Відсутність документів на нерухомість — одна із критичних перепон отримання компенсації через єВідновлення

Дата публікації: 30.08.2024

Каріна Гановська, менеджерка з комунікацій та посилення партнерства

Мешканці деокупованих громад України, зокрема у Миколаївській та Херсонській областях, нерідко постають перед труднощами під час отримання компенсацій за програмою єВідновлення, яка спрямована на допомогу в ремонті та відновленні пошкоджених будинків.

На фото: представник Данської ради у справах біженців (DRC) Сергій Булаківський

За інформацією представника Данської ради у справах біженців (DRC) Сергія Булаківського, найпоширенішими серед перепон при зверненні є відсутність документації, недоступність БТІ, перевищення встановленого ліміту збитків, а також проблеми, пов’язані з важкодоступністю деяких територіальних громад та невидачею пластикових карток. Значні труднощі можуть виникнути внаслідок передчасного припинення права власності на зруйноване житло. Не менш актуальними залишаються проблеми, пов’язані з деякими категоріями співвласників пошкодженого житла, серед яких малолітні співвласники, співвласники-іноземці, співвласники з неповною дієздатністю, подружні пари. Також додатковою перепоною може стати недоступність співвласників.

Із цими проблемами стикаються під час надання правової інформації і юристи гуманітарного реагування платфоми локальної координації Link.

«Із досвіду роботи в громадах Миколаївщини та Херсонщини серед найгостріших  проблем також є відсутність правовстановлюючих документів на нерухомість», — розповідає старша координаторка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку Валентина Никончук. 

Багато мешканців/ок купували майно за усною домовленістю, яка закріплюється у більшості випадків розпискою. Це ускладнює підтвердження прав на власність, особливо в умовах, коли документи були втрачені або знищені внаслідок війни, а попередній власник не виходить на зв’язок.

Юридичний компонент платформи Link, який впроваджує Мережа правового розвитку за підтримки уряду Великобританії, активно працює над розв’язанням цих проблем, надаючи консультації, під час яких жителям/кам громад допомагають зрозуміти їхні права та можливості. Після виявлення потреб юристи надають правову інформацію. У разі запитів на вторинну правничу допомогу, перенаправляють до організації, яка надає такі послуги.

«Для ефективного розв’язання питання важливо не лише забезпечити клієнта якісною інформацією про можливості отримання допомоги, але й створити умови для підтримки на всіх етапах процесу. Це означає, що він повинен бути повністю обізнаний про організацію, до якої його направляють, мати доступ до контактної інформації та розуміти, які кроки будуть зроблені далі. Також важливо враховувати фізичні можливості клієнта дістатися до організації або ж забезпечити дистанційний зв’язок, якщо це необхідно. Після перенаправлення ми залишаємось на зв’язку з клієнтом та супроводжуємо його до моменту повного вирішення проблеми», – розповідає юристка гуманітарного реагування Ярослава Сулімова.  

Для прикладу Ярослава Сулімова наводить реальний випадок, який ілюструє складність ситуацій. Жінка з Миколаївської області придбала приватний будинок за розпискою з надією, що набула права власності. Однак розписка лише підтверджує факт передачі коштів, але не дає права власності на нерухомість, оскільки офіційна угода купівлі-продажу не була оформлена. 

Колишня власниця, яка за документами досі володіє будинком, перебуває у критичному стані через онкологічне захворювання і може померти будь-якої миті. Після її смерті право власності на будинок перейде до спадкоємців, а не до нової господарки. 

Основна проблема полягає в тому, що жінка не може отримати офіційну адресу для свого будинку, оскільки правовстановлювальні документи не оформлені на нову власницю належним чином. Юристи гуманітарного реагування надали жінці первинну консультацію та направили до організації «10 квітня», де фахівці продовжують працювати над її випадком.

Щоб уникнути правових ускладнень, Ярослава Сулімова рекомендує використовувати наступний алгоритм для встановлення права власності на житло:

1. Перевірка наявних документів. Переконайтеся, що ви є власником майна на законних підставах. До них відносяться певні дії, спрямовані на належне оформлення документів для подальшого володіння. Наприклад, свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину. 
2. Оформлення домовленостей у разі відсутності нотаріально посвідчених документів. Якщо попередні домовленості між сторонами не  були належним чином оформлені, необхідно звернутися до нотаріуса для підготовки договору купівлі-продажу. Купівля житла відбувається виключно через укладання договору купівлі-продажу, який посвідчується нотаріусом.
3. Звернення до суду (якщо потрібне визнання права власності). Якщо право власності на майно було оформлене неналежним чином, наприклад, на підставі усних домовленостей або нотаріально завіреної розписки про передачу коштів за житло, а місцеперебування попереднього власника невідоме, укласти нотаріально посвідчену угоду стає неможливо. У такому випадку зверніться до суду з позовом про визнання права власності. До нього додайте всі наявні документи, які підтверджують ваше право володіння. 
4. Реєстрація права власності. Після набуття права власності на нерухомий об’єкт (житло), необхідно внести відомості про власника та сам об’єкт до реєстру речових прав. Передбачено кілька способів внесення інформації про власника до Державного реєстру прав на нерухоме майно: через портал Дія, Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) або через нотаріуса.
5. Отримання витягу з Державного реєстру речових прав. Для отримання витягу про права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, необхідно звернутися до Міністерства юстиції України. Отримати витяг можна, подавши відповідну заяву та документ, що підтверджує сплату адміністративних послуг. 

Замовити послугу можна онлайн на порталі Дія  https://bit.ly/3MmnyfW) та офлайн (районні державні адміністрації, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, міські, районні ради; державні реєстратори прав на нерухоме майно; приватний нотаріус; державні нотаріальні контори). 

Цей порядок актуальний для більшості випадків, проте в індивідуальних ситуаціях в нагоді стане  звернення за допомогою до юристів за додатковим роз’ясненням. 

Для отримання детальнішої інформації та консультацій скористайтеся онлайн-чатом Мережі правового розвитку за посиланням: https://bit.ly/uridychnadopomoga.

Детальніше про роботу Link https://link.ldn.org.ua

Можливості приєднатись до команди https://ldn.org.ua/announcement/

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.