Як МПР разом із партнерами шукає інструменти для підвищення відчуття безпеки у громадах

Дата публікації: 05.08.2024

Авторки: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Галина Колесник, керівниця комунікаційного кластеру Мережі правового розвитку

Після кількамісячної підготовки протягом липня 2024 року проходив польовий етап дослідження в межах проєкту «Відчуття безпеки, соціальна згуртованість та діалогові практики: пошук оптимальних  інструментів на рівні громад», який впроваджує Мережа правового розвитку (далі — МПР, Мережа) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу. До листопада 2024 року в трьох громадах різних областей будуть визначені та випробувані інструменти для покращення відчуття безпеки зі застосуванням підходу «безпека людини» (human security). Детальніше про це, а також перші кроки впровадження проєкту, розповідаємо далі.

Чим особливе дослідження

Залучена експертка, соціологиня Марина Шпікер, яка допомагає проводити дослідження, зауважує, що на відміну від традиційного підходу, який розглядає безпеку держави та захищеність людини від насильства, підхід «безпека людини» (human security) фокусується на тому, наскільки захищеною чи незахищеною почувається людина в суспільстві , зокрема, чи убезпечена вона економічно та політично, чи має належний доступ до медичної допомоги, чи безпечне її довкілля тощо. Кількісних досліджень про сприйняття людьми всіх аспектів human security — обмаль з огляду на те, що поняття широке і його складно виміряти. Окрім того, для кожної країни чи спільноти в межах країни потрібно підбирати свій інструмент змін, який би відповідав локальним безпековим потребам

Cоціологиня Марина Шпікер. Фото з Facebook-сторінки Марини Шпікер

«Ми хочемо запропонувати людям певні важелі впливу, що дасть їм більше відчуття контролю над своєю безпековою ситуацією. І ми можемо ідентифікувати ті ризики, щодо яких люди почуваються найбільш незахищеними та безпорадними», — зазначає Марина Шпікер.

Дослідники ставлять собі за мету зʼясувати фактори незахищеності, які є унікальними для кожної із громад, і на які слід зважати при формуванні політик на локальному та  національному рівнях. Зважаючи на практику попередніх досліджень, питання дають змогу людям висловлюватися щодо будь-яких безпекових проблем, що їх тривожать, і локальних, і глобальних, а далі команди будуть думати, на що вони можуть вплинути локально.

Наступний крок — винести описані результати на суспільне обговорення, щоб обрати ті інструменти, які важливо апробувати. До оцінки потенційно важливих інструментів на національному рівні залучать тих, хто працюють у сферах безпеки і соціальної згуртованості. Вони стануть своєрідними менторами для громад, які впровадять ці інструменти  на локальному рівні.

 «На національному рівні ми отримаємо дискусії з фактами і доказами, які скеровують до практичної роботи на місцях. А на рівні громад ми відпрацюємо і покажемо, як це може відбутися. Таким чином через практичні результати отримаємо відчуття сталості, коли громада переходить від гасіння пожежі до того, що стане більш безпечною і згуртованою. Ми переходимо від цінностей виживання до цінностей розвитку.

У кожній громаді створимо паспорт безпеки, який забезпечить сталість через програми, політики. Тож громада й надалі впроваджуватиме досвід, який попередньо напрацює», — говорить директор зі стратегічного розвитку МПР, експерт проєкту Віталій Охріменко.

Експерти зазначають, що надалі до практичного впровадження інструментів важливо залучити представників місцевої влади та тих, хто надають соціальні послуги, правоохоронців, та загалом усіх акторів, які попередньо збирали дані для соціологічного дослідження і потім є відповідальними перед громадою за результати.

Сьогодні в Коломийській громади Івано-Франківської області, Турбівській Вінницької та Шевченківській Миколаївської створені ініціативні групи, підготовлені інтервʼюери, які вже завершують збирати дані в громадах. Загалом в кожній з них вони мають опитати щонайменше 300 осіб.

Коломийська міська громада Івано-Франківської області

Із-поміж громад-учасниць проєкту Коломийська громада вирізняється тим, що є міською та, відповідно, більшою за площею. До її складу, окрім міста Коломия, входить ще десять населених пунктів.

«Якщо ж порівнювати з іншими громадами (Турбівською Вінницької області та Шевченківською Миколаївської області), то Коломийська громада є більшою. Завдяки специфіці громад ми зможемо зробити зріз і подивитися, наскільки є відмінними фактори, які впливають на відчуття безпеки у маленьких громадах та у великих», — говорить експертка проєкту, директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка.

 У липні в Коломиї сформована робоча група з числа представників органів місцевого самоврядування, поліції, ДСНС. 

«Учасники долучилися до робочої групи, бо побачили, що проєкт справді актуальний та потрібний, а його результати будуть корисними для планування життєдіяльності нашої громади. Крім того, додали деякі актуальні безпекові проблеми, рівень впливу яких потрібно дослідити у нашому соціологічному опитуванні», — підсумовує спеціаліст проєкту від ГО «Трикутник» Михайло Данищук.

Представники робочої групи наголосили на важливості вивчення таких безпекових викликів Коломийської громади, як-от: взаємодія місцевих мешканців та внутрішньо-переміщених осіб, забезпечення людей робочими місцями, психологічна безпека і реабілітація, зокрема, ветеранів та їхніх сімей, збільшення популяції лисиць у навколишніх лісах.

Ці та інші безпекові проблеми враховані у фінальній версії опитувальника, за яким, починаючи з 12 липня, семеро навчених інтерв’юерів вже опитали 268 мешканців Коломийської громади, відповідно до критеріїв вибірки соціологічного дослідження.

«Наші інтервʼюери — це молодь. Спершу після навчання вони дуже багато мали питань. У перший день, коли вийшли працювати, мали понад 250 повідомлень в спільному чаті від них. А далі вже потроху все стало зрозуміло і вони гарно впорюються із опитуванням. Не відповідає нашим очікуванням залученість мешканців громади, адже людей на вулицях не так багато, як хотілося б. А ті, кого вдається залучити не завжди можуть приділити достатньо часу, поспішають через спеку або з інших причин, — зазначає голова ГО «Трикутник» Соломія Зінець-Мацишин.

 Турбівська громада Вінницької області

Проведення дослідження в Турбівській громаді Вінницької області координує команда ГО «Подільський центр прав людини» (м. Вінниця). У них це вже не перший досвід, однак вирізняється застосуванням програмного забезпечення.
Робоча група сформувалась у Турбівській громаді на початку квітня. До неї увійшли представники поліції, місцевого самоврядування та її структурних підрозділів. Команда ПЦПЛ здійснювала діяльність в громаді у співпраці з робочою групою.

На фото крайня зліва: менеджерка з комунікації ГО «Подільський центр прав людини» (м. Вінниця), спеціалістка із роботи з представниками та мешканцями громади Оксана Яцюк. Під час презентації проєкту в Турбівській громаді, квітень 2024. Фото з Facebook-сторінки Подільського центру прав людини  

«Позитивно спрацювали невеличка інформкампанія у місцевих групах, де ми розповідали про те, що проводитимемо опитування та збирали безпекові проблеми, які потім врахували в анкеті. Коли ми вже пішли опитувати людей, вони дуже часто говорили, що читали про це в групах. Як показує практика, коли починаються подібні ініціативи, місцеві мешканці сприймають їх, як щось ззовні. Вони не задумувались про ці питання раніше. А коли побачили їх у групах, що їх обговорюють у коментарях, для них це вже перестало бути чимось ззовні», — розповідає спеціалістка із роботи з представниками та мешканцями громади Оксана Яцюк.

Оксана Яцюк зазначила, що деякі фактори, які впливають на відчуття незахищеності, не підтвердилися під час польового етапу дослідження. Окрім того, жителі громади зазначали, що вони планують своє життя на день, хоча в анкеті найменший період — тиждень.

«Завдяки опитуванню люди відчули, що їхня думка важлива. В тому числі й мешканців віддалених населених пунктів, адже навряд чи їх часто запитують про щось. Загалом нам вдалося зібрати 264 анкети», — говорить Оксана Яцюк.

Шевченківська громада Миколаївської області

Проведенням опитування у Шевченківській громаді Миколаївської області опікуються представниці сфери культури. Їм вже вдалося опитати 300 респондентів/ок.

Аби забезпечити відкритість мешканців/ок населених пунктів громади інтервʼюери записували попередньо відео та надсилали їх у місцеві групи. Неабияк допомогла і підтримка старост, які також поширювали інформацію про дослідження. Експертка локальної команди Ірина Шептала зазначає, що це вже не перше дослідження, яке вони проводять у громаді, і помічають, що з кожним разом воно проходить все легше. Люди звикають та більше розуміють, що відбувається. Серед тенденцій, які помітили, — це однотипні відповіді та фрази, які повторюються від однієї анкети до іншої, а також те, що людям старшого віку важко зрозуміти питання, які потребують продовження речення. Доводилось їм пояснювати, про що саме йдеться, хоч це й не за правилами проведення дослідження.

«Наша громада є доволі велика і межує із сірою зоною поблизу Херсона та вже більш безпечнішими територіями — біля Миколаєва. Відповідно й фактори небезпеки відрізняються. Так, у тих селах, що поблизу сірої зони найбільше бояться повторення окупації. Для них це найстрашніше. А, наприклад, в Полігоні (поблизу Миколаєва), більше зважають на відключення світла», — розповідає експертка локальної команди Ірина Шаптала.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.