Увага до екології, стану доріг, інфраструктури та акцент на молодь — суспільні пріоритети Калуської громади

Дата публікації: 25.04.2025

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

У 2024 році в межах проєкту «Віднова» Мережа правового розвитку в партнерстві з гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) та за фінансування Чеської агенції розвитку здійснила комплексне дослідження потреб і потенціалу Калуської громади Івано-Франківської області, а також соціологічне дослідження щодо суспільних пріоритетів. Ці напрацювання лягли в основу бренд-стратегії, згідно з якою у 2025 році та у подальші роки Калуська громада втілюватиме плани свого розвитку. Нижче наводимо окремі висновки соціологічного дослідження та коментарі експертів, що додають акцентів до розуміння особливостей громади.

Ознайомитися з результатами соціологічного дослідження у Калуській громаді

Ознайомитися з комплексним дослідженням потреб і потенціалу Калуської громади

Ознайомитися з бренд-стратегією Калуської громади

Про дослідження

Калуська громада — це місто Калуш та 16 навколишніх сіл. Опитування у громаді проводилося у грудні 2024 року. В ньому взяли участь 389 осіб — постійних жителів із семи населених пунктів віком від 16 років. Майже 72% усіх інтерв’ю припало на жителів міста Калуш.

Опитування проводилося методом вуличного інтерв’ю за анкетою, запрограмованою для мобільних пристроїв. В опитувальнику враховувалися дані здійсненого у січні 2021 року репрезентативного дослідження громадської організації «УФРА». Відтворити повністю методологію попереднього опитування не вдалося, оскільки воно проводилося  методом самозаповнення анкети респондентами. Попри це, а також різницю методів збору даних, зміну контексту та завдання обох досліджень, дані 2021 та 2024 років дозволили порівняти, як змінились окремі показники за чотири роки.

Опитування відбувалося у два етапи. На першому з них 166 осіб респондентів відповідали на запитання про слабкі та сильні сторони громади, упізнаваність логотипу, людей та об’єкти, які є візитівкою Калуської громади, лідерів думок та джерела інформації про події у громаді. На другому —  223 жителі громади обирали з наданого їм переліку варіанти пропозицій робочої групи щодо дескрипторів, слогану та цінностей бренду Калуської громади. Частина запитань ставилася як на першому, так і на другому етапі опитування: всі 389 респондентів відповідали про пріоритетні завдання для громади, якість інфраструктури та послуг, відчуття безпеки у повсякденному житті, напругу між мешканцями, плани на виїзд та відчуття впливу на події у громаді. Декілька запитань-уточнень стосовно перерахованих тем ставилися лише на першому етапі.

«З точки зору процедури все пройшло за планом. Інтерв’юери виконали поставлене завдання, як і передбачалося. Наше опитування дало певні інсайти розробникам стратегії бренду громади і, додатково до цього, розуміння того, що станом на момент опитування найбільше турбує людей», — зазначає координаторка команд комплексного дослідження, соціологиня Марина Шпікер.

Пріоритетні теми у громаді

72% опитаних жителів вважають пріоритетом фінансування для Калуської громади допомогу Збройним Силам України. Наступними важливими для людей сферами є ремонт доріг та розвиток громадського транспорту (30%), покращення якості медицини (25%) та освіти (21%).

Перші три пріоритети є однаковими для Калуша та сіл. При цьому сільські жителі частіше обирали серед пріоритетів ремонт доріг та розвиток громадського транспорту, а також покращення якості медичних послуг. У Калуші більше респондентів вказували на необхідність приділити першочергову увагу економічному розвитку, підприємництву та зайнятості, покращенню соціального захисту, розвитку альтернативних джерел енергії та енергоефективності.

Цікаво, що спрямування коштів на допомогу Збройним Силам має більшу підтримку серед жінок, аніж серед чоловіків. Чоловіки ж надають вищий пріоритет економічному розвитку, підтримці підприємництва та зайнятості. Наймолодші чоловіки віком від 16 до 24 років найбільше з усіх статево-вікових груп зацікавлені у ремонті доріг та розвитку громадського транспорту, а молоді жінки віком від 16 до 24 років — у покращенні якості освіти.

«Більшість жителів громади вважає пріоритетом фінансування Збройних Сил. Але при цьому ці ж самі люди очікують, що крім допомоги ЗСУ буде велика робота виконана у комунальній, транспортній, медичній, освітній сферах. Звісно, для покращень у будь-якій із цих сфер потрібні великі кошти, яких, особливо зараз, під час воєнного стану, громада має не так багато. На фоні всіх інших помітно виділяються теми ремонту доріг та інфраструктури. Значна кількість людей говорить про те, що поганий стан доріг та застаріла інфраструктура дійсно є суттєвими проблемами громади і що це заважає розвитку її туристичного потенціалу», — підкреслює спеціаліст із фасилітації, модерації заходів, менторства та експертизи для розвитку громад у проєкті  «Віднова» в Івано-Франківській області Михайло Данищук.

Екологія та стан доріг — больові точки громади

У межах опитування 2024 року, так само, як у 2021 році, респондентам пропонували оцінити різні сфери послуг та інфраструктури у Калуській громаді. Найменше жителі задоволені станом доріг та екологічним станом. Незадовільним стан доріг вважають 44% опитаних, а екологічний стан — половина з них (50%). Причому оцінка цих сфер у 2024 році вже дещо покращилася, порівняно з даними 2021 року.

«В цілому жителів Калуської громади турбують ті ж проблеми, що є нині актуальними для більшості українських громад: війна, фінансова нестабільність, житлові умови, якість та доступність медичних послуг, якість доріг. Разом із тим, коли жителі Калуської громади думають про її сильні і слабкі сторони, то завжди згадують про екологію та довкілля. Екологічний стан — це специфічна проблема для Калуської громади», — зауважує Марина Шпікер.

Імовірною причиною незадоволення жителів Калуської громади екологічним станом є розуміння шкоди для довкілля, якої завдають великі промислові підприємства. До 2022 року на території громади працював господарський комплекс із виробництва нафтохімічної та хімічної продукції. Після повномасштабного вторгнення підприємство зупинило роботу. Звідси, можливо, — і певне покращення в оцінці екологічного стану в громаді.

«Великі виробництва є і перевагою, і недоліком для громад. Перевагою — тому що підприємства сплачують податки і наповнюють бюджет громади. Але є друга сторона медалі — це велика шкода довкіллю. Відомо, що у Калуській громаді є проблеми з очисними спорудами. Керівництво міста та громади про це знає і намагається працювати над їхнім вирішенням», — пояснює Михайло Данищук.

Відчуття безпеки

За останні чотири роки, незважаючи на повномасштабну війну в Україні, в Калуській громаді дещо поліпшилася оцінка особистої безпеки громадян. Суттєво збільшилась частка тих, хто обрав варіант «добре» — з 17% до 35%. Відсоток тих, хто вважає рівень особистої безпеки задовільним, скоротився на 10 відсоткових пунктів (з 44% до 34%), а незадовільним — на 11 відсоткових пунктів (з 34% до 23%).

«В інших дослідженнях, які оцінювали відчуття безпеки людей, я також помічала цей феномен: під час війни суб’єктивне відчуття безпеки не обов’язково знижується, адже люди переосмилюють, що таке безпека. Якщо раніше жителі громади турбувалися умовно через те, що у них на вулицях розпивають алкоголь чи вживають наркотики, то зараз вони дивляться: інше місто щодня бомблять, а до нас не прилітає, отже, — у нас безпечно», — пояснює Марина Шпікер.

Бізнес-клімат у громаді

Калуська громада відома на Івано-Франківщині та в Україні загалом як така, в якій створюються комфортні умови для започаткування та ведення бізнесу. Зокрема, після повномасштабного вторгнення у громаду перемістилися близько 40 великих і малих підприємств із наближених до фронту областей. Усі вони знайшли своє місце у громаді та новий поштовх для розвитку.

«На мою думку, жодна інша громада області не похвалиться такими показниками роботи з бізнесом, як Калуська. Громада дійсно робить багато, щоб підприємства приходили і залишалися. У Калуші проводяться великі міжнародні бізнес-форуми, які сприяють розвитку місцевого бізнесу та залученню нових інвесторів», — розповідає Михайло Данищук.

У той же час, згідно з даними соціологічного опитування, лише 2% респондентів оцінюють умови для започаткування та ведення бізнесу у громаді на «відмінно», 17% вважають умови добрими.

Михайло Данищук припускає, що, можливо, учасники/ці опитування мали на увазі більше малий бізнес, який на сьогодні не відчуває достатньої уваги та підтримки, зокрема, від держави. Схожу думку підтримує і Марина Шпікер.

«Низька оцінка умов для ведення бізнесу може бути пов’язана не з бізнес-кліматом у громаді, а в принципі з державною політикою. Тому що багато з того, що визначає умови започаткування та ведення бізнесу (податкова політика, нормативні регуляції), встановлюється на державному рівні. Зусилля громади по залученню і підтримці бізнесу роблять свій внесок, але це ще не 100% того, що визначає оцінку», — звертає увагу Марина Шпікер.

Орієнтованість на молодь як ключова цінність

Відповідаючи на запитання про цінності бренду Калуської громади, респонденти найчастіше обирали «орієнтованість на молодь», як цінність, яку потрібно берегти та підтримувати.

«Коли подивимося, які цінності обирали люди різного віку, то бачимо, що навіть у 40-50 річних “орієнтованість на молодь” — на першому місці. Так само ця цінність є однією з ключових для людей до 24 років та 25-39 років. Тільки у людей після 60 вона вже поступається іншим, хоча третина і цієї вікової категорії обирає “орієнтованість на молодь”. Зважаючи на це, громада дійсно робить ставку на молодь як цінність і як рушій майбутнього», — наголошує Марина Шпікер.

Сила — в людях

На відкрите запитання про сильні сторони своєї громади, тобто такі, які вирізняють її у кращий бік з-поміж інших, 42% респондентів не змогли відповісти (29% — «важко відповісти», 13% — «немає»). Поміж цими двома типами відповідей жителі громади називали сильною стороною самих себе (17%).

«Значна частка опитаних не назвала чогось конкретного, як сильну сторону громади. Потім була велика кількість варіантів відповідей, які набрали 2%, 4%, 7%. Можливо, це свідчить про те, що у Калуській громаді немає однієї яскравої теми, навколо якої було б легко вибудовувати власний бренд», — ділиться думками Михайло Данищук.

Марина Шпікер пояснює велику кількість невизначених відповідей власне запитанням відкритого типу та тим, що для багатьох воно, можливо, постало вперше.

Також опитування показало, що майже половина (48%) жителів вважає, що має можливість впливати на розвиток громади. Однак лише 25% активно беруть участь у місцевих ініціативах. Це свідчить про необхідність підвищення рівня громадської участі.

«Основні фактори, що зумовлюють оцінку можливості впливати на те, що відбувається у громаді, — це психологічне відчуття безпорадності у людей; по-друге, сприйняття місцевої влади — як відкритої чи не дуже відкритої, і те, що взагалі жителі громади знають про діяльність влади, чи знають вони, що інші мешканці, такі, як вони, можуть впливати і брати участь у процесі прийняття рішень», — пояснює Марина Шпікер.

«Той факт, що половина населення Калуської громади каже, що може впливати на те, що робиться у громаді, — це гарний сигнал. Це означає, що, як мінімум, половина опитаних є проактивною частиною громади. Відповідно, зоною зростання є більша залученість громадян, надання їм додаткових інструментів впливу, як-от:  громадські слухання, громадський бюджет тощо, для того, щоб вони могли допомагати впроваджувати якісні зміни», — каже Михайло Данищук.

Що далі

У 2025 році Калуська громада продовжує впроваджувати нову бренд-стратегію. У планах — розробити інші документи, удосконалити чинні  політики та процедури. Цьогоріч відбудеться адвокаційна кампанія, присвячена наданню комплексної підтримки у створенні та розвитку ветеранських просторів у громаді. Крім того, влітку представники/ці всіх шести громад-учасниць проєкту «Віднова» (Коломийська, Калуська, Тлумацька громади Івано-Франківської та Баштанська, Березнегуватська та Галицинівська громади Миколаївської області) зберуться на міжобласний гакатон суспільних рішень.

Матеріал та соціологічне дослідження підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування Чеської агенції розвитку. Висловлені думки, інтерпретації зібраної інформації є виключно позицією авторів та не відображають думки донорів і партнерів проєкту.

Інфографіки —  Марини Шпікер

Публікації за темою:

• Незадоволені потреби та точки напруги у ветеранській політиці Коломийської громади — висновки соціологічного опитування
• Якісна медицина, розбудова належної інфраструктури, повага до захисників — пріоритети ветеранської політики у Тлумацькій громаді
• Задоволення потреб і запитів значної частини населення — головний виклик ветеранської політики Баштанської громади

Головне фото: Світлана Онищук

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.