Порушення термінів виконання робіт та відсутність незалежного моніторингу: чому гальмується відбудова у Посад-Покровському 

Дата публікації: 07.05.2025

Відбудова зруйнованих помешкань у селі Посад-Покровське Херсонської області триває з 2023 року. Майже усі мешканці селища втратили своє житло і вимушено проживають у модульних будиночках, умови яких не розраховані для довготривалого проживання уже декілька зим поспіль, а їхня колективна мрія і сподівання зводяться до обіцянки  —  проєкт з відбудови їхніх домівок має завершитися  наприкінці 2025 року.

У межах проєкту «Право на відновлення: захист майнових прав та прозорість відбудови», який впроваджує Мережа правового розвитку, залучені експерти, юристи Антон Стасік та Андрій Александрович, стежать за прозорістю відбудови Посад-Покровського. Вони займаються моніторингом, а також надають юридичну допомогу людям, що втратили житло, відновлюючи документи тих, хто не може підтвердити права власності на свій дім.

Діяльність відбувається в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. У цьому матеріалі читайте про ключові знахідки наших експертів: чому відбудова так затягнулася та  які фактори впливають на швидкість та якість цього процесу.

На фото справа наліво: юристи Антон Стасік та Андрій Александрович

1.     Недосконалість нормативної бази проєкту
Постанова №382 «Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації» містить неузгодженості щодо розподілу повноважень між відповідальними органами механізмів контролю, процедур залучення позабюджетного фінансування.

Антон Стасік: Коли ми почали аналізували питання минулого року, ще до початку проєкту, то з’ясували, що проблематика пов’язана з відсутністю чіткого розподілу чи визначення функцій органів, які мають здійснювати координацію і контроль. На початку проєкту під час дослідження питання робили запити до Кабміну щодо того чи створені якісь робочі групи контролю за виконанням експериментального проєкту. Зʼясували, що нічого немає. Тобто фактично не зрозуміло, як працює ця вертикаль.

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (агентство) займається імплементацією проєкту і відсутній злагоджений механізм його реалізації. Експериментальний проєкт відновлення дуже важливий, але, на жаль, він є рамковим і містить багато неузгодженостей і прогалин. 

Андрій Александрович: І це ускладнює процес отримання інформації на кожному етапі. Формально визначено, що (агенство) є координаційним органом для процесів відновлення. Територіальні служби відновлення (обласного рівня) є фактично представництвами агенства, і вони діють не як автономні органи місцевої влади, а як «філії» із прямим підпорядкуванням центральній структурі. Розподіл ресурсів відбувається централізовано: спочатку кошти надходять до агенства, далі — відповідно до запитів від органів місцевого самоврядування формується загальний план-пріоритет (з урахуванням деяких критеріїв, наприклад, ступеня руйнувань, значення обʼєкта). Але фінальне рішення приймає саме агенство, а не громада чи інша місцева структура. Тендери та технічні завдання також готують і проводять відповідні служби агенства, що посилює їх контроль за проєктами. Проблема надконцентрації повноважень в агенства дійсно існує і визнається як в експертному середовищі, так і серед місцевих громад. Через це зʼявляються ризики: віддаленість від реальних потреб громад, бюрократичність процесу, можливості для зловживань через обмежену кількість контролюючих і впливових інституцій. Регламентованого законодавчого акта, який би чітко визначав межі відповідальності агенства на рівні громада — регіон — центр, немає. Є лише окремі постанови (включно з Постановою №382), накази і внутрішні порядки, які описують частини процесу, але немає єдиного документа, який би всеохоплююче регулював повноваження, обов’язки та контроль кожного учасника процесу.

На фото: село Посад-Покровське

2. Відсутність механізму залучення альтернативних джерел фінансування

Проєкт реалізується виключно за бюджетні кошти, хоча формально дозволяється використання інших джерел. 

Процедур залучення позабюджетного фінансування з інших джерел (донори, благодійні фонди, партнерські програми) — не прописано або нечітко визначено, як можуть залучатися такі кошти.  Відповідно не передбачено хто уповноважений це робити, на яких умовах і з якими гарантіями прозорості. Але це можна реалізувати, якщо чітко окреслити механізм залучення додаткових джерел фінансування, зокрема донорських, благодійних або партнерських внесків. Саме цей механізм дозволив би визначити, хто має право ініціювати залучення позабюджетних коштів, встановити критерії прозорості та звітності використання таких коштів, запровадити відкриту базу даних щодо залученого фінансування та результатів його використання.

3.    Недостатня прозорість тендерних процедур

Багато тендерів проводилось з одним або двома учасниками, що може свідчити про узгоджені дії (змову).

Антон Стасік: Є певні особливості у процесі проведення торгів у період воєнного стану, але про непрозорість є сенс говорити, бо підрядники переважно обираються за неконкурентною процедурою.

Ми ще не маємо результатів по останніх тендерах, але там також вбачається продовження цієї тенденції: або бере участь один учасник, або декілька, але з формальною «боротьбою» за перемогу в закупівлі. 

Те, що немає багато часу — начебто виправдано війною, але по всіх обʼєктах, які є предметом нашого моніторингу, зараз триває тендер і аукціон, тобто зараз етап визначення переможців. 

Андрій Александрович: Зазвичай у тендерах бере участь одна велика компанія, яка має певні репутаційні ризики, зокрема — у складі її керівництва можуть бути особи з відкритими кримінальними провадженнями. Інший учасник — часто це компанія з сумнівною юридичною адресою, коротким строком існування та неоднозначною репутацією. Така закономірність простежувалась під час попередніх процедур закупівлі.

Наразі, після завершення етапу визначення переможця тендеру, ми плануємо детально проаналізувати укладені договори, перевірити відповідність умов тендерної документації, а також промоніторити виконання робіт. Наскільки нам відомо, раніше в реалізації проєкту брали участь лише три підрядні організації, і жодна з них не завершила будівництво хоча б одного житлового будинку на 100%. Офіційні дані свідчать, що обсяги виконаних робіт не перевищували 50%. Ми підтвердили цю інформацію також під час візиту до Посад-Покровського.

На фото: село Посад-Покровське

4.     Порушення термінів виконання робіт
Роботи розпочались до підписання договорів, строки не витримуються, а додаткові угоди щодо продовження не укладаються.

Антон Стасік: Це стосується минулих тендерів по проєктних роботах. Там дійсно були дуже серйозні проблеми по термінах і це пов’язано, як мені здається (про це немає прямої згадки), з неоплатою другої частини траншу. Тобто аванс люди отримали  — 30%, щось почали робити, а потім гроші не виділяють, оплати немає, тому трапляються проблеми із термінами реалізації.

Однак, до кінця 2025 року передбачається виконання великої кількості робіт, всього будівництва об’єктів, які передбачені в плані відновлення. Будемо за цим стежити. 

5.    Обмежені права власників майна
Договори зводять роль власника до формальної, не передбачають погодження рішень щодо забудови з ним.

Антон Стасік: Власник будинку, фактично, передає функції замовника службі відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, яка і займається відбудовою і здійснює проєктні роботи, саме замовлення, проведення торгів і контроль над будівництвом.

Тобто роль власника в цих обставинах — підписати договір і очікувати коли відбудують його дім.

6.  Відсутність правової підтримки для осіб без документів на майно

Велика частина жителів немає оформленого права власності, що унеможливлює їх участь у проєкті.

Андрій Александрович: Під час нашого останнього візиту до Посад-Покровського ми з’ясували, що до громади приїжджало багато громадських організацій, які надають юридичну допомогу. Але вони лише констатували проблему відсутності документів, зафіксували її і на цьому зупинилися — реальної допомоги людям надано не було.

Завдяки секретарю сільської ради та ініціативним мешканцям, які першими звернулися до нас за юридичною підтримкою, нам вдалося побудувати конкретний план дій: кому і яким чином ми будемо допомагати. Також була створена ініціативна група мешканців громади.

На сьогодні ми вже зібрали близько 70% необхідних документів, підписали договори про надання правничої допомоги. Наше основне завдання зараз — виправдати довіру людей і не допустити чергового розчарування у сподіваннях на реальну допомогу. Саме тому ми організували роботу громадської ініціативної групи, яка координує наші подальші дії. До цієї групи також залучені секретар і голова громади, що сприяє ефективній взаємодії.

Нам необхідно зібрати значний обсяг документів та офіційної інформації щодо людей: підтвердження їхнього проживання, користування і володіння майном, дані про тривалість перебування у населеному пункті тощо. Можливо, у подальшому будуть застосовані досудові механізми для вирішення окремих питань.

На фото: поштове відділення у Посад-Покровському

7.   Відсутність незалежного моніторингу та контролю

Немає ефективного механізму контролю за реалізацією, використанням коштів та якістю робіт.

Антон Стасік: Тепер у селі створилася ініціативна група,  яка складається з місцевих мешкацнів і їм готові допомагати представники органів місцевого самоврядування. Першочергово метою цієї спільноти було згуртувати людей задля пошуку місцевих мешканців, які мають проблеми із правом власності на житло. Але згодом ця ініціативна група може стати своєрідною «бойовою одиницею», яка здійснюватиме моніторинг процесу відбудови на місцях. А також працюватиме разом з місцевою адміністрацією, зокрема в межах кейсу із соціальним житлом. 

8. Загроза збільшення вартості проєктів без належного обґрунтування

Через паузу у фінансуванні та зміни ринку можливе  зростання цін без прозорих пояснень.

Антон Стасік: Ми маємо можливість дивитися на проєктну документацію, коли оголошується тендер на проведення робіт. Зокрема, ми здійснюємо моніторинг цільової відповідності: з одного боку вивчаємо проєктно-кошторисну документацію на предмет правильності розрахунку тієї суми бюджетних коштів, яку виділяють на проведення робіт. З іншого боку ми також перевіряємо пропозицію переможця і вже укладений договір, щоб бюджетні кошти і кількісно, і якісно були витрачені саме на відбудову.

Раніше також були випадки із зростанням цін. Тобто об’єкт той самий, але ціна його в одному переліку зазначена одна, а в іншому значно більша.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.