Соціальні медіа у діяльності органів влади. Досвід Киргизстану та України

Дата публікації: 06.07.2021

В Академії державного управління при Президенті Киргизької Республіки (кафедра “Державне управління та право”) 28 травня 2021 року пройшла Міжнародна конференція “Соціальні медіа у діяльності органів влади”. Захід об’єднав представників медіа, держави, студентів, аспірантів та експертів.

Учасники  та учасниці конференції обговорили засадниче питання взаємодії держави, медіа та суспільства, довіри людей до держави. У форматі брейншторму експерти шукали рішення для ефективної комунікації державної політики через соціальні медіа. 

Під час круглого столу з доповідями виступили на теми:

• «Взаємодія державних органів із засобами масової інформації: нові тренди та виклики» – керівник проєкту «Просування державної політики в ЗМІ та соціальних мережах», к.ф.н, доц. Ельміра Арапова;
• «Удосконалення інформаційної безпеки в Киргистані» – завідувач відділу ліцензування міністерства культури, інформації, спорту та молодіжної політики Киргизької Республіки Б. Ібрагімов.
• «Співпраця між регіональними медіацентрами та органами місцевого самоврядування» – медіаексперт, керівник медіацентру ІДАР Т. Алдакулов.
• «Роль пресслужб в проведенні державної політики МНС КР» – провідний фахівець відділу по роботі зі ЗМІ М. Шаімкулова.
• «Правове інформування та правова просвіта населення КР ЗМІ» – продюсер соціально-політичного та економічного відділу ЕлТР, переможниця конкурсу серед журналістів і блогерів, сторітеллінг-2020 року, 2021 «Гарантована державою юридична допомога в КР» М. Мурзакулова.
• «Роль державних медіа в просуванні державної політики» – старший редактор відділу інформації Наринськой обласного медіацентру, переможниця конкурсу серед журналістів і блогерів, сторітеллінг-2020 «Гарантована державою юридична допомога в КР» Ж. Садикказіева.
• «Позитивний досвід використання соціальних медіа в діяльності органів міністерства юстиції України» – координаторка національного інформаційно-просвітницького проєкту «Я маю право!», Фіналістка міжнародного конкурсу «World Justice Challenge 2019: Access to Justice Solutions» Олена Митник.

На запрошення Мережі правового розвитку до заходу долучилася й експертка з України – Олена Митник, яка  поділилася досвідом реалізації правопросвітницьких ініціатив в масштабі усієї країни та власними думками про те, як держава може реалізувати свою соціальну функцію завдяки соціальним медіа:

“Маючи досвід координації правопросвітницьких ініціатив і проєктів в межах України, які нерозривно пов’язані із комунікацією, хочу поділитися своїми lessons learnt (вивченими уроками), які допоможуть втілювати подібні ініціативи у майбутньому:

1. Емпатія.

Для мене це означає дві важливі речі. 

По-перше, це знати свою аудиторію, знати людей, які живуть у державі, їх потреби й очікування. В контексті розбудови доступу до правосуддя це є надважливою річчю, інакше державна політика стає формальністю, концепцією, що живе лише на папері. 

По-друге, це давати ті рішення, які будуть відповідати запиту, вирішувати правові проблеми. Правопросвітництво у цьому разі стає рішенням, яке відповідає одразу на два запити: (1) запит на відкритість органів державної влади – кожен з нас хоче мати зручний, швидкий і головне зрозумілий інструмент для вирішення своєї проблеми (як-то написати у Фейсбук і отримати миттєву відповідь, аніж пів години очікувати на відповідь оператора кол-центру); (2) запит на доступну юридичну інформацію – мова закону складна,  і часом незрозуміла навіть юристам, тому людям важливо мати базові знання про те, як діяти у правовій ситуації, або ж розуміти, хто може допомогти й показати правильний шлях у лабіринті нормопроєктувальної техніки.

2. Комунікація доступною мовою. Це випливає із попереднього принципу й означає говорити зі своєю аудиторією так, як ми зазвичай спілкуємося зі своїми друзями, знайомими (дуже складно уявити діалог за горнятком кави, який починається зі слів «відповідно до абзацу четвертого пункту 5 статті 12 закону…»)

3. Прямий контакт. Це про те, щоб не лише давати корисну інформацію через медіа, але й забезпечити доступ до консультації, фахової поради тощо. Такий підхід допоможе реалізувати повний цикл доступу до правосуддя – від знання до вирішення правової проблеми.

4. Партнерство. Коли ми говоримо про взаємодію медіа, людини та держави, чомусь одразу уявляється три різних сторони, кожна з яких є відокремленою одна від одної. Однак насправді це не так. У центрі державної політики завжди має знаходитися людина, її потреби. Держава у цьому випадку виступає радше партнером, який допомагає і підтримує. За такої парадигми комунікація є не самоціллю, а інструментом, який допомагає сторонам почути один одного і реалізувати взаємовигідні рішення.

5. Використання різних інструментів. Фейсбук-сторінкою уже нікого не здивуєш, тому варто шукати нові способи донести інформацію до своєї аудиторії – співпраця із блогерами, лідерами думок, вихід на нові платформи (TikTok, Clubhouse тощо). Але завжди варто пам’ятати правило № 1 і обирати платформу відповідно до вподобань цільової аудиторії.”

Пані Олена підкреслила важливість подібних заходів та необхідність ділитися досвідом між різними країнами та системами забезпечення доступу до правосуддя.  Адже дуже тішить, що колеги з Киргизстану активно впроваджують правопросвітницькі ініціативи, які в Україні були успішно апробовані в межах системи безоплатної правової допомоги, органів юстиції. Попри те, що в кожній державі є свій національний контекст, обмін практиками, знаннями дозволяє вийти на якісно новий рівень доступу до правосуддя та допомогти державам ефективно реалізувати свою соціальну місію.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.