«Реагуємо на потреби людей Запорізької області»: як працює ГО «СТЕП» на десятому році війни

Дата публікації: 12.08.2024

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Для запорізької громадської організації «Стратегії і технології ефективного партнерства» (далі — ГО «СТЕП») пріоритетними напрямами роботи декількох останніх років стало надання юридичної та психологічної допомоги в комплексі. Фінансову підтримку цій роботі надала Мережа правового розвитку (МПР) у першому півріччі 2024 року в межах програми посилення спроможності локальних організацій реагувати на виклики війни. Про досягнуті результати, зміни у роботі та виклики, які бачить ГО «СТЕП», читайте у цьому матеріалі.

Від роботи з молоддю до широкого спектру завдань

ГО «СТЕП» працює у Запорізькій області вже 15 років. Щоправда, і назва, і позиціонування організації на початку були зовсім іншими. 

«Ми починали з 2009 року як запорізька міська молодіжна організація. У 2019 здійснили ребрендинг і стали “СТЕП” — “Стратегії і технології ефективного партнерства”. У роботі було багато векторів: молодіжна політика, розвиток громад і, в тому числі, юридична допомога. Але так сталося, що за останні три роки саме останній вектор став ключовим. І в цьому контексті бути частиною Мережі правового розвитку дуже сприяє цій роботі, надихає і, як показує практика, відкриває нові можливості», — розповідає голова ГО Олексій Агєнтаєв. 

Олексій пригадує, як два роки тому вперше у ролі керівника організації взяв участь у зборах членських організацій Мережі правового розвитку та зауважує, що відтоді дуже багато змінилося — не тільки у роботі «СТЕП», а й в цілому в МПР.

«СТЕП» у Мережі — це потужна команда, на яку можна покластися

На думку Олексія Агєнтаєва, співпраця МПР та «СТЕП» — це, перш за все, про взаємне підсилення, тісний зв’язок, можливість оперативно проконсультуватися, обмінятися ідеями, спільно сформувати план дій.

«Приємно знати, що поруч є така міцна організація, яка спілкується з великими міжнародними партнерами, яка охоплює своєю увагою різні області України. Навіть самого цього знання  достатньо, щоб надихатися на нові проєкти», — зазначає Олексій Агєнтаєв.

У свою чергу «СТЕП», який має потужну команду із 12 осіб, пишається тим, що його результати стають внеском у досягнення Мережі. 

«Коли ми підсумовуємо свою роботу, то впевнені, що своїми показниками підсилюємо МПР, зокрема у частині надання безоплатної правничої допомоги. На нас можна покластися. У нас панує горизонтальний стиль управління, ми швидко знаходимо потрібних людей, які швидко вливаються у процеси, ми відкриті до змін і працюємо на перспективу, прораховуючи на декілька кроків вперед», — акцентує голова ГО.

Рухаємося за планом, але відкриті до змін

Наприкінці 2023 року ГО «СТЕП» прописала стратегію розвитку на найближчі два роки з урахуванням реалій сьогодення. 

«Ми зрозуміли, що у нас небагато людей, тому треба йти покроково: як прописали, так і працюємо», — зазначає Олексій Агєнтаєв.

Разом із тим, організація є гнучкою та відкритою до змін. У 2022 році, після повномасштабного вторгнення, «СТЕП», як і багато інших ГО, активував напрям надання гуманітарної допомоги, розвозили їжу, ліки, побутову хімію людям, які цього потребували. Зараз у пріоритеті — юридична та психологічна допомога населенню, просвітництво. Новим для ГО напрямом є адвокація.

«Ми не тільки надаємо правову допомогу, а ще й намагаємося реагувати на негативні явища, невідповідності, прогалини у законодавстві. Оскільки працюємо у громадах, то реагуємо і намагаємося впроваджувати зміни для покращення нормативно-правового регулювання у державі», — підкреслює юрист ГО «СТЕП» Антон Стасік.

Представники ГО «СТЕП» переконані, що їхня команда здатна реагувати на будь-які обставини: за потреби відносить напрям гуманітарної допомоги, включиться у процеси відбудови та реінтеграції.

Ефект синергійного впливу

У першому півріччі 2024 року, юристи ГО «СТЕП» надали жителям Запорізької області  та внутрішньо переміщеним особам 201 індивідуальну консультацію та провели 5 публічних заходів у форматі групових консультацій із актуальних питань у громадах та онлайн. Юристи консультують місцевих мешканців, внутрішньо переміщених осіб, постраждалих від війни щодо правильної фіксації пошкоджень майна, фактів його викрадення, допомагають людям подавати заяви через «Дію».

Юридичне консультування здійснюється у синергії з психологічним. Адже часто людина, яка звертається по правову допомогу, водночас потребує і психологічної, та навпаки.

«У чому сила і правильність такого підходу? У тому, що ми реагуємо саме на потреби свого регіону, на потреби людей, які у нас проживають. Як прифронтове місто ми живемо у таких умовах,  що психологічна допомога вкрай потрібна, і люди все більше і більше це усвідомлюють. Ми не тільки надаємо допомогу у вигляді алгоритмів дій у тих чи інших ситуаціях, важливе значення має просвіта: і правнича, і про те, що звертатися по психологічну допомогу — це нормально і потрібно, адже краще вчасно звернути увагу на симптоми, аніж потім довго лікувати хронічні хвороби», — пояснює Антон Стасік.

У лютому 2024 року «СТЕП» продовжив співпрацю з Якимівською територіальною громадою Запорізької області та педагогічним колективом Запорізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернат № 7. Упродовж пів року психологи організації надали індивідуальні консультації 30 мешканцям/ам громад та провели п’ять групових занять.

Зберегти самобутність релокованих громад

Говорячи про перспективи найближчого майбутнього, Олексій та Антон розповідають  про потребу підтримати релоковані громади, людей, які залишили домівки на окупованих територіях та переїхали у Запоріжжя. Переселенцям/кам нині важко знайти своє місце у нових спільнотах, відбувається так звана криза сенсів.

Олексій Агєнтаєв наводить приклад Якимівської сільської громади, близько 60% мешканців якої переїхали у Запоріжжя. «Вони, як сільські мешканці, не можуть знайти роботу в місті, бо не мають відповідної кваліфікації. Наша ідея полягає у тому, що, наприклад, місто Херсон, Миколаїв чи будь-яке інше, яке має потребу у фахівцях, які вміють працювати на землі, може запросити до себе цих людей, і вони житимуть та працюватимуть у середині міських громад як діаспора».

«Ми хочемо зберегти самобутність релокованих громад, зв’язок людей із громадою, щоб вони ідентифікували себе “Я — Енергодар”, “ Я — Маріуполь”, щоб це не було назвою, а дійсна ідентичність. Це вирішує одразу декілька питань. По-перше, допомагає віднайти сенси існування громади зараз. По-друге, створює спільноту, які після звільнення повернуться у свої міста і села та почнуть їхнє відновлення», — наголошує Антон Стасік.

Ідеї щодо підтримки релокованих громад знайшли підтримку в Мережі правового розвитку. Заплановані спільні закриті обговорення, аби знайти інструменти для реагування на виклики, які є в житті релокованих громад. Це не лише можливість допомогти мешканцям тимчасово окупованих громад, а й посилити бренд і організації, й Спілки.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.