Погіршення якості освіти та неоднорідний доступ до медичних послуг — головні проблеми публічних послуг у Галицинівській громаді

Дата публікації: 15.05.2025

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

За експертної підтримки Мережі правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку в Галицинівській громаді Миколаївської області розроблена Концепція розвитку екосистеми публічних послуг до 2030 року. Створений у межах проєкту «Віднова», документ визначає основні завдання та проєкти, реалізація яких дозволить підвищити якість життя у громаді. В основу Концепції, з-поміж іншого, лягли результати соціологічного опитування жителів, що досліджувало якість публічних послуг та рівень задоволеності ними. Розповідаємо про найважливіші висновки опитування далі.

Особливості громади та опитування

Опитування у Галицинівській громаді здійснювалося у грудні 2024 року. Воно досліджувало весь спектр публічних послуг, які надає громада в межах повноважень: освітні, медичні, соціальні, адміністративні, послуги в сфері культури і спорту.

Вуличні інтерв’ю за запрограмованою анкетою загалом вдалося взяти у 315 респондентів-жителів п’яти населених пунктів громади: села Галицинове, Лимани, Лупареве, Прибузьке та Українка. До складу громади також входить село Степова Долина, де опитування не проводили через малу кількість жителів — близько двох десятків.

Громада межує з Миколаївською областю: так, відстань від села Галицинове до обласного центру сягає 26 кілометрів. Три села громади знаходяться поблизу автошляху, що поєднує Миколаїв та Херсон. У громаді після повномасштабного вторгнення проживають вимушені переселенці з Херсонщини.

В останні роки жителі громади ще більш тісно пов’язані з обласним центром, ніж раніше: у Миколаєві працюють, мають дозвілля, там навчаються діти. В першу чергу, це пов’язано з зупиненням роботи підприємства, що до березня 2022 року утворювало бюджет громади і забезпечувало робочі місця — найбільший в Україні та один із найбільших в Європі виробник кольорових металів ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

Через воєнну небезпеку команда інтерв’юерів була змушена згорнути опитування дещо раніше запланованого. Саме у момент роботи у Галициновому активізувалися ворожі обстріли з боку Кінсбурзької коси.

Низький рівень відчуття безпеки в повсякденному житті впливає на якість всіх публічних послуг

Як засвідчує опитування, ключове занепокоєння жителів Галицинівської громади стосується безпеки у повсякденному житті — це питання турбує 84% опитаних із великим відривом від наступних у рейтингу (наявність коштів або стабільності доходу для забезпечення основних потреб — 29%, наявність електрики, опалення, інших зручностей, підтримання стану помешкання — 18%).

«Людей турбує безпека і все, що з цим пов’язане. За умови зміни безпекової ситуації можна було б подолати більшість проблем у сфері публічних послуг: відбудувати інфраструктуру, відновити навчання у школах, організовувати більше культурних подій», — каже координаторка команд комплексного дослідження, соціологиня Марина Шпікер.

Якої б публічної послуги у громаді не стосувалося запитання опитування, безпеку називали проблемним аспектом у ній. Для прикладу, за 5-бальною шкалою, де 5 — дуже добре, а 1 — дуже погано, безпекою в освіті задоволені 37% (4-5 балів), не задоволені — 32% (1-2 бали); у спортивній інфраструктурі задоволені 4%, не задоволені — 67%; у медицині задоволені 28%, не задоволені — 50%.

Разом із цим, спеціалістка з організації соціологічного дослідження в Миколаївській області Ірина Шаптала зазначає, що панічних настроїв у людей, із якими мала змогу спілкуватися у Галицинівській громаді, не помітила.

«Попри небезпеку, більшість мешканців громади — 87% — не планують залишати її на тривалий час. В окремих населених пунктах ми були приємно вражені надзвичайно високим рівнем довіри до місцевого самоврядування. Наприклад, у селі Лимани часто згадували старосту як сильну сторону громади. Складається, враження, що люди підтримують людей і ця підтримка більша за небезпеку», — зауважує Ірина Шаптала.

Війна згубно впливає на якість освіти у громаді

Практично всі опитані, які мають неповнолітніх, якими опікуються, відповіли, що їхні діти впродовж кількох останніх років навчалися дистанційно (95%). У 13% був досвід змішаної форми навчання. Хоча якість освіти вважають доброю (75%), 91% опитаних вважає, що рівень надання освітніх послуг в умовах повномасштабного вторгнення погіршився.

Протягом останніх двох років у 43% родин із неповнолітніми, які навчаються у дошкільних, шкільних і позашкільних установах, виникали певні проблеми в отриманні освітніх послуг.

«Багато респондентів ми опитували безпосередньо у школах та садочках — навчання дистанційне, але працівники — на робочих місцях. Бачили затишні класи з новими меблями, оснащені необхідною технікою. Але через постійну загрозу обстрілів діти користуватися всім цим не можуть. Тільки останнім часом у громаді почали активно будувати укриття», — пояснює Ірина Шаптала.

З її слів, дистанційне навчання має свої недоліки, головний із яких — це нестабільний інтернет-зв’язок.

«Розуміємо, чому так відбувається. Миколаївщина — прифронтова область, час від часу зв’язок переривають військові. І, зрозуміло, перервані уроки накладають свій відбиток на якість навчання в цілому», — зауважує Ірина Шаптала.

Жителі потребують більшої доступності до послуг вузькопрофільних лікарів

У Галицинівській громаді надаються лише медичні послуги первинної ланки. Вузькопрофільні спеціалісти приїжджають у села громади за встановленим графіком. Через це багато жителів громади обирають не чекати прийому лікаря в амбулаторії свого села, а звертаються по медичну допомогу у заклади Миколаєва. З-поміж опитаних так роблять 65%, у той час, як у Галицинівській громаді послуги лікарів вузької спеціалізації отримують 36%.

У розрізі населених пунктів, за даними опитування, у центральному селі громади Галициновому ситуація відрізняється від інших сіл. Там до вузькопрофільних медичних фахівців у своєму населеному пункті та в Миколаєві зверталися рівні частки жителів: 56% та 55% відповідно. А серед жителів інших сіл 68% їздять по медичну допомогу до обласного центру і лише 29% отримують її у громаді.

« У Галициновому менше говорили про проблеми медицини, тоді як у селах, наприклад: Прибузьке, Українка, меншою мірою — Лимани і Лупареве нарікали на те, що у них на місці — лише медична сестра», — ділиться Ірина Шаптала.

Однак саме робота медсестри, яка особисто і доволі часто відвідує пацієнтів, за словами Ірини Шаптали, зумовила відповіді респондентів, в яких вони стверджують, що впродовж останніх двох років викликали лікаря додому.

Щодо необхідних покращень у наданні медичних послуг вузькопрофільними фахівцями у громаді, опитані найчастіше обирали варіант «відкрити заклад, в якому на постійній основі прийматимуть лікарі вторинної ланки» (42%). 35% зазначили, що варто забезпечити частіший прийом лікарів у громаді, 34% — розширити можливості проходити інструментальні обстеження та здавати аналізи у громаді, 28% — розширити перелік медичних спеціальностей, за якими приймають лікарі.

«У спілкуванні з людьми доводилося чути також про потребу у доступності придбання ліків безпосередньо громаді. Оскільки зараз у жодному її селі немає аптеки, жителі змушені їздити по медикаменти до Миколаєва», — ділиться Ірина Шаптала.

Якість послуг у сфері фізичної культури та спорту не задовольняє жителів громади

Хоча 82% респондентів не займаються фізкультурою та спортом у повсякденному житті через особисті обставини, серед тих 19%, які займаються, 67% не користуються наявною у Галицинівській громаді інфраструктурою. Більшість опитаних (73%) отримують послуги фізичної культури та спорту у Миколаєві.

Умови для занять фізкультурою та спортом у громаді 9% оцінили на 4 бали з 5, 49% — на 3 бали, а 40% — на 1-2 бали. Матеріально-технічну базу для занять спортом 15% оцінили на 4-5 балів, 36% — на 3 бали, 44% — на 1-2 бали.

На думку опитаних, у громаді потрібно відкривати/відновлювати та належно обладнувати місця для занять спортом (майданчики, спортзали та тренажерні зали, фітнес-клуби, басейн) і залучати до них тренерів.

«Опитані висловлювали зацікавленість у тому, щоб з’явилося більше рейсових автобусів із сіл громади до Миколаєва. Нас дещо здивувало, що суттєвий відсоток людей віддає перевагу кращому сполученню з обласним центром, а не розбудові інфраструктури у своїй громаді», — зауважує Ірина Шаптала.

Заклади культури громади стали осередками волонтерства

Попри низький рівень відвідування закладів культури та бібліотечних закладів у Галицинівській громаді (13% відвідували рідше аніж раз на пів року, а 66% жодного разу за останні декілька років), значна частка опитаних — 30% — займається у таких закладах волонтерством або отримує в них гуманітарну допомогу.

«У закладах культури масово плетуть сітки. Люди чергуються, змінюють одне одного, і цей процес не зупиняється», — підкреслює Ірина Шаптала.

Троє з 10 їздять для задоволення своїх культурних потреб — відвідування заходів, концертів, гуртків, творчих колективів — за межі громади. З-поміж тих, хто їздить, майже всі задовольняють культурні потреби в Миколаєві, значно менше — у Шевченківській громаді. Послугами закладів культури інших сусідніх громад не послуговуються.

Сильні та слабкі сторони громади

Близькість до лінії фронту, обстріли, багато руйнувань, відсутність аптеки та чергового лікаря — найбільш слабкі сторони Галицинівської громади, на думку її жителів. В окремих селах — Лупареве та Лимани — згадували про поганий стан інфраструктури і доріг, переважно між селами та на вулицях сіл. Респонденти висловлювати нарікання на нерівномірний розподіл бюджету громади: більшість видатків спрямовується на центральне село. Також зазначали про недовіру до влади через недостатню увагу до проблем жителів.

«Місцеві жителі озвучують проблеми. Сказати, що влада їх не вирішує, буде неправдою. Але вирішити всі проблеми, особливо зробити це швидко, керівництво громади не може. По-перше, громада втратила підприємство, що утворювало її бюджет. Другий фактор — близькість воєнних дій. Разом із тим, я й обурення населення розумію: діти, які були у 7 класі на початку повномасштабної війни, зараз випускники. Весь цей час вони навчалися переважно дистанційно, з перервами», — пояснює Ірина Шаптала.

Сильні сторони Галицинівської громади — розташування поблизу Миколаєва та сполучення з обласним центром, відремонтовані школи, підтримка людей похилого віку та тих, які опинилися у складних життєвих обставинах. Крім того, опитані називають перевагою привітність і згуртованість жителів громади, активних старост, мальовничу природу, достатній бюджет громади.

Підсумки

«Із огляду на ті запитання, які постали під час підготовки стратегічних документів, склалося враження, що місцева влада сама не до кінця розуміє, як і де її жителі задовольняють свої потреби. Тобто є розуміння, що у громаді певних публічних послуг точно не надають, але не зрозуміло, де люди їх отримують», — зазначає Марина Шпікер.

Загалом, зі слів соціологині, здійснене опитування відповіло на ключові запитання та виокремило пріоритетні завдання для громади.

«Безпекова ситуація у громаді залишається напруженою, і це впливає на всі сфери життя в ній. Приміром, вирішити проблему зниження якості освіти за умов вимушеного дистанційного навчання з перебоями електропостачання реалістично неможливо. Але громада може посприяти відкриттю аптеки, ЦНАПу, вкладати певні ресурси у ремонт інфраструктури, подбати про кращу доступність до медичних послуг вторинної ланки», — підсумовує Марина Шпікер.

Матеріал та соціологічне дослідження підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування Чеської агенції розвитку. Висловлені думки, інтерпретації зібраної інформації є виключно позицією авторів та не відображають думки донорів і партнерів проєкту.

Інфографіки —  Марини Шпікер

Публікації за темою:

• Незадоволені потреби та точки напруги у ветеранській політиці Коломийської громади — висновки соціологічного опитування
• Якісна медицина, розбудова належної інфраструктури, повага до захисників — пріоритети ветеранської політики у Тлумацькій громаді
• Задоволення потреб і запитів значної частини населення — головний виклик ветеранської політики Баштанської громади
• Увага до екології, стану доріг, інфраструктури та акцент на молодь — суспільні пріоритети Калуської громади
• Запит на оновлення знань та бар’єри у навчанні — кадрові тенденції Березнегуватської громади Миколаївської області

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.