Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Дата публікації: 11.12.2024

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Впродовж другої фази проєкту «Відчуття безпеки, соціальна згуртованість та діалогові практики: пошук оптимальних інструментів на рівні громад» у Коломийській громаді Івано-Франківської, Турбівській громаді Вінницької та Шевченківській громаді Миколаївської області апробовано інструменти для поліпшення відчуття безпеки. Якими вони були та як спрацювали, розповідаємо в цьому матеріалі.

Коломийська громада Івано-Франківської області

Обґрунтування вибору інструментів впливу

Соціологічне опитування жителів Коломийської громади показало високу стурбованість ризиками втрати роботи, а відповідно, і засобів для існування. Понад 60% респондентів відповіли, що не мають змоги жити довше, ніж один місяць, втративши роботу або соціальні виплати, а 80% — мають збереження, яких вистачить лише на місяць. Також, за даними опитування, серед найбільших занепокоєнь — страх загрози життю та здоров’ю через воєнні дії, погіршення стану здоров’я та нестачі коштів на лікування.

Спираючись на дані соціологічного дослідження експерти проєкту виокремили три ключові напрями, що викликають відчуття небезпеки у жителів громади, та обрала інструменти для покращення відчуття безпеки. Йдеться про напрями:

• економічної безпеки у зв’язку зі складною та непередбачуваною соціально-економічною ситуацію у державі;
• безпеки здоров’я та життя у зв’язку з уявленням про договартісність та недоступність ліків і медичних послуг;
• а також напрям фізичної та фінансової безпеки — через стурбованість поширенням злочинності.

Здійснені заходи

Локальна команда започаткувала партнерство з Коломийським міськрайонним центром зайнятості та дізналася про актуальні програми працевлаштування.

«Ми вирішили популяризувати ці програми, якими люди менше користуються або взагалі не знають про них. Ставили перед собою завдання розширити аудиторію роботодавців шляхом донесення у легкій формі, у вигляді відеоролика, інформації про можливості компенсації за працевлаштування людей із інвалідністю, працевлаштування людей до 25 років на перше робоче місце або до 35 років на друге робоче місце. Таким чином і шукачі роботи знаходитимуть собі місця, і роботодавці менше хвилюватимуться за свій бізнес чи неможливість працевлаштувати різні категорії осіб, наприклад, внутрішньо переміщених», — розповідає голова ГО «Трикутник», координаторка локальної команди Соломія Зінець-Мацишин.

За словами координаторки, центр зайнятості має різні умови компенсації за працевлаштування для виконання суспільно-корисних громадських та інших робіт тимчасового характеру.

«Насправді зараз досить багато людей можуть отримати компенсацію, наприклад, за плетіння сіток для потреб війська, чим часто займаються люди пенсійного віку і ті, які поки що не змогли знайти іншу роботу», — уточнює Соломія Зінець-Мацишин.

Детальні умови компенсації команда проєкту виклала в тематичному інформаційному буклеті. Ще один буклет стосується можливостей перекваліфікації, отримання ваучерів на навчання та грантових програм на відкриття власної справи для ветеранів та їхніх сімей.

«Цей буклет ми підготували для того, щоб люди знали: якщо за їхнім фахом вони не можуть знайти роботу в нашому регіоні, за короткий час, у середньому за чотири-шість місяців, у різних технікумах та коледжах по всій Україні, можна отримати нову професію. Під час навчання надається проживання в гуртожитку, а перелік професій, на які можна перекваліфікуватися, доволі широкий», — зазначає Соломія Зінець-Мацишин.

Для поліпшення відчуття безпеки за напрямом турботи про здоров’я та життя команда проєкту провела інформаційну кампанію про Програму медичних гарантій від Національної служби здоров’я України (далі НСЗУ).

«Програма фактично забезпечує великий перелік медичних послуг на безкоштовній основі. Тобто НСЗУ оплачує закладам ці послуги. Але часто жителі нашої громади не поінформовані, а через це поширений загальний страх захворіти і не мати можливості лікуватися», — розповідає експерт проєкту від ГО «Трикутник» Михайло Данищук.

У межах інформаційної кампанії поширена низка дописів про Програму медичних гарантій, безоплатні послуги місцевих медичних закладів для всіх громадян, громадян із категорії переселенців та військовослужбовців.

За третім напрямом локальна команда заручилася підтримкою місцевих правоохоронних органів. Як з’ясувалося, попри те, що під час опитування респонденти висловлювали занепокоєння через поширення злочинності, насправді її рівень в останні роки не зріс, а знизився. Проте поширився такий вид злочинності як шахрайство у мережі — кіберзлочинність, жертвами якого часто стають люди старшого віку. Тому команда проєкту разом із поліцейськими провела для цієї категорії громадян тренінг щодо запобігання злочинам у мережі та телефонному шахрайству.

Інший просвітницький захід був присвячений загалом темі злочинності у Коломийській громаді, а також містив важливу практичну складову — навчання домедичній допомозі.

Турбівська громада Вінницької області

Обґрунтування вибору інструментів впливу

Занепокоєння жителів Турбівської громади близькі до тих, які спостерігаються у Коломиї. Згідно з результатами соціологічного опитування, серед факторів, які найбільше викликають відчуття небезпеки у громаді: брак коштів при потребі звернення до лікаря в умовах платності медичних послуг, поширеність фінансового шахрайства з банківськими картками, загроза для життя і здоров’я, яку несуть ворожі дрони типу Shahed та інші. Відповідно, локальна компанда проєкту вирішила застосувати інструменти впливу для поліпшення відчуття безпеки саме за цими трьома напрямами:

• економічна безпека та доступність підтримання і відновлення здоров’я;
• інформаційна та фінансова безпека;
• безпека життя та здоров’я.

Здійснені заходи

Зважаючи на такі перестороги, висловлені респондентами, локальна команда проєкту провела у громаді інформаційні зустрічі на тему доступності медичних послуг за Програмою державних гарантій. Цільовими групами були визначені працівники органу місцевого самоврядування, персонал лікарні та вчителі.

«Ми передали ноутбук для оснащення робочого місця працівника реєстратури Турбівської селищної лікарні, провели навчання з опанування навичок пошуку профільних фахівців в обласному центрі та постановки в електронну чергу для потрапляння на прийом до лікаря», — розповідає координатор локальної команди, юрист, керівник ГО «Подільський центр прав людини» Михайло Бардин.

Пошук профільного фахівця та запис на прийом до лікаря через електронну чергу — це нова послуга у Турбівській лікарні, яка з’явилася завдяки проєкту.

«Також ми поширили інформаційні буклети про медичні послуги в медичних закладах Турбівської громади з контактними даними для можливості дистанційного зв’язку, передали лікарні презентаційні відеоматеріали, які демонструються на цифровому екрані. Люди, які сидять у черзі до лікаря, одночасно отримують інформацію про доступність медичних послуг за Програмою державних гарантій», — додає експертка локальної команди Оксана Яцюк.

Для протидії тенденціям зростання тривожності через недоступність правдивої інформації та загрози втрати заощаджень локальна команда розробила інформаційні матеріали та провела інформаційні зустрічі на тему «Інформаційна безпека. Як не стати жертвою карткових шахраїв?». За словами Оксани Яцюк, тема дійсно виявилася актуальною, адже серед учасників зустрічей були люди, які нещодавно стали жертвами шахраїв.

«Коли ми проводили інформаційний захід для старших школярів ліцею №2 в селищі Турбів, то вчителі, які спостерігали за порядком, підійшли до Оксани Яцюк і попросили провести такий же інформаційний захід безпосередньо для педагогів ліцею. Тобто рівень зацікавленості конкретної тематикою все ще дуже високий», — зауважує Михайло Бардин.

У селі Стара Прилука після зіткнення з «шахедом» впав літак і пошкодив одне з домогосподарств. Цей факт відчутно стривожив жителів Турбівської громади. Зокрема, у своїх відповідях під час соціологічного опитування вони вказували на високий рівень тривоги через ризики для життя, здоров’я та майна, які можуть спричинити прильоти крилатих ракет і дронів. Тим часом місцеві підлітки та молодь полюбляють їздити вулицями населених пунктів громади на мопедах і мотоциклах, звуки яких нагадують звучання «шахедів» та викликають додаткову тривогу. Причому у більшості випадків водії транспортних засобів не мають відповідних прав на керування ними, можуть порушувати правила дорожнього руху, значно перевищувати допустиму швидкість.

«Ми зробили припущення, що підлітки реалізують себе в їзді на мотоциклах і мопедах через те, що не мають якісного дозвілля. Вирішили зацікавити підлітків настільними іграми, які дають можливість розвитку і здобуття додаткових навичок спілкування. Так виникла ідея молодіжного простору з настільними іграми», — ділиться Михайло Бардин.

У результаті реалізації ідеї сформувались два осередки молодіжного простору: в селі Вахнівка на базі місцевого будинку культури і в Турбові на базі піцерії. У кожному з осередків уже відбулося по три-чотири заходи.

«Мені здається, що функціонування таких молодіжних осередків є перспективним із точки зору безпеки, у тому числі завдяки тому, що дозволяють батькам менше тривожитися за своїх дітей: чи у безпеці вони, чим вони займаються, чи мають можливості для інтелектуального розвитку. З іншого боку, дітям також сподобалося: спочатку ми їх запрошували, а далі вони зацікавилися і вже самі приходили», — зауважує Оксана Яцюк.

На завершальній зустрічі локальна команда проєкту передала завідувачці Вахнівського будинку культури набір із чотирьох настільних ігор для використання в сільському осередку молодіжного простору.

Шевченківська громада Миколаївської області

Обґрунтування вибору інструментів впливу

На відміну від двох попередніх громад, які нині, під час війни, називаємо тиловими, Шевченківська громада знаходиться у прифронтовій області, окремі її села були окуповані впродовж перших дев’яти місяців 2022 року і мають значні пошкодження як адміністративних, так і житлових будівель. На відчуття безпеки/небезпеки жителів громади впливає як травматичний досвід попередніх декількох років, так і напруга та невизначеність сьогодення.

Через те, що під час опитування жителі громади назвали серед факторів, які найбільше впливають на відчуття безпеки відсутність своєчасного доступу до інформації, неможливість доступу дітей до якісних та безпечних освітніх послуг та  убезпечення життя та здоров’я від воєнної загрози, локальна команда проєкту обрала такі інструменти впливу:

• навчання провідних спеціалістів громади «Ресурси для професіоналів: психологічна допомога»;
• тренінги з протимінної безпеки та з надання домедичної допомоги;
• підвищення рівня медійної грамотності;
• тренінги щодо використання укриттів під час тривоги у навчальних закладах.

Здійснені заходи

У межах проєкту локальна команда Шевченківської громади провела низку тренінгів для працівників галузі соціального захисту та культури. Отримавши та випробувавши на власному досвіді різні арттерапевтичні техніки та практики психологічного розвантаження, нині фахівці самостійно поширюють психологічну просвіту серед жителів своїх населених пунктів. На переконання експертки проєкту Ірини Шаптали, цей напрям роботи важко переоцінити, адже турбота про ментальне здоров’я є базовою потребою нашого часу, задовольняючи яку вдається знижувати рівень тривожності та поліпшувати відчуття безпеки життя.

«Найбільше позитивних відгуків від жителів громади ми отримали за результатами навчань із медіаграмотності. У цьому питанні працівники культури продовжують співпрацювати з поліцейськими офіцерами громади, доносячи людям інформацію про те, як не піддаватися маніпуляціям інтернет-шахраїв. За результатами анкетування можна стверджувати, що ми досягли більшої обізнаності жителів та, сподіваємося, дещо знизився рівень їхньої тривожності, зумовлений фактором небезпеки у мережі», — розповідає Ірина Шаптала.

У громаді також продовжується навчання з протимінної безпеки та домедичної допомоги, оскільки ризик виникнення надзвичайних випадків у громаді залишається високим.

«На жаль, через перебої з електропостачанням на цей час лише частина працівників органів місцевого самоврядування й охочих жителів громади змогли пройти сертифіковане навчання з надання домедичної допомоги. Проте у населених пунктах знають, хто ці люди, і що до них можна звертатися у разі необхідності. Це надає певне заспокоєння», — зазначає Ірина Шаптала.

Зі слів експертки, етап апробації інструментів довів запит жителів на «чисту», перевірену інформацію, а також на неформальне спілкування з представниками ОМС, щоб почуватися готовими до викликів, об’єднаними та отримувати взаємну підтримку.

Залучена експертка проєкту, соціологиня Марина Шпікер вважає, що здійснені під час проєкту інтервенції у громадах були точковими, оскільки не дозволяли одразу охопити широке коло осіб. 

«Проте позитив полягає у тому, що локальні команди досягли поставленої мети, роблячи не те, що могло б бути ідеальним, а те, що є можливим тут і зараз та вже приносить певні зміни», — підкреслює Марина Шпікер.

«Нам вдалося протестувати різні рішення для зміни відчуття безпеки у громадах у кращий бік. І зворотний зв’язок учасників та учасниць показує, що ці рішення виявилися правильними. Результат від застосування кожного конкретного інструменту впливу був позитивним. Ми зробили насправді декілька важливих кроків до посилення спроможності ключових гравців на місцевому рівні розробляти дієві безпекові політики, які грунтуються на актуальних даних та мають реалістичні плани впровадження», — підсумовує директор зі стратегічного розвитку Мережі правового розвитку Віталій Охріменко.

Обрані інструменти впливу зарекомендували себе, як дієві. Деякі з них принесли у громадам нові усвідомлення, зміни та перетворення, завдяки яким життя людей у них уже не буде таким, як раніше. Заплановані на 2025 рік кроки будуть спрямовані на впровадження отриманого досвіду в конкретні рішення та масштабування інструментів впливу, перетворюючи їх в системні дії місцевого самоврядування, поліції, центрів зайнятості, лікарень та інших інституційних гравців у сфері безпеки.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.