Як розбудувати екосистему доступу до правосуддя в селі: дорожня карта

Дата публікації: 08.11.2021

Експерти Мережі правового розвитку взяли участь у створенні Дорожної карти, керуючись якою, лідерки /ри громад, представниці /ки установ і організацій, які надають публічні послуги, зможуть ефективніше відповідати на правові виклики й розбудовувати екосистему доступу до правосуддя у своїх громадах.

Дорожню карту створили в межах проєкту «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та захист соціальних прав жінок у сільських громадах Східної України», який реалізувала у чотирьох громадах Дніпропетровської та Запорізької областей членська організація Мережі правового розвитку ГО «Стратегії та технології ефективного партнерства» (СТЕП, Запоріжжя). На підсумковій конференції проєкту яка пройшла нещодавно, йшлося зокрема і про новостворену Дорожню карту.

«Під час розробки Дорожньої карти ми намагалися врахувати трирічний досвід програми «Правоспроможна громада», результати дослідження щодо доступу до правосуддя у Новоолександрівській, Широківській Запорізької області, Могилівській і Мирівській громадах Дніпропетровської області, виявлені проблеми під час навчальних програм. Для кожної із них спробували запропонувати свій підхід до того, як можна розвивати систему доступу до правосуддя», – зазначив програмний менеджер Мережі правового розвитку та провідний співавтор Дорожньої карти  Віталій Охріменко.

Голова Правління ГО «СТЕП» Катерина Мальцева розповіла, що у фокусі проєкту перебувать жінки. Вони є найбільш вразливою категорією населення: з різних причин не мають можливість звернутись по допомогу чи консультацію, дуже часто страждають від домашнього насильства, несправедливого розподілу ресурсів, непропорційного навантаження в частині розподілу домашніх обов’язків тощо.

«Водночас саме жінки становлять більшу частину соціально-гуманітарної сфери громади – в освіті, медицині, сфері соціальних послуг… І одним із завдань проєкту було посилити можливість жінок-лідерок, жінок-фахівчинь до надання первинної правової допомоги та якісних послуг у своєму секторі загалом. Оскільки багато правових проблем виникає саме через неякісне отримання або неможливість отримати інші послуги. Про це говорять і результати опитувань, які відбулись у громадах влітку», ­– зауважила Катерина Мальцева.

Передумовою до реалізації нинішнього проєкту стала участь Широківської громади в програмі «Правоспроможна громада» у 2019 році та той шлях щодо розбудови правової спроможності, який вона пройшла відтоді. Широківська міська рада прийняла місцеву цільову програму підтримки безоплатної правової допомоги, забезпечила роботу гарячої лінії для консультування із правових питань, розвинула інфраструктуру доступу до правосуддя, у громаді почали працювати шкільні клуби порозуміння із фокусом на громадянську освіту. Тривала робота допомогла помітити, що консультації юристів – замало, правова підтримка має стати невід’ємною частиною інших послуг, які надаються у громаді, зокрема у соціальній, освітній і медичній сферах.

ГО «СТЕП» використали та адаптували методологію «Правоспроможної громади» для проведення дослідження правових проблем і потреб у межах нового проєкту ще у трьох громадах Запорізької та Дніпропетровської областей. В той же час Мережа правового розвитку забезпечувала правову допомогу через надання онлайн-підтримки, інформаційними матеріалами, працювали із громадськими активістами та місцевим самоврядуванням, посилюючи їхнє розуміння та експертність у сферах правопросвітництва, адвокації й діяльності наглядових рад.

Наступний крок – проведення навчання для представників і представниць медичної, соціальної та освітньої сфер. Це дало можливість зібрати інформацію про їхні першочергові потреби та потреби їхніх клієнтів, бачення проблематики і можливих шляхів вирішення.

Без розуміння специфіки в цих громадах не можна було побудувати дієву дорожню карту розбудови систем доступу до правосуддя. Нам бракувало саме цієї частини пазла, і ці заходи допомогли його отримати», – підсумовує Віталій Охріменко.

Спроможність врядування та інклюзивні послуги

Перша частина Дорожньої карти розкриває, як людиноцентричне правосуддя забезпечуюється через взаємодією спроможного врядування із громадянським суспільством, що не лише готове залучатися, а й залучається до прийняття рішень та надання послуг, які є доступними для всіх, інклюзивними.

Інклюзивне врядування – це доступність послуг і врахування при прийнятті рішення специфік всіх людей, які проживають у громаді. А отже, місцева влада має чітко знати: хто живе у громаді, які потреби та проблеми має, які кроки робить чи ні, щоб вирішити, задовольнити потреби. І з огляду на цю інформацію вже розробляти послуги.

«Без глибинного погляду на доступ до правосуддя про інклюзивність врядування можна забути. Без інклюзивного врядування ми завжди будемо розгрібати наслідки, а не дивитися в майбутнє і мати спроможність рухатися далі», – пояснює Віталій Охріменко.

Тому наступний крок карти розкриває, як отримати ці дані з урахуванням унікальності громад: різні ресурси, портрети мешканців, правові проблеми, бар’єри тощо.

Розділ, присвячений доступній для громади інфраструктурі вирішення правових проблем, допоможе з’ясувати та по-іншому поглянути на наявні внутрішні (працівники підрозділів органів місцевого самоврядування, старости, працівники будинків культури, бібліотек, представники громадських організацій тощо) й зовнішні ресурси (центри БВПД, урядові й громадські гарячі лінії, онлайн-чати, мобільні застосунки) і побудувати синергію їх взаємодії, аби забезпечити нерозривність правової підтримки жителів громад.

Частина Дорожньої карти про доступні інструменти спрощення доступу до правосуддя на місцевому рівні зорієнтує у загальному спектрі можливостей, як вони виглядають із конкретними прикладами. Це дозволяє з’ясувати, що і як працюватиме, і обрати саме те, чого потребує громада.

«Маючи детальний профіль громади, усвідомлено визначаючи пріоритети розвитку та кроки для впровадження екосистеми доступу до правосуддя, необхідно вибрати належні інструменти. Навіть коли на місцевому рівні ми впевнені, що такі інструменти мають бути більш інноваційними, більш комплексними, варто запитувати думку мешканців. Часом на перших етапах розбудови системи доступу до правосуддя може виявитися достатнім, наприклад, інформування людей  про права та можливості у місцевій газеті. Так люди звикають до партисипативних (учасницьких) підходів і в майбутньому більш схильні схвально сприймати зміни», – говорить менеджерка з оргрозвитку Мережі правового розвитку Ірина Чайка.

Останнім кроком карти є рекомендації громадам щодо зміцнення їхньої інфраструктури для вирішення правових проблем.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.