Як Центр економічно-правового розвитку вибудував систему підтримки вимушених переселенців на Львівщині
Дата публікації: 17.04.2026
Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку
Центр економічно-правового розвитку (далі — ЦЕПР) — це членська організації Мережі правового розвитку з Львівщини, яка надає правову, соціальну та психологічну допомогу всім, хто потребує. Протягом останніх років ключова увага ЦЕПР спрямована на підтримку вимушених переселенців, які завжди можуть розраховувати на системний супровід від команди організації. Про те, як ЦЕПР вибудував свою роботу, яке значенні в ній має такий інструмент як анкета, а також про приклади позитивного впливу на життя людей, читайте у цій статті.
Центри підтримки ВПО — точка входу для допомоги
Своєю експертизою та багаторічним досвідом допомоги жителям Кам’янка-Бузької та Радехівської громад ЦЕПР підсилює роботу центрів підтримки ВПО, що функціонують при Львівській та Шептицькій районних державних адміністраціях. Фахівці центрів перескеровують до ЦЕПР бенефіціарів, які потребують вторинної правової допомоги.
Люди звертаються до організації і самостійно, зокрема, коли потребують допомоги у складанні документів та захисту своїх інтересів клієнтів у державних органах, органах місцевого самоврядування і судах. За останні 7 місяців (серпень 2025 — лютий 2026 року) юристи ГО надали юридичні консультації 436 людям, із них 192 мають статус ВПО.

«На базі центрів підтримки ВПО, центрів зайнятості, у приміщеннях адміністративних установ та у старостинських округах ми також періодично організовуємо правопросвітні зустрічі, групові консультації та тренінги. Теми цих заходів ми заздалегідь узгоджуємо з працівниками центрів та їхніми відвідувачами. Найпопулярніші теми: соціальний захист, пенсійне забезпечення, права та обов’язки ВПО. Кожен захід збирає не менше 20 людей», — розповідає голова ГО «Центр економічно-правового розвитку» Андрій Корбецький.
Крім юристів, у команді організації працюють фахівчині з соціального супроводу та психологиня. Заходи психологічної підтримки та розвантаження відбуваються у форматі дорослих і дитячих груп.

ЦЕПР також координує роботу прихистку «Домівка» в Кам’янка-Бузькій громаді, який може одночасно прийняти до 20 людей. Приміщення облаштували у 2023 році за підтримки Мережі правового розвитку та благодійної організації «Українська освітня платформа». На базі цього прихистку теж надають консультації та забезпечують соціальний супровід.
Анкета — основа системного підходу
Для оптимізації роботи команда ЦЕПР розробила вхідну анкету. Черговий юрист чи соціальний працівник пропонує її заповнити кожній людині, яка вперше звертається до організації: чи то під час виїздів у громади, чи то в офісах організації. Офіси працюють у містах Кам’янка-Бузька та Радехів тричі на тиждень.
«Коли ми зрозуміли, що зазвичай у людей ціла низка питань, які потребують вирішення, то створили анкету. Відповідаючи на прості запитання, люди фіксують у ній не лише одну, найбільш актуальну проблему, а й інші, потенційні, потреби: у психологічній підтримці, фінансовій допомозі, сприянні у працевлаштуванні чи пошуку житла. Це дає нам базу, розуміння того, що людям потрібно — не лише зараз, а й у перспективі. Якщо сьогодні ми не можемо задовольнити якусь потребу, ми повертаємося до анкети, коли з’являється можливість», — пояснює Андрій Корбецький.
За допомогою анкетних даних організація веде актуальну базу контактів. Тож якщо, до прикладу, людина вказала в анкеті, що потребує певного виду гуманітарної допомоги (медикаменти, підгузки, одяг тощо), ГО легко повідомить їй, коли відповідна допомога буде доступна для отримання.
Свою роботу ЦЕПР не обмежує Кам’янка-Бузькою та Радехівською громадами, де розташовані представництва ГО. Команда допомагає всім, хто звертається.
«Хоча близько 80% нашої роботи — це дві громади, фактично ми надаємо допомогу жителям всього Львівського району. Час від часу звертаються жителі з інших громад — хтось телефонував для отримання консультації, хтось приїжджав до нас для проживання у прихистку, хтось отримував гуманітарну допомогу», — уточнює Андрій Корбецький.
Що найбільше турбує переселенців
Порівняно з попередніми роками, у 2026 році змінилися запити від вимушених переселенців. Якщо раніше переважали питання соціальних виплат, то зараз на перший план вийшли фінанси та відшкодування.

«Люди шукають можливості для заробітку, цікавляться високооплачуваною роботою. Дехто звертався щодо започаткування бізнесу, перекваліфікації. Ми співпрацюємо з центром зайнятості, щоб у разі додаткових можливостей одразу інформувати ВПО. Зараз почали масово звертатися з питань відшкодування за зруйноване/пошкоджене майно — подача заяв, підготовка позовів до суду», — зазначає Андрій Корбецький.
Попри те, що багато ВПО проживають у громадах уже кілька років, питання інтеграції залишається актуальним. Люди все ще мають труднощі з працевлаштуванням, оформленням документів для дітей у школах та лікарнях, отриманням субсидій та нарахуванням тарифів за комунальні послуги.
Практика соціального супроводу
Робота юристів ЦЕПР охоплює широкий спектр питань — від виправлення технічних помилок у документах до складних справ про призначення пенсій. Андрій Корбецький наводить приклади, які ілюструють, як працює система соціального супроводу на практиці.

«Нещодавно до нас звернулася жінка 35 років з двома дітьми, яка приїхала з Миколаївщини. Їй відмовили в призначенні державної допомоги ВПО через помилку в довідці про взяття на облік у ЦНАПі — там вказали 2024-й рік замість 2023-го. Ми підготували заяву про виправлення технічної помилки, зібрали документи на підтвердження — довідку з місця попереднього проживання, квитки на евакуацію. Помилку виправили за 12 днів, виплати призначили з моменту прибуття. Крім того, допомогли оформити субсидію на оренду. Зараз ця жінка працює прибиральницею в місцевій школі, сімейний бюджет стабілізувався», — розповідає Андрій Корбецький.
Більш складними є справи щодо призначення пенсій людям, які переїхали на Львівщину з нині окупованих територій. Адже документи на підтвердження стажу роботи отримати неможливо. Такі випадки вимагають терпіння, знання процедур та іноді кількох спроб.
«Вимушений переселенець, чоловік 51-річного віку ,який на Донеччині працював шахтарем, не міг отримати пенсію за вислугу років. Пенсійний фонд постійно вимагав додаткові довідки. Ми склали детальну заяву з обґрунтуванням, отримали архівні витяги з реєстру страхувальників через запит, провели кілька зустрічей із представниками ПФУ в районі. Після третього подання з супровідним листом пенсію призначили без суду, з перерахунком за вісім місяців. Він отримав одноразову виплату понад 60 тисяч гривень і тепер регулярно отримує пенсію», — згадує Андрій Корбецький.
Через те, що часто переселенці стикаються з упередженням або формальними відмовами через незнання процедур, юристи ЦЕПР супроводжують процес захисту їхніх прав від початку до кінця.
«Молода мама з немовлям отримала відмову в зарахуванні дитини до дитсадка. Місцева адміністрація посилалася на “відсутність вільних місць для ВПО”. Ми роз’яснили їм пріоритетне право на дошкільну освіту для дітей переселенців, підготували офіційну заяву, організували зустріч із завідувачкою садочка. Через три тижні дитину зарахували, і мама змогла вийти на роботу. Більшість питань ми вирішуємо в позасудовому порядку — це швидше й ефективніше для людей», — зазначає Андрій Корбецький.
Збереження сталості в умовах викликів
За словами Андрія Корбецького, з 2025 році організація переживає не найкращі часи. Складно тримати взятий темп і масштаби роботи, виправдовувати очікування людей, кількість потреб у яких із кожним роком війни тільки зростає, за умови постійного браку ресурсів.
«Зараз все менше і менше грантових програм міжнародних партнерів передбачають залучення організацій із західних областей. Фінансування суттєво зменшилося, але ж люди нікуди не поділися, вимушені переселенці продовжують потребувати допомоги», — описує проблему голова ЦЕПР.

Зберегти сталість роботи в переломний період ЦЕПР допомагає підтримка Мережі правового розвитку та гнучке фінансування міжнародної благодійної платформи GlobalGiving.
«Ця допомога багато для нас значить. Вона покриває роботу юристів і частково — психологині. Ми можемо продовжувати нашу інституційну діяльність і закривати потреби вимушених переселенців, яких прийняла Львівщина», — зауважує Андрій Корбецький.
Попри всі перешкоди, ЦЕПР незмінно дотримується системного підходу, не лише реагуючи на поточні запити, а й вибудовуючи довгострокову взаємодію з людьми. Анкета, база контактів, координація з центрами підтримки ВПО, партнерство з центрами зайнятості та державними установами — все це дозволяє надавати допомогу комплексно.
«Ми не просто даємо консультацію і забуваємо про людину. Ми фіксуємо її потреби, залишаємося на зв’язку і повертаємося до неї, коли з’являється можливість допомогти. Це може бути через місяць, через три, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з проблемами», — підсумовує Андрій Корбецький.
Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.
Матеріали за темою:
«Переросли себе і готові діяти масштабніше»: здобутки та плани Центру економічно-правового розвитку
|
Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink
|
Ви можете отримати індивідуальну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку. Чат працює щодня з 10:00 до 16:00. Допомогу надають юристи та юристки правозахисних організацій, які входять до складу Мережі правового розвитку.
НАШУ РОБОТУ СВОЇМ ВНЕСКОМ |
Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!
Надрукуйте постер
Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi
Станьте волонтером
Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим
Потрiбна консультацiя?
Онлайн-чат
Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
щодня.
Чат-бот
Поставте питання через LawLink Bot в будь-який зручний спосіб. LawLink Bot — це розумний та цифровий юридичний помічник, якого створила Мережа правового розвитку.
Наші ініціативи
Мережа правового розвитку реалізує комплексні проєкти, спрямовані на посилення прав людини, розвиток спроможних громад та розбудову сталих інструментів доступу до правової допомоги. Ми працюємо на перетині адвокації, правопросвіти, локальної координації гуманітарного реагування
Підтримати
Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.