МПР і СТЕП: у пошуках  можливостей розвитку потенціалу релокованих громад Запоріжжя

Дата публікації: 16.10.2024

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Після окупації частини Запорізької області у березні 2022 року в місто Запоріжжя переїхали осередки близько 70 територіальних громад. Їхні жителі, як ніхто інший, вірять у деокупацію, а тому і не їдуть далеко від рідних домівок. Але, поки звільнення не відбувається, людям доводиться жити в умовах невизначеності, зниження рівня достатку та врешті-решт вирішувати, як бути далі: залишатися в очікуванні чи повністю облаштовуватися на нових місцях. Окрема тема для тривог — із чого почати тоді, коли нарешті можна буде повернутися додому. Що може зробити громадськість та держава, щоб підтримати релоковані громади сьогодні та після повернення у свої громади, — тема нової ініціативи Мережі правового розвитку та ГО «СТЕП» (м. Запоріжжя).

Такий масштабний і сконцентрований в одному місті досвід релокації став унікальним явищем сучасності. Хоча багато жителів громад розпорошені по Україні та країнах Європи, адміністрації громад функціонують і не тільки дбають про умови для розвитку всіх тих галузей, які працювали на батьківщині, але й постійно підтримують стійкий зв’язок зі своїми людьми. Та з кожним днем, допоки продовжується війна, поглиблюються проблеми релокованих громад, і ці проблеми за відсутності попереднього досвіду тривалого переміщення також є унікальними.

Відповідно, вирішення проблем потребує зовсім нових підходів і механізмів. Аби напрацювати перелік дієвих рішень для релокованих громад, Мережа правового розвитку (далі — МПР) та запорізька громадська організація «Стратегії та технології ефективного партнерства» (далі — ГО «СТЕП») ініціювали цикл закритих дискусій із представниками громад. Напрацювання цих дискусій ляжуть в основу планів реінтеграції громад Запоріжжя, а успішно застосовані практики можуть стати дороговказами для громад Донецької, Луганської, Херсонської та інших областей, коли ті повертатимуться додому після деокупації своїх територій.

Проблеми релокованих громад

«Якщо у перші роки великої війни громади, які переїхали у Запоріжжя, знали що робити: вони відкривали громадські хаби, забезпечували гуманітарну допомогу, організовували навчання, то зараз із кожним днем надія на швидку деокупацію зменшується і вони не знають, як жити далі. Основні потреби вдається закривати, але потрібні орієнтири на майбутнє, — розповідає голова ГО «СТЕП» Олексій Агєнтаєв.

Юрист ГО «СТЕП» Антон Стасік звертає увагу на кризу сенсів, яку нині переживають релоковані громади Запоріжжя.

«Понад два роки жителі громад трималися за віру в ЗСУ, за швидку деокупацію, за можливість повернутися додому, відбудувати, відновити втрачене і продовжити мирне життя. Реалії похитнули цю віру, люди впадають у фрустрацію та потребують нових сенсів для існування», — каже Антон Стасік.

Як наслідок цих процесів — поступова втрата зв’язку жителів громад із громадами, більш стійке облаштування на нових місцях, батьки обирають для дітей школи за місцем проживання — у Запоріжжі, інших містах і селах, за кордоном, а не переважно дистанційне навчання у тих школах громад, колективи і ресурси яких поки що вдалося зберегти. У зв’язку з цим, окрім кризи сенсів, відчутною для громад є криза інституцій, на чому наголошує доцент кафедри психології і соціальної роботи Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії Юрій Мосаєв.

«Громадам на початку вдавалося гарно працювати, тому що вони виїхали цілими підрозділами. У кожній, особливо у великій, громаді на базі хабу працювала медична сфера, відділ освіти, підтримували учнів, які виїхали і навіть займалися освітнім процесом на окупованій території. Протягом першого року після окупації громади, перебуваючи у Запоріжжі, працювали зовсім так, як вдома, і навіть більше, залучаючи ресурси міжнародних партнерів. Але з часом почалися фінансові обмеження з боку держави. Наприклад, НСЗУ суттєво обмежила фінансування роботи лікарів і галузь охорони здоров’я віднесли до соцзахисту. Так само знизилися зарплати вчителів», — окреслює проблематику Юрій Мосаєв.

«Наше головне завдання — зберегти команду, яка має повернутися після деокупації громади. А ще зберегти той прошарок суспільства, який виїхав, який сьогодні є тут. Ми маємо цих людей зберегти, зберегти їхню віру, адже дуже багато залежить також від їхнього психологічного стану, настрою. Ми опікуємося цим питанням і робимо так, щоб виглядати цілісним, єдиним, монолітним колективом у місті Запоріжжя», — зауважує голова Якимівської селищної громади Запорізької області Олександр Правосуд.

Мета ініціативи МПР та СТЕП

«Ми хочемо, щоб на час окупації своїх населених пунктів, скільки б вона не тривала, громади зберегли свою єдність, самобутність, і люди, де б вони не були, тримали зв’язок між собою і з громадою, щоб вболівали за неї, як футбольні фанати: якщо я вболіваю за “Динамо”, то де б я не був, я все одно вболіваю за “Динамо”», — пояснює ідею ініціативи Олексій Агєнтаєв.

Маючи досвід роботи з деокупованими громадами Миколаївщини та Херсонщини, МПР бачить потребу і значний потенціал у збереженні релокованих громад. 

«Громади Півдня, з якими ми працювали і продовжуємо взаємодіяти зараз, перебували під російською окупацією близько 8-9 місяців. Від цього досвіду вони оговтуються і досі, але особливо розгубленими були одразу після звільнення. З нашою допомогою громади змогли прописати стратегічні плани розвитку, які передбачають не тільки відновлення пошкодженого майна, але й довгострокову перспективу: повернення біженців, створення умов для працевлаштування, розвиток молодіжних ініціатив, — розповідає директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко. — Враховуючи той факт, що території громад Запоріжжя окуповані значно довший час, можна припустити, що процеси реінтеграції будуть складнішими. Натомість наше завдання — зберегти громади цілісними та самодостатніми сьогодні і тим самим спростити їхній шлях повернення додому, коли цей час настане».

Перші дискусії вже пройдуть на початку листопада. Згодом напрацьовані результати стануть темою відкритого обговрення, запланованого на початок грудня.

Головне фото: Сергій Лавров. Запоріжжя, проспект Соборний.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.