«Ми моніторимо відбудову, щоб зробити процес зрозумілим»

Дата публікації: 29.06.2026

Авторка: Галина Колесник, директорка зі стратегічних комунікацій Мережі правового розвитку (МПР), комунікаційна менеджерка проєкту «Відкрита громада, прозорі інвестиції»

Із квітня 2026 року Мережа правового розвитку реалізує проєкт «Відкрита громада, прозорі інвестиції» у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Європейського Союзу. Його мета — відстежити, як реформа публічних інвестиційних проєктів (ПІП) впроваджується в громадах різних регіонів України: у прифронтовій Херсонській та відносно безпечній Івано-Франківській областях. Експерти вже визначили 13 обʼєктів у Дарʼївській, Великоолександрівській та Високопільській громадах Херсонської області, Дубовецькій Івано-Франківської й уже розпочали збір даних із відкритих джерел. Ще два публічні інвестиційні проєкти знаходяться у процесі визначення.

Андрій Александрович та Антон Стасік — залучені експерти Мережі правового розвитку з моніторингу інвестиційних проєктів. Вони вже мають досвід подібної роботи в в межах проєкту моніторингу відбудови обʼєктів у Херсонській області та тепер застосовують набуті знання у значно складнішому масштабі. Про методологію, виклики та людиноцентричний підхід у моніторингу публічних інвестицій — у цьому інтерв’ю.

Залучені експерти Мережі правового розвитку з моніторингу інвестиційних проєктів

МПР: Ви вже маєте досвід моніторингу відбудови в попередньому році. Чим відрізняється підхід цьогорічного проєкту від того, що ви робили раніше?

Андрій Александрович: У попередньому проєкті у нас було п’ять об’єктів, переважно — індивідуальне будівництво в Херсонській області. Тоді реформа публічних інвестиційних проєктів ще не була повноцінно впроваджена. Основним інструментом для нас був Prozorro, і ми намагалися відстежити, чи проєкт реально виконується, а не лише існує на папері.

Цього року все інакше. По-перше, ми вийшли з логіки будівництва заради будівництва і перейшли до питання: чи відповідає проєкт потребам громади? Публічний інвестиційний проєкт — це не просто капітальний ремонт, це об’єкт, який має нести соціально-економічне благо для людей. По-друге, до Херсонської області додалася Івано-Франківська — і це дає унікальну можливість побачити, як реформа ПІП працює в принципово різних умовах: прифронтовій зоні та умовно безпечному регіоні. Ну і по-третє, у нас вже 15 об’єктів замість п’яти, і вони не пов’язані між собою — це значно складніша координаційна задача.

Антон Стасік: Я б додав, що минулого року ми дуже чітко зрозуміли: відкриті дані не дають повної картини. Ми бачили в Prozorro документи, акти виконаних робіт, додаткові угоди щодо продовження строків — і перша реакція була: хтось затримує, хтось недопрацьовує. Але коли ми виїхали на місце і поговорили з головою громади, виявилося зовсім інше. Він розповів, як особисто конфіскував вагончики підрядника, щоб змусити їх або повернути кошти, або зробити роботу. Це не видно з відкритих джерел. Тому у цьогорічному проєкті ми від початку закладаємо цей підхід: спочатку відкриті дані, потім — обов’язково — пряме спілкування.

МПР: Ви згадали, що минулого року важко було зрозуміти, до кого звертатися — запити ходили по колу між міністерством та військовою адміністрацією. Цього року простіше?

Андрій Александрович: Ситуація стала трохи зрозумілішою з точки зору нормативної бази, але на практиці виклик залишається — він просто змінив форму. Раніше ми не знали, хто взагалі відповідає в цьому ланцюжку. Тепер ми знаємо, що за одним об’єктом стоїть п’ять-шість різних людей: керівник закладу, департамент освіти або іншої галузі, технічний спеціаліст, юрист, відповідальний за закупівлі, людина, яка вносить дані в DREAM. І кожен відповідає лише за свій блок.

Я навіть скомпілював для себе «матрицю контактів» — таку схему, де по кожному об’єкту я фіксую, хто відповідає за кожен блок питань. Бо якщо у тебе 15 об’єктів і по кожному по п’ять-шість контактних осіб — без структури ти просто загубишся.

Антон Стасік: Це насправді відображення самої реформи. Вона побудована так, щоб розподілити відповідальність між різними рівнями та функціями. Але для зовнішнього спостерігача — чи то моніторингова організація, чи то пересічний мешканець — ця розподіленість може виглядати як непрозорість. Тому наш підхід — вибудовувати довірчі неформальні контакти, і тільки через них отримати реальне розуміння того, що відбувається.

МПР: Розкажіть докладніше про виклики, з якими ви вже стикнулися в цьому проєкті.

Андрій Александрович: Я б виділив п’ять. Перший — складно прослідкувати повний шлях проєкту від ідеї до реалізації. Інформація є, але вона розкидана між DREAM, Prozorro, сайтами громад, рішеннями рад — які ще не завжди оприлюднені у зручному форматі. Другий — контакти відповідальних осіб. Формально є загальні телефони і поштові скриньки, але реально потрібен персональний мобільний конкретної людини, яка веде конкретний блок. Знайти таку людину — окремий квест.

Третій виклик — різний рівень публічності документів. Одні громади добре оприлюднюють стратегії, програми, рішення ради. В інших — навіть середньострокові плани інвестицій або єдині проєктні портфелі знайти практично неможливо. А нам принципово важливо зрозуміти, чи відповідає конкретний ПІП стратегії розвитку громади. Четвертий — фактичний стан об’єктів. DREAM показує карту проєкту, Prozorro — закупівлю. Але реальний обсяг виконаних робіт, проблеми з підрядниками, затримки — це дізнаєшся тільки через пряму комунікацію. І п’ятий — безпековий. У Херсонській області частина об’єктів розташована в громадах з обмеженим доступом. Я вже чув від відповідальних осіб, що зараз небезпечно в тій чи іншій громаді. Це впливає і на реалізацію проєктів, і на нашу можливість моніторити.

Антон Стасік: Я хотів би додати ще один момент — питання якості самих стратегій. Органи місцевого самоврядування в якийсь момент були зобов’язані створити стратегії відновлення. І дуже цікаво буде подивитися, наскільки ці документи відображають реальний стан справ, а не просто виконані формально. Тому що стратегія — це не папірець для галочки, це документ, який мав би відображати справжні пріоритети громади. Ми порівняємо: наскільки інвестиційні проєкти дійсно відповідають цим стратегіям.

МПР: Ви вже починали телефонувати до громад. Що вам вдалося дізнатися на цьому етапі?

Андрій Александрович: Перша і дуже важлива річ: всі наші об’єкти — це не абстрактне будівництво. Це укриття в школах і садочках, харчоблоки, споруди цивільного захисту, одна амбулаторія. Тобто об’єкти, які безпосередньо впливають на базовий доступ людей до освіти, медицини, безпеки. Це вже задає зовсім інший емоційний та аналітичний фокус.

Для мене показово, що навіть такі базові речі, як «чи включений ваш проєкт до єдиного проєктного портфелю» або «чи відповідає він середньостроковому плану інвестицій», — на них люди в громадах іноді не можуть відповісти. Не тому, що вони погані спеціалісти, а тому що ця реформа є відносно новою, і не всі ще розібралися в усіх її вимогах. І ось тут є простір для нашої роботи.

Антон Стасік: І це фактично ілюструє нашу методологію. Ми не шукаємо корупцію і не намагаємося знайти, що цеглинка коштувала 100 гривень, а її купили за 110. Наш формат — допомогти громадам розібратися з викликами, які виникають під час впровадження нової нормативної бази. Тому що за конкретними посадами, стоять реальні люди. Вони можуть десь боятися, десь не розібратися, десь мати питання. Завдання не вказати на некомпетентність, а допомогти, щоб надалі ця громада могла самостійно реагувати на такі виклики.

МПР: Що із досвіду минулого проєкту ви берете в цей?

Андрій Александрович: Методологію і загальні підходи. Конкретно — алгоритм із чотирьох блоків. Перший — відкриті джерела: DREAM, Prozorro, сайти громад, рішення рад. Другий — кабінетне дослідження документації. Третій — офіційні запити, хоча вони не завжди дають релевантну відповідь. Четвертий і найефективніший — неформальне спілкування: з керівниками громади, мешканцями, відповідальними особами. Саме виїзд на місце дав нам у минулому проєкті найбільше. Лише так можна почути різні думки, подивитися на ситуацію з різних боків і отримати комплексну картину.

Антон Стасік: Минулого року ми зрозуміли, що це комплексна проблема, яка не вирішується публікацією статей про те, що хтось щось не так зробив. Потрібна системна адвокаційна робота. І це якраз те, чим і є реформа ПІП — вона почалася ще з 2015 року, коли Світовий банк ініціював відповідний рух. Війна просто пришвидшила процес: руйнування, потреба в коштах, необхідність відзвітувати перед донорами. DREAM запрацював активно саме тому. Тому наша робота — це частина цієї ширшої реформи, супровід, а не контроль.

До речі, буквально 22 червня Кабінет Міністрів України затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки: загальний обсяг — 279 мільярдів гривень, 18 пріоритетних галузей, 44 підсектори, 67 напрямів. Тобто планування продовжується. І в цьому контексті наш проєкт — можливість подивитися, як ця система насправді функціонує на рівні конкретних громад.

МПР: Як ви плануєте використовувати результати моніторингу? Яким чином ви зможете допомогти громадам усунути прогалини, які виявите?

Антон Стасік: У межах проєкту заплановані публічні заходи, де ми зможемо запросити представників громад, з якими працюємо. Якщо ми побачимо щось конкретне — інформаційну прогалину, відсутність потрібного документа, незрозумілу для мешканців логіку відбору проєктів — ми зможемо про це сказати відкрито і конструктивно. Але ще важливіше — поділитися цим безпосередньо з громадою в процесі роботи, пояснити, як це можна виправити.

Я прогнозую, що після першого виїзду на місця — коли ми пояснимо, хто ми, що ми робимо і яка наша мета — з’являться перші запити від самих громад: роз’яснити якесь питання, допомогти в якомусь конкретному аспекті реформи. Запити від громад до експертів наразі формулюються саме так: «є потреба, допоможіть своєю експертизою». І я думаю, ми зможемо відповісти.

Андрій Александрович: Мені важливо повторити: прозорість — це не тільки про контроль, це також про захист самої громади. Коли рішення добре обґрунтовані, документи доступні — громаді легше комунікувати з донорами, державою, іншими контролюючими органами. Якщо будується укриття — має бути зрозуміло: для кого воно, яку проблему вирішує, чому обрали саме цей об’єкт, за які кошти, хто відповідає за результат. Ці речі мають бути доступні для звичайних мешканців. Ось що для мене є справжньою метою цього проєкту.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Відкрита громада, прозорі інвестиції», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

За зміст публікації відповідає ГС «Мережа правового розвитку»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.