Як експерти Мережі правового розвитку працюють для прискорення відбудови Посад-Покровського на Херсонщині

Дата публікації: 28.02.2025

Авторка: Оленка Гелетюк, експертка з комунікацій, засновниця і головна редакторка «ГЛУЗD»

Розбиті будинки, понівечені вулиці та людські життя  —  це наслідки вторгнення Росії на територію України. У межах проєкту «Право на відновлення: захист майнових прав та прозорість відбудови», який впроваджує Мережа правового розвитку, залучені експерти, юристи Антон Стасік та Андрій Александрович надають юридичну допомогу людям, що втратили житло  —  відновлюють документи тих, хто не може підтвердити права власності на свій діам, а також проводять моніторинг, щоб стежити за прозорістю відбудови с. Посад-Покровське, Херсонська область. 

Ця діяльність проходить в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Далі в цьому інтервʼю розповідаємо про досвід у громадському моніторингу, труднощі, з якими стикаються експерти та результати, яких прагнуть досягнути.

МПР: Розкажіть про свій попередній досвід: чи були ви раніше залучені до процесів моніторингу чи схожих проєктів?

Антон Стасік: Ще з 2016-го року я був долучений до діяльності антикорупційної комісії при Запорізькій обласній державній адміністрації. І в межах цієї діяльності, ми  працювали з відкритою інформацією, зі зверненнями та напрацювали певний алгоритм моніторингу публічних закупівель. У той час активно впроваджували систему ProZorro і там багато було незрозуміло — як вона працює, як з нею працювати. Тоді ми розробили певну систему індикаторів, на підставі якої можна було побачити загальну картинку щодо наявності корупційних ризиків під час закупівель.

Також вже тривалий час я займаюсь адвокатською діяльністю, навички з моніторингу знадобилися теж. Раніше ці сфери у моєму професійному житті не перетиналися, аж доки, спільно з Мережею правового розвитку, не народився проєкт  «Право на відновлення: захист майнових прав та прозорість відбудови»

Вирішив спробувати себе і більш системно працювати в моніторингу.

Андрій Александрович: Я маю чотири роки досвіду у сфері моніторингу. Ми моніторили державні закупівлі, які стосуються медичного напрямку в Запорізькій області.

Ми реалізували проєкт із залученням міжнародних коштів для переоснащення медичних закладів у Запоріжжі, що збігся з регіональною медичною реформою та об’єднанням деяких установ. В межах моніторингу ми надсилали офіційні запити, спілкувалися з медичними працівниками та створювали громадські структури. Ці структури були спрямовані насамперед на захист прав працівників медичної сфери.

Тому я знаю не просто з книжок про те, як вибудовується моніторинг, яким чином готується кошторисна документація, як погоджується, які витрати реально здійснюють.

Цей попередній досвід мені допомагає і сьогодні.

МПР: Як працює громадський моніторинг? У чому його особливості і переваги?

Антон Стасік: Це робота з відкритими даними  —  із запитами в межах цієї діяльності. Ми також знаходимо корупційні ризики в процесі відновлення.  Аналізуємо як саму процедуру закупівлі, так і подальший процес здійснення робіт. 

МПР: На які основні проблеми ви звернули увагу під час моніторингу впровадження програми з відбудови в с. Посад-Покровське?

Андрій Александрович: Ми почали збирати інформацію, яка була в публічному просторі, й аналізувати про відбудову в Пасад-Покровському ще в 2024 році.

Це був крутий експериментальний проєкт, на реалізацію якого залучали шалені гроші. Але на якійсь підставі будівництво повністю призупинилося і ми намагалися з’ясувати, що є перешкодою і які виклики з’явилися на той час, щоб дати громаді зворотній звʼязок.

Ми попередньо моніторили публічний простір: яку інформацію оприлюднювали для місцевих мешканців. Ми аналізували у цій комунікації, як на горизонтальному, так і на вертикальному рівнях в громаді, бо не могли зрозуміти, де з’являється викривлення інформації, бо люди повністю не розуміють яким чином відбувається пріоризація цих об’єктів відновлення.

Рівень довіри до органів місцевого самоврядування, взагалі до будь-яких державних проектів дуже знизився. Це наслідок того, що люди перебувають в інформаційному вакуумі, з ними не комунікують як відбувається процес відбудови, чому така почерговість, на якому етапі відбудова їхніх домівок. 

Антон Стасік: На прикладі Посад-Покровського ми виявили, що постанова, яка регулює питання реалізації експериментального проєкту, передбачає можливість відбудови знищеного будинка за умови, якщо  у його власника належним чином оформлено право власності на нерухоме майно. Так ми зустрілися із питанням, що дуже велика кількість людей не мають документів, які підтверджують їхнє право власності.

Буває так, що люди живуть в одній хаті багато років, вона передається поколіннями, але немає документів і держава фактично не бачить, що хто є власником. Люди не продають свій будинок, і ніяких угод не укладають. Про нього може навіть не бути інформації в реєстрі. А документ про право власності — один з обов’язкових критерій для можливості отримання компенсації за знищене майно.

Ну, і тут ми зустрічаємося з проблемою, що людям потрібно в судовому порядку  встановлювати право власності, бо не вистачає документів. Є дуже різні прояви однієї і тієї ж проблеми і ми з цим зустрічаємося. Тож, як юрист, я надаю людям, які втратили житло і не мають документів, що підтверджують їхнє право власності, консультації та допомагаю відновити документи на їх дім, щоб була змога компенсувати витрати на відбудову. 

Паралельно відбувається моніторинг за процедурою оголошення тендерів. Спочатку ми дивимося і перевіряємо саму процедуру проведення на предмет наявності корупційних ризиків. Перевіряємо учасників, дивимося чи була конкуренція, що це взагалі за організація, чи була вона десь помічена, дивимося тендерну документацію — комплексно оцінюємо. А на другому етапі — моніторинг процесу реалізації. Як відбувається відбудова, чи усе згідно із термінами.

МПР: Розкажіть, як відбувається громадський моніторинг в межах проєкту і як ви допомагаєте відновити документи права власності на житло для мешканців громад?

Антон Стасік: Усі процеси в межах цього проєкту відбуваються паралельно: ми моніторимо закупівлі на предмет ризиків і проблем.  На основі зібраної інформації створюємо і наповнюємо паспорт об’єкта відбудови, щоб в подальшому він був опублікований на сайті BRP.

Частину інформації ми отримуємо через інформаційні запити, а частину  безпосередньо через спілкування з людьми, які там живуть і можуть дати інформацію із перших рук — як відбувається це відновлення, чи воно не відбувається. У межах нашої групи, разом з представниками Мережі правового розвитку, ми здійснимо моніторинг. Залучення громадськості, — це допоміжний інструмент.

Ми намагаємося співпрацювати максимально зі всіма бо розуміємо, що це питання відновлення житла цивільних людей, яке було втрачено в результаті війни, це накладає додаткову відповідальність, зокрема, моральну. Оскільки ми працюємо з людьми, які мешкали на територіях, де тривали бойові дії, тому дуже часто так буває, що документи, які засвідчують право власності на житло, просто втрачені. В цьому разі я маю зібрати інші документи та докази, щоб довести суду, що цей будинок належить цій людині. Ми шукаємо інформацію в архівах, переглядаємо чимало джерел, де можуть міститися якісь копії, дублікати  — докази, що людина є власником. І в багатьох випадках ми стикаємося з тим, що й архіви знищені, і це дуже серйозна проблема.

Однією із складнощів є те, що людина, особливо та, яка усе втратила, просто не може сплатити судовий збір. Це відсоток від загальної вартості майна. Це стосується тих людей, які не мають документів, які підтверджували б, що вони є власниками будинку. 

Вартість майна може бути різною, і тому, це таке, часто обтяжливе, питання для людей. Якщо казати про мінімальни судовий збір, його вартість становить 1211 грн. 20 коп. Власне, фінансове питання може і загалом перешкоджати зверненню до суду і бути причиною чому люди відтягують це питання. І навіть, коли усвідомлюють, що мають проблеми з документами, часто просто не можуть звернутися через брак коштів.

Наразі ми шукаємо шляхи вирішення, щоб допомогти людям не тільки консультаціями, а зокрема, фінансово — сплатити цей судовий збір, щоб спростити ситуацію та прискорити процес.

Також складність трапляється і з термінами розгляду: часто буває таке, що через навантаженість судів такі справи розглядаються впродовж тривалого проміжку часу. Тобто, як правило, швидко не виходить.

МПР: Чого ви б хотіли досягнути, як експерти, в межах цього проєкту?

Антон Стасік: Якщо говорити про наш внесок, то це допомога конкретним мешканцям громади, особливо тим, які є вразливими групами населення (не можуть звернутися до суду та сплатити збір), отримати офіційний документ, що засвідчить їхнє право на майно та прискорить процедуру відбудови їхніх домівок. 

У рамках моніторингу, наша ціль не тільки зафіксувати порушення чи непрозорість процесів, а максимально рухати цей процес, щоб забезпечити відбудову житла для людей, щоб вони могли там жити надалі. Насправді, це дуже-дуже велика проблема і багато людей не мають іншого житла і не забезпечені можливістю жити в іншому місці тривалий час.

Андрій Александрович: Ми усі хочемо, щоб люди якнайшвидше повернулися до своїх домівок, розуміємо їхнє щире бажання і прагнення і докладаємо усіх зусиль, щоб цей процес прискорити.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.