Правова допомога як складова відновлення: тенденції потреб мешканців деокупованих громад Півдня за даними LINK

Дата публікації: 17.08.2026

Юридичний компонент механізму локальної координації гуманітарного реагування LINK адмініструє Мережа правового розвитку із 2024 року в партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії. Юристи гуманітарного реагування виявляють непомічені правові потреби під час виїздів у населені пункти деокупованих громадах Миколаївської та Херсонської областей, надають правову інформацію та перенаправляють складні випадки до партнерських організацій. 

За два роки роботи зібрав масив із 805 звернень, який дозволяє побачити не окремі історії, а закономірності: з якими правовими питаннями звертаються мешканці, як ці питання змінюються з часом і що заважає людям вирішити їх.

Найточніше ці закономірності видно там, де вони проявилися одночасно в кількох десятків людей однієї громади.

Двадцять один технічний паспорт

У Плющівській громаді на Миколаївщині двадцять одна родина не могла подати заяву на компенсацію за пошкоджене житло. Причина була не у відмові держави і не в складності самої процедури: у людей не було технічних паспортів на будинки, а без них неможливо зареєструвати право власності. Виготовлення паспорта коштує грошей, яких ці родини не мали.

Проблему виявили не самі мешканці, а юристи LINK — під час планового виїзду для збору потреб. З’ясувалося, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну ситуацію в межах однієї громади. Юристи зібрали  21 звернення, передали їх партнерській організації Норвезькій раді у справах біженців (Далі — NRC) і надалі супроводжували процес із комунальним підприємством БТІ. NRC оплатив виготовлення технічних паспортів для всіх отримувачів допомоги; станом на червень 2026 року десять паспортів уже було виготовлено.

Дані юридичного компоненту LINK за 2024–2026 роки показують, що це є закономірністю. Правова потреба існувала, але не була спрямована для вирішення доки юрист не приїхав у село. Перешкодою виявився не закон, а відсутність коштів на виготовлення документа. І вирішити питання вдалося лише тому, що знайшовся партнер, готовий покрити супутні витрати.

Аналізуємо, з якими правовими питаннями звертаються мешканці, як ці питання змінюються з часом і що заважає людям доводити їх до вирішення.

Про дані

Із травня  2024 року до початку серпня 2026 року в юридичному компоненті LINK зафіксовано 805 звернень від 730 мешканців 124 населених пунктах 28 громад Миколаївської та Херсонської областей. Розподіл звернень між областями майже рівний: 409 звернень (50,8%) надійшло з громад Херсонщини, 395 (49,1%) — з громад Миколаївщини. Абсолютна більшість звернень — 84,8% — зафіксована безпосередньо під час виїздів для збору потреб. Ще 5,2% надійшло телефоном, 5,6% — через перенаправлення від менеджерів з гуманітарних потреб та інших організацій, решта — під час правопросвітницьких і групових заходів. Цей розподіл є ключовим для розуміння всіх подальших висновків: юридичний компонент фіксує не той попит, який людина самостійно донесла до юриста, а той, який було виявлено під час взаємодії із мешканцями громад.

Хто звертається по правничу допомогу

80,5% звернень надійшло від жінок, 50,1% — від осіб віком 60 років і старше, ще 45,7% — від осіб віком 35–59 років. Частка молоді до 35 років становить менше 4%. Пенсіонери становлять 42,0% усіх зазначених категорій клієнтів проти 11,7% у решті реєстру, тоді як внутрішньо переміщені особи — навпаки, 16,3% проти 42,2%.

За категоріями клієнтів найчисленнішою групою є пенсіонери — 317 звернень. Далі йдуть внутрішньо переміщені особи (123), особи з інвалідністю (41), члени сімей військовослужбовців (31) та малозабезпечені особи (22). Фактично юридичний компонент працює з тією частиною населення деокупованих громад, яка або не виїжджала, або повернулася першою: літні жінки, які залишилися доглядати житло й господарство, і для яких доїзд до районного центру за консультацією є самостійним бар’єром.

Структура правових потреб

Майже половина всіх звернень — 46,5% — припадає на дві галузі: цивільне (228 звернень, 28,3%) та спадкове право (146, 18,1%). Далі зі значним відривом ідуть адміністративне право (87, 10,8%), земельне право (68, 8,4%), соціальне забезпечення (60, 7,5%) та пенсійне право (59, 7,3%).

Ця структура принципово відрізняється від структури звернень до членських організацій Мережі правового розвитку в інших областях, де перші позиції посідають соціальне забезпечення та військове право. У деокупованих громадах Півдня домінує майново-правова проблематика — питання власності, спадкування, документування прав на нерухомість та землю.

Примітка: дані за 2026 рік охоплюють період до 6 серпня 2026 року і не є повними за рік.

Співвідношення між галузями залишається стабільним упродовж усього періоду спостереження. Єдиною категорією з вираженим зростанням є пенсійне право: від 2 звернень у 2024 році до 39 у 2025-му. Це пов’язано з поступовим відновленням доступу мешканців деокупованих громад до сервісів Пенсійного фонду та з накопиченням питань щодо перерахунку пенсій за періоди, коли особа перебувала на окупованій території або була переміщена.

За галузями стоять конкретні адміністративні процедури

Розподіл за підгалузями права показує, що йдеться не про абстрактні правові консультації, а про вузький набір повторюваних процедур.

158 звернень (19,6%) стосуються оформлення або відновлення прав та документів: права власності, реєстраційних дій, приватизації, відновлення втрачених документів. 289 звернень (35,9%) прямо пов’язані з наслідками збройної агресії — компенсацією за пошкоджене та знищене майно, статусом ВПО, наслідками окупації, питаннями військовослужбовців та їхніх сімей. Частка таких звернень не зменшується, а зростає: 35,0% у 2024 році, 33,7% у 2025-му і 40,2% у 2026-му.

Звернення демонструють, що ключовою перешкодою є не незнання права як такого, а розрив між фактичним станом речей і його документальним відображенням. Жінка понад десять років проживає у власному будинку — але нотаріальний договір з попереднім власником так і не був підписаний. Формально житла ніби й немає: у жодному реєстрі інформація про будинок не відображається, хоча на руках у власниці є документи, що підтверджують її право. Інші випадки: людина мешкає в оселі, яка їй офіційно не належить і яку зруйнувала війна, — але справжній власник давно виїхав і не може подати заяву на компенсацію. Механізм компенсації за зруйноване житло виявляється недоступним не через відмову, а через те, що право власності ніколи не було зареєстроване або було успадковане фактично, без оформлення.

Херсонщина і Миколаївщина: спільна рамка, різні акценти

Обидві області мають однакову «верхівку» структури — цивільне і спадкове право, — проте акценти відрізняються. У громадах Херсонщини вища частка спадкових (20,8% проти 15,5%) та земельних (9,6% проти 7,4%) правовідносин. У громадах Миколаївщини помітно вищі частки адміністративного (12,7% проти 8,8%), пенсійного (8,9% проти 5,9%) і житлового права (7,9% проти 2,7%).

Це відображає різницю в безпековій ситуації та в стадії відновлення. Громади Миколаївщини, більшість з яких перебуває поза зоною систематичних обстрілів, перейшли до етапу відновлення адміністративних сервісів і відбудови житла — звідси запит на реєстраційні дії, оформлення документів та житлові питання. У громадах Херсонщини, які залишаються під постійною загрозою, переважає запит на впорядкування майнових прав, зокрема спадкових, — часто як превентивна дія.

Динаміка: від пілотних виїздів до системної роботи

Розподіл звернень за кварталами відображає радше розгортання самого компонента, ніж коливання попиту. Після старту в другій половині 2024 року та технічної паузи на початку 2025-го обсяг роботи вийшов на плато: 191 звернення у III кварталі 2025 року та 190 — у IV. У 2026 році фіксується 109, 66 та 66 звернень за перші три квартали відповідно.

Зниження у 2026 році не свідчить про зменшення потреби. Воно радше вказує на насичення в тих населених пунктах, де виїзди вже відбулися: після першого прийому найгостріші питання мешканців фіксуються одноразово, а подальші звернення надходять переважно від нових клієнтів у нових локаціях.

На десять громад припадає 82,2% усіх зафіксованих правових потреб. Такий розподіл відображає передусім інтенсивність виїзної роботи в конкретній громаді, а не рівень правової захищеності її мешканців: у громадах, де виїзди були поодинокими, кількість зафіксованих потреб є мінімальною.

Результативність і межі можливого

88,7% звернень закрито наданням консультації та роз’яснення з правових питань, ще 9,8% — наданням правової інформації. Складення заяв, скарг та інших документів правового характеру становить лише 1,2% випадків. Це відображає модель компонента: юрист гуманітарного реагування працює як точка входу до правової системи, а не як представник у справі.

Станом на серпень 2026 року 80,5% звернень мають статус «Виконано». Ще 6,7% перебувають у роботі, 3,7% — у роботі партнера, 5,1% втратили актуальність, 1,5% — втрачено зв’язок із клієнтом. Дві третини виконаних звернень (65%) закрито протягом тижня з дати фіксації, що є прямим наслідком консультаційного характеру допомоги.

Перенаправлення до партнерських організацій потребували 188 звернень (23,4%). Фактично зафіксовано 99 перенаправлень, найчастіше — до Норвезької ради у справах біженців (NRC, 39 випадків) та Данської ради у справах біженців (DRC, 13). Далі йдуть ГО «Південна стратегія розвитку» (11), ГО «Десяте квітня» (9), Польська гуманітарна акція (4), ГО «Степ» (4), БФ «Я — Херсон» (3), БФ «СХІД-SOS» (3).

Розрив між потребою в перенаправленні та фактичною кількістю перенаправлень окреслює системне обмеження. Партнерські організації працюють переважно з кейсами, пов’язаними з подоланням наслідків війни, тоді як приватноправові спори — спадкові, сімейні, договірні — здебільшого залишаються поза межами їхньої спеціалізації та поза межами програм фінансування супутніх витрат.

Що кажуть самі отримувачі допомоги

Невідʼємною частиною механізму LINK є отримання зворотного звʼязку щодо ефективності допомоги. За отриманою інформацією станом на початок серпня 2026 року від отримувачів/ок допомоги серед 71 респондента, перенаправленого до партнерської організації, 22 особи (31%) на момент опитування зазначають, що питання вирішено, 41 (58%) — що воно перебуває у процесі вирішення, по 4 особи (по 6%) — що вирішити не вдалося або вдалося частково. Серед 252 мешканців громад, які отримали первинну консультацію під час виїзного прийому, показник вищий: 136 осіб (54%) вирішили питання, 67 (27%) — у процесі, 31 (12%) — не вирішили, 18 (7%) — вирішили частково.

Різниця пояснюється складністю кейсів: до партнерів перенаправляються питання, які потребують судового розгляду, тривалих адміністративних процедур або представництва, тоді як під час виїзного прийому переважно вирішуються питання, що вирішуються поданням документів до відповідного органу.

Рівень задоволеності є високим: 69% опитаних відповіли ствердно на питання про задоволеність процесом надання правничої допомоги, а серед тих, хто оцінював результат за десятибальною шкалою, 54 з 71 респондента поставили найвищу оцінку.

Бар’єри: гроші, інформація, відстань

Найчастіше згадуваний бар’єр — незнання, до якого органу влади звертатися для вирішення проблеми (179 згадок). На другому місці — сукупний фінансовий бар’єр: відсутність фінансової можливості звернутися до юриста та покрити супутні витрати (160 згадок), до якого додається висока вартість нотаріальних та інших державних послуг (17). На третьому — відсутність у населеному пункті осіб, які могли б надати правову допомогу (110 згадок), і пов’язані з цим логістичні перешкоди та складність доїзду до установ (98).

Серед перенаправлених до партнерів, структура бар’єрів зміщена в бік фінансового: про високу вартість нотаріальних та інших державних послуг заявляє кожна четверта особа (28%), про відсутність фінансової можливості звернутися до юриста — 22%.

Це вказує на конкретну прогалину. Лише незначна кількість партнерських організацій має можливість покривати нотаріальні та обов’язкові адміністративні збори, і, як правило, лише у справах, пов’язаних із подоланням наслідків війни. У приватноправових справах — спадкових, сімейних, договірних — витрати не покриваються. Отже, консультація може бути отримана безоплатно, а її реалізація — ні.

Наскільки конкретною є ця сума, показує кейс із Шевченківської громади на Миколаївщині. Під час оцінки потреб юристки LINK виявили родину, де батько самостійно виховує дітей і не може оформити спадщину: юридичні та нотаріальні витрати становили близько 60 тисяч гривень, і родина не мала змоги їх покрити. Правова позиція була зрозумілою, алгоритм дій — теж; бракувало лише грошей на процедуру. Юристки оцінили правову й фінансову складові, звернулися до Норвезької та Данської рад у справах біженців і домоглися прийняття кейсу партнерами.

Обидва описані випадки — і 21 технічний паспорт у Плющівській громаді, і спадкова справа в Шевченківській — вирішилися за однією схемою: LINK виявляє проблему під час виїзду, оцінює її правову та фінансову складові, знаходить партнера, здатного покрити витрати, і супроводжує кейс до результату. Ця схема не є системною гарантією: вона спрацьовує лише тоді, коли в конкретного партнера в є відповідна програма й ресурс.

Показово, що безпекову ситуацію як перешкоду респонденти згадували порівняно рідко. Ймовірне пояснення — географія опитування: значна частина учасників проживає в громадах Миколаївщини, де безпекова ситуація відносно стабільніша, ніж у прифронтових громадах Херсонщини.

Серед причин, з яких питання не вдалося вирішити, найчастіше називають відсутність необхідних документів (15 згадок), необхідність звернення до суду (8), відсутність результату після звернення до організації чи установи (6), пропущені строки (5) та відмову органу державної влади або місцевого самоврядування (4).

Правові потреби не існують окремо від гуманітарних

У 60 випадках (7,5% звернень) юристи фіксували, що отримувач допомоги одночасно має потреби неправового характеру. Найчастіше це дрова (30 згадок), засоби гігієни та побутова хімія (28), питна вода (24), продукти харчування (21), грошова допомога на лікування (15), будівельні матеріали (6), підгузники для дорослих (4).

Це є практичним підтвердженням доцільності інтегрованої моделі: юрист, який приїжджає до села фіксувати правові потреби, є для мешканця тим самим каналом доступу, що й менеджер із гуманітарних потреб. Зворотний потік також працює — 5,6% звернень надійшло саме через перенаправлення від менеджерів з гуманітарних потреб та партнерських організацій.

Як це виглядає на практиці, показує кейс людини, яка постраждала внаслідок воєнного інциденту на Херсонщині. Потреба була одразу комплексною і не поділялася на «гуманітарну» та «правову»: потрібні були медичні матеріали, перевезення до лікувального закладу в Миколаєві та оформлення документів для набуття відповідного статусу. Розділити ці складові було неможливо — без транспортування не було лікування, без документів не було статусу, а без статусу не відкривався доступ до подальшої підтримки. LINK передав кейс Данській раді у справах біженців і координував відповідь між двома областями. У результаті було надано медичний матеріал, організовано перевезення до лікарні та забезпечено супровід у підготовці документів.

Такі кейси не є винятковими. За підсумком станом на жовтень 2025 року команда LINK сформувала й передала організації Humanity & Inclusion 294 перевірені запити від жителів дев’яти громад Херсонщини, у яких реабілітаційна, психологічна, правова, грошова та асистивна складові були переплетені в межах однієї ситуації; 222 з них опрацьовано. Непокриті потреби перенаправлялися далі, до інших партнерів.

Людина, яка постраждала від обстрілу, не приходить окремо по ліки, окремо по транспорт і окремо по консультацію. Механізм, який приймає лише один тип потреби, змушує її звертатися тричі — а частіше не звертатися взагалі.

Висновки

●  Правова потреба у деокупованих громадах є передусім майновою. 46,5% звернень стосуються цивільного і спадкового права, ще 8,4% — земельного. Це є наслідком накопиченого за десятиліття дефіциту документального оформлення прав, який повномасштабна війна зробила критичним.

●  Незареєстроване право блокує доступ до компенсаційних механізмів. Значна частина звернень щодо компенсації за пошкоджене та знищене майно впирається не у відмову держави, а у відсутність зареєстрованого права власності, неоформлену спадщину або відсутність власника.

●  Виїзна модель є визначальною. 84,8% звернень зафіксовано під час виїздів. Без фізичної присутності юриста в населеному пункті ці потреби не були б спрямовані взагалі: третина опитаних  зазначає, що в їхньому населеному пункті немає у кого отримати правову допомогу.

●  Фінансовий бар’єр є вирішальним на етапі реалізації права. Консультація доступна безоплатно, проте нотаріальні дії, технічна документація, судовий збір і доїзд до установи залишаються некомпенсованими у приватноправових справах, що безпосередньо впливає на частку невирішених питань. Різниця між невирішеним і вирішеним питанням часто вимірюється конкретною сумою — вартістю технічного паспорта або 60 тисячами гривень на оформлення спадщини.

●  Розрив у покритті стосується приватноправових спорів. 23,4% звернень потребували перенаправлення, але спеціалізація партнерів зосереджена на наслідках війни. Сімейні, спадкові та договірні спори системно залишаються поза межами вторинної правничої допомоги в межах гуманітарних програм.

●  Пріоритетні напрями адвокації: спрощення процедур оформлення права власності та спадкування для мешканців деокупованих і прифронтових територій; врегулювання питань орендної плати за земельні ділянки, зайняті фортифікаційними спорудами; розширення можливостей покриття нотаріальних та адміністративних зборів для вразливих категорій; забезпечення виїзного доступу до нотаріальних і реєстраційних послуг у населених пунктах, віддалених від районних центрів.

Аналіз підготовлено на основі даних реєстру звернень юридичного компоненту механізму LINK (805 звернень, травень 2024 — серпень 2026) та результатів збору зворотного зв’язку від отримувачів допомоги (555 анкет від 493 осіб, жовтень 2024 — липень 2026). 

 Дані за 2026 рік є неповними.

Механізм локальної координації гуманітарного реагування LINK впроваджує ГС «Мережа правового розвитку» у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансування уряду Великобританії. 

Погляди, викладені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію донорів та партнерів.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.