“Правоспроможна громада” вийшла з карантину

Дата публікації: 27.06.2020

Автор: Ніна Гаєвська, менеджерка з комунікацій МПР

Як робити не добро заради добра, а дійсно допомагати громаді. Це питання детально вивчають команди-учасниці навчально-практичної програми “Правоспроможна громада”. Багато послуг існують за ініціативи невеликої кількості людей. Але чи дійсно цы послуги потрібні, чи не є це даремною тратою ресурсів? Щоб дізнатись правду, що саме потрібно мешканцям громади, які вони мають виклики та якої саме допомоги потребують, 6 ініціативних груп з 6 різних громад зібрались в Києві на практикум “Дослідження правових потреб громади: робимо доступ до правосуддя потрібним та дієвим”.

Попередньо учасники вже “відвідали” чотири вебінари та опанували теоретичні знання проведення соціологічного дослідження. Проте знати теорію та вміти втілити її на практиці — це дуже різні речі. Саме тому 19 та 20 червня команди зібрались у Києві, де на базі Правового клубу Pravokator відбувся практикум для відпрацювання всіх аспектів проведення досліджень правових потреб мешканців громад. 

Під час навчання учасники зосередились на вдосконаленні таких практичних навичок:

• особливості організації та проведення досліджень
• розробка дослідницької стратегії
• робота з інтерв’юерами
• аналіз та представлення результатів дослідження

Виконавчий директор ГС “Мережа правового розвитку” та координатор програми “Правоспроможна громада” Євген Полтенко поділився своїми враженнями від результатів цих двох днів:

“Провоспроможна громада дозволяє робити неможливі речі можливими. Це, передусім, можливість для громад за підйомні для них  ресурси здійснити на високому професійному рівні дослідження правових потреб. 

Мене дуже тішить, що завдяки мотивації учасників та професійності експертів програми, ті виклики, з якими ми зіштовхнулись у зв’язку з карантином не зупинили нас, а створили нові можливості. 

Моє найяскравіше враження від цих двох днів — це те, що програми досліджень, котрі привезли учасники, завдяки порадам експертів, досвіду, яким поділились учасники торішньої програми, наполегливості самих учасників, зазнали відчутної трансформації. Вони, без сумніву, стали кращими, більш “життєздатними”. Тепер наші учасники отримали чіткий план реалізації своїх ідей з урахуванням всіх ризиків та можливостей.” 

Відповідальний секретар “Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя”, представниця “Української фундації правової допомоги” та експертка проєкту Катерина Єрошенко: 

“Це був приємний та хвилюючий досвід. Це перший практикум у 2020 році. В мене було багато роботи, пов’язаної з вивченням створених командами програми. Хочу відзначити, що вони є дуже потужні. Річ, яка мене вразила за ці два дні, це ентузіазм учасників, вміння чути критику та поради, радитись один з одним та змінюватись. Це важливо, коли ми хочемо побачити та орієнтуватися на запит людей в громаді. Тут важливо не бути захопленим своєю ідеєю, а чути один одного і комунікувати.” 

Експерт програми та представник Координаційного центру з надання правової допомоги Віталій Охріменко про свої враження від заходу: 

“Я переконаний, що основний нерозкритий потенціал України знаходиться в громадах, в серцях небайдужих людей, які там живуть, та у спроможних інституціях, які там функціонують. Саме там формується характер нашого суспільства. І тільки спроможні та незалежні громади можуть бути тим сприятливим тлом, на фоні якого зростають молоді люди, які вбирають у себе цей характер. 

Одним із ключових компонентів спроможності громади є, безперечно, правова спроможність людей та спільнот, які є громадою. Проте наосліп спроможним важко стати. Сліпота проявляється у різних формах, але визначальною її рисою у цьому випадку є відсутність розуміння справжніх потреб членів громади. 

Посилює цю сліпоту переконання лідерів громад, що їхня висока соціальна активність спроможна подолати цей вакуум інформації про потреби всієї громади. Але, як показує практика, зазвичай це дуже небезпечна ілюзія – ілюзія реальності знання. Правоспроможна громада – це одна зі спроб подолати цю прірву між прийнятими управлінськими рішеннями та реальними потребами всіх людей, щоб не залишити нікого позаду.”

Представниця Київського міжнародного інституту соціології експертка проєкту Марина Шпікер розповіла про те, чим найбільше пишається за ці два дні спільної роботи: 

“Я дуже пишаюся учасниками! Бачила, як вони вдосконалювали свої навички, вдосконалювали свої програми. Дуже тішилась, коли вони казали: “Ми провели претест, і ми повністю “розгромили” свою анкету, все викреслили та написали заново!” Це означає, що вони правильно провели претест. Дуже раділа, коли вони говорили: “Ми майже розібрались із вибіркою!”. Це дуже складна тема, завжди люди її важко розуміють, тому, коли знаходиться хоч хто-небудь, хто з нею розібрався, це радість для мене!” 

Учасники, зі свого боку наголошували, що для них була важливою можливість пройти таку ретельну перевірку кожного елементу своєї програми перед тим, як втілювати її в життя. Багато хто згадав, що це вже допомогло уникнути багатьох помилок. Найчастіше учасники відзначали: 

• можливість провести пред-тест анкет; 
• детальна робота з вибіркою; 
• узгодженість та правильність всіх компонентів програми; 
• поради експертів щодо вдосконалення програм. 

Учасник команди Червонослобідської ОТГ Черкаської обл. Олексій Кучер — про свої враження від практикуму:

“Дуже змістовна та насичена програма. База знань у всіх була дуже різна, але завдяки експертам ми отримали ґрунтовні знання у таких складних питаннях як вибірка, складання правильних питань до анкет, детальний інструментарій та багато іншого. Звичайно, ще може виникати потреба в додатковій інформації, але ми знаємо, що завжди можемо розраховувати на допомогу експертів.”  

Команди відзначили, що однією з найцікавіших частин навчання були доповіді від учасників минулого року. Своїм досвідом поділились Сергій Кошель та Олексій Кормілецький, члени команди Кремінної ОТГ, Катерина Мальцева представниця команди Широківського ОТГ та дистанційно приєднався Віталій Дорох з Оленою Черній з Хмільницького ОТГ. 

Учасниками заходу стали ініціативні групи з Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Черкаської областей, які пройшли попередній відбір.

Навчання проводилось із дотриманням вимог адаптивного карантину: 

• санітарний скринінг; 
• забезпечення антисептичними засобами та засобами індивідуального захисту;
• розміщення учасників із забезпеченням безпечної відстані; 
• харчування із застосуванням відповідних заходів безпеки; 
• безперебійна система вентиляції у місці проведення.

Програма впроваджується Українською школою практичних знань з питань доступу до правосуддя з 2019 року за підтримки Координаційний центр з надання правової допомоги на базі мережі правових клубів #PRAVOKATOR, партнерських організацій та установ: Міжнародний фонд “Відродження”, Українська фундація правової допомоги та безпосередньо адмініструється Мережею правового розвитку.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.