на тимчасово окупованих територіях

Комітет Верховної Ради України з прав людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини та проекту USAID «Права людини в дії» провів круглий стіл на тему «Перехідне правосуддя як шлях подолання наслідків конфлікту та збройної агресії».

Захід відбувся 25 вересня 2018.

Мета круглого столу – обговорення перспектив використання міжнародного досвіду перехідного правосуддя у врегулюванні збройного конфлікту на території України та в постконфліктний період, недопущенні безкарності та ефективного розслідування воєнних злочинів, запровадженні нових підходів з надання допомоги жертвам конфлікту та відновлення правових зв’язків із населенням окупованих територій.

Мережу правового розвитку на заході представляв керівник Івано-Франківського офісу МПР Андрій Малетин. Його виступ був присвячений перспективам використання Місцевого індексу прав людини для оцінки ситуації щодо дотримання прав людини на тимчасово окупованих територіях.

«Ми пропонуємо організацію роботи знизу, на місцях, на територіях, які будуть деокуповані, – розповідає Андрій Малетин.Місцевий індекс – своєрідний лакмусовий папірець, за допомогою якого можна визначити, яке там середовище. Його потрібно дещо адаптувати, щоб з’ясувати стан речей щодо дотримання прав людини у цих районах і працювати з його покращення.

Українська Гельсінська спілка з прав людини розробила цей інструмент, ми його апробували на практиці та прийшли до висновку, що індекс може бути застосований як один з елементів відновлення урядування на окупованих територіях. Він буде корисним для органів місцевої влади, для виконавчої влади.»

На фото: Андрій Малетин, керівник Івано-Франківського офісу МПР при Станіславській правозахисній групі

Представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зацікавились ідеєю використання індексу для налагодження урядування у зоні конфлікту.

«Звичайно, наш Комітет, який опікується правами людини, не може стояти осторонь такого процесу як необхідність розроблення і впровадження національної правової моделі так званого «перехідного правосуддя» (Transitional Justice), розглядаючи його, в першу чергу, через призму прав людини. Вже більше чотирьох років Україна живе в умовах неоголошеної війни, яка призвела до анексії Криму та окупації частини території Донбасу. Це вперше, коли наша держава після отримання незалежності зіткнулася з такими подіями, наслідком яких стали масові порушення основоположних прав і свобод наших громадян. Жертвами збройної агресії Російської Федерації стали тисячі загиблих, поранених, зниклих без вісти»,- сказав Голова Комітету Григорій Немиря.

За його словами, на подолання таких негативних наслідків та відновлення прав зазначених категорій осіб вже прийняті чи розробляються відповідні законодавчі акти. Одним з останніх, наприклад, був ухвалений Верховною Радою України Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», що готувався в Комітеті. Зараз опрацьовуються законопроекти, спрямовані на законодавче врегулювання питання визначення правового статусу і соціальних гарантій щодо осіб, які незаконно позбавлені волі, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами, заручників. Предметами дискусій на базі Комітету були питання правосуддя в зоні АТО, ратифікації Римського статуту, міжнародного кримінального правосуддя.

Григорій Немиря наголосив, що правові основи правосуддя перехідного періоду мають передбачати фундаментальні або мінімальні зобов’язання держави в галузі прав людини, а саме: заходи для припинення порушення прав людини; визначення гарантій неповторення таких порушень, розслідування вчинених порушень; застосовування відповідних санкції до осіб, винних у порушеннях; відновлення порушених прав осіб, відшкодування жертвам правопорушень. Такі підходи закріплені у міжнародних документах та підтверджуються відповідною практикою Європейського Суду з прав людини.

Він зауважив, що світова спільнота виробила ряд принципів, впровадження яких під час конфлікту та в постконфліктний період допомагає державам відновити та зберегти, тією чи іншою мірою, суспільну злагоду та мир.

«Ми маємо виробити свою власну модель перехідного правосуддя, яка допоможе вирішити проблему стратегічного планування дій держави в сфері захисту прав людини. Проте ми маємо взяти зі світового досвіду ті принципи та підходи, які вже довели свою ефективність», – сказав Григорій Немиря.

«Громадяни України, які перебувають на тимчасово неконтрольованих територіях, мають право знати, як Держава Україна розуміє тему перехідного правосуддя. Це – один з елементів для встановлення в нашій країні не ілюзорного, а справжнього стійкого миру».

Окрім того, він повідомив присутнім, що 16-17 листопада у Києві відбудеться 40-ий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів світу «Парламентарі за глобальні дії». У заході, який спільно проводять ВРУ та «Парламентарі за глобальні дії» візьмуть участь, зокрема президент та судді МКС.

Нагадаємо, що Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

За словами члена Наглядової ради МПР та виконавчого директора Української Гельсинської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександра Павліченка, ідея перехідного правосуддя дуже позитивно сприймається в різних сегментах суспільства, але при розробці концепції перехідного правосуддя слід особливу увагу звернути на те, як працює перехідне правосуддя в інших країнах, координацію цього процесу, побудову державного підходу у процесі запровадження перехідного правосуддя, включаючи дорожню мапу та часові рамки.

«Перехідне правосуддя має базуватися на дотриманні прав і свобод людини, фокус має бути на жертвах конфлікту. При цьому, одними з ключових елементів є координація з громадянським суспільством та всеосяжна адаптивність перехідного правосуддя до місцевого контексту»,- сказав Директор програми USAID Тарас Цимбрівський.

У свою чергу, Член Комітету ВРУ з прав людини Ірина Суслова закликала вже сьогодні врахувати потенційні складнощі, які можуть виникнути при запровадженні перехідного правосуддя, та розробити інформаційну політику, яка б сприяла цьому процесу.

В роботі «круглого столу», зокрема, брали участь представники моніторингових місій та посольств; народні депутати України, представники органів влади, міжнародних організацій, громадського сектору, експерти.

Під час підготовки новини використовувались матеріали Комітету Верховної Ради з прав людини

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00 у будні дні (обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×