Потреби та безпекові виклики гуманітарного реагування у громадах на Півдні
Дата публікації: 16.09.2026
За перші 9 місяців 2026 року на платформі LINK, яку адмініструє Мережа правового розвитку, зафіксовано 3 072 гуманітарні потреби. Це — запити від жителів 25-ти деокупованих громад Півдня, із яких 1352 надійшли з Миколаївської області та 1720 — із Херсонської. Третину потреб уже задовольнили гуманітарні організації та благодійні фонди — партнери LINK. А ще тисяча потреб станом на 1 вересня залишалася актуальною або перебувала на етапі опрацювання. Які саме потреби є найбільш поширеними у громадах та як на їхнє задоволення впливає безпекова ситуація, розповідаємо у цьому матеріалі. В основі публікації — аналітичні дані платформи та спостереження команди LINK.
Сфери гуманітарних потреб у динаміці — січень–серпень 2026
У Миколаївській області платформа LINK охоплює 11 громад. Із 1352 зафіксованих в них упродовж січня–серпня гуманітарних потреб більшість задоволені — 1060 або майже 80%. У 14-ти громадах Херсонської області зафіксовані 1720 потреб, із яких станом на 1 вересня задоволена більша половина або 56,5%. З-поміж усієї кількості потреб за 9 місяців більшість (634) стосувалися сфери охорони здоров’я, наступні — житлові та потреби у продовольчих товарах (490). Трійку лідерів закривають потреби сфери води, гігієни та санітарії (398 потреб).
Більшість потреб на Миколаївщині так само стосуються сфери охорони здоров’я — 840 або 62%. Зростання саме таких потреб — головна тенденція 2026 року. Оскільки значна частина записів — це окремі позиції медикаментів, сплеск можна пояснити у тому числі більш детальним внесенням окремих потреб до бази. 87% запитів щодо охорони здоров’я внесені на платформу LINK влітку.
Щодо інших сфер у Миколаївській області спостерігається спадання кількості запитів. Якщо у лютому у сфері води, гігієни та санітарії фіксували 75 потреб, то в наступні місяці їх було менше. Пік житлових потреб та непродовольчих товарів відбувся у березні — 49 запитів. Вже у серпні в цій сфері було лише 8 позицій.
Натомість на Херсонщині піковим періодом внесення записів на платформу LINK були місяці лютий (317) та березень (359 потреб). У лютому більшість запитів стосувалися охорони здоров’я і води, гігієни та санітарії — по 122 потреби. У березні переважали житлові та потреби у непродовольчих товарах (196). У серпні загалом зафіксовано 127 потреб. 107 записів пов’язані з охороною здоров’я, а 105 із них внесені на платформу в один день, що вказує на пакетне внесення деталізованого переліку.

У Миколаївській області серед 283 потреб, що чекають задоволення, 147 позицій відносяться до сфери води, гігієни та санітарії (52%), до житла та непродовольчої сфери — 60 (21%), до охорони здоров’я — 54 (19%). Найчастіше запити стосуються потреб у гігієнічних наборах, підгузках для дорослих і дітей, засобах пересування та у питній воді.
Серед 717 потреб, що залишаються актуальними у громадах Херсонщини, найбільше запитів щодо житла та непродовольчих товарів (323 або 45%). Також чимало запитів у сфері води, гігієни та санітарії (235 або 33%). Наступні — потреби зі сфер охорони здоров’я (59) і тепло-, газо- та електрозабезпечення (59).
Вплив безпекових тенденцій на допомогу
У більшості громад Миколаївської області, що охоплює LINK, безпекова ситуація станом на 1 вересня залишається незмінною. Є громади, як-от Галицинівська та Снігурівська, через які щоденно відбувається транзит ворожих БпЛА. В окремих селах цих громад трапляються влучання і руйнування житлових будинків. Постійна загроза наявна для всіх громад.
У Херсонській області вплив безпекових чинників більш помітний. У таких громадах як Білозерська, Новоолександрівська, Милівська, Новорайська, Борозенська, Калинівська та в низці інших навесні–влітку 2026 року загострилася небезпека. Через часті обстріли гуманітарні організації не доїжджають в окремі населені пункти, спостерігається самостійний виїзд та евакуація людей із небезпечних територій.
З огляду на це, найвиразніша зміна, про яку сигналізує команда LINK, — ускладнення отримання допомоги безпосередньо за місцем проживання в частині з 14-ти громад. Наявна в одному з населених пунктів громади гуманітарна допомога може залишатися фізично недосяжною для жителів сусідніх сіл, особливо старшого віку, маломобільних або тих, хто не має власного транспорту.
Ще одна тенденція, яку спостерігає LINK на Херсонщині, — зменшення кількості реєстрації потреб у громадах, де частішають обстріли, втрачається доступ до базових послуг і звідки виїжджають люди.
Висновки для координації
Миколаївська і Херсонська області, попри спільний статус деокупованих територій Півдня, живуть у дещо різних гуманітарних реальностях. У той час як на Миколаївщині актуальними і незадоволеними залишаються 20,9% від усіх зафіксованих протягом поточного року, то на Херсонщині таких потреб удвічі більше — 41,7%. При цьому більший зареєстрований залишок не вказує на нижчу ефективність допомоги, адже громади відрізняються доступністю, складністю потреб, часом їхнього внесення та деталізацією обліку.
Охорона здоров’я залишається спільним знаменником для обох областей — і водночас прикладом того, наскільки обережно варто читати динаміку. Стрибок медичних запитів улітку пояснюється здебільшого технічною деталізацією внесення окремих позицій медикаментів, а не раптовим погіршенням ситуації зі здоров’ям населення. Це нагадування: за кожною цифрою в базі LINK стоїть не лише масштаб потреби, а й спосіб, у який її фіксували.
Найважливіший висновок стосується доступу до допомоги. У Херсонській області проблема дедалі частіше полягає не в тому, що допомоги немає, а в тому, що вона недосяжна. Там, де обстріли частішають найбільше, кількість зареєстрованих потреб не зростає, а падає. Це не ознака того, що людям стало легше, а свідчить про те, що частина людей або виїхала, або втратила саму можливість заявити про свою потребу.
Дані про зміну безпекової ситуації, можливість в’їзду в населені пункти, способи доставки та отримання допомоги надалі доцільно обліковувати окремо. Спостереження команди LINK варто враховувати як індикатор того, наскільки безпековий контекст визначає поняття доступності допомоги на деокупованих територіях.
Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії.
Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.
НАШУ РОБОТУ СВОЇМ ВНЕСКОМ |
Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!
Надрукуйте постер
Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi
Станьте волонтером
Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим
Потрiбна консультацiя?
Онлайн-чат
Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
щодня.
Чат-бот
Поставте питання через LawLink Bot в будь-який зручний спосіб. LawLink Bot — це розумний та цифровий юридичний помічник, якого створила Мережа правового розвитку.
Наші ініціативи
Мережа правового розвитку реалізує комплексні проєкти, спрямовані на посилення прав людини, розвиток спроможних громад та розбудову сталих інструментів доступу до правової допомоги. Ми працюємо на перетині адвокації, правопросвіти, локальної координації гуманітарного реагування
Підтримати
Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.