Відкрита дискусія тренди в громадах: досвід громадських радників

Автори: Євген Полтенко - Виконавчий директор Мережі правового розвитку. 
Денис Губашов - комунікаційний менеджер Мережі правового розвитку. 
За матеріалами наданими Українською фундацією правової допомоги.

Громадські радники презентували власні реалізовані ініціативи під час Відкритої дискусії “Тренди в громадах: досвід громадських радників” в прес-центрі Мультимедійної платформи іномовлення України “УКРІНФОРМ” 15 липня 2019 року. До участі в заході долучився Виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко. 

В ході дискусії обговорили питання викликів для громадських радників, партнерської підтримки від громадських організацій, форм співпраці з державними та недержавними провайдерами правової допомоги. Захід модерувала Ірина Славінська

На заході виступили представники донорських організацій, Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги та громадських організацій, а також безпосередньо громадські радники. 

На фото: Катерина Єрошенко – Координаторка проектів Української фундації правової допомоги, Євген Полтенко – Виконавчий директор Мережі правового розвитку.

Євген Полтенко – Виконавчий директор Мережі правового розвитку

“Робота громадського радника є непростою, часто виснажливою і навіть небезпечною. Але на цьому шляху до справедливості для всіх вони не одні. Організації громадянського суспільства йдуть пліч-о-пліч з українськими параюристами.

В ці дні у Нью-Йорку під егідою ООН відбувається політичний форум високого рівня. Форум, тема якого «Посилюючи людей та забезпечуючи інклюзивність й рівність», є перегляд прогресу за 6 цілями сталого розвитку. Загалом цілей сталого розвитку, яких країни-члени ООН домовилися досягти до 2030 року, є 17. Одна з 6 цілей, яку планується розглянути на форумі, — ціль 16 «Сприяння побудові миролюбного й відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях».

На жаль, висновки форуму щодо прогресу за ціллю сталого розвитку 16 будуть невтішними. За оцінками міжнародної організації World Justice Project 5 мільярдів людей живуть поза захистом закону. Тоді як ще 10 років тому ця оцінка була на рівні 4 мільярдів. Тобто очевидним є не прогрес, а регрес. Також очевидним є той факт, що просте масштабування інституцій формальної системи правосуддя не працює. Більше судів та суддів, більше прокурорів та поліцейських, більше адвокатів та юристів далеко не завжди означають більше справедливості у суспільстві. Якщо ми дійсно хочемо дати адекватну відповідь на цей глобальний виклик, ми маємо шукати її у посиленні спроможності людей самим вирішувати та запобігати правовим проблемам і конфліктам.

Саме параюристи (paralegals), як їх знають у світі, або громадські радники (все більш поширюваний в Україні термін на означення параюридичної спільноти), покликані стати провідниками правової самозарадності, стати агентами змін, які, будучи частиною громади, на базовому низовому рівні допомагають людям долати шлях від розуміння закону та використання його можливостей на вирішення індивідуальних чи колективних правових проблем до трансформаційних змін. Змін, які роблять закони й системи кращими, більш дієвими, орієнтованими на реальні потреби людей.

В цьому сенс існування й діяльності громадських радників. Сенс, який є спільним і для нас. Об’єднуючи 24 організації громадянського суспільства з 15 областей України, Мережа правового розвитку вже ось як 10 років працює для управоспроможнення українських громад на вирішення правових проблем та конфліктів у правовий спосіб. Наші юристи й адвокати реалізують цю місію, роз’яснюючи людям базову правову інформацію, надаючи їм підтримку в судах у найбільш резонансних справах, досліджуючи, що працює, а що ні у сфері доступу до правосуддя, пропонуючи та втілюючи рішення, які спираються на реальні правові потреби людей.

Зрозуміло, що наших можливостей та ресурсів ніколи не буде достатньо для того, щоб задовольнити всіх потребуючих, для того, щоб фізично дістатися до кожної громади. Тоді як у кожній громаді, у кожній традиційно закритій спільноті чи групі зі специфічними потребами цілком реально може з’явитися свій громадський радник, який допоможе своїй громаді:

  • ідентифікувати та зрозуміти проблему, її правову сутність;
  • визначити, які правові механізми чи засоби можливо застосувати до вирішення цієї проблеми;
  • якщо вирішення проблеми лежить за межами надання базової правової інформації чи знань і досвіду громадського радника, то з’єднати людину з професійними правниками або відповідними службами;
  • і навіть перенаправивши людину, роль громадського радника залишається критично важливою для відстеження подальшого процесу вирішення проблеми, для надання людині необхідної моральної та консультаційної підтримки на часто нелегкому і непростому шляху до вирішення правової проблеми (за принципом «Я не вирішу цю проблему за тебе. Ми вирішимо її разом і, таким чином, станемо сильнішими перед викликами майбутніх проблем»).

На всіх цих основних стадіях діяльності громадських радників Мережа правового розвитку готова надавати (і вже надає) їм підтримку і допомогу. Громадський радник починається з навчання. В Україні зусиллями партнерських організацій та установ, до кола яких має честь бути долученою Мережа правового розвитку, створена та вже третій рік поспіль успішно реалізується навчальна програма з підготовки громадських радників. Ця параюридична програма за своєю структурою та глибиною змістовного наповнення не має аналогів у світі. Та для того, щоб підтримувати сталу та ефективну діяльність громадських радників, лише самої навчальної програми, навіть найкращої у світі, недостатньо.

Стала і, що важливо, спроможна спільнота громадських радників неможлива без:

  • постійного навчання (поновлюваного — refreshing та в процесі здійснення практичної діяльності — ongoing), обміну досвідом та практиками;
  • супроводу, менторської та консультаційної підтримки від професійних правників (супервізія);
  • комунікації з громадою, її мобілізації до спільних дій;
  • документування справ, з якими працюють громадські радники, для формування доказової бази, що необхідна, як для підвищення ефективності роботи й навчання, так і для здійснення результативних адвокаційних зусиль.

Саме у підтримці цих життєво важливих елементів розбудови спільноти громадських радників вбачає свою активну роль Мережа правового розвитку. Організація належним чином цієї роботи дозволить громадським радникам не лише концентруватися на вирішенні індивідуальних кейсів, а досягати значно більшого — управнення, управоспроможнення людей, щоб ніхто не залишився осторонь захисту закону, щоб люди знали закон, самостійно вміли його застосовувати та навіть вимагати зміни законів, якщо вони не працюють або працюють не на користь людей.

Робота громадського радника є непростою, часто виснажливою і навіть небезпечною. Але на цьому шляху до справедливості для всіх вони не одні. Ми йдемо разом, на крок попереду.

На фото: Микола Сіома – директор Всеукраїнської благодійної організації «Українська фундація правової допомоги»

Микола Сіома, директор Всеукраїнської благодійної організації «Українська фундація правової допомоги». 

“Громадський радник – це провідник у світ юриспруденції, світ державних сервісів для людей, які дуже часто ігнорують такі сервіси. Дуже часто люди вирішують свої правові питання через друзів, знайомих. Тому формулювання артикульованого запиту від громади – це перший виклик для громадського радника. Другий важливий виклик перед громадським радником – створення довіри. Якщо запит буде сформовано, люди будуть звертатись, але не будуть отримувати того, чого вони дійсно хочуть, адже постане питання можливості співпраці з громадськими радниками взагалі”.

На фото: Ольга Гальченко – координаторка Програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду «Відродження»

Ольга Гальченко,  Координаторка Програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду «Відродження», розповіла, що по всій Україні працюють громадські радники, які покликані надавати правову допомогу жителям своєї місцевої громади у найбільш типових для них питаннях. До кінця цього року в країні буде вже 150 громадських радників. 

“Критерії відбору громадського радника: це мають бути люди з невеликих громад, тобто, ми розраховуємо, що ця людина виконує свою діяльність в невеликій обмеженій спільноті, де її знають, де вона знає про проблеми і потреби цієї спільноти, також ця людина має бути активною”.

На фото: Валентина Мудрік – радниця з питань роботи з громадянським суспільством Програми USAID «Нове правосуддя» (зліва)

Валентина Мудрік, радниця з питань роботи з громадянським суспільством Програми USAID «Нове правосуддя». “Ми бачимо необхідність розвитку спільноти громадських радників через розширення доступу до правосуддя. Громадські радники виконують дуже специфічну роль, бо не всі життєві і правові проблеми можна вирішувати через судові органи. Дуже багато проблем людини можна вирішити без звернення до суду”.

На фото: Олександр Баранов – заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги

Олександр Баранов, заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги, висвітлив можливості перенаправлення запитів, з якими звертаються до громадських радників, до представників системи безоплатної правової допомоги  або інших провайдерів правової допомоги. В такому випадку клієнт отримує безпосередню правову допомогу уже в центрі або бюро системи БПД. 

На заході громадські радники презентували ініціативи, які вони наразі реалізують у своїх громадах.

Громадські радниці з Первомайська Ірина Островська та Наталія Клименко представили проект “Залучення молоді до прийняття рішень”. В результаті було сформовано молодіжну раду при міській раді. Для цього громадські радниці займались інформуванням жителів про існуючі можливості співпраці з владою, виявленням ідей щодо бажаних змін в житті містян, пошуком зацікавлених кандидатур. Як результат, молоді люди зможуть відстоювати свої ідеї перед депутатським корпусом, ідеї будуть почуті!

Ініціатива  “Ні конфліктам – так громадянській освіті в школах” реалізована Анатолієм Левчуком та Марією Никитюк з с. Баїв. Громадські радники долучили до ініціативи школярів та організували простір для громадянської освіти та відпочинку в школі. Як результат, вдалось покращити знання школярів з фінансової грамотності, захисту своїх прав тощо. 

Фьодор Руденко з міста Слов’янськ реалізував інформаційно-просвітницьку кампанію “Справи співвласників”, метою якої було інформувати і навчити співвласників багатоквартирних будинків процедурним положенням щодо дбайливого розпорядження спільною власністю. Як результат, вдалось навчити оформлювати побажання співвласників, перевіряти правову інформацію.

Громадська радниця Лариса Карпова з Полтави розказала про свій досвід щодо правопросвітництва в громадах міст Решетилівка, Кобеляки та Полтава. Ініціатива реалізовувалась з метою розвитку в кожному місті активіста, який би взяв на себе роль громадського радника та допомагав у вирішенні найбільш актуальних питань містян. 

В Покровську Тетяною Моісеєвою-Шиленко було реалізовано ініціативу “Аніматори громади”, яка була спрямована на те, щоб знайти активних громадян в селах Покровського району, навчити їх користуватися інструментами впливу на владу  та взаємодії з громадою, надихнути на створення позитивних змін та налагодження співпраці в своїх громадах. В результаті було налагоджено співпрацю між активістами 5-и сіл, підвищено компетенції місцевих жителів та створено сприятливе середовище для формування сталої ОТГ.

Ініціатива громадського радника Василя Бороздіна була реалізована в м. Шостка та стосувалась питань безпеки в громаді, зокрема, стану доріг, можливості працевлаштування та екології. Вдалось створити робочу групу з жителів міста та напрацювати план першочергових дій для покращення ситуації.  

На фото: відкрита дискусія щодо ролі громадських радників в розбудові правового суспільства

 Повну трансляцію заходу, ви можете подивитись за  цим посиланням

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя». Мета програми – надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією. Детальнішу інформацію про програму можна отримати за телефоном +38 (044) 581-3303, на вебсайті www.newjustice.org.ua або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/usaid.newjustice/

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00 у будні дні (обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×