facebook
Онлайн-чат
Чат-бот

Від заявки в DREAM до готового об’єкта: що показав перший візит моніторингу до Коломийської громади

Дата публікації: 16.11.2026

Авторка: Галина Колесник, директорка зі стратегічних комунікацій Мережі правового розвитку, комунікаційна менеджерка проєкту «Відкрита громада, прозорі інвестиції»

Із квітня 2026 року Мережа правового розвитку реалізує проєкт «Відкрита громада, прозорі інвестиції» у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і за підтримки Європейського Союзу. Ініціатива триватиме до грудня 2026 року. У її межах експерти моніторять публічні інвестиційні проєкти (ПІП) у громадах Херсонської та Івано-Франківської областей.

Ми поговорили із залученим експертом у сфері моніторингу публічних інвестицій Антоном Стасіком про те, як інвестиційний проєкт проходить шлях від ідеї до будівництва, де на цьому шляху виникають складнощі і що вдалося побачити на місці.

Наприкінці серпня Антон уперше поїхав до Коломийської громади. Він поспілкувався з директорами ліцеїв і з агенцією розвитку громади, переглянув документи по об’єктах.

МПР: Почнімо з базового. Як узагалі з’являється публічний інвестиційний проєкт?

Антон Стасік: Громада готує проєкт і завантажує його в DREAM. Для цього треба пояснити, що це за проєкт і навіщо він потрібен, вказати хоча б попередню вартість і результат, якого громада хоче досягти. Також готують техніко-економічне обґрунтування. Окремо в DREAM є опитувальник: там треба описати, як проєкт вплине на життя громади.

І тут перша складність. Часто на ці питання відповідають просто «так» або «ні», без пояснень. А від того, наскільки якісно заповнено заявку, залежить її подальша доля.

МПР: Чи всі проєкти, які потрапили в DREAM, отримують фінансування?

Антон Стасік: Ні. Постанова, яка регулює публічні інвестиційні проєкти, передбачає систему оцінювання. Кожен проєкт отримує оцінку, і її можна побачити в інвестиційному портфелі громади в DREAM. Ми бачили проєкти з різними показниками оцінювання — як високими, так і досить низькими. Якість підготовки заявки, повнота обґрунтувань і відповідність встановленим критеріям впливають на перспективи проходження відбору та залучення фінансування.

Джерела фінансування бувають різні: грант, державна субвенція. Навіть якщо гроші дає, наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), до громади вони часто надходять через субвенцію з державного бюджету.

МПР: Тобто, якщо спростити, громада подає якісну заявку, а наявні кошти розподіляють між найкращими проєктами?

Антон Стасік: Умовно кажучи, так. Але часто це ще й співфінансування: частину коштів громада вкладає сама.

МПР: Скільки коштує громаді підготувати проєкт?

Антон Стасік: Техніко-економічне обґрунтування громади, як правило, готують самі. Тобто це не гроші, а робочий час працівників.

Проєктно-кошторисна документація (ПКД) для первинного внесення проєкту до DREAM, як правило, не потрібна. Її можуть розробляти на наступних етапах підготовки проєкту, зокрема ще до остаточного погодження фінансування. При цьому наявність ПКД не гарантує отримання коштів на реалізацію проєкту. ПКД замовляють окремо, через тендер, і це вже серйозні кошти.

Наприклад, у Коломиї для реконструкції майстерні під навчальні класи з влаштуванням укриття виготовлення ПКД коштувало 844 тисячі гривень. Сам проєкт — близько 58 мільйонів. Ще одна окрема послуга — експертиза ПКД. В одному з проєктів вона коштувала 60 тисяч гривень з ПДВ.

МПР: Виходить, громада може вкласти майже мільйон гривень лише в документацію, і при цьому не мати гарантії, що гроші на будівництво прийдуть вчасно?

Антон Стасік: Так. Це стандартна ситуація. Без розрахунків проєкт неможливо нормально запустити, тому громада вкладається в підготовку заздалегідь.

МПР: А що відбувається, коли фінансування погодили, але кошти не надходять?

Антон Стасік: Тут і виникає одна з головних проблем. Коломийська громада розраховувала на фінансування кількох проєктів у межах міжнародних програм відновлення. Однак фактичне надходження коштів не завжди відповідало запланованим строкам та обсягам, що створювало додаткові труднощі для реалізації проєктів. проєктів.

За два-три роки інфляція і курсові коливання «з’їли» початковий кошторис. Сума фінансування зафіксована, а будівельні роботи, матеріали й послуги подорожчали. Отже, треба перераховувати кошторис і коригувати ПКД.

МПР: І це знову витрати?

Антон Стасік: Так. Нове ПКД чи нове ТЕО — це знову гроші і знову час. А фахівців, які це роблять, мало. Якщо тендер уже пройшов і роботи затримуються, треба укладати додаткові угоди, продовжувати строки, обґрунтовувати збільшення суми через Prozorro. Це складна процедура, і громади дуже не хочуть у неї входити.

Є ще один момент. Громада, яка співфінансує проєкт, починає витрачати свою частину одразу — на ПКД і підготовчі роботи. Вона не може чекати. А коли основні кошти затримуються, проблеми накопичуються. Деякі громади кажуть: якби ми знали, що сума буде зовсім іншою, ми б, можливо, й не починали. Це загальна проблема для України, не лише для Коломиї.

МПР: Хто в громадах займається підготовкою таких проєктів?

Антон Стасік: Здебільшого ті самі працівники, які вже мають навантаження в інших напрямах. Це робота на стику проєктного менеджменту, грантрайтингу та економіки — бо кошторис теж треба вміти скласти. Спеціально цього майже ніхто не навчався. У 99% випадків люди розбираються з DREAM самі, інтуїтивно.

Кадри — окреме питання. Наприклад, в агенції розвитку Коломийської громади зараз дуже мало людей. Звісно, було б добре, якби там працювало десять підготовлених менеджерів, які б системно готували заявки. Але так не буває майже ніде.

МПР: З ким ви спілкувалися під час першого візиту і що побачили такого, чого не видно з документів?

Антон Стасік: Я говорив із директорами ліцеїв про ремонт харчоблоків і про тир, який використовують як укриття, а також із керівницею агенції розвитку громади.

Головний висновок: дуже багато залежить від конкретних людей на місцях. Чи вдасться ініціювати проєкт і знайти для нього фінансування — це часто питання особистої ініціативи.

Наприклад, в одному з ліцеїв директор постійно шукає можливості: реконструкції, грантові кошти. Після того як там оновили харчоблок, ліцей подався і, наскільки я знаю, вже отримує кошти на встановлення сонячних панелей. А буває інакше: людина не бачить сенсу щось починати. Тож людський фактор і залученість — це дуже важливо.

МПР: Розкажіть детальніше про харчоблоки.

Антон Стасік: За словами представників громади, Коломия — перша громада в Україні, яка за грантові кошти повністю оновила харчоблоки в усіх своїх опорних закладах освіти. Це шість об’єктів, вони вже завершені. Усе зробили приблизно за пів року.

Харчоблоки виконані в одному стилі, з сучасним обладнанням. Організація роботи харчоблоків передбачає застосування процедур, заснованих на принципах HACCP, спрямованих на забезпечення безпечності харчових продуктів. харчових продуктів.

МПР: Для кого вони працюють?

Антон Стасік: Насамперед для учнів. Наприклад, у розрахунках по Ліцею №1 зазначено, що послугою харчування користуватимуться 1 647 осіб, із них 92 — внутрішньо переміщені особи, і ще близько 200 працівників закладу.

У майбутньому громада бачить ширшу роль цих харчоблоків — як частину продовольчої безпеки та стійкості громади. Але вони тільки запустилися, тож про це говорити ще рано.

МПР: Чи були складнощі з цими об’єктами?

Антон Стасік: Так, і вони досить буденні. В одному з ліцеїв не вистачає потужності електромережі, щоб підключити нове обладнання. Школа вже довго домовляється з енергетиками про підключення. Це добре показує, що навіть завершений проєкт залежить від багатьох зовнішніх речей.

МПР: Чи відрізняється співпраця з громадами Івано-Франківщини та Херсонщини?

Антон Стасік: Відрізняється. Коломия — велике місто в тиловій громаді, там зрозуміло, хто за що відповідає. Але й перевірок там багато, тому до нашого приїзду ставляться більш буденно і формально — як до ще одного візиту.

У сільських громадах Херсонщини інакше. Там приїзд експерта — подія. Люди готові максимально долучитися і відверто розповісти про проблеми, бо їх рідко чують. І все це — в умовах постійної небезпеки.

МПР: Наскільки громада працює зі стратегічними документами?

Антон Стасік: У Коломиї з цим добре. Нещодавно громада оновила середньостроковий план інвестицій. Тобто працюють не лише над конкретними об’єктами, а й над програмними документами, як і має бути. У маленьких громадах це важче, бо там усі відповідають за все одночасно.

МПР: Що далі?

Антон Стасік: Наступний візит запланований на початок листопада. Мета — дозібрати інформацію, якої бракує для повної картини по кожному об’єкту. Після цього ми підготуємо паспорти об’єктів. А ще хочемо разом із представниками громади розповісти про конкретні випадки: що вдалося, а що гальмує. Наприклад, як затримка фінансування і курсові коливання впливають на реальний проєкт і що з цим можна робити.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Відкрита громада, прозорі інвестиції», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

За зміст публікації відповідає ГС «Мережа правового розвитку»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».






НАШУ РОБОТУ СВОЇМ ВНЕСКОМ

Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Коментарі

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

0 800 331 113

з 10:00 до 17:00, безкоштовно по Україні

Онлайн-чат

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00 щодня.

Чат-бот

Поставте питання через LawLink Bot в будь-який зручний спосіб. LawLink Bot — це розумний та цифровий юридичний помічник, якого створила Мережа правового розвитку.

connect

Наші ініціативи

Мережа правового розвитку реалізує комплексні проєкти, спрямовані на посилення прав людини, розвиток спроможних громад та розбудову сталих інструментів доступу до правової допомоги. Ми працюємо на перетині адвокації, правопросвіти, локальної координації гуманітарного реагування

support

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×