Як погіршення безпекової ситуації впливає на деокуповані громади Херсонської та Миколаївської областей

Дата публікації: 15.07.2025

Серед багатьох викликів, з якими стикається гуманітарне реагування у громадах, безпековий фактор часто стає визначальним. Досвід механізму локальної координації Link, який працює у 24 деокупованих громадах Півдня, наочно це демонструє: відносно стабільна ситуація на Миколаївщині дозволяє повноцінно працювати, натомість погіршення безпеки у громадах Херсонщини ускладнює всі процеси. Механізм впроваджує Мережа правового розвитку у співпраці з чеською організацією «Людина в біді» за фінансування уряду Великобританії.

Херсонщина: збільшення обстрілів та мінна небезпека

Згідно з «Щоквартальним оглядом ситуації щодо гуманітарного доступу» фіксується зростання кількості обстрілів на території правобережжя Херсонської області. Найбільше безпекова ситуація погіршилась у Херсонському та Бериславському районах. 

Небезпеку для цивільного населення становлять дрони, які почали долітати значно далі, ніж раніше, розповідає координатор команди гуманітарного реагування у Херсонській області Олександр Гончар (м. Херсон). Він відзначає погіршення безпекової ситуації з листопада 2024 року.

Справа наліво: координатор команди гуманітарного реагування у Херсонській області Олександр Гончар, спеціалістки зі збору даних у Херсонській області Анна Литвинюк та Катерина Майборода (м. Херсон). Червень, 2025.

«Ворог почав активно застосовувати дрони проти правобережжя Херсонщини. Усі громади, розташовані в прибережній зоні, включно з містом Херсон, перебувають під щільним обстрілом», — розповідає Олександр.

Крім дронів, велику небезпеку для херсонців, які мешкають близько від Дніпра, становлять протипіхотні міни-«пелюстки». 

«За ніч ворог засипає прибережні райони «пелюстками», зранку люди інколи навіть з дому вийти не можуть. Потрібно звертатися до військових, щоб розібрати міни», — пояснює Олександр Гончар.

По центру: координаторка команди гуманітарного реагування у Херсонській області Юлія Стадник (м. Зеленодольськ). Травень , 2025. 

Координаторка команди гуманітарного реагування у Херсонській області Юлія Стадник (м. Зеленодольськ, Дніпропетровська область), додає, що погіршення безпекової ситуації також дуже відчутно у громадах, які знаходяться на березі колишнього Каховського водосховища.

«Приблизно у половині наших громад більшість населених пунктів знаходиться у береговій зоні, де постійно відбуваються обстріли. Коли ми починали працювати теж було небезпечно, але зараз ситуація погіршилась: почали долітати дрони та артилерія в ті населені пункти, які до цього були умовно безпечні і ми могли туди виїжджати. Наприклад, це Нововоронцовська, Новорайська, Новоолександрівська громади. Зараз же в зоні доступності може бути не два-три, як пів року тому, а один населений пункт на всю громаду», — говорить Юлія.

Згортання діяльності гуманітарних організацій у прибережних районах Херсонщини

Через зростання небезпеки дедалі більше населених пунктів залишаються поза допомогою міжнародних та національних організацій, адже їх працівники не можуть туди виїжджати через високий ризик для життя. 

«Багато організацій виходять з Херсонщини — у  нас з лютого 2025 року чотири організації пішли. Через внутрішні безпекові правила вони не можуть працювати з громадами, що розташовані в 30-кілометровій зоні від лінії зіткнення», — розповідає Юлія Стадник.

Часто організаціям заборонено не тільки виїжджати в такі населені пункти, а й включати їх у свою програмну діяльність.

По центру: проєктний менеджер Мережі правового розвитку, координатор компоненту гуманітарного реагування Link Віктор Алхімов.

«Після інцидентів із загибеллю міжнародних працівників безпекові обмеження стали жорсткішими», — пояснює проєктний менеджер Мережі правового розвитку, координатор компоненту гуманітарного реагування Link Віктор Алхімов.

Відтак допомога концентрується в умовно безпечних громадах. Це теж є одним з чинників зменшення кількості організацій, які працюють в області  — вони згортають діяльність, щоб уникнути дублювання зусиль. 

Виїзд команди гуманітарного реагування Херсонської області (м. Зеленодольськ) у громаду. Червень 2025 

Громади під обстрілами: підходи до доставки допомоги 

Таким чином, громадам, які знаходяться у прибережній частині і відчувають значне погіршення безпекової і гуманітарної ситуації, отримати допомогу зараз дуже складно. Через обстріли у такі населені пункти важко доставити навіть товари першої потреби: продукти харчування, воду, ліки. 

Якщо гуманітарні вантажі все-таки завозять, то зазвичай в один населений пункт, або навіть в сусідню громаду. Далі старости розвозять їх своїми силами, що є окремим викликом ще й через стан доріг та дуже обмежену кількість транспорту. 

«Один із прикладів — Нововоронцовська громада Херсонської області. Її центр знаходиться на береговій лінії. Наразі жодна гуманітарна організація туди не виїжджає. Часом виходить домовитися доставити хоча б воду, але везуть вантаж не у Нововоронцовку, а у найвіддаленіше село громади, де майже відсутні дороги. Щоб довезти допомогу в інші населені пункти доводиться вирішувати складне питання логістики», — пояснює Юлія. 

Більшість громад має великі проблеми з транспортом — його дуже мало. Автівки знищені чи пошкоджені вибухами або їх забрали росіяни, коли відступали. 

Виїзд команди гуманітарного реагування Херсонської області (м. Зеленодольськ) у громаду. Червень, 2025. 

Зміна пріоритетів гуманітарних організацій та відкат назад у потребах громад

Водночас зі зміною безпекової ситуації на Херсонщині організації, особливо міжнародні, скорочують гуманітарні програми, перш за все швидкого реагування. Вони наголошують, що громади вже трохи відновилися, отже мають думати про свої бюджети та розвиток. 

«Проте ми бачимо, що є громади, в яких все тільки погіршується: ситуація повертається до тієї, яка була одразу після деокупації» — говорить Юлія Стадник. 

Віктор Алхімов пояснює, що зміна пріоритетів у діяльності міжнародних гуманітарних організацій — закономірний процес. На початку повномасштабної війни вони допомагали державі забезпечити базові потреби населення, коли велика кількість людей водночас опинилась у критичній ситуації. Наразі ситуація стабілізувалась, отже фінансування скорочується. Організації змінюють фокус діяльності: від швидкого реагування переходять до реінтеграції, психологічної підтримки та юридичної допомоги. Крім того, впливає зміна політичної ситуації у світі: через загострення конфліктів в інших країнах гуманітарну та фінансову допомогу спрямовують туди, і це зменшує увагу до війни в Україні.

Механізм локальної координації гуманітарного реагування Link Мережа правового розвитку впроваджує із 2023 року. За два роки деякі громади дійсно пройшли шлях від вирішення поточних гуманітарних викликів до напрацювання планів розвитку. Проте погіршення безпекової ситуації сприяло відкату у потребах — громади знову зосередились на розв’язанні нагальних безпекових питань. 

«Ще пів року тому, коли ми з ними працювали, їхні плани й стратегічне бачення були спрямовані не тільки на вирішення поточних викликів, а й на розвиток. Зараз все повернулося до безпеки, евакуації, кричущих гуманітарних потреб», — розповідає Юлія Стадник. 

Як фахівці зі збору потреб реагують на зростання ризиків

Погіршення безпекової ситуації вимагає ще ретельнішого планування виїздів до громад, часом візити доводиться скасовувати або відкладати. Наприклад, команда Олександра Гончара, яка працює у Чорнобаївській і Музиківській громадах,  була змушена перенести виїзд через те, що напередодні стало відомо про атаку дрона за їх маршрутом. 

Праворуч: спеціалістка зі збору даних у Херсонській області Анна Литвинюк під час виїзду у Чорнобаївську громаду. Березень, 2025.

Перед кожною поїздкою до громади команда Юлії Стадник обов’язково зв’язується з начальником сільської військової адміністрації, щоб з’ясувати поточну ситуацію в населеному пункті. Якщо їхати небезпечно — поїздку переносять. І навіть вже у дорозі команда постійно контактує з представником громади, адже ситуація може змінитися.

На жаль, у населених пунктах, які знаходяться під щоденними обстрілами, є втрати серед інформантів, які повідомляли про потреби для механізму Link та через кого можна було верифікувати непомічені і незадоволені потреби.

«Безпекова ситуація в Херсоні і області значно погіршується, кількість обстрілів збільшується. Є випадки, коли від обстрілів страждають представники міжнародних організацій. Останній інцидент — за 20 кілометрів від лінії фронту на трасі Миколаїв-Херсон дрони атакували машини», — зазначає Віктор Алхімов.

Миколаївщина: безпекова ситуація стабільна, найгостріші проблеми — вода і шелтери

Безпекова ситуація у 11 деокупованих громадах Миколаївщини, в яких працює механізм Link, відносно стабільна, основним викликом залишається забезпечення регіону водою. Проблема дуже масштабна, гуманітарні організації займаються як доставкою питної бутильованої води, так і більш системними рішеннями — встановленням водонапірних башт, глибинних насосів, ремонтом та заміною водогонів. 

Праворуч: координаторка команди гуманітарного реагування у Миколаївській і Херсонській областях Тетяна Тимошина (м. Миколаїв). 

«Попри зусилля багатьох організацій ця потреба закривається дуже повільно і не в повному обсязі, адже водогони, які потребують заміни, часто простягаються на декілька кілометрів. Наприклад, село Мурахівка Березнегуватської громади потребує заміни водогону протяжністю 10 кілометрів, а смт Миролюбівка Воскресенської громади — близько 13 кілометрів. І таких випадків чимало. Жодна організація не зможе впоратися з таким обсягом робіт самотужки. Вони роблять якусь частину: ставлять бачки, насоси. Але проблема дуже серйозна», — зазначає координаторка команди гуманітарного реагування в Миколаївській та Херсонській областях Тетяна Тимошина (м. Миколаїв).

На думку Тетяни, питання забезпечення громад водою потребує комплексного підходу та залучення кількох організацій. Вона наводить приклад села Калуга Березнегуватської громади, де завдяки такій взаємодії вдалося встановити водонапірну башту.

«Саму вежу було надано, однак староста не зміг знайти виконавців для її монтажу, адже висота конструкції сягала 19,5 метра й потребувала спеціальної техніки та фахівців. Про цю проблему дізналася спеціалістка зі збору потреб механізму локальної координації гуманітарного реагування Link під час поїздки до села. Інформацію оперативно передали керівництву WASH-кластера. Через дев’ять місяців спільними зусиллями башту вдалося встановити», — розповідає Тетяна Тимошина.

Ще одним викликом для Миколаївщини є велика кількість внутрішньо переміщених осіб з Херсонщини, які через погіршення безпекової ситуації евакуюються до найближчого більш безпечного регіону. Останнім часом кількість людей, які виїжджають, значно збільшилась, а кількість шелтерів, які можуть їх прийняти — ні. Наразі у Миколаївській області є лише п’ять центрів тимчасового проживання, потреба у них є значно більшою. 

«У Шевченківській громаді облаштували приміщення для переселенців. Проте виявилося, що потрібно обладнати кухню технікою та системою очистки води. Координаторка World Central Kitchen пообіцяла допомогти, щойно центр офіційно запрацює.  Але таких місць потрібно значно більше, через активні бойові дії люди змушені виїжджати. Оскільки вони не хочуть їхати далеко від дому, гостро стоїть проблема житла для переселенців на Миколаївщині», — говорить Тетяна Тимошина. 

Необхідність у нових шелтерах є і в Херсонській області. Людям, які евакуюються з прибережних зон, не вистачає місць для тимчасового розміщення. Олександр Гончар розповідає, що модульне містечко в селі Киселівка Чорнобаївської громади вже не справляється з потоком людей: «Люди прибувають, і прибувають, місця не вистачає». 

Вигляд всередині нещодавно зведеного модульного будиночка для ВПО у Дар’ївській громаді Херсонської області. Червень, 2025. 

Погіршення безпекової ситуації у деокупованих громадах Херсонської області ускладнило доступ до них гуманітарних організацій. Населені пункти, які знаходяться в 30-кілометровій зоні від лінії розмежування, опинилися у складній ситуації через посилення обстрілів та проблеми з доставкою товарів першої потреби. Безпекова ситуація стала поштовхом до активізації евакуації з прибережних районів до Миколаївської області та безпечніших районів Херсонщини, де не вистачає шелтерів для розміщення людей. Зміщення фокусу з екстреного реагування на розвиток не відповідає поточним потребам громад на лінії зіткнення.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.