Стратегування організацій МПР як відповідь на виклики війни та рушій ініціатив на місцях

Дата публікації: 01.12.2023

Оксана Рябчун, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Із початку повномасштабної війни членські організації ГС «Мережа правового розвитку» (далі — МПР, Мережа), як й інші представники громадянського суспільства, опинилися в нових умовах та почали відповідати на нові виклики. Аби їхня робота була більш ефективною, Мережа підтримала розробку та оновлення планів стратегічного  розвитку організацій в перспективі кількох років.  Загалом  девʼять організацій спілки уже провели стратегічні сесії. Як це допомагає їм рухатись у кризовий час, що дає процес стратегування в цілому, як активізує ініціативи знизу, та як Мережа сприяє їх організаційному розвитку і йтиметься далі.

«Мусимо переглянути наші стратегії та цілі в новій реальності…»

Більшість членських організацій з початку повномасштабної війни розпочали раніше невластиві напрями діяльності — психологічна допомога, поселення, евакуація, працевлаштування переселенців, забезпечення гуманітарної допомоги мешканцям громад тощо. Переосмислив стратегічний план розвитку і один із засновників Мережі  — Подільський центр прав людини, поставивши собі задачу розширити і цільові групи, і підсилити саму команду за рахунок молодих фахівців, не втративши при цьому досвід організації. 

«На початку війни ми просто реагували на все, що навколо, — пригадує   голова ГО «Подільський центр прав людини» (м. Вінниця) Михайло Бардин. — Згодом опанували ситуацію і зрозуміли, що життя не зупинилося, і ми мусимо переглянути наші стратегії та цілі в новій реальності. Після пʼяти років роботи стабільної команди, відчуваємо необхідність «припливу крові» та активізації діяльності в нових умовах. У нас є новий офіс на заході України, тож потрібно зрозуміти, як будувати роботу надалі. Наша організація залишалася вірною своїм цілям, але тепер наші клієнти — це не лише окремі люди, це вже цілі групи, наприклад, волонтери. Важливо допомагати із ввезенням автомобілів та медикаментів до всіх лікарень, з організацією перетину кордонів для волонтерів, які доставляють вантажі, та надавати їм документальну підтримку, — пояснює він. — Ми розширили цільові групи, з якими працюємо. Також  враховуємо знання з менторства, отримані під час навчання від МПР, і це добре вписується в нашу нову стратегію».

У зв’язку з широкомасштабною війною чимало організацій вимушені були переміститися, перепрофілюватися. Для багатьох актуально розробити стратегію залучення ресурсів. Для деяких важливо стратегічно визначитися, як розвивати сайт, інші інформаційні ресурси організації.

«Стратегічні сесії є частиною інституційної підтримки для членів організації, бо з початку війни відбулися великі зміни в їх роботі, а діяльність потрібно впорядковувати, — пояснює  директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка. — Через сесії ми надолужуємо втрачену їхню інституційну підтримку».

Серед членів Мережі є організація, яка приєдналась до Мережі безпосередньо на початку повномасштабного вторгнення, і для якої є важливою спроможність працювати з ресурсами так, щоб діяльність була впливовою у громаді — це ГО «Трикутник»  з Коломиї Івано-Франківської області. Процес стратегування дозволив організації визначити пріоритети та узгодити спільне бачення команди.

«У нас не було напрацьованої стратегії, а в результаті сесії ми сфокусували свою роботу, підсвітили нові напрямки, — розповідає голова ГО «Трикутник» Соломія Зінець-Мацишин. — Стратегічне планування дозволило нам уявити й описати ці напрямки, усвідомити необхідність конкретизації цілей та розподілу ролей у команді».

У подальшому процесі стратегування команда вирішила уточнити, чим хоче займатися з точки зору мотивації,  як розподілити відповідальність. Водночас зрозуміли й ті напрями, з якими не працюватимуть. Зокрема це лікування, фізична реабілітація. Однак їм цікаво допомагати із психологічною і соціальною реабілітацією, надавати підтримку щодо працевлаштування та старту бізнесу.

«Ми виявили напрям, який був забутий раніше, але досі значущий для певної частини команди — це культурно-мистецька сфера. Це надихає членів команди, — ділиться лідерка організації. —  У результаті обговорень ми вирішили цю сферу використовувати в тому числі для реінтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Відома соціальна ініціатива «Вулик змістів» тепер буде стосуватися лише ВПО. Щодо стратегії МПР, ми зберігаємо спільні пріоритети, як-от правова просвіта та консультації, і водночас розвиваємо напрям роботи з ВПО та новий — з ветеранами нинішньої війни, — ділиться Соломія Зінець-Мацишин. — Для нас це інституційний розвиток — ми побачили, що важливо вчитися планувати довгостроково. Нещодавно у спілкуванні з донором ми поділилися тим, що маємо стратегію, розробляємо операційний план. Це показує серйозність наших намірів».

Використовувати стратегію, як елемент інституційного розвитку — це ефективний інструмент досягнення цілей, переконаний директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко.

«Команда, яка росте, має амбіції, потребує усвідомлення, що та як досягати, — деталізує він. — Під час стратегування відбувається справжнє командотворення, обговорюються ключові моменти, конфлікти інтересів. Це період змін, коли закінчується етап дитинства організації й розпочинається її доросле життя. Якщо у команди є стратегія, вона розвивається».

Через стратегування у членів Мережі з’явилася можливість зробити своєрідну ревізію ресурсів, побачити своє місце на ринку сервісних послуг і перспективу розвитку загалом, як це зробила Асоціація юристів міста Кам’янця-Подільського.

«Для місцевих організації це не просто важливо, а конче необхідно, — робить висновок  Голова Правління МПР, програмний менеджер Асоціації юристів міста Кам’янця-Подільського Максим Ільчишен. —  Організаційний розвиток нашої асоціації був подібний до розвитку Мережі. Ті задачі, що були 5-10 років тому, зараз не є актуальними. Попередня стратегія нашої організації не спрацювала через Covid, згодом повномасштабна війна. А тепер ми вже виокремили ніші, в яких сфокусуємо роботу. Тепер треба змінити фокус на більш глобальні речі. Ми займаємося правовими сервісами. А вони вже не є такими затребуваними зараз. Коли ми розпочали онлайн-чат для консультацій, то були першими, а тепер так працюють й інші. Усі члени нашої організації — юристи, відповідно ми вирішили, що будемо переосмислювати саму правову допомогу, тобто надавати її й громадам, щоб вони могли організовувати такий сервіс».

Нині команда бачить свій розвиток  у тому, щоб забезпечувати менторський супровід для сервісу громад, експертизу, дослідження, а також дотримання стандартів якості юридичної допомоги. 

«Прояви низових ініціатив ми реалізували у стратегії…»

«Через стратегування ми демонструємо силу наступної моделі — коли членська організація з командою, власною стратегією та Мережею реалізує спільні проєкти для кількох таких членських організацій, — узагальнює Віталій Охріменко. — Ми підтримуємо членські організації, щоб вони консолідували свою мережу навколо спільних цінностей та працювали над подоланням наслідків війни».

Таким чином ідеї та пріоритети проєктів виробляються на основі конкретних обставин та потреб, які відображаються у стратегіях. Важливо врахувати контекст та інтереси зацікавлених сторін кожної громади, заради розв’язання чиїх питань працює організація.

«Щодо ініціатив знизу, то хочеться згадати про ситуацію зі співвласниками багатоквартирних будинків з питання капремонтів в одній із громад Чернівецької області, — розповідає Михайло Бардин. — Після звернення ми допомогли із роз’ясненням, в чому обов’язки ОСББ та міської ради, як сторони мають діяти згідно із законом. У результаті такого тренінгу припинилися громадські акції, люди зрозуміли свої права у ситуації. Такі прояви низових ініціатив ми реалізували у стратегії, де передбачили взаємодію з органами місцевого самоврядування малих населених пунктів, щоб виявляти конфлікти чи ситуації суспільного напруження і впливати нашими інструментами на їх вирішення».

Під час розробки ідеї проєкту з протистояння російській пропаганді Подільський центр прав людини налагодив партнерство з кількома громадами, створивши потенційну мережу для майбутніх спільних проєктів. Також формується мікромережа на основі невеликих громад області та їх зв’язків з сусідніми областями для збору запитань для юридичних консультацій. Крім того, команда продовжила співпрацю з Асоціацією громадських радників України, щоб допомагати у вирішенні правових питань у громадах.

«Хоч стратегія МПР має напрям посилення членів організації, їх управлінських процесів, через стратегування, навчання, фандрейзинг на спільні проєкти, точкову підтримку у діяльності згідно з діючими правилами Мережі, однак вона повною мірою також не адаптована до викликів сьогодення. Тож маємо на меті її оновлення з урахуванням напрямів діяльності наших організацій. Таким чином спілка підсилить своїх членів, а організації – спілку», — зазначає виконавча директорка МПР Ольга Настіна.

Мережа правового розвитку, заснована у 2009 році, об’єднує організації громадянського суспільства з усієї України, які надають безоплатну правову допомогу, освіту та адвокацію, зокрема спрямовану на розв’язання проблем переселенців та учасників бойових дій.

Щомісяця тисячі людей звертаються до членських організацій та онлайн-сервісів Мережі для отримання правової підтримки, а співпраця з місцевим самоврядуванням дозволяє вирішувати проблеми громад на місцевому рівні.

Робота Мережі спрямована на управнення громадян, створення умов для саморозвитку громад та удосконалення інституційної спроможності, сприяючи формуванню свідомого громадянського суспільства.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.